Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КАРТИНИ, НАМАЛЬОВАН╤ СЕРЦЕМ
Укра╖нськ╕ митц╕ – це потужна сила, яку не можна знец╕нювати…


СУМНА ОС╤НЬ
Наш╕ традиц╕╖


ГОВОРИТИ. МОВЧАТИ.
Чи здатн╕ ми слухати, коли мистецтво промовля╓?..


МИСТЕЦЬКИЙ Г╤МН НЕЗЛАМНОСТ╤
Автори представлених роб╕т - художники, як╕ п╕шли захищати Укра╖ну…


ПОРА НА В╤ДПОЧИНОК...
Наш╕ традиц╕╖




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 06.10.2023 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#40 за 06.10.2023
ГОЛОДН╤ МИШ╤ У КОМОР╤…

За селянським аграрним календарем, неписаним, але дещо передбачуваним планом городн╕х ╕ польових роб╕т, кукурудзу потр╕бно з╕брати до свята Покрови (за старим календарем), принаймн╕, впоратися з ц╕╓ю роботою до 12-13 жовтня. Б╕льше того, очистити качани в╕д лушпиння, але не в╕дривати його, а вправно попарно переплести ╕ пов╕сити на мотузки у добре пров╕трюваному м╕сц╕, щоб висихали. Як правило, в╕шають п╕д стр╕хою, на горищ╕.

Така посп╕шн╕сть продиктована тим, що посеред осен╕ можуть зачастити рясн╕ дощ╕, або випасти сн╕г, вдарити мороз. А тут ще й стебла кукурудзи, як╕ йдуть на корм коровам, коням, в╕вцям, козам потр╕бно належно поставити у ст╕жки для збер╕гання.

Це вже пот╕м кукурудзу лущили, висушен╕ зерна насипали у м╕шки ╕ збер╕гали у комор╕. Зв╕сно, найкраще зерно (доб╕рне) призначалося для пос╕ву ╕ приготування страв (каш╕, мамалиги, нав╕ть хл╕б пекли п╕сля помолоту), ╕ншим годували домашню птицю, давали поросятам, кроликам.

Не без того, щоб щось не перепало мишам, як╕ вельми лас╕ на кукурудзяне зерно. Ут╕м, миш╕ у комор╕ можуть поласувати й ╕ншим зерном. Щодо кукурудзяного, то й на пол╕ п╕дкр╕пляться нас╕нням з нез╕браних качан╕в.

Тому з тих господар╕в, як╕ не впоралися з роботою вчасно, кепкували:

-У нього в комор╕ ╕ миш╕ голодн╕.

-Не заготовив кукурудзи, то будеш голодний, як миша церковна.

-Взимку корова спита╓, чи господар кукурудзу ма╓…

 

СОНЦЕСХ╤Д

10 жовтня – день поминання преподобних Гната, Кал╕страта, Марка, Аристарха, Сават╕я, З╕на╖ди.

У народному календар╕ укра╖нц╕в за ним закр╕пилася назва Ос╕ннього Гната. ╢ ще Зимовий Гнат – ╤гнат╕й Богоносець, якого вшановують 20 грудня (2 с╕чня).

На Гната люди спостер╕гали за сходом сонця ( ц╕╓╖ пори сходить воно вже п╕зно) ╕ прогнозували:

Вран╕шн╓ сонце яскраве, день видався погожим, теплим (в╕дносно як для осен╕), тод╕ гарна погода протрима╓ться ще два тижн╕.

Вранц╕ не видно сонця, пада╓ дощ, тод╕ цей дощ надовго.

Несусв╕тн╕й день на Ос╕ннього Гната (м╕нлива погода), то дал╕ ос╕нь буде несусв╕тньою (м╕нливою). Особливо кепсько, коли переважа╓ дощова погода, небо вкрите темними хмарами (св╕ту Божого не видно; св╕тла не побачиш).

Сонце в туман╕, але його сх╕д видно (пром╕ння пробива╓ться кр╕зь туман), тод╕ йди за грибами, насамперед шукай опеньки.

Схибиш з пос╕вом на озимину, то краще не с╕й…

Залежно в╕д погоди, але здеб╕льшого п╕сля Ос╕ннього Гната, господар╕ збирали жолуд╕, лущили ╖х, а подр╕бнен╕ ядра (так само плоди каштан╕в), зм╕шували з ╕ншим кормом ╕ давали свиням. Подр╕бнювали тому, «щоб свиня не вдавилася». Така п╕дгод╕вля свиней практикувалася, зокрема. На Пол╕сс╕. Як не подивуватися прагматичному мисленню укра╖нського господаря!

Дик╕ свин╕ (кабани) також ласують жолудями ╕ каштанами. Але ╖х н╕хто ╖м не дробить ╕ не лущить… Холодно╖ засн╕жено╖ зими це для них в╕дм╕нний корм! Шукають його п╕д б╕лою ковдрою.

Знахар╕ ж сушили заготовлен╕ жолуд╕ (брали т╕льки т╕, що вже впали на землю), оп╕сля лущили, ядра перетирали на порошок, який використовували для присипок гн╕йних ран. Готували й в╕двари для внутр╕шнього вживання.

 

У народ╕ кажуть…

ТИХЦЕМ ПО ОСЕН╤

-Жовтень примхливий, але щедрий.

-Жовтнев╕ тумани – ╕ди за грибами (опеньками).

-Жовтнев╕ тумани сумом землю сповивають.

-У жовтн╕ ще нема справжнього холоду.

-Жовтень буде сухим, якщо у вересн╕ були дощ╕; ск╕льки у вересн╕ дощ╕в – ст╕льки у жовтн╕ сухих дн╕в.

-Дик╕ качки не посп╕шають в╕дл╕тати – зима забариться.

-Дик╕ качки ╕нколи в╕дл╕тають перед першим сн╕гом.

-Жовтень запала╓ – листя догоря╓.

-Жовтень грузне колесом у болот╕, а про сани ще не дума╓.

-Жовтень – важк╕ (болотист╕) дороги.

-У жовтн╕ посеред дороги год╕ стати на ноги.

-У жовтн╕ к╕нь грузне по кол╕на в болот╕.

-У жовтн╕ на кол╕сниц╕ загубиш у болот╕ спиц╕.

-Жовтень – грязюка.

-Якщо у жовтн╕ нема тепла, то ╓ болото.

-Бува╓, що м╕сяць жовтень – грязень.

-П╕сля рясних дощ╕в ╕ болота паморозь не в╕дразу схопить дороги.

-Прийшов жовтень – стали лихом дороги.

-Чути рев╕ння олен╕в ╕ лос╕в – у них настав шлюбний пер╕од.

-Довго трима╓ться листя на деревах ╕ кущах – р╕зких похолодань ще не буде.

-Б╕лка линя╓ – зиму завбача╓.

-У жовтн╕ ранкова зоря багряна – до похолодання.

-Зоря золотава – на ст╕йку погоду.

-Зах╕д сонця червоний ╕ небо багряне – до в╕тру.

-У жовтн╕ земля мерзла – до прискорення зими.

-Сич кричить – на похолодання.

-П╕сля холодного л╕та ╕ холодного початку осен╕ за╓ць довго не линя╓ – зима не скоро в гост╕ зав╕та╓.

-Небо надвеч╕р вкрива╓ться туманною смугою низьких шаруватих хмар – вдень буде ясно, збережеться пом╕рне тепло.

З╕брав Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 06.10.2023 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=25512

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков