"Кримська Свiтлиця" > #14 за 07.04.2023 > Тема "Бути чи не бути?"
#14 за 07.04.2023
ВАЛЕНТИН БУТ: ТАК, ЯК МИ ЛЮБИМО?
Минулий тиждень був багатий под╕ями. Та ще й якими! Найдивовижн╕ше, що чи не найгучн╕шим в нашому сегмент╕ Мереж╕ виявилося в╕длуння л╕кв╕дац╕╖ од╕озного блогера з вельми специф╕чною б╕ограф╕╓ю, з запозиченим з твору не менш од╕озно╖ особи ╕м'ям, з намертво присохлою до писка скаженою п╕ною ненавист╕ до всього укра╖нського. "Вс╓х убйом, вс╓х ограб╕м" - навряд чи хто проминув його засадничий дороговказ, дуже показовий тим, що був виголошений на бутафорному прийом╕ в Георг╕╓вськ╕й зал╕ Кремл╕вського палацу минулого л╕та. Кажуть, з дурного п╕вня дурна й п╕сня, ба! - нав╕ть борщ гидкий. Тим б╕льше диву╓ шквал публ╕кац╕й, обговорень, спекуляц╕й, здогад╕в, припущень ╕ в╕двертих домисл╕в, що просто вибухнув на найр╕зноман╕тн╕ших платформах, в╕д канал╕в телев╕з╕╖ та YouTube (у) до соц╕альних мереж та друкованих м╕д╕а. ╤ хай би то були лише московськ╕ помийки, де нав╕ть з такого смердючого матер╕алу л╕плять образ героя-мученика, але ж чи не ст╕льки до того ╕ укра╖нсько╖ уваги. Неймов╕рно! Емоц╕╖ на десятому роц╕ в╕йни (б╕льш╕сть, на жаль, ще й дос╕ рахують лише до одного з гаком) ц╕лком зрозум╕л╕ та, як на мене, будь який орк, задвохсочений на фронт╕, ╓ не менш важливим, бо в╕дбира╓ наш╕ життя не одним словоблуддям - на д╕л╕. Але ж про тих ╕ не згаду╓мо, не цементу╓мо ╖хн╕х ╕мен на стор╕нках ╕стор╕╖. А тут… Кажуть, засуджуючи п╕дпалювача третьо╖ дивовиж╕ св╕ту - храму Артем╕ди в Ефес╕ - злочинця, який вдався до того, аби прославити сво╓ ╕м'я у в╕ках, мудр╕ судд╕, аби його ╕м’я зникло з пам’ят╕ людсько╖, записали його Геростратом. Може б ╕ нам бути мудрими?
Спроба повернення Б╕лорус╕ статусу ядерно╖ держави, натом╕сть, не може бути ╕гнорованою за жодних обставин. Найперше, це було б брутальним порушенням угоди про нерозповсюдження та неперем╕щення ядерно╖ збро╖ на територ╕ю без'ядерних кра╖н та драматично зб╕льшувало б ризик зривання у пр╕рву ядерного колапсу. Хвацьк╕ кукур╕ки "бацьки", викрикуван╕ ним вже упродовж довшого часу, св╕дчили/св╕дчать, найпевн╕ш, не ст╕льки про його власн╕ бачення та бажання, але про плани, як╕ ма╓ щодо Б╕лорус╕ Кремль. Схоже, як ╕ Криму, Б╕лорус╕ в╕дводиться роль в╕йськово╖ бази. Власне, вона вже ╓ б╕льше, н╕ж такою. Чи ╓ ядерн╕ бо╓гол╕вки в Криму, нев╕домо. Хтось, ще з 2017 року запевняв, що ╓, хтось ╕ дос╕ впевнений, що нема╓. Серйозних св╕дчень, як у тих, так ╕ у ╕нших, нема╓, хоча перш╕ аргументували сво╓ бачення тим, що колишн╕ радянськ╕ бази збер╕гання ядерних заряд╕в у Феодос╕╖ та Балаклав╕ п╕ддавалися, буц╕мто, модерн╕зац╕╖, а ╖хн╕ опоненти вказують на те, що там ╕ дос╕ нема╓ сучасних охолоджувач╕в, необх╕дних для в╕дведення тепла, що всяке перем╕щення ядерних заряд╕в, нав╕ть найменших, було б негайно виявленим. Все те дуже непевно, бо ж сумн╕вно, щоб хтось, на чи╓ слово можна було б покластися, мав до тих баз доступ. Гадаю, проте, що бази збер╕гання ц╕лком могли бути приведеними до ладу. Гадаю, що зам╕сть новочасних охолоджувач╕в, чи як ╖х там, ц╕лком могли бути зад╕ян╕ охолоджувач╕ ще радянского штибу. Гадаю, що перем╕стити, принаймн╕, тактичн╕ ядерн╕ заряди не ╓ непереборною перешкодою. Але ж ╕ це не б╕льше, н╕ж гадання на кавов╕й гущ╕. Все ж хот╕лося б спод╕ватися, що милий Крим ╕ дос╕ чистий в╕д того лайна.
З Б╕лоруссю складн╕ше. Тут, схоже, все давно вже узгоджене, а тепер ще й оголошене на широку публ╕ку. Час до л╕та, як я розум╕ю, в╕дведено на приведення до ладу тамтешн╕х баз збер╕гання. А ще, як пересторога л╕тньому сам╕ту НАТО. Прикметно, що "бацька" заговорив вже й про стратег╕чну компоненту ядерно╖ збро╖. Хтось в╕рить, що просто так, задля полякати? Хтось в╕рить, що старий щур з власно╖ вол╕ наводить на сво╓ гн╕здо зубастих кот╕в? Як на мене, до такого можна скотитися лише у крайн╕й безвиход╕ ("в╕дробляй грош╕"?), а ще коли тебе пооб╕цяли, в раз╕ чого, прихистити у глибш╕й, поз╕рно безпечн╕ш╕й нор╕. Але то лише здогади.
А що ж тимчасом д╕╓ться у ширшому св╕т╕?
В Сполучених Штатах в╕дбува╓ться небачений дос╕ судовий процес за 34 звинуваченнями у ф╕нансовому шахрайств╕ проти президента кра╖ни. Загальна сума "оприходуваного", щоправда, вигляда╓ просто см╕шною пор╕вняно з нацарьованим деякими нашими гетьманами, не кажучи вже про статки, приписуван╕ нин╕шньому кремл╕вському пересиденцю. Але то лише на замилений постсовковий погляд. Насправд╕, демократична нац╕я не схильна вибачати, коли ╖╖ обранц╕ залазять до ╖╖ кишен╕. ╤ тут вже не надто допомагають н╕ розкручен╕ заклики MAGA (и), н╕ найкрасномовн╕ша риторика, н╕ дорог╕ адвокати. Суд, нараз╕, взяв час на досл╕дження справи. Наступне зас╕дання призначене, зда╓ться, на четверте грудня. Але ж серед висунутих звинувачень ще нема╓ найсерйозн╕ших. ╤ то вже не про ф╕нанси. ╤ до них, рано чи п╕зно, черга д╕йде.
Що те значить для Укра╖ни? В короткостроков╕й перспектив╕ - спод╕ване виключення з президентських перегон╕в кандидата, явно схильного в╕ддати ╖╖ на ласку Кремля. В б╕льш в╕ддален╕й - гарний урок нашим власним злод╕йкуватим щурам при влад╕, бо ж ╕ моя нац╕я, спод╕ваймося, робить належн╕ висновки ╕ надал╕ навряд чи потерпить продовження дерибану кра╖ни.
