Версiя для друку Обговорити в форумi

25 березня — у церквах східного обряду день вшанування Преподобного ісповідника Теофана і Святого Григорія Двоєслова.

У народі кажуть:

- У Григорія Двоєслова немає твердого слова: він то дощить, то сонцем гріє.

- У Григорія Двоєслова лише два слова: або холодно, або тепло; або сухо, або дощ.

- Двоєслов холодний зранку - у першій половині квітня буде холодна погода; а якщо холодно ввечері - друга половина квітня буде холодною.

- Два дощі на Двоєслова - три дощі випадуть у травні. (А у травні дощик - це бажаний гість!).

- Гроза на Двоєслова (блискавка і грім) - у травні будуть часті дощі.

Хай це кумедно звучить, але про день Григорія Двоєслова можна сказати народною приповідкою: «Надвоє баба ворожила - або вмре, або буде жила...».

ЩУЧИЙ ХВІСТ ЛАМАЄ ПІСТ

За церковною традицією, третя неділя, що передує четвертому тижню Великого посту, має назви - Хрестопоклінної, Поклони. У цей день виносять хрест для поклоніння вірних. А середу тижня називають - Середопістя, Середохрестя, Переполовинення... Вона нагадує християнам, що минула половина Великого посту, стільки ж часу залишилося до світлого свята Воскресіння Христового. Оскільки Великдень належить до «рухомих» свят, то і Середопістя не має конкретно визначеної дати.

Але Середопісна середа насичена  багатовіковими глибокими народними традиціями. У середу чи напередодні пекли пісне обрядове печиво у вигляді хрестів, посипали маком. Частувалися ним всією сім'єю. Жодних молочних, тим паче м'ясних страв не вживали. Ревні християни протягом цього тижня особливо строго постили. Частину такого обрядового печива клали у мішки, у яких зберігали посівне зерно. Перед початком весняної сівби печиво-хрести брали з мішків, ламали по раменях (кінцях-розгалуженнях) і закопували по чотирьох кутках поля. Таке печиво-хрести також давали коровам, яких вперше виганяли на випас весною.

У ніч на Середопістя намагаються не спати. Хто засне - то          й проспить Великдень. Прислуховувалися, а чи, часом, не тріщить лід на річці. Почуті характерні звуки символізували, що минула половина Великого посту.

Казали:

- На Середопістя тріснув лід, то це щука розбила його хвостом і принесла Переполовинення.

- Щучий хвіст ламає піст.

- Яке Середопістя - така Вербна неділя (за тиждень до Великодня).

- Середопістя морозом припече - холод далеко не втече.

Не дивно, коли стверджують, що весна приходить із Середопістям . Адже й справді цієї пори тане сніг, скресає лід, цвітуть підсніжники, проліски