Версiя для друку Обговорити в форумi

Цього року, Ще Напередоднi Великодня, в гетьманськiй столицi було вiдкрито пам'ятник жертвам Батуринської трагедiї. чернігівські колеги трохи запізно надіслали нам цей репортаж, але, на наш погляд, він актуальний і сьогодні. По-перше, 2 листопада - чергова річниця сплюндрування батурина. по-друге, останні політичні події, пов'язані особливо з українськими президентськими виборами, складають враження, що батуринська облога триває й досі. тому не зайвим буде ще раз поглянути на сьогодення через її криваву призму...

2 листопада 1708 року гетьманська столиця України - мiсто Батурин було спалено вiйськом московського царя Петра I, яким керував так званий "свiтлiйший князь", державний злодiй Меншиков. Тисячi батуринцiв - захисникiв фортецi i мирних жителiв, у тому числi жiнок, дiтей, старих, було по-звiрячому вбито. Ця трагедiя майже 300 рокiв замовчувалася правителями царської i бiльшовицької Московiї.
...На високому пагорбi над плавним Сеймом розташоване це селище мiського типу в Бахмацькому районi. А колись, у другiй половинi ХVII - на початку ХVIII столiть, за часiв Гетьманщини, Батурин був столицею України, резиденцiєю чотирьох гетьманiв. Особливого розвитку Батурин, як i вся Україна, набув при Iвановi Мазепi, одному з найславетнiших гетьманiв України. Гетьман добре розумiв, у що обернулася Переяславська угода, укладена Богданом Хмельницьким у 1654 роцi з Московiєю (зрозумiв це наприкiнцi життя i сам Хмельницький). Обернулась поглинанням Української гетьманської держави своїм пiвнiчним союзником, Московським царством. Тож невипадково гетьман Iван Мазепа уклав союз iз королем Швецiї Карлом ХII, який вiв вiйну з Росiєю, i Україна вiдкрито виступила проти московського царя.
Розплатою було жахливе знищення Батурина в момент, коли гетьман i основне його вiйсько були вiдсутнi в столицi.
...Лише майже через три столiття, уже в незалежнiй Українi, було вiдроджено iсторичну пам'ять щодо Батурина, тiєї трагедiї, щодо iменi славного гетьмана України. У цьому вiдродженнi велику роль вiдiграли товариство "Просвiта", Народний Рух України (нині - УНП і НРУ), такi патрiоти України, як львiвський письменник Роман Iваничук, автор роману "Орда" - про трагедiю Батурина.
На жаль, на державному рiвнi справа вiдродження Батурина i в iсторичному, i в соцiальному планi - майже на мiсцi. Жодного разу жоден iз двох наших президентiв - i Кравчук, i Кучма - не були за бiльш як 10 рокiв на козацьких святах у Батуринi, якi проводяться тут щолiта, або на вшануваннi жертв трагедiї, яке проводиться щороку в листопадi. Непочатий край роботи з реставрацiєю i пiдтриманням у належному станi пам'яток старовини. Досить сказати, що на кiлька десятилiть розтяглась безкiнечна реставрацiя палацу Кирила Розумовського, останнього гетьмана України (до речi, це єдина уцiлiла гетьманська резиденцiя в Українi). Ще кiлька рокiв тому можна було вiдкрити в мiстечку пам'ятник Iвановi Мазепi, який уже був виготовлений в Києвi, але вiн не вiдкритий i по сьогоднi. Що казати, коли досi не було навiть скромного пам'ятника жертвам Батуринської трагедiї 1708 року. Дивуватися тут нема чому: в Українi - досi не українська влада.
За справу знову взялися нацiонально-демократичнi сили, громадськiсть. Торiк стараннями блоку Вiктора Ющенка "Наша Україна" було створено громадську iнiцiативу "Вiдродження Батурина", i цю роботу очолив заступник голови Української народної партiї, народний депутат з фракцiї "Наша Україна" В'ячеслав Кириленко. За короткий час вдалося вiдродити в селищi храм Української православної церкви Київського пат-рiархату, допомогти музею "Гетьманська столиця". I ось ще однiєю вагомою справою "Нашої України" стало спорудження величного пам'ятника жертвам Батуринської трагедiї 1708 року. Вiдкриття його i вiдбулося 10 квітня.
Величезний кам'яний хрест iз бронзовою фiгурою розiп'ятого Iсуса Христа. Такий вiн, цей вражаючий i водночас суворий пам'ятник. Символ розiп'ятого i воскреслого Батурина, розiп'ятої i воскреслої України. Встановлений пам'ятник поруч iз центром селища, на високому пагорбi над Сеймом. Саме тут i була Батуринська фортеця, пiдступно взята за сприяння зрадникiв i спалена московитами.
Автор пам'ятника - вiдомий український скульптор, лауреат Державної премiї
України iм. Т. Шевченка Анатолiй Гайдамака.
Церемонiя почалася iз символiчної акцiї - перепоховання бiля пiднiжжя пам'ятника останкiв жителя Батурина, загиблого пiд час тiєї рiзанини 1708 року. Труну з останками несуть до могили, на мiсце поховання, Вiктор Ющенко, Iван Плющ та iншi гостi зi столицi. Обряд поховання здiйснив єпископ Чернiгiвський i Нiжинський Української православної церкви Київського патрiархату преосвященнiший Михаїл. Звучить салют козацької гармати. Останню шану земляковi вiддають козаки Батурина, всi присутнi.
А потiм вiдбувся багатолюдний мiтинг. На майданi перед пам'ятником - батуринцi, гостi з Києва, Чернiгова, багатьох районiв областi, представники УНП, інших партій блоку "Наша Україна". З хвилюючою промовою виступає селищний голова Батурина, представник "Нашої України" Михайло Iващенко. Про нашу iсторичну пам'ять, про потребу вiдродження незалежної, сильної, квiтучої України говорили i Вiктор Ющенко, i представники його фракцiї: голова УНП Юрiй Костенко, Iван Плющ (депутат вiд цього округу), видатний поет i громадський дiяч Iван Драч, голова товариства "Просвiта" Павло Мовчан, В'ячеслав Кириленко. Присутнiх вiтає уславлений український спiвак Дмитро Гнатюк, який виконує одну з народних пiсень та проголошує учасникам акцiї "Многая лiта".
...На багато кiлометрiв довкiл, аж за чарiвний Сейм, простяглися мальовничi лiси i луки. Саме звiдти, з Пiвночi i Сходу, часто повзли на Батурин та iншi українськi землi хижi орди. Нехай нiколи бiльше цього не буде. Iсторiя завжди в нашiй пам'ятi, а сьогодення - з нами. Воскрес Батурин, воскресла Україна!

