Версiя для друку Обговорити в форумi

У Надвечір’я Богоявлення Господнього, Йордану (5 січня) і в сам Йордан, Водохреще (6 січня) відбуваються йорданські водосвяття – Мале і Велике. У Надвечір’я – біля церкви, а у саме Богоявлення – не тільки біля церкви, а й у публічному місці, на берегах водойми. Перше водосвяття символізує хрещення Івана Предтечі, а друге – Ісуса Христа.

Після першого і другого йорданських водосвять господарі, як тільки прийшли з церкви, окроплюють свяченою водою усіх домочадців, помешкання, прибудови, криницю, пасік, сад, город, домашніх тварин і птицю, п’ють її, сідаючи до столу на йорданську вечерю. На столі має бути дванадцять пісних страв, неодмінно – кутя та узвар із сухофруктів.

У свято Богоявлення Господнього, відразу після Святої Літургії у церкві, християни, колядуючи, ідуть на ставок, озеро чи річку до хрестильниці, де також здійснюється Велике водосвяття. Христильницю з льоду (звісно, якщо були міцні морози і товста крига) виготовляли парубки. А прикрашали її засушеними квітами, сосновими чи ялиновими гілками, кетягами калини, горобини, кольоровими стрічками дівчата. Інколи обливали червоним буряковим квасом. Перед чистильницею (хрест та імпровізований престіл) утворювалася ополонка, у яку священик занурював хреста, освячуючи воду. Після всіх відправ та обрядів сміливці купалися у крижаній воді.

Ці давні традиції відродилися тільки в часи незалежності України. Почасти вони стали масовими.

Ще з початків християнства Церква вважає освячену йорданську воду за велику святість. Її лагідно, ніжно називають «водичкою-йорданичкою» і зберігають протягом року, замінюючи «стару» на «нову». «Стару» (торішню) воду розливають по полю, грядках, поливають садові дерева і кущі, щоб добре родили, виливають у криницю, аби не пересохла.

Ця вода має здатність зцілювати душу і відновлювати людині сили.

На Водохреща колядники (ця місія виключно дівоча) приходять зі щедрівками до кожної оселі.

Народні прикмети:

-На Йордан вода бурлить у водоймах – весною буде повінь.

-Тонкий лід – рання весна.

-Довгі бурульки – у вуликах накапає меду.

-Водохреща з морозом – холодна погода протримається довго.

-На Йордан дощ – перша половина літа буде з грозами.

ІВАН ОДЯГНУВ ЖУПАН

7 січня, відразу після Богоявлення Господнього, Водохреща, відзначаємо церковне свято Собору Івана Предтечі.

За народними повір’ями, у цей день Святий Іван одягає червоний (золотий) жупан. Але не з нагоди своїх іменин. Сьогодні у Предтечі важливіші справи. Він зібрав усі Різдвяні свята у торбину, торбину закинув на спину, понесе її до Риму, а принесе на наступну зиму…

У день Собору Івана Предтечі (Зимового Івана) і наступного дня українці традиційно відзначали проводи Зимових святок, ходили один до одного в гості, а вже опісля бралися до роботи, повсякденних побутових справ. Жінки, найперше, прибирали у хаті, мили посуд, прали білизну, якої після тривалих веселих свят назбиралося вдосталь. Чоловіки займалися господарством, ремеслом.

Народні прикмети:

-Яка погода на Зимового Івана Предтечі – такою може бути на Стрітення.

-Мороз тріщить, Іван хвалить – ще може бути холодно.

-На Зимового Предтечі місяць у тумані – на тривалу відлигу.

-Іван Предтеча засипав зимові свята снігом – проклав довгу санну дорогу.

ІНІЙ НА СКИРТАХ

10 січня – день Святого Григорія Ніського, видатного церковного діяча, Отця та Вчителя Церкви, молодшого брата Святого Василія Великого. Замолоду він хотів зробити світську кар’єру, але потім змінив свої наміри і вступив до монастиря на березі ріки Ірис. Цю обитель заснував Василій Великий.372 року Григорій бу висвячений на єпископа міста Ніси, брав участь у Другому Вселенському Соборі. Прославився плідною літературною діяльністю. Помер 395 року.

У цей день господарі оглядали скрити сіна та соломи і прогнозували: якщо на них є іній – літо буде мокрим.

Інші народні прикмети:

-На Григорія на деревах іній – літо буде сире і холодне.

-Сніг іде і швидко тане – на помірно мокре літо.

-Мороз і сонце – весною швидко прилетять птахи.

У Карпатах казали: «Який цей день – таке літо». Хотілося б, щоб воно було погожим і корови давали багато молока. Тому на Григорія корів «частували» скибками карачуна (різдвяного хліба-короваю), який залишався від свят, щоб тварини були здоровими і дійними.

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #1 за 05.01.2024 > Тема "Душі криниця"