Останн╕м часом мо╖ укра╖нц╕ небезп╕дставно поглядають на сх╕д. Пояснення тому - вельми двозначна позиц╕я Великого Китайського Дракона. З одного боку, в╕н, зв╕сно ж, за мир, дружбу та жуйку - тут тоб╕ ╕ застереження проти поширення, не кажучи вже про застосування ядерно╖ збро╖, ╕ план замирення московсько-укра╖нського "конфл╕кту" аж з ц╕лих дванадцяти пункт╕в, ╕ невизнання анекс╕╖ Криму (ще б пак - куди б скотилися тод╕ над╕╖ на Тайвань!). З ╕ншого боку, Китай ╕ дал╕ сто╖ть на боц╕ Москви. Вельми прагматична позиц╕я, з огляду на вже прорахован╕ тамтешн╕ми мудрецями перспективи для кра╖ни, яка так ясно бачить себе на широких просторах Далекого Сходу та Сиб╕ру – сво╖х колишн╕х землях, що вже й друку╓ на мапах тамтешн╕ давн╕ китайськ╕ назви.
- А як же з м╕жнародним правом, - вигукне м╕й читач. - Невже мудрий Китай п╕де шляхом Москов╕╖? З одного боку, воно б ╕ справедливо, бо ж, як кажуть у ╤спан╕╖, "Quien roba a un ladron, tiene cien anos de perdon", але ж те було б не меншим паплюженням права.
Хочу заспоко╖ти мого читача, бо Китай навряд чи стане на шлях прямого загарбання та анекс╕╖. Вистачить ╕ фактичного волод╕ння згаданими теренами. По сут╕, процес заселення китайцями Далекого Сходу та Сиб╕ру трива╓ вже не один р╕к. ╤ це один з якор╕в, який м╕цно утриму╓ Китай на боц╕ Москов╕╖. ╤ як╕р той не ╓диний, бо ж ╕ мр╕╖ про геопол╕тику н╕куди не под╕лися, нав╕ть п╕сля того, як спод╕ваний туз виявився др╕бною ш╕сткою. Деяк╕ самовпевнен╕ блогери, упод╕блюючись горезв╕сному YouTube каналу PTV, що вже раз╕в десять потопив геть-увесь Чорноморський флот, запевняють, щоправда, що мудрий Ш╕ вже послав добряче пошарпаного Пу шляхом в╕домого в╕йськового корабля, але я б╕льше схильний дов╕ряти б╕льш серйозним джерелам. Скаж╕мо, шановн╕й пан╕ Урсул╕ фон дер Ляй╓н, яка в компан╕╖ президента Франц╕╖ щойно в╕дбула в╕зит до Пек╕на. ╤ ╖╖ бачення (https://www.youtube.com/watch?v=QBWaH6NwQLI), попри весь оптим╕зм, все ж б╕льш стриман╕, як ╕ належить в╕дпов╕дальному пол╕тиков╕. Китай дуже прихильний ╕де╖ сп╕вроб╕тництва з Европою, як у сфер╕ економ╕ки, так ╕ у сфер╕ IT. ╤ то не дивно. Адже Европа вперше широко в╕дчиня╓ перед ним двер╕ надзвичайних перспектив, про╕гнорувати як╕, пром╕нявши на в╕дтанцьовування москов╕йсько╖ джиги, зовс╕м не в його ╕нтересах. А все ж, попри ще раз п╕дтверджену позиц╕ю неприйнятност╕ погроз, тим б╕льше застосування ядерно╖ збро╖, попри згаданий мирний план завершення в╕йни в Укра╖н╕, пан╕ Урсула лише висловлю╓ спод╕вання на те, що Китай не стане, прямо чи опосередковано, постачати Москов╕╖ в╕йськове обладнання, нагадуючи, що озброювання агресора суперечить м╕жнародному законодавству. Добре, якби не став.
