Першу суботу листопада у народі називають поминальною, заупокійною, рідше – початком осінніх дідів (оскільки йдеться про цикл поминальних днів). У цей день у церквах замовляли Богослужіння за померлими, відправляли молебні на цвинтарях, усією сім’єю молилися удома, де влаштовували поминальний обід.

На Волинському Поліссі і почасти на Тернопіллі (тут своєрідним «епіцентром» поминальних відправ ставала Почаївська лавра) побутувала цікава традиція – напередодні поминальної суботи господині пекли пироги (слово «пиріжок» вживали зрідка). Для начинки використовували сир, відварені горох, капусту, картоплю… Без начинки пекли так звані «хлібці». Солодкі пироги з плодово-ягідним варенням, повидлом, яблуками (неодмінно солодких сортів), родзинками пекли тоді, коли доводилося поминати померлих дітей.

Цю нехитру кулінарну продукцію розподіляли таким чином: частку залишали для родинного поминального обіду, а також, як «парастасний хліб» у церкві, роздавали на церковному подвір’ї чи біля цвинтаря бідним, убогим людям, дітям-сиротам, жебракам, безхатченкам і просили їх помолитися «за ті душі», тобто, за померлих, називали їхні імена.

Важливим обов’язком було почастувати пирогами старців-прочан, жінок-молільниць (прочанок), які регулярно відвідували святі місця, здійснювали до них виключно піші прощі. І їх просили помолитися за померлих, особливо біля чудотворних ікон.

Дехто з ревних християн вважав заупокійним увесь листопад, щосуботи та в інші поминальні дні відвідував Служби Божі у храмі.

Та слід пам’ятати, що за душі померлих потрібно молитися повсякчас!

ПЛАТИ ПЛАТУ ПАСТУХАМ!

За традиційним народним календарем українців, свято Дмитра (поки що багато мирян святкують його чи святкуватимуть ще 8 листопада, а не раніше -  26 жовтня) вважається днем пастухів, або святом пастухів, які йдуть на зимовий відпочинок. А сам Святий Дмитро є їхнім небесним покровителем, принаймні, одним з них.

До цього дня, коли вже завершився сезон випасу худоби, господарі – власники корів мали остаточно розрахуватися з пастухами, яких вони винаймали. Перший такий розрахунок (аванс) здійснювали у свято Петра і Павла 29 червня (12 липня).

Під час «дмитрового» розрахунку окрема плата призначалася дітям-пастухам. Від гурту господарів вони мали на зиму нові чоботи, справний теплий одяг.

У Карпатах до свята Дмитра вівчарі поверталися з отарами овець з далеких полонин. Їх радо вітали, зустрічали, запалювали ватри (так само, як й урочисто проводили весною на свято Юра), усім селом влаштовували колективний обід чи вечерю, щедро частували. А про повернення вівчарів гучно сповіщали трембіти. Опісля розраховувалися за працю – де грішми, де вівцями, де зерном, де готовим одягом з овечого хутра.

У народі кажуть:

-Думай, дівко, про заміжжя до Дмитра!

-Прийшов Дмитро – зима ще не прийшла, але осінь уже не та.

-Дмитро став на налі і… хлюп під лід. (Крига ще не надійна).

-Від Дмитра до Михайла лежить сніг – зима буде сніжною, але посеред зими можуть бути відлиги.

-Так само про мороз. Чим він міцніший від Дмитра до Михайла, то посеред зими очікуй відносного потепління.

У народі кажуть…

ГОЛІ ДЕРЕВА

-Прийшов листопад – голі дерева.

-Вересень і жовтень листя золотять, а листопад краде позолоту.

-Листопад хмуриться і дощем ллє, а потім морозом морозить.

-У листопаді одягай рукавиці.

-У листопаді мороз припікає – зима наступає.

-Темні густі хмари – на снігопад.

-У другій половині листопада рання зима вступає у силу.

-Дикі кабани перебираються ближче до людського житла (городів, полів поблизу сіл) – до холодної зими.

-Багато сойок поблизу людських осель – чекай холодної зими.

-Листопад запитає, що ти на зиму придбав (чи добре взувся, тепло одягнувся)?..

-Рано чи пізно, але в листопаді зима прийти мусить.

-Осінь - матінка: кисіль і млинці, а весна-  мачуха: сиди і дивись.

-Пізні гуси полетіли за моря – тепла вже не буде.

-Промені сонця ідуть пучком вниз – на дощ або снігопад.

-Кіт лапою умивається – до снігу чепуриться.

-Домашня птиця дзьобами пір’я очищує (скубе) – буде буревій.

-Листопад (ідеться про листопад, як назву місяця) настає в погоду – буде погода весь місяць.

-Ліс шумить в тиху погоду – на опади.

-У лісі ввечері, вночі і вранці значно теплішає, ніж вдень – буде ясна погода, без опадів.

-Кістки ниють (у старших людей) – чекай зміни погоди.

-Зоря вечірня на безхмарному небі золотава – опадів не буде.

-Зірок видно мало – до похмурої погоди.

-Листопад хліба не просить, а сам приносить.

-У листопаді є чого до столу подати.

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #44 за 03.11.2023 > Тема "Душі криниця"