"Кримська Свiтлиця" > #51 за 22.12.2023 > Тема "Душі криниця"
#51 за 22.12.2023
МИКОЛАЙ-2023 ПРИЙШОВ ПО-НОВОМУ: ЧЕКА╢МО ТЕ САМЕ НА Р╤ЗДВО, ВОДОХРЕЩЕ ТА ВАСИЛЯ
- А я не хочу новий календар, мен╕ щоб вечеря була 6-го.
- Буде, дорогий, бо 6-го щедрий веч╕р на ╤ордана.
(З розмови чолов╕ка та дружини в одному з укра╖нських с╕л)
Насправд╕ все на сво╖ м╕сця розставив Святий Миколай. Бо вперше в ланцюгу зимових свят було в╕дчутно, що народ прийняв новоюл╕анський календар. Хоча це було очевидним не для вс╕х.
Давайте спочатку. Про те, чи прийме рел╕г╕йна громада Укра╖ни новий календар, починаючи з вересня (нагада╓мо, що ПЦУ та УГКЦ провела вл╕тку календарну реформу та затвердила перех╕д на новоюл╕анський календар, який почав д╕яти з вересня, бо саме з вересня розпочина╓ться церковний новий р╕к), мене запитувало дуже багато людей. Це обговорювалося на еф╕рах, на зустр╕чах з ╕ноземними журнал╕стами. Питання стояло так – чого так раптом. ╤ друге – чи буде це безконфл╕ктним?
Авторка статт╕ вже у перший м╕сяць п╕сля початку д╕╖ нового календаря провела опитування у Фейсбуц╕ з проханням до духовенства розпов╕сти, як «заходить» в╕рянам новий календар. Я отримала близько сорока в╕дпов╕дей практикуючих в╕рян, священник╕в та двох ╓пископ╕в. Ви можете почитати ╖х за посиланням.
Для непосвячених – серед тих кл╕рик╕в, хто в╕дгукнувся, дуже багато в╕домих священник╕в ╕з великими параф╕ями по вс╕й Укра╖н╕. ╤ вс╕ вони казали, що проблем не виникло, в╕ряни були п╕дготовлен╕. Щоправда, священники жартували, що дехто з в╕рян чекав, що за народним календарем на Воздвиження поховаються вуж╕, а вони не поховалися - певно чекали Воздвиження по-старому.
╤нший священник зауважив: «Виписуючи св╕доцтва про хрещення та шлюб забувся про подв╕йне датування дн╕в небесних покровител╕в (за старим та новим стилем). Загалом пол╕т нормальний».
Один ╕з майже сорока священник╕в сказав, що параф╕я залишилася на старому календар╕, але теж ус╕м задоволена.
А ще один священник з Ки╖вщини жартома зауважив: «Зараз добре. Питання почнуться взимку в середовищ╕ тих параф╕ян, хто звик церковне життя зводити до колядування чи купання в лунц╕».
╤ справд╕ один конфл╕кт по дороз╕ до зимових свят виник. Але в╕н не був конфл╕ктом в╕руючих. Це була суперечка м╕ж тими, хто звик святкувати День УПА на Покрова 14 жовтня, ╕ в╕руючими, як╕ казали, що День УПА (як ╕ в часи козацтва) прив’язаний не до дати, а саме до свята. Ну, якось ц╕ два табори помирилися. А через п╕втора м╕сяця прийшла зима, ╕ журнал╕сти у передчутт╕ Р╕здва знову заговорили про новий календар, який може поконфл╕ктувати ╕з традиц╕╓ю.
Перед днем Святого Миколая автор пройшлася по стор╕нках ╓парх╕й та священник╕в ПЦУ, щоб переглянути, чи готуються вони до свят.
Побачила, що ╓парх╕╖ зробили републ╕кац╕ю пояснень митропол╕╖ (центрального оф╕су ПЦУ, якщо св╕тською мовою). По стор╕нках священник╕в було пом╕тно, що за к╕лька дн╕в до святкових богослуж╕нь вони зосередились на допомоз╕ сиротам, д╕тям загиблих во╖н╕в або важко хворим малюкам.
╤ в день Святого Миколая по л╕карнях та ╕нтернатах був головний десант духовенства та в╕рян.
– Ми вже рок╕в 15 в цей день п╕сля служби проводимо з д╕тьми з м╕сцевого ╕нтернату, - д╕литься з нами священник з Полтави Олександр Дедюх╕н. – Д╕тям все одно, коли прийде Святий Миколай, сьогодн╕ чи 19-го. А дорослих, в╕рян храму н╕ в чому переконувати не потр╕бно. Ми з минулого року, в╕дколи це дозволили, живемо за новим календарем. Тому для нас нема╓ н╕чого незвичного.
Священник з Дн╕пра Серж Крамаренко пов╕домив на Фейсбуц╕ напередодн╕, що вже прив╕тав д╕ток з в╕дд╕лення онкогематолог╕╖, яким оп╕ку╓ться його громада.
Священник з Костянтин╕вки Донецько╖ област╕ Костянтин Кузн╓цов також приготував подарунки та смаколики для д╕тей, як╕ живуть в умовах в╕йни, ╕ надав фотозв╕т святкувань у зон╕ бойових д╕й.
Отець Костянтин Марченко, ╕гумен монастиря, розпов╕в, що цього дня вони зустр╕чали д╕тей загиблих во╖н╕в.
Одним словом, д╕ти та духовенство святкували св. Миколая 6 грудня всюди. А найб╕льше вподобайок з╕брало фото митрополита Еп╕фан╕я на дитячому свят╕ у митропол╕╖. До слова, те, що Святий Миколай «по-новому» припав на День ЗСУ, викликало масу позитивних асоц╕ац╕й. У соцмережах з’явилася купа малюнк╕в, де наш╕ б╕йц╕ були змальован╕ з бородами ╕ в образ╕ Миколи Чудотворця. Нав╕ть жарт почула: «До вс╕х, хто добре поводився, цього року вноч╕ прийде ЗСУ».
Для тих, кому ц╕кава «матчастина», варто знати, що запровадження нового календаря готувалося давно.
Вперше питання календарно╖ реформи постало ще п’ять рок╕в тому, при створенн╕ ново╖ церкви. Тод╕ митрополита Еп╕фан╕я про це питали рел╕г╕йн╕ публ╕цисти, було ╕ звернення ╕нтел╕генц╕╖ з проханням про церковну календарну реформу. Тож, це було, якщо не у фокус╕, то у пол╕ уваги.
Але в╕йна пришвидшила процес, який диктувався астроном╕чною лог╕кою.
- Календарна реформа назр╕ла в Укра╖н╕ вже давно, але через р╕зн╕ ╕сторичн╕ обставини це питання в╕дкладали неодноразово, – розпов╕в на еф╕р╕ Веч╕рнього стр╕му в Укр╕нформ╕ голова календарно╖ ком╕с╕╖ ПЦУ Олександр Трофимлюк. – Ми живемо в сучасному сусп╕льств╕, ╕ зрозум╕ло, що старий стиль або юл╕анський календар зараз в╕дста╓ в╕д сонячного календаря на 13 дн╕в, ╕ рано чи п╕зно цю реформу потр╕бно було б запроваджувати, оск╕льки з 2100 року звичне нам Р╕здво 7 с╕чня буде вже 8 с╕чня, пот╕м ця дата переноситиметься все дал╕ й дал╕. Оск╕льки в православних кра╖нах, як╕ переходили на новий стиль, були суперечки з цього приводу ╕ нав╕ть виникали розколи, то в Православн╕й церкв╕ Укра╖ни було вир╕шено чекати яко╖сь особливо╖ нагоди для цього. Але тепер у нас в╕йна, ми хочемо в╕дмежуватися в╕д усього «паралельного» з рос╕йським.
╤ ПЦУ зробила крок до осучаснення. ╤ цей крок був обережний. Бо Церква дозволила параф╕ям, як╕ не готов╕ переходити на новий календар, залишатися на старому.
Вт╕м, зараз у ПЦУ на старому календар╕ залиша╓ться близько 120 параф╕й ╕з 8,5 тисяч╕, це менш як 1,5%.
Але все ж...
Багато хто ╕ з богослов╕в, ╕ з духовенства, ╕ з експерт╕в переживали, чи не виникне новий розкол. Адже под╕бних випадк╕в у церковн╕й ╕стор╕╖ вистачало.
Розколу не виникло.
Але все ж: як нам без Р╕здва «по-старому», без Водохреща та Василя «по-старому»? Чи не лишиться традиц╕й двох святкувань, як от було з╕ старим Новим роком? Ми побачимо це найближчим часом.
Для когось свята «по-старому» – ц╕ла епоха. ╤ розставатися з ними буде непросто. Ще й московськ╕ ман╕пулятори «насипають», що автокефали хочуть «вкрасти Р╕здво», перенесши його на 25 грудня. А ще називали старий календар «в╕чно молодим та натхненним», який хочуть забрати «безбожна влада та автокефали». Подивимося, що буде. Чекайте, що прихильники МП знайдуть людину, яка «захвор╕ла, купаючись в ополонц╕ на «Водохреще по-новому» ╕ будуть верещати, що освячення води за календарем, за яким живуть 9 православних церков – нед╕йсне, тому люди хвор╕ють. А ск╕льки ╖х захвор╕╓ «по-старому» н╕кого не зац╕кавить.
Для практикуючих християн, головне в л╕тург╕йному роц╕ – богослуж╕ння, для них без спец╕альних церковних п╕снесп╕в╕в не ╕сну╓ повноти свята. ╤ коли на параф╕╖ добрий священник, то проблем не виника╓. Але чи можливе все-таки оце «ностальж╕»?
Серед мо╖х друз╕в ╕ знайомих такого нема. Але я не виключаю, що воно може бути у деяких людей, достатньо адекватних, щоб прийняти новий календар, але дещо консервативних, щоб не сумувати за старим.
Про це я говорила ╕з в╕рянами. Моя гарна подруга, практикуюча греко-католичка, яка живе в Канад╕, сказала, що перш╕ роки п╕сля переходу, напевно, залишить «подв╕йне» святкування, як святкували ╖╖ пок╕йн╕ батьки.
До слова, Укра╖нська православна церква Канади також перейшла на новий календар, не в останню чергу тому, на мою думку, що хоче святкувати ╕з укра╖нцями велико╖ Укра╖ни.
Так, знайдуться укра╖нц╕, яким буде незвично ╕ нав╕ть сумно святкувати за новим календарем. Переважно, це будуть старш╕ люди. Але в ц╕й ситуац╕╖ було б добре послухати колядку, прочитати разом якийсь акаф╕ст (церковний г╕мн – ред.), зрештою, вручивши бабус╕ подарунок на Р╕здво «по-новому», сказати: «Не сумуй, р╕дненька. Ми ж не дату святку╓мо, а народження над╕╖ людства».
Христос народився. Слав╕мо його!
Лана Самохвалова
https://www.ukrinform.ua
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 22.12.2023 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=25698
|