"Кримська Свiтлиця" > #42 за 20.10.2023 > Тема "З перших уст"
#42 за 20.10.2023
ВО╢ННИЙ 2024-ий: ЗАГАДКИ ДЛЯ УКРА╥НИ
Академ╕к Володимир Горбул╕н ╕ директор Центру досл╕джень арм╕╖, конверс╕╖ та роззбро╓ння Валентин Бадрак не лише загострюють увагу на майбутн╕х викликах, а й пропонують р╕шення.
Навряд чи буде переб╕льшенням, що 2024 р╕к несе низку нових виклик╕в, загадок, парадигм. ╤ скор╕ш за все, 2024 р╕к виявиться б╕льш складним ╕ турбулентним для сучасного св╕ту, а для Укра╖ни – б╕льш небезпечним, ризикованим та виснажливим. 2024 р╕к висува╓ нов╕ вимоги – як у св╕тов╕й геопол╕тиц╕, так безпосередньо ╕ на пол╕ бою. Потр╕бн╕ не просто нов╕ р╕шення, потр╕бна нев╕дкладна, багатор╕внева робота планетарних л╕дер╕в у багатьох сферах одразу.
Рос╕йсько-укра╖нська в╕йна створила умови для повно╖ розгерметизац╕╖ деструктивного у св╕т╕ та порушила психоенергетичний баланс планети. В результат╕ спрацювала ланцюгова реакц╕я у реал╕зац╕╖ бажань досягти пол╕тичних ц╕лей в╕йськовим способом. Окр╕м масового переозбро╓ння велико╖ к╕лькост╕ кра╖н св╕ту та докор╕нно╖ зм╕ни стратег╕й нац╕онально╖ безпеки (як, скаж╕мо, зробила Япон╕я), виникла череда кривавих в╕йн, у яких зв╕рства рос╕ян в Укра╖н╕ повторювалися та клонувалися.
Навряд чи буде помилкою твердження, що Пут╕н «випустив джина в╕йни з пляшки». Фактично, нема╓ жодного сумн╕ву, що в╕йна в ╤зра╖л╕ та передво╓нна ситуац╕я на Балканах – це нов╕ фронти Пут╕на, як╕ Кремль намага╓ться «в╕дкрити» проти Заходу за допомогою зац╕кавлених пол╕тичних сил та терористичних орган╕зац╕й.
Ймов╕рн╕сть масштабування в╕йни до р╕вня глобально╖, св╕тово╖, р╕зко зросла – ╕ це стосу╓ться далеко не т╕льки Близького Сходу, а й, наприклад, Азербайджану-В╕рмен╕╖, П╕вн╕чно╖-П╕вденно╖ Коре╖; загалом будь-яка нова в╕йна у св╕т╕ або масштабування наявних знаходиться у зон╕ ╕нтерес╕в режиму Пут╕на, оск╕льки зменшу╓ його в╕дпов╕дальн╕сть, розмива╓ та частково поглина╓ загальну деструктивну пол╕тику Кремля, створю╓ надзвичайн╕ умови для всього св╕ту ╕, в╕дпов╕дно, нов╕ умови для руйн╕вника м╕жнародно╖ системи безпеки.
Перех╕д у 2024 р╕к та нам╕р в╕йськових фах╕вц╕в Заходу вже з початку осен╕ 2023 року зазирнути у майбутн╓ з оц╕нкою перспектив майбутнього – колоритно говорить про усв╕домлення та прийняття того факту, що вже розгорнулася довга й виснажлива в╕йна, до яко╖ не були готов╕ ан╕ кремл╕вська верх╕вка, ан╕ блок НАТО.
То на що варто звернути увагу в першу чергу, та що найб╕льше впливатиме на укра╖нськ╕ перспективи?
НА ШЛЯХУ ДО ФОРМУВАННЯ НОВО╥ МОДЕЛ╤ СВ╤ТУ
Кардинальне переформатування св╕ту справд╕ ╓ великою, можливо, найб╕льшою загадкою майбутнього, ╕ Укра╖на, як не дивно, знаходиться в ╖╖ центр╕.