Батурин - жертва не тiльки Петра I, але й "темникiв"
Заява уповноваженого Комiтету Верховної Ради з питань свободи слова та iнформацiї

У страсну суботу у Батуринi з iнiцiативи народного депутата України Вiктора Ющенка та за участю ще 8 народних депутатiв було вiдкрито та освячено пам'ятник-хрест жертвам рiзанини 1708 року i перепоховано останки жертв московських репресiй. При багатолюддi постав на мiсцi фортецi над Сеймом величний знак пам'ятi про нашу iсторiю, автором якого є лауреат Нацiональної Шевченкiвської премiї Ана-толiй Гайдамака. Освячення хреста та поминальну службу здiйснив преосвященнiший Михаїл, єпископ Чернiгiвський i Нiжинський. Все було по-людськи.
Та iнакше повелися тi, хто диригує iнформацiйними процесами в областi. Жодна обласна державна та комунальна газета, засновниками яких є державна адмiнiстрацiя та обласна рада, не повiдомили про цю подiю. Районна газета "Голос Присеймiв'я" зумiла так подати iнформацiю, що з усiх присутнiх згаданий тiльки один артист, який не грав ключової ролi в проведеннi заходу. Обласна телерадiомовна державна компанiя "Сiвер-центр" обмежилася короткими по-вiдомленнями, хоча були вiдзнятi та записанi репортажi, достойнi цiєї подiї. Вони не вийшли в ефiр, бо "кимось" повiдомлено, що, мовляв, не вiдбулася ексгумацiя перепохованих останкiв. Кращого пояснення автори "темникiв" придумати не могли, а це не витримує нiякої критики. Адже останки були розкопанi археологами ще минулого лiта на мiсцi поховань жертв росiйських вiйськ, iдентифiкованi спецiалiстами саме 1708 роком, зберiгалися в заповiднику "Батурин - гетьманська столиця" i не пiдлягали нiякiй ексгумацiї. Власне, а якби й пiдлягали - то хiба це щось мiняє в iнформацiйнiй подiї - вiдкриттi пам'ятника?!
Справжня причина заборони полягає в причетностi до вiдкриття пам'ятника лiдера полiтичного блоку "Наша Україна" Вiктора Ющенка. Влада його боїться. Влада не хоче вiдродження української пам'ятi. Боязнь влади доходить до того, що автори заборон на висвiтлення суспiльно значимої подiї бояться навiть назвати себе. Тi, хто працював у радянськiй журналiстицi, пам'ятають, що тодi автори заборон не ховалися. Нинiшнi ж "лицарi плаща i кинджала" бояться свiтла, як чорт ладану. Значить, дiла їхні кепськi.
Зi спiвчуттям до темних душ авторiв "темникiв" -
Василь ЧЕПУРНИЙ,
уповноважений Комiтету Верховної Ради з питань свободи слова та iнформацiї,
голова обласного товариства "Просвiта" iменi Т. Шевченка.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #44 за 29.10.2004 > Тема ""Білі плями" історії"