З важливих м╕жнародних под╕й не можна не в╕дзначити в╕зит нашого президента до столиц╕ Польш╕, про влаштовану йому теплу зустр╕ч. Якою була мета в╕зиту? Зв╕сно, отримання найвищо╖ польсько╖ нагороди - заслугу яко╖ пан Зеленський ц╕лком в╕дн╕с на рахунок ст╕йкост╕ укра╖нського в╕йська, нац╕╖ в ц╕лому - чимало важить, як ╕ висловлення вдячност╕ в╕д ╕мен╕ укра╖нського народу за безц╕нну п╕дтримку в час╕ тяжких випробувань - не забуваймо, що Польща, далеко не найбагатша кра╖на, вже надала Укра╖н╕ допомоги б╕льш н╕ж на два м╕льярди долар╕в, а ще прихистила у сво╓му дом╕ б╕льше м╕льйона укра╖нських б╕женц╕в в╕д в╕йни. Але метою зустр╕ч╕ - а в н╕й брали участь делегац╕╖ в╕д обох кра╖н – були, насправд╕, теми сп╕вроб╕тництва, як тепер╕шнього, так ╕ того, як воно розвиватиметься в майбутньому, вже п╕сля в╕йни. А дом╕нуючою була, ясна р╕ч, тема безпекова. Хто б сумн╕вався, адже в╕йн╕ ще не видно к╕нця-краю, а на нос╕ наступ, на який покладено ст╕льки оч╕кувань та над╕й!
Польща оголосила про в╕с╕м вже переданих Укра╖н╕ бойових л╕так╕в ╕ пооб╕цяла, що найближчим часом буде передана решта об╕цяного ав╕акрила. Хтось, щоправда, згадував про н╕бито невдоволення польського президента, на зауваження, що нам би хот╕лося зам╕сть М╤Г╕в F-16. Але х╕ба те до Польщ╕, товариство? Зна╓мо ж, де ╖х достатня к╕льк╕сть, питання, що ма╓мо зробити, аби отримати ╖х. До великого весняного наступу та над╕я вже не ╓ реальною. Як з огляду на лог╕стику, на п╕дготовку п╕лот╕в (мала б розпочатися, бодай, ╕з р╕к тому), так ╕ на малозрозум╕лу осторогу само╖ кра╖ни-власниц╕ л╕так╕в. Ба, б╕льше, ╕ дос╕ Сполучен╕ Штати не наважаться передати нашому в╕йську високоточн╕ ракети, бодай, малого рад╕усу д╕╖, а це ж лише якихось 300 к╕лометр╕в. Чи маю казати, що брак того ╕ ╕ншого компенсуватимемо за рахунок житт╕в наших хлопц╕в? Дуже несправедливо, чи не так? Особливо, пам'ятаючи про те, що свого часу саме Сполучен╕ Штати разом з Москов╕╓ю тисли на Укра╖ну, аби вона позбулася не лише свого ядерного запоб╕жника, але й передала т╕й же Москов╕╖ чи покришила на брухт б╕льшу частину сво╓╖ в╕йськово╖ техн╕ки, в тому числ╕ ав╕акрило та далекосяжн╕ ракети.
На цьому тижн╕ Б╕лл Кл╕нтон в╕дверто каявся, згадуючи про те. На цьому тижн╕ нав╕ть л╕вацька Нью Йорк Таймз (стаття Ендрю ╤. Крамера "Ново╖ збро╖ недостатньо. Виклики прийдешнього наступу Укра╖ни" https://www.nytimes.com/2023/04/03/world/europe/ukraine-war-counteroffensive.html) визнала, що США в╕дверто "тягнуть ноги" з наданням украй необх╕дних укра╖нському в╕йську озбро╓нь. Ба, нав╕ть бо╓припас╕в. Так, автор статт╕, посилаючись на певного високопосадовця оборонного в╕домства, який нещодавно назвав останн╕й транш артилер╕йських снаряд╕в ╕ ракет, над╕сланих в Укра╖ну, "останньою в╕дчайдушною спробою", висловлю╓ думку, що бюджет США на в╕йськову допомогу Укра╖н╕ може вичерпатися вже до вересня. Гн╕тюча перспектива, чи не так? Але ж он дал╕ в╕н наводить цитату з телефонного ╕нтерв'ю директорки ╤нституту МакКейна Евел╕н Фаркас, де вона висловлю╓ дос╕ неймов╕рне для багатьох американц╕в припущення: Укра╖на може перетворити Москов╕ю на ослаблену в╕йськову силу в Сх╕дн╕й ╢вроп╕, з невеликими важелями впливу на переговорах про припинення в╕йни.