У ╢вроп╕ стр╕мко почалися перегляди в╕дношення не т╕льки до Пут╕на, а й до його фактичного покровителя з П╕днебесно╖. У вересн╕ 2023 року м╕н╕стерка закордонних справ Н╕меччини Анналена Бербок назвала диктатором С╕ Цз╕ньп╕ня в прямому еф╕р╕ Fox News: «Якщо Пут╕н вигра╓ цю в╕йну, яким знаком це буде для ╕нших диктатор╕в у св╕т╕, таких як С╕ – президента Китаю? Укра╖на повинна виграти цю в╕йну». Зда╓ться, чи не вперше так ч╕тко прозвучало слово «перемога» з вуст ╓вропейського чиновника високого р╕вня. У жовтн╕ 2023 року Держдеп також видав «╤нтегровану стратег╕ю розвитку Укра╖ни», де оф╕ц╕йно вказано, що США хочуть допомогти Укра╖н╕ досягти перемоги у в╕йн╕, а ще – притягнути Рос╕ю до в╕дпов╕дальност╕ за злочини в Укра╖н╕. Попри низку рекомендац╕й щодо налагодження Ки╓вом боротьби з корупц╕╓ю та створення справд╕ справедливого судочинства, це перший оф╕ц╕йний документ у США ╕з визначення бажання перемоги Укра╖ни. Зрозум╕ло, що трактування зм╕сту слова «перемога» в США ╕ в Укра╖н╕ може в╕дчутно в╕др╕знятися, але це позитивн╕ зм╕ни, як╕ можуть призвести до б╕льшо╖ ч╕ткост╕ у протистоянн╕ пут╕нськ╕й Рос╕╖.
Ще одн╕╓ю, дуже важливою зм╕ною у 2023 роц╕ стало в╕дчутне нарощування Укра╖ною власних виробництв збро╖, головним чином – ракет та р╕зних тип╕в дрон╕в. Можливост╕ подальшого нарощування бойових спроможностей та участь у цьому кра╖н-партнер╕в через ВТС ста╓ новою фундаментальною можлив╕стю для укра╖нсько╖ нац╕╖.
На жаль, стимулювання Кита╓м Рос╕╖, ╤рану та П╕вн╕чно╖ Коре╖ до формування альянсу в╕дчутно порушило загальний баланс сил. ╤ран п╕сля завершення д╕╖ резолюц╕╖ Ради безпеки ООН 2231 може п╕ти на передачу ракет Рос╕╖ – йшлося про бал╕стичн╕ ракети Fateh-110 ╕з рад╕усом д╕╖ 300 к╕лометр╕в ╕ бойовою частиною до 600 к╕лограм╕в та Zolfaghar ╕з рад╕усом д╕╖ до 700 к╕лометр╕в ╕ бойовою частиною 579 к╕лограм╕в. До того ж, бойова частина ракети Zolfaghar в╕дд╕ля╓ться при заход╕ на ц╕ль, що значно ускладню╓ ╖╖ виявлення, в╕дстеження ╕ знищення.
У вересн╕ 2023 року ╕ранц╕ продемонстрували Шойгу п╕д час його в╕зиту до кра╖ни нову пов╕тряно-поверхневу ракету п╕д назвою 358. А зухвала атака палестинського ╕сламського руху ХАМАС на ╤зра╖ль 7 жовтня 2023 року, розробити яку напевно допом╕г ╤ран, стала переходом до р╕зкого загострення м╕ж Заходом та прокитайськими силами на планет╕ – ╕з потужною загрозою спалаху велико╖ в╕йни на Близькому Сход╕. Це спроба координатор╕в в╕йни досягти р╕вня великого вибуху на Близькому Сход╕ – з ц╕ллю виснаження Заходу одночасною п╕дтримкою Укра╖ни, ╤зра╖лю та Тайваню. Не менш небезпечним зда╓ться ╕ КНДР: майже одразу п╕сля по╖здки К╕м Чен Ина у гост╕ до Пут╕на Пхеньян почав в╕дправляти артилер╕ю для посилення рос╕йсько╖ арм╕╖. Поставки в РФ збро╖ з ╤рану та П╕вн╕чно╖ Коре╖ можуть зб╕льшитися – така перспектива ╕сну╓. Тож будь-яке зменшення уваги Заходу до забезпечення Укра╖ни може мати вкрай негативн╕ насл╕дки.
