Версiя для друку Обговорити в форумi

29 вересня в київській книгарні «Є» відбулася презентація книги Тетяни Касьян «Наше. Спільне». Авторка мусила залишити рідний Маріуполь внаслідок вторгнення російських військ.

 Книга містить 17 історій реальних людей, по чиїх долях пройшлася війна. Історії з’єднуються своєрідними «місточками» - власними переживаннями Тетяни Касьян. Вона, зокрема, розповіла: «Я плакала, коли слухала історію моєї знайомої, яка врятувалася в драмтеатрі в Маріуполі».

 Підзаголовок книги: «Як зберегти в собі людину під час і після війни». Письменниця зазначає, що ця війна не спринт, а марафон, і нам потрібні сили, щоб, незважаючи ні на що, залишатися людьми.

 Тетяна Касьян звертає увагу, що зараз багато людей повертаються до своєї української ідентичності. Вона розповідає, що її мама виросла в селі Запорізької області і розмовляла українською мовою, а потім приїхала в Запоріжжя і вступила в педінститут, де навчання велося російською мовою. Вона перейшла на російську мову, хоча для неї це була травма. Бабусі Тані розмовляли суржиком. Мама дуже зраділа, коли Тетяна два роки тому сказала їй, що відтепер розмовлятиме українською. Тетяна згадала, що коли навчалася в 9 класі, то якраз черговий том «Гаррі Поттера» вийшов друком українською раніше, ніж російською. Таня прочитала книгу і закохалася в українську мову. Також дуже вплинув дубляж фільмів українською мовою.

 Одна подруга Тетяни живе в Канаді з малою донькою. Спілкуються переважно англійською. Тетяна надіслала їм барвисті українські книжки. Мала прочитала, зацікавилася українською мовою і навіть почала нею розмовляти.

 -Потрібно робити якісний україномовний продукт, - робить висновок письменниця Касьян.

 Її батько воює проти московських загарбників.

 Тетяна Касьян писала книгу півроку з перервами. А ще під час війни вона знайшла своє кохання.

 Анатолій Зборовський

На фото: на презентації в книгарні «Є», у центрі - Тетяна Касьян

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #40 за 06.10.2023 > Тема "Душі криниця"