Версiя для друку Обговорити в форумi

 70 років тому, після смерті Сталіна в комуністичних Норильському і Воркутинському концтаборах спалахнули повстання. Вони були придушені, але комуністична влада мусила почати демонтаж системи ГУЛАГу.

 23 травня нинішнього року в київській книгарні «Є» відбулася презентація книги співробітниці Українського інституту національної пам’яті, кандидата історичних наук Лесі Бондарук «Прямостояння. Українці в особливих таборах ГУЛАГу». Дослідниця працювала над книгою 25 років, вивчала документи, зустрічалася із учасниками повстань,зокрема з Євгеном Грицаком, дисидентами. Назву вона взяла із листа Василя Стуса: «Наш оптимізм у прямостоянні і це дає нам надію».

 У концтаборах влада заохочувала кримінальників розправлятися з політичними. Але із 1944 року в концтабори почали привозити полонених українських повстанців і тих, хто їм допомагав. Бандерівці зупинили сваволю кримінальних злочинців.

 Українці відіграли головну роль у повстаннях. Повсталі вимагали зменшити робочий день з дванадцяти годин до восьми, розпочати перегляд справ (багато справ було сфабриковано), зняти з одягу в’язнів номери тощо.

 Влада мусила піти на поступки.

 Високо оцінили книгу доктор історичних наук Тамара Гронська, колишній політв’язень Семен Глузман, журналіст і історик Вахтанг Кіпіані, колишня редакторка газети «Шлях Перемоги» Марія Базелюк, кінорежисер Михайло Ткачук, у доробку якого, зокрема є фільм «Загадка Норильського повстання», і священник о. Володимир Черпак.

 24 травня в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану відбулася міжнародна публічна зустріч «Повстання в ГУЛАГу: люди проти тоталітаризму».

 Модератором заходу виступила викладачка Києво-Могилянської академії Мрідула Гош. В обговоренні взяли участь кандидат історичних наук Леся Бондарук, постійна представниця Президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева і заступник голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак. По скайпу виступили віце-спікер литовського сейму Паулюс Саударгас, голова комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, президент Асоціації україністів Японії, доктор історичних наук Йошіхіко Окабе та інші.

 Головними організаторами повстань у концтаборах були західні українці і литовці (бандерівці і лісові брати). Цікаво, що у повстаннях брали участь і військовополонені японці. Їх мали відпустити додому, але натомість відправили в концтабори. В СРСР від голоду і холоду загинуло 50 тисяч японських солдатів. Цікаво знати, що видатний грузинський письменник Чабуа Аміреджібі брав участь у Норильському повстанні.

 Леся Бондарук зазначила про повсталих: «Вони програли битву, але виграли війну».

 Про свого діда, лідера Норильського повстання Євгена Грицака поділився спогадами його онук Тарас Романюк. Кінорежисер Михайло Ткачук розповів, що до війни показував фільм «Загадка Норильського повстання» у Луганську. Молодь сприйняла дуже добре, але місцева влада була проти: вимкнули електрику.

 Таміла Ташева звернула увагу присутніх, що російські окупанти принесли в Крим відроджений у Росії тоталітаризм. Заступника голови кримсько-татарського Меджлісу Нарімана Джелялова засудили до 17 років позбавлення волі за слова про те, що Крим – це Україна. Більшість політичних репресованих у Криму – кримські татари. Бібліотеку у Феодосії оштрафували «за зберігання екстремістської літератури» – книг доктора історичних наук Василя Марочка про Голодомор.

 Але зараз багато людей у Криму чекають повернення Криму до України.

 Паулюс Саударгас звернувся до всіх українців: «Все вирішується на фронті. Ви повинні перемогти!»

На фото (зліва направо): Леся Бондарук, Таміла Ташева, Володимир Тиліщак і Мрідула Гош.

Анатолій Зборовський

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #22 за 02.06.2023 > Тема ""Білі плями" історії"