Ц╕ под╕╖ в╕дбувалися на тл╕ певних во╓нних досягнень Укра╖ни. На початку жовтня Москва заявила про плани збудувати в╕йськово-морську базу на узбережж╕ Чорного моря окуповано╖ грузинсько╖ Абхаз╕╖. Це виглядало симптоматично та в╕дображувало реакц╕ю на неможлив╕сть перебування ЧФ РФ у Севастопол╕ та одночасний нам╕р посилення на Кавказ╕ через втрати контролю над В╕рмен╕╓ю та перспективи нових виклик╕в у рег╕он╕. Але головне в ╕стор╕╖ передислокац╕╖ корабл╕в ЧФ РФ ╕з Севастополя – фактичне визнання в╕дсутност╕ можливост╕ забезпечити безпеку флоту на Кримському п╕востров╕. ╤ншими словами, восени 2023 року Рос╕я почала втрачати контроль над Кримом.
МОСКОВСЬКИЙ НАБАТ, АБО ЧИ ЗМ╤НИЛИСЯ РОС╤ЙСЬК╤ ПЕРСПЕКТИВИ У 2024 РОЦ╤
Формальним ╕ндикатором слугу╓ передус╕м оф╕ц╕йна об╕цянка в╕йськового м╕н╕стра Шойгу завершити в╕йну до 2025 року. Однак час гра╓ на Пут╕на та його заплямовану кров'ю кл╕ку, в цьому нема╓ жодного сумн╕ву.
Якщо виника╓ уявлення, що рос╕йський фашистський режим видихся, то це точно хибне уявлення. Рос╕╖ пророкували пад╕ння видобутку нафти на 30%, ВВП – на 15%, ╕мпорту – до 50%. Але жоден ╕з цих прогноз╕в не справдився. Експорт РФ у 2022 роц╕ не зменшився, а зр╕с на 20% – в╕н сягнув 591 м╕льярда долар╕в – рекордного показника за всю ╕стор╕ю кра╖ни. Компоненти для виробництва збро╖, в тому числ╕ м╕кросхеми, без перешкод потрапляли у 2023 роц╕ через Туреччину, Китай, Киргизстан, Казахстан, В╕рмен╕ю, Узбекистан.
Зах╕дн╕ кра╖ни купували в РФ платину, н╕кель, м╕дь, алюм╕н╕й, алмази, деяк╕ продукти ╕з стал╕ – щонайменше на 20 м╕льярд╕в долар╕в щор╕чно. РФ наростила експорт скрапленого газу з 14,22 м╕льярда куб╕чних метр╕в у 2021 роц╕ до 19,2 – в 2022 роц╕.
РФ купувала усе необх╕дне для виробництва збро╖, нав╕ть у США. Так, у РФ потрапили верстати американсько╖ корпорац╕╖ NSH. У рекламному в╕део рос╕яни ненав’язливо продемонстрували, що виробляють небезпечн╕ безп╕лотники-кам╕кадзе «Ланцет» на верстатах ╕з Япон╕╖ та П╕вденно╖ Коре╖.
А н╕мецьк╕ верстати SPINNER для реал╕зац╕╖ програми з нарощування виробництва осколково-фугасних снаряд╕в для танк╕в потрапили в РФ через Туреччину. Прикру картину з санкц╕ями доповню╓ взагал╕ сумний факт: у вересн╕ 2023 року виявилося, що нов╕ ╕ранськ╕ дрони-кам╕кадзе, використан╕ РФ для атак на укра╖нськ╕ м╕ста (за три л╕тн╕ м╕сяц╕ було зд╕йснено понад 600 таких атак), мають ╓вропейськ╕ компоненти.
Такий стан речей дозволив Кремлю планувати велетенське зб╕льшення в╕йськових витрат у 2024 роц╕. Про╓кт бюджету у вересн╕ 2023 року передбачав вид╕лення на утримання загарбницько╖ арм╕╖ ╕ виробництво збро╖ нечувану суму – аж 10,8 трильйона рубл╕в, або 112 м╕льярд╕в долар╕в (до реч╕, майже вдв╕ч╕ б╕льше за витрати 2023 року в 6,4 трильйона). Анал╕тики звернули увагу, що вперше в ╕стор╕╖ оборонн╕ витрати на в╕йну ставали найб╕льшою статтею бюджету.
