Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КАРТИНИ, НАМАЛЬОВАН╤ СЕРЦЕМ
Укра╖нськ╕ митц╕ – це потужна сила, яку не можна знец╕нювати…


СУМНА ОС╤НЬ
Наш╕ традиц╕╖


ГОВОРИТИ. МОВЧАТИ.
Чи здатн╕ ми слухати, коли мистецтво промовля╓?..


МИСТЕЦЬКИЙ Г╤МН НЕЗЛАМНОСТ╤
Автори представлених роб╕т - художники, як╕ п╕шли захищати Укра╖ну…


ПОРА НА В╤ДПОЧИНОК...
Наш╕ традиц╕╖




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 09.06.2023 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#23 за 09.06.2023
ЛАУРЕАТИ ПРЕМ╤╥ ╤МЕН╤ МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО ОТРИМАЛИ ДИПЛОМИ ╤ ПАМ’ЯТН╤ МЕДАЛ╤

8 червня у Ки╖вському л╕тературно-мемор╕альному музе╖ Максима Рильського перший заступник Голови Держкомтелерад╕о Богдан Червак вручив дипломи лауреатам прем╕╖ Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни ╕м. Максима Рильського за 2022 р╕к. Цього року лауреати на додаток до диплом╕в отримали також в╕дновлен╕ пам`ятн╕ медал╕, виготовлен╕ спонсорами за ╕н╕ц╕ативи фонду ╕мен╕ Максима Рильського «Троянди ╕ виноград».

 У ном╕нац╕╖ «За переклад укра╖нською мовою твор╕в видатних заруб╕жних автор╕в» прем╕ю присуджено перекладачев╕ ╤вану Мегел╕ за переклад з н╕мецько╖ на укра╖нську мову твору Германа Гессе «Казки, легенди, притч╕». У ном╕нац╕╖ «За переклад твор╕в укра╖нських класик╕в та сучасних автор╕в мовами народ╕в св╕ту» - письменниц╕ та перекладачц╕ Ра╖с╕ Божко (л╕тературний псевдон╕м - Ра╖са Карагезян) за переклад в╕рменською мовою твору ╤вана Нечуя-Левицького «Кайдашева с╕м’я».

 ╤ван Мегеля - в╕домий перекладач, доктор ф╕лолог╕чних наук, професор кафедри заруб╕жно╖ л╕тератури, академ╕к АН Вищо╖ осв╕ти Укра╖ни. Лауреат прем╕╖ Угорського Товариства захисту авторських прав «Арт╕сюс» за кращий художн╕й переклад (1985 р.) та В╕дд╕лу культури при канцлер╕ Австр╕╖ за переклади твор╕в Артура Шн╕цлера (2002 р.).

 В його творчому доробку – переклади твор╕в угорських, австр╕йських, н╕мецьких, швейцарських, чеських письменник╕в. Багато рок╕в тому ╤ван Мегеля захопився прозою видатного н╕мецько-швейцарського письменника, лауреата Нобел╕всько╖ прем╕╖ (1946) Германа Гессе (1877-1962). Перекладати улюбленого письменника в╕н почав з казок, легенд ╕ притч, вважаючи, що це найкращий початок для знайомства укра╖нського читача з творч╕стю Гессе, який називав сво╖ твори «тривалою спробою розпов╕сти ╕стор╕ю свого духовного розвитку», «б╕ограф╕╓ю душ╕». Захоплення творч╕стю Гессе розд╕лило ╕ видавництво «Фол╕о», яке започаткувало ╕ зд╕йсню╓ багатотомне видання цього надзвичайно ц╕кавого ╕ загадкового письменника.

 «Казки, легенди, притч╕» Германа Гессе в переклад╕ ╤вана Мегел╕ вийшли п╕д час повномасштабного вторгнення рос╕╖ в Укра╖ну. Харк╕в нещадно обстр╕лювався ворогом. Рос╕йськ╕ ракети влучили у друкарню, де мала друкуватися книга. Але попри вс╕ складнощ╕ ╕ траг╕чн╕ под╕╖, спричинен╕ рос╕йською агрес╕╓ю, книга побачила св╕т.

 Лауреатка прем╕╖ Ра╖са Божко (л╕тературний псевдон╕м – Ра╖са Карагезян), на жаль, не змогла бути присутньою на церемон╕╖, за не╖ нагороду отримав ╖╖ чолов╕к, письменник, дипломат Олександр Божко. В╕н розпов╕в, що Ра╖са Карагезян, з якою вони разом студ╕ювали в╕рмен╕стику в ╢реванському ун╕верситет╕, пере╖хавши в Укра╖ну, досконало вивчила укра╖нську мову ╕ вже понад сорок рок╕в популяризу╓ укра╖нське письменництво у В╕рмен╕╖. В ╖╖ перекладах з середини 70-х рок╕в минулого стор╕ччя окремими виданнями та у в╕рменськ╕й пер╕одиц╕ вийшли твори понад тридцяти укра╖нських письменник╕в, починаючи в╕д ╤вана Франка та Михайла Коцюбинського ╕ до П. Загребельного, В. Земляка, Ю. Мушкетика, Григора Тютюнника, Ю. Щербака, ╢. Гуцала, В. Шевчука, В. Шкляра, ╢. Пашковського, О. Ульяненка та багатьох ╕нших.

 2021 р. у ╓реванському видавництв╕ «Антарес» вийшов переклад Ра╖си Карагезян в╕домого твору класика укра╖нсько╖ л╕тератури ╤вана Нечуя-Левицького «Кайдашева с╕м'я». Про цю мистецьку под╕ю схвально в╕дгукнулися в╕рменськ╕ ЗМ╤, наголосивши, що поява цього самобутнього ╕ колоритного твору в╕рменською мовою дасть можлив╕сть в╕рменським читачам в╕дкрити для себе глибину Укра╖ни, з ╖╖ ╕стор╕╓ю та народними традиц╕ями, давн╕м побутом та житт╓дайним гумором, що завжди допомагав укра╖нцям долати житт╓ву скруту ╕ вс╕ляк╕ труднощ╕.

 Всю грошову частину отримано╖ прем╕╖ ╕мен╕ Максима Рильського Ра╖са Божко перевела на рахунок ЗСУ.

 П╕сля вручення нагород в╕дбулася символ╕чна висадка дерев у садиб╕ Максима Рильського за участю прац╕вник╕в музею та гостей заходу.

 ╤нформац╕йно. Прем╕я ╕мен╕ М. Рильського була заснована 1972 року ╕ в╕дновлена 2013 року за ╕н╕ц╕ативою Держкомтелерад╕о, благод╕йно╖ орган╕зац╕╖ «Фонд Максима Рильського «Троянди й виноград», Укра╖нського фонду культури Укра╖ни та НСПУ. Присуджу╓ться щороку на конкурсних засадах у розм╕р╕ 20 тис. гривень за рахунок кошт╕в державного бюджету.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 09.06.2023 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=25211

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков