Версiя для друку Обговорити в форумi

9 листопада вшановують святих достойників Церкви Нестора (священомученика, який загинув за Христову віру у ІІІ столітті), Капітоліну, Єритиїду, Андрія, Марка, Емілію.

В українському церковному календарі (до переходу на оновлений календар) це ще й день світлої пам’яті Нестора Літописця (1059-1114 роки життя), ченця Києво-Печерського монастиря, ревного послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія, популяризатора їхніх надбань на українських землях, автора «Повісті временних літ», написання якої завершив у 1113 році, тобто, перед своєю кончиною. Канонізований як помісний святий Київської Церкви. (Московія тут недотична!).

У нашому українському історичному календарі 9 листопада – День української писемності та мови. Його святкування встановлене Указом Президента у 1997 році. А вперше його відзначили ще у… 1917 році!

Позначився Несторів день і на народному календарі українців. Отож, кілька прогностичних прикмет та багатовікових фенологічних спостережень (тут 13-денний календарний перехід важко змінити):

-З Нестором випала перша снігова крупа – це ще не зима.

-На Нестора погода не встоїть… (Може бути мінливою).

-На Нестора погода мінлива – зима може бути шкідлива.

-Нестор хмуриться і журиться – буде снігопад.

-З Нестором встановилася сніжна зима – для хліба не біда.

-Лихо хліборобу, коли Нестор з морозом, але без снігу.

-На водоймах ненадійна рання крига, бо ще буде відлига.

-Перший сніг розтане, а перша крига скресне.

-Схід сонця у тумані – до вечора морозу не буде.

СИНИЧИН ДЕНЬ

З-поміж різних народних свят є одне доволі цікаве і, навіть, незвичне – Синичин день, яке відзначають 12 листопада. Чому саме так вирішили – відповісти важко. Але відомо, що цієї пори синиці масово оселяються поблизу людського житла, особливо сільських хат. На подвір’ї дбайливого господаря завжди буде чим поживитися холодної зими, знайти затишне місце на ніч.

Зрештою, повсюди, де це було зручно, вивішували годівниці, куди насипали зерна пшениці, жита, проса, соняшникове насіння, крихти хліба, на нехитрі гачки чіпляли шматочки несолоного сала. Однак не потрібно чекати 12 листопада. Можна це зробити раніше!

На бенкет до таких їдалень з усіх-усюд злітаються жовтогруді синички, сповнюючи принишклі від холоду околиці дзвінким теньканням. І не тільки синичка радіють дармовим харчам, а й інші пернаті.

Слухаючи веселий щебет, наші пращури склали влучний вислів: «Хоч і крихітка синичка, але і вона свій день куций знає!».

Але ті крихітки-синички ніколи не залишаться в боргу перед людиною. Тільки зима мине, тільки сніг зійде, вони відразу почнуть боротися зі шкідниками саду.

НА КОНІ І НА САНЯХ…

Відразу після свята Собору Архистратига Михаїла і всіх безтілесних Сил Небесних християни вшановують преподобну Мотрону, 9 (22) листопада.

У народному прогностичному календарі українців ці свята взаємопов’язані:

-Якщо Михайло приїхав на білому коні (випав сніг), а Мотрона на санях (снігопад продовжується), то зима затягнеться.

-Михайло морозом землю скує, а Мотрона білих коней підкує – на тривалу зиму.

-Мотрона, добра жона, любить саньми їхати і білих коней запрягати.

-На Мотрони відлига і ворони літають, голосно каркають – буде снігопад.

-На Мотрони іній на деревах і кущах – до морозу; туман – до відлиги.

-Густий туман на Мотрони – весна буде мокрою; суха погода –весна буде сухою, що погано для майбутнього врожаю.

-Мороз на Мотрони – березень буде холодним.

ХОЛОДНИЙ ДУШ ПІД ЗИМУ

12 (25) листопада вшановуємо священомученика Йосафата Кунцевича (1580-1623 роки життя), єпископа Полоцького, першого Святого УГКЦ, проголошеного з благословення Ватикану. У цей день християни східного обряду також поминають святих достойників Івана Милосердного (народився у другій половині VI століття – помер 616 року), патріарха Олександрії, і Ніла Єгипетського (дата народження достеменно невідома – помер 430 року), учня Отця Церкви Івана Золотоустого.

За народним календарем українців, цей день здебільшого звуть Милосердного. І хоч він уже належить до зимових (фенологічний календар), все ж пізня осінь інколи не віступає, буває відлига, падає рясний дощ з мокрим снігом. Такий собі «холодний душ під зиму». Погода завжди примхлива!..

Народні прикмети:

-Якщо на Милосердного дощ зі снігом – початок грудня буде з відлигами, часто падатиме мокрий лапатий сніг.

-Мороз у цей день віщує холодний початок грудня.

-У цей день грім прогримів, на небі – веселка, тоді зима буде мокрою, а рік голодним. (Погана звістка про можливий неврожай хліба і городини).

-Добре, коли Милосердний справді милосердний!..

ПЕРЕГОНИ

При календарній зміні пір року часто трапляється «невизначеність» у погоді та суто змінами у природі, яку фенологи називають міжсезонням або перегонами. Скажімо, весна проситься у гості, вже й 1 березня прийшла її пора, а зима не відступає, весну не пускає. Чи таке: календарна весна минула, або ще не минула, але літо приходить з Трійцею.

Свої перегони має і листопад. Зима на порозі, але осінь ще нагадує про себе. Вночі – зима, а вдень – осінь. Заєць змінив сіру шубу на білу, а сніг ще не випав. Покепкували з вухатого осінь та зима. Добре видимий на чорній ріллі, поруділій траві, тепер він змушений ховатися від хижаків у кущах, чагарниках, під ялиновими лапами…

У народі кажуть:

-Якщо у першій декаді листопада то мороз, то потепліє – на зиму ще нема надії.

-Трапляється, що у листопаді ні возом, ні саньми не поїдеш, або вдень возом, а вночі саньми. Тому у доброго господаря все має бути напоготові.

-Листопад розпочався з молодого ясного місяця на небі, суха погода – зимі ще не пора на пороги.

-Доки лист не впаде – зима не прийде (осінь не пропаде).

-Польові миші вирили глибокі нірки – на холодну зиму.

Любить листопад й аномалії. Не раз доводилося спостерігати, як у цьому місяці раптово зацвіли бузок, каштани… Щоправда, їхній листопадовий цвіт дрібний, невиразний, його аж ніяк не порівняєш з пишним весняним цвітом.

Погана прикмета, коли отак зацвітуть плодові дерева, бо тоді наступного року не буде врожаю садовини.

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #45 за 10.11.2023 > Тема "Душі криниця"