Сприя╓ Кремлю й той факт, що у жовтн╕ допомога Укра╖н╕ опинилася у п╕дв╕шеному стан╕ – через внутр╕шню пол╕тичну кризу в США, де виникла проблема ╕з затвердженням суми допомоги Укра╖н╕. Президент Франц╕╖ Макрон, який ще заявляв про неможлив╕сть припинення п╕дтримки Укра╖ни, раптом зазначив: Сполучен╕ Штати ╓ найб╕льшим донором допомоги Укра╖н╕ в абсолютному вираженн╕, цю допомогу неможливо «зам╕нити». Майже те ж саме у перш╕ дн╕ жовтня п╕дтвердив ╕ верховний представник ╢вросоюзу ╕з зовн╕шньо╖ та безпеково╖ пол╕тики Жозеп Боррель: «Чи може ╢вропа заповнити прогалину, залишену США? Звичайно, ╢вропа не може зам╕нити США».
У цьому контекст╕ напад на ╤зра╖ль став сп╕льною асиметричною збро╓ю Рос╕╖ та ╤рану проти Заходу (на тл╕ зростання впливу Китаю та участ╕ КНДР як учасника блоку та щонайменше постачальника збро╖ терористичному режиму). Загалом показово, що саме рос╕йську терористичну тактику продемонстрували бойовики ХАМАС п╕д час атаки на ╤зра╖ль: масов╕ вбивства цив╕льних, беззбройних людей з метою залякування, захоплення заручник╕в, включно з д╕тьми, руйнування цив╕льно╖ ╕нфраструктури стали ознаками сучасно╖ в╕йни разом ╕з широким використанням простих, дешевих засоб╕в для п╕дготовки й ведення в╕йни – параплан╕в, мотоцикл╕в, цив╕льних дрон╕в для скидання бо╓припас╕в. До того ж фах╕вц╕ прим╕тили, що жоден союзник ХАМАС, за винятком Рос╕╖, не ма╓ досв╕ду застосування дрон╕в-бомбардувальник╕в проти сучасних бойових танк╕в. З’явилися висновки, що лише рос╕яни могли цьому навчити бойовик╕в. Зв╕сно, довести це нелегко, але припущення варте уваги та ц╕лком в╕дпов╕да╓ почерку й духу ведення в╕йни слугами Кремля. Не може не привертати увагу реал╕зац╕я терористичною орган╕зац╕╓ю вкрай складно╖ операц╕╖ ╕з бойовими д╕ями з пов╕тря, моря ╕ суходолу – це так само п╕дводить до висновку про участь у п╕дготовц╕ та забезпеченн╕ атаки збро╓ю гравц╕в ╕ншого р╕вня. А ретельне вивчення зв’язк╕в одразу призведе до розум╕ння, що «вуха», як╕ видно за лаштунками, належать Москв╕ та Тегерану.
У вересн╕ 2023 року стало в╕домо, що у ЗС Рос╕╖ формуються розв╕дувально-штурмов╕ бригади, призначен╕ для штурму укр╕плень та ведення розв╕дки в найближчому тилу противника. Нов╕ бригади створюються з урахуванням досв╕ду в╕йни Рос╕╖ проти Укра╖ни, ╕ вони ув╕йдуть до складу арм╕й та корпус╕в. Таким чином, Москва розрахову╓ в 2024 роц╕ перехопити наступальну ╕н╕ц╕ативу, як це в╕дбулося на початку 2023 року п╕сля вибору для атаки м╕ста Бахмут.
╤ все ж, попри майже колосальн╕, майже необмежен╕ ресурси, Рос╕я таки виснажена в╕йною проти Укра╖ни. Рос╕йська верх╕вка не планувала тривалу в╕йну, котра теж стала потужним викликом. Саме тому Кремль вимушений звертатися до кра╖н-╕зго╖в за збро╓ю та пол╕тичною п╕дтримкою.
