Версiя для друку Обговорити в форумi

У кав’ярні «Мистецький хаб» у Києві 15 липня відбулась презентація книги «Іскра надії, або Початок історії маленької журналістки» Тетяни Шаповал. Авторка народилася 8 червня 1985 року в селі Цвітне Білогірського району в Криму в сім’ї юриста. Батько Тетяни із Житомирської області, мати із Криму.

 На Житомирщині Тетяна закінчила школу і Бердичівський політехнічний коледж. Потім здобула спеціальність юриста в Університеті права ім. В.М. Корецького. Із 2006 року працювала у Вищому господарському суді України. У 2008 році Тетяна Городиська (таке її дівоче прізвище) звільнилася за власним бажанням і, як волонтер-місіонер, на рік поїхала в Африку, в Гану, де активно розповідала про Україну, проповідувала та займалася різною громадською соціальною діяльністю.

 Повернувшись із Гани, Тетяна в 2009 році вийшла заміж за священнослужителя Володимира Шаповала. Завдяки професії чоловіка багато подорожувала з ним. Із 2020 року Тетяна Шаповал працювала в Антомонопольному комітеті України, а із 2021 року працює у «Київводоканалі». Подружжя Шаповалів виховує двох дітей.

 З дитинства Тетяна любила читати і малювати. В молодших класах почала писати вірші. Дівчинка часто чула на свою адресу: «Не від світу цього». Але насмішки дітей не хвилювали Таню. Вона жила в своєму світі. Дивакуватість не завадила їй отримати червоні дипломи та знайти гідну роботу.

 Тетяну відрізняла від однолітків і набожність. Із 11 років вона відвідувала християнську недільну школу. Віра була для неї силою та натхненням.

 У 2020 році Тетяна Шаповал видала книгу в жанрі сімейного фентезі «Інтерв’ю з Осінню, або Пригоди юної журналістки». Під час повномасштабного вторгнення Росії минулого року Шаповал видала збірку поезії «Побажай мені гарного дня». Вона публікує вірші в періодиці. І, як і в дитинстві, продовжує мріяти.

 В «Іскрі надії» фентезі поєднується з історичними подіями в гострому сюжеті. Дія розгортається на початку 2014 року в Україні. З приходом російських загарбників змінюється влада в Донецьку. Після так званого референдуму Донеччину називають ДНР. Батька дівчинки, який родом із Києва та має київську прописку, сприймають за американського шпигуна, незважаючи на те, що він добре англійської мови не знає. Хоча євангельська церква була зареєстрована, але в ДНР цю реєстрацію, а також реєстрацію багатьох інших релігійних організацій визнають недійсними. Влада затримує батька на 30 діб. Йому постійно загрожує небезпека. Адже були випадки розстрілу пасторів інших церков. Але в цей час родину оберігають іскри природи. Дивним чином вся сім’я залишає ДНР.

 Історія заснована на реальних подіях з життя родини авторки під час служіння в окупованому Донецьку.

 В другій частині дівчинка вже виросла і зустрічається з чарівними істотами – порами року.

 Бабуся дівчинки тяжко хвора. Думаючи, що гроші мають велику силу, особливо якщо їх багато, дівчинка бере участь у конкурсі на найкраще інтерв’ю. Вона бере інтерв’ю в пані Осені і перемагає в конкурсі. Проте гроші не рятують бабусю. Бабуся помирає. Але гроші дали більше часу для спілкування.

 Пори року допомагають героїні побороти її внутрішні страхи та сумніви й стати розумною дівчинкою.

 Кінець щасливий, незважаючи на смерть бабусі. Історія пронизана щемливими та теплими моментами.

 На презентації авторка читала уривки із своєї книги і власні поезії. Також були виступи поетів, співаків і музикантів.

 Тетяна Шаповал присвятила свою «Іскру надії» тим, хто береже наш мир і спокій нині.

 Анатолій Зборовський

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #29 за 21.07.2023 > Тема "Душі криниця"