"Людям браку╓ уяви", каже пан╕ Фаркас. "Вони уявляють лише те, що бачать зараз".
Але, за ╖╖ словами, багато чого може зм╕нитися з надходженням на передову ново╖ зах╕дно╖ збро╖ та десятк╕в тисяч укра╖нських солдат╕в, як╕ готуються до наступально╖ операц╕╖ вдома та в Европ╕.
"Проте", на думку автора статт╕, "усп╕х навряд чи гарантований. Союзники звол╕кають з поставками збро╖, а солдатам довелося задовольнятися прискореними курсами з штурмово╖ тактики".
"За короткий час потр╕бно було багато чому навчитися", каже Роб Л╕, в╕йськовий анал╕тик з ╤нституту досл╕джень зовн╕шньо╖ пол╕тики. "╤ ╖м доведеться вступати в б╕й перш н╕ж отримають все озбро╓ння."
Доведеться? Поза в╕дому заяву президента Зеленсько щодо неготовност╕ наступати через затягування з поставками збро╖, мо', й доведеться. Адже втрата часу - то втрата можливостей, коли ворог ослаблений, виснажений у вс╕х в╕дношеннях. Може, якби мали тепер╕шн╕ можливост╕ ще минуло╖ осен╕, то не дали б Москов╕╖ часу на моб╕л╕зац╕ю, на п╕дготовку новорекрутованих, про╖хали б ще тод╕ на плечах ворога до самого Азову - як знати. Сьогодн╕ таку потугу ма╓мо. ╤ вона дуже серйозна. Частина ╖╖ вже в Кра╖, частина оч╕ку╓ на св╕й час за межею, аби не п╕дставлятися дурно п╕д ворож╕ ракети. А ще ма╓мо серйозний кулак штурмового в╕йська. Тож чекаймо, коли просохнуть дороги.
Наостанок про тему дражливу для багатьох укра╖нц╕в, як в╕руючих, так ╕ ц╕лком байдужих до церкви, але не до дол╕ кра╖ни. Цього тижня "лаврське" протистояння продовжилося. Пишу як ╓, бо зам╕сть провести демоскал╕зац╕ю найб╕льшо╖ церкви Укра╖ни - а вона, безумовно, ╓ такою за к╕льк╕стю як параф╕й, так ╕ параф╕ян - р╕шуче, швидко ╕ нев╕дступно, не допускаючи притому зайвого галасу, ми чинимо якось дивно, ╖й-бо. В час╕ в╕йни, ми, натом╕сть, збурю╓мо кра╖ну. Хороводи з╕лот╕в УПЦ МП б╕ля лаврських вор╕т, з молитвами на кол╕нах, з виставленими в перший ряд, перекошеними в╕д фанатично╖ натуги личками д╕ток, як╕ - ╕ не сумн╕вайтеся! - щиро переконан╕, що в╕дстоюють тут святу в╕ру, ледь не самого Христа, з одного боку, а з ╕ншого - якесь недоладне витанцьовування перед тою екзальтованою публ╕кою п╕д оглушливий гук запально╖ музики з послужливо п╕д╕гнаного крутого авто (чи не з "мерседесово╖" стайн╕?) - ото картинка! Справжня знах╕дка для ц╕ло╖ когорти "житт╓рад╕сних дяк╕в". Вельми профес╕йно ман╕пулюючи камерами, ╖м було зовс╕м не важко явити на весь св╕т протистояння ╕стинно╖ в╕ри шабашу сатан╕ст╕в. Немудро. Держава ма╓ керуватися ╕нтересами народу, але д╕яти силою права. ╤ сила тут - не останн╓ слово. Бо незабезпечене силою право мало що важить. Десь - ╕ ми багато раз╕в були св╕дками того - держава аж надто легко застосову╓ силу, а тут… А може, ми не знали, що московська церква в Укра╖н╕ бачить св╕т московськими очима? Справд╕?