УКРА╥НСЬКА АРМ╤Я ЯК ГОЛОВНИЙ АРГУМЕНТ
На жаль, попри розпочат╕ укра╖нською владою д╕╖ у б╕к нарощування в╕тчизняних виробництв збро╖ та бо╓припас╕в, Сили оборони у 2023 роц╕ залишалися повн╕стю залежними в╕д зовн╕шньо╖ п╕дтримки. Зах╕дн╕ обмеження наступальних можливостей Укра╖ни неабияк сприяли затягуванню ╓вропейсько╖ в╕йни: вони надали Рос╕╖ час на п╕дготовку великих оборонних укр╕плень, продовження ц╕лком результативно╖ боротьби в окопах ╕ безперервне поповнення втрат. Наприклад, у вересн╕-жовтн╕ рос╕йськ╕ в╕йськов╕ використовували на пол╕ бою небезпечну тактику п╕д назвою «еластична оборона»: вони начебто поступалися позиц╕ями, а пот╕м р╕зко наносили удари у в╕дпов╕дь по цих позиц╕ях. Кр╕м того, противник пост╕йно намагався намацати вразлив╕ м╕сця укра╖нсько╖ арм╕╖ з метою зд╕йснення сер╕╖ контрнаступ╕в та перехоплення ╕н╕ц╕ативи. Таким складним вузлом у жовтн╕ стала Авд╕╖вка, де угруповання РФ намагалися зд╕йснити оперативне оточення укра╖нських в╕йськ. Знову таки, противник використовував комб╕нован╕ атаки (йдеться про одночасн╕ та посл╕довн╕ масован╕ атаки механ╕зованими колонами ╕ п╕шими штурмовими групами, а також потужну п╕дтримку з пов╕тря) та зовс╕м не жал╕в особового складу й техн╕ки. Не сюрприз, що саме з початком в╕йни ХАМАСу проти ╤зра╖лю рос╕йськ╕ угруповання в╕дчули друге дихання та почали нов╕ сер╕╖ контрнаступ╕в.
Однак вдале н╕велювання введених восени 2023 року стратег╕чних резерв╕в РФ, а ще краще – здатн╕сть помножити на нуль 18-ту й 25-ту арм╕╖, дозволило б Силам оборони не просто закр╕пити усп╕х та розвинути ╕н╕ц╕ативу, а й забезпечити сутт╓ве зростання в╕йськових можливостей у 2024 роц╕ – на тл╕ остаточно╖ деморал╕зац╕╖ наявних на окупованих територ╕ях угруповань противника.
Щодо непри╓мних недол╕к╕в Сил оборони Укра╖ни восени 2023 року залишалися недостатн╕сть дальност╕ збро╖ для ╕золяц╕╖ окупованого Кримського п╕вострова та недостатня потужн╕сть дрон╕в-кам╕кадзе для ураження масштабних об’╓кт╕в противника на територ╕╖ РФ – таких як виробнич╕ л╕н╕╖ безп╕лотник╕в, ракет та керованих бомб.
Значн╕ усп╕хи демонстрували у 2023 роц╕ розробники й виробники ракет – у жовтн╕ Укра╖на почала випробовувати ракети з дальн╕стю ураження 1000 км. На жаль, реал╕зац╕╖ таких програмних завдань дуже заважали внутр╕шн╕ перешкоди: деяк╕ виробники звернулися по допомогу до ОПУ, РНБОУ та СБУ, а от ДержККБ «ЛУЧ» п╕сля порц╕╖ тиску Держаудитслужби звернулося до громадськост╕.
Певний стрибок протягом велико╖ в╕йни було зроблено в сфер╕ розробок та виробництва морських дрон╕в, у тому ж жовтн╕ розробники показали ударний безп╕лотник «Морок» з вагою бойово╖ частини вже у 30 к╕лограм╕в та дальн╕стю ураження 800 к╕лометр╕в. За р╕к виробництво дрон╕в зросло в 100 раз╕в, що може бути св╕дченням прогресу в ц╕й площин╕. Восени з’явилися п╕дстави казати про певн╕ досягнення у в╕йськово-техн╕чному сп╕вроб╕тництв╕: укра╖нськ╕ в╕йськов╕ можуть отримати нов╕ турецьк╕ БАК Akinc╕, що здатн╕ нести крилат╕ ракети з рад╕усом д╕╖ 250 к╕лометр╕в – це питання «вже в процес╕».
До того ж, ДП «Антонов» та французька компан╕я Turgis & Gaillard п╕дписали угоду про виробництво на потужностях укра╖нсько╖ компан╕╖ нов╕тнього бойового дрона Aarok MALE. Цей БАК здатний нести 1,5 тонни озбро╓ння. Можливо, це «перш╕ ласт╕вки», як╕ стануть передв╕сниками появи у Сил оборони дуже потужно╖ сучасно╖ збро╖.
ЩО НЕСЕ 2024 Р╤К?
Перша й головна ╕з загадок, безперечно, стосу╓ться р╕вня та якост╕ всеб╕чно╖ допомоги Заходу. Саме р╕вень в╕йськово-техн╕чно╖ допомоги Укра╖н╕ визначитиме реальн╕ спроможност╕ Сил оборони держави у 2024 роц╕, та ймов╕рно, у 2025 роц╕, в раз╕ б╕льшого затягування в╕йни.
Питання зб╕льшення або зменшення в╕йськово-техн╕чно╖ допомоги Укра╖н╕ ма╓ к╕лька р╕зних аспект╕в. Ключовий ╕з них – геопол╕тичний. З одного боку, шален╕ ╕нвестиц╕╖ в Укра╖ну в╕д початку масштабного вторгнення, здатн╕сть Укра╖ни стримувати та послабляти ядерну Рос╕ю (╕ частково у такий спос╕б стримувати Китай) зробили п╕дтримку Укра╖ни привабливою та перспективною справою для Заходу. Чи буде в╕йна в ╤зра╖л╕ сприяти зб╕льшенню допомоги Укра╖н╕ як справжньому союзнику США ╕ НАТО, та й покращенню якост╕ п╕дтримки, що допоможе вийти на р╕вень поставок не т╕льки л╕так╕в, а й ракет, дрон╕в оперативно-стратег╕чного р╕вня та гел╕коптер╕в вогнево╖ п╕дтримки?
На початку жовтня 2023 року в Пентагону залишалося 5,2 м╕льярда долар╕в на надання в╕йськово-техн╕чно╖ допомоги Укра╖н╕, що, за умов збереження ╕снуючих темп╕в п╕дтримки, вистачить на 5-6 м╕сяц╕в. Зв╕сно, у президента Байдена могли б знайтися й додатков╕ можливост╕ у вигляд╕ грант╕в або переспрямування ресурс╕в ╕нших програм. Однак ц╕лком можливим залишався сценар╕й зменшення допомоги США, ╕ в╕дпов╕дно, в╕дсутн╕сть нарощування якост╕ допомоги в╕д ╓вропейських кра╖н НАТО (йдеться про н╕мецьк╕ крилат╕ ракети Taurus та схож╕ нов╕ опц╕╖). «Якщо ви позбавите Укра╖ну допомоги, Рос╕я не зупиниться. Врешт╕-решт буде в╕йна м╕ж НАТО й Рос╕╓ю, ╕ це дасть зелене св╕тло Китаю для вторгнення на Тайвань. Тому республ╕канцям у Палат╕ представник╕в: якщо ви вимкнете Укра╖ну в╕д живлення, ви розпалите ще б╕льшу в╕йну в ╢вроп╕. Китай п╕де по Тайвань», – заявив сенатор-республ╕канець Л╕ндс╕ Грем 15 жовтня.
Анал╕з ус╕х вих╕дних даних та можливостей може св╕дчити, що, нав╕ть за умов найг╕ршого сценар╕ю, до кв╕тня 2024 року Укра╖на може розраховувати щонайменше на наявний р╕вень допомоги або схожий – ╕з незначною тенденц╕╓ю до зменшення. Серед ╕ншого, в Укра╖ну почнуть надходити бойов╕ л╕таки ╕з сучасним ав╕ац╕йним озбро╓нням. Так само можна прогнозувати, що Укра╖на буде повноц╕нно забезпечуватися бо╓припасами та засобами ППО.
Для забезпечення арм╕╖ збро╓ю не завдяки допомоз╕, а вже ╕ншим шляхом, Укра╖на ма╓ розв’язати ще одну загадку.
Друга за р╕внем важливост╕ головоломка пов’язана ╕з можлив╕стю досягнення Укра╖ною технолог╕чних переваг самост╕йними зусиллями. Оск╕льки вони та технолог╕чний в╕дрив в╕д ворожо╖ Рос╕╖ як довгострокова мета ╓ винятковою гарант╕╓ю безпеки держави. Вузловою проблемою у 2023 роц╕ залишалося адм╕н╕стрування ОПК, в╕рн╕ше, виб╕р оптимально╖ модел╕. 2023-й р╕к вперше в ╕стор╕╖ Укра╖ни став роком високого р╕вня уваги влади до ОПК, а до ран╕ше зроблених оголошень про прих╕д на ринок Укра╖ни н╕мецького Rheinmetall AG, британсько╖ BAE SystemsЮ турецько╖ Baykar Makina додалась згадана вище французька Turgis & Gaillard. З’явилася також ╕ перша реал╕зована робота з американськими партнерами. Зокрема, США в рамках про╓кту FrankenSAM допомогли Укра╖н╕ модерн╕зувати два типи зен╕тних ракетних комплекс╕в, як╕ здатн╕ стр╕ляти зах╕дними ракетами.
Досв╕д говорить про високий техн╕чний р╕вень в╕тчизняних розробник╕в. Однак щодо модел╕, то Укра╖н╕ варто прийняти важлив╕ додатков╕ р╕шення. Бо до цього розвиток ВТС та ОПК гальмувала саме слабка система адм╕н╕стрування й невдало п╕д╕браний менеджмент.
Нарешт╕, третя вагома парадигма – власне усп╕х на пол╕ бою. Вир╕шення перших двох загадок якраз п╕дпорядкован╕ ц╕й, головн╕й, трет╕й. Як не дивно, але саме тактичн╕ во╓нн╕ усп╕хи 2023 року здатн╕ забезпечити стратег╕чну перевагу в 2024 роц╕. ╤ хоч як фантастично це звучить, саме в╕йськово-промислов╕ усп╕хи Укра╖ни у 2024 роц╕, з урахуванням результативного в╕йськово-техн╕чного сп╕вроб╕тництва, здатн╕ забезпечити стратег╕чну перемогу майбутнього. Влад╕ Укра╖ни варто розв’язати низку питань щодо посилення в╕йська.
Навряд чи буде переб╕льшенням, що ключовою проблемою 2023 року залишалося питання мотивац╕╖ служби. Якщо в держав╕ збер╕га╓ться стаб╕льно високий р╕вень дов╕ри до арм╕╖ (тобто до Сил оборони), то з питанням мотивац╕╖ до служби далеко не так просто. В середин╕ жовтня 2023 року М╕н╕стерство оборони пов╕домляло, що сотн╕ тисяч громадян намагаються уникнути моб╕л╕зац╕╖, ╕ це питання в╕йськове в╕домство мало нам╕р врегулювати. Однак, навряд чи буде ефективним без радикальних м╕р, таких, як р╕вн╕сть обов’язк╕в ус╕х громадян ╕з ч╕тким, прозорим визначенням меж, умов та в╕дпов╕дальност╕. Це ма╓ стосуватися ╕ заможних громадян, ╕ колишн╕х депутат╕в та чиновник╕в, ╕ особливо, ╖хн╕х родич╕в. Бо якщо у перш╕ дн╕ масштабного нападу Рос╕╖ укра╖нц╕ демонстрували фантастичний р╕вень мотивац╕╖, то протягом 18 м╕сяц╕в ╕нтенсивно╖, криваво╖ в╕йни вона сутт╓во знизилася. Потр╕бн╕ серйозн╕ удосконалення у систем╕ комплектування – б╕льш ч╕тко визначений зв’язок мотивац╕╖ служити з державним управл╕нням, житт╓вою кар’╓рою, п╕льгами та б╕льшим ф╕нансовим заохоченням не т╕льки п╕д час служби, а й для ветеран╕в служби. Йдеться в тому числ╕ про необх╕дн╕сть поставити у залежн╕сть призначення на вищ╕ посади державного управл╕ння в╕д служби в Силах оборони. Б╕льш ч╕тка робота ус╕х орган╕в влади щодо зменшення можливостей ухилення та жорстке покарання тих, хто намага╓ться на цьому заробити. Якщо у соцмережах намагаються в╕дкрито продавати «б╕л╕ квитки», т╕кати в╕д в╕йни за кордон, то це дуже ч╕ткий сигнал влад╕ про необх╕дн╕сть удосконалення системи. Ще один невизначений момент – права та повноваження моб╕л╕зованих. До того, потр╕бен також ╕ незалежний нагляд – зокрема, законодавче призначення незалежних ╕нспектор╕в та головного в╕йськового ╕нспектора, який не буде п╕дпорядкований м╕н╕стру оборони чи головнокомандувачу ЗСУ.