Автор цих рядк╕в надто далекий в╕д рел╕г╕╖ (мова, зв╕сно ж, не про в╕ру), тож, в церкв╕ бува╓ вельми р╕дко. Проте, в житт╕ бувають моменти, коли нав╕ду╓ храм. Останн╕й раз таке сталося в 2015 роц╕, одразу п╕сля смерт╕ мами. Тод╕ мене вразило, що на пропов╕д╕, п╕п засуджував "братовбивчу" в╕йну, ведену Укра╖ною на сход╕, та гр╕ховн╕сть протистояння з братами. Т╕ його слова с╕конули не зг╕рш за бат╕г. Не втерп╕в, спитав, а чи не Москов╕я розпочала ту в╕йну, спершу загарбавши Крим, а пот╕м зав╕вши сво╖х орк╕в на Донбас. Покл╕павши очима, "святий отець" смиренно в╕дмовив, що Крим н╕коли ж ╕ не був нашим. Був подарований нам Микитою Хрущовим, х╕ба не в╕даю? Щодо Донбасу, то й тут мо╖ здогадки геть безп╕дставн╕, бо жодних москал╕в там нема╓, ми пролива╓мо там кров сво╖х же брат╕в-донбасян, ╕ вс╕ мо╖ докази його не переконують. Ось так. ╤ то ж лише один маленький штришок портрету похмурого "чужого" на наш╕й земл╕. А там же й в╕дмова в╕дсп╕вувати полеглих укра╖нських вояк╕в, ╕ переховування кубанських "казачкофф" у час╕ загарбання Криму, ╕ засилювання у звивини дов╕рливих параф╕ян отруйних м╕раж╕в "русскафам╕ра". На жаль, чимало наших високопосадовц╕в та владц╕в були (а хтось ╕ дос╕ залиша╓ться) параф╕янами московсько╖ церкви, з╕ вс╕ма вит╕каючими насл╕дками, найперше впливом на св╕тобачення, а отже й на пол╕тику ц╕ло╖ кра╖ни. Хтось скаже, що то лише домисли, в╕руюч╕, мовляв, ходять до то╖ церкви, яка поряд, оск╕льки ╕ншо╖ нема╓. Нег╕дна в╕дмовка, як на мене, бо нав╕ть будучи спраглою, людина не стане пити отруйну бурду, хай би ╖╖ п╕дносили ╕ в золот╕й чаш╕. Тим б╕льш лукавою та в╕дмовка ╓ в╕дтод╕, як подвижництвом Петра Олекс╕йовича в Укра╖н╕ з'явилася своя самодостатня церква. На жаль, ан╕ попередня, н╕ тепер╕шня влада з р╕зних ╕ ц╕лком зрозум╕лих причин так ╕ не довели розпочату ним справу до к╕нця, не викор╕нила москов╕йську церкву з укра╖нських терен╕в, передавши ╖╖ храми церкв╕ укра╖нськ╕й, ще до початку повномасштабного вторгнення. Чи те недопрацювання вже непоправне? Аж н╕як. Треба довести справу до к╕нця, ото й усе. На п╕дстав╕ закону, з його корекц╕╓ю на во╓нний час, притому, незагайно ╕ вже, напевно, без зрежисованих вистав.
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 07.04.2023 > Тема "Бути чи не бути?"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=25053
|