Варто усв╕домити, що на меж╕ 2023-2024 рок╕в може в╕дбутися низка под╕й, як╕ здатн╕ негативно вплинути на перспективи Укра╖ни у 2024 роц╕. Передус╕м в╕йна в ╤зра╖л╕ в раз╕ ╖╖ затягування та масштабування може сутт╓во вплинути на потенц╕ал Укра╖ни – в╕д ризик╕в вступу у в╕йну руху «Хезболла» до удар╕в з боку ╤рану чи нав╕ть прямо╖ участ╕ у рег╕ональн╕й в╕йн╕. Так само можуть негативно вплинути й под╕╖ в США – в╕д обмежень Пентагону й адм╕н╕страц╕╖ президента до «повернення трамп╕зму». Не виключена також ╕ масштабна актив╕зац╕я ус╕╓╖ «ос╕ зла». Але ми ус╕ не ма╓мо права хоч на хвилину забувати: наша в╕йна – екзистенц╕йна, тобто в╕йна за право ╕снувати як нац╕я. Тому ми мусимо не т╕льки боротися, а й швидко вчитися вдало й всеб╕чно забезпечувати цю боротьбу власноруч.
Невизначен╕сть щодо довготривало╖ в╕йськово-техн╕чно╖ допомоги з боку США може вимусити в╕йськове командування переглянути п╕дходи до наступу та бути готовими до г╕ршого сценар╕ю розвитку под╕й. Рев╕з╕я може торкатися ╕ б╕льш ч╕ткого визначення, на жертви може п╕ти нац╕я. Однак те, що в╕дбуватиметься навколо Укра╖ни п╕сля такого тривалого шляху до перемоги над ворогом, ма╓ зробити нац╕ю ще б╕льш р╕шучою. Та, зокрема, призвести до в╕дпов╕д╕: що ми сам╕ можемо зробити для перемоги у, можливо, найскладн╕ш╕ часи?
Переконан╕, що нов╕ умови в╕йни мають привести владу Укра╖ни до прискорення виконання р╕шень щодо безперервного нарощування виробництва власних озбро╓нь. А також укр╕плення арм╕╖ шляхом удосконалення системи ╖╖ комплектування. Не зайвою буде п╕дготовка низки рубеж╕в оборони та потужних укр╕плень (чого не було зроблено ран╕ше) – на вже в╕двойованих у ворога територ╕ях – це буде не зайвим не т╕льки для 2024 року, але й для наступних 5-10 рок╕в сп╕в╕снування з ворожою державою, яка буде обов’язково прагнути до повного знищення Укра╖нсько╖ держави. Взагал╕ ж для виживання ╕ розвитку укра╖нськ╕й нац╕╖ вже нев╕дкладно необх╕дно, як ╕ ╤зра╖лю, питання нарощування оборонного потенц╕алу та масштабування в╕йськових спроможностей поставити у самий центр сусп╕льства й держави.
Володимир Горбул╕н, перший в╕цепрезидент Нац╕онально╖ академ╕╖ наук Укра╖ни, академ╕к
Валентин Бадрак, директор Центру досл╕джень арм╕╖, конверс╕╖ та роззбро╓ння
https://www.ukrinform.ua
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 20.10.2023 > Тема "З перших уст"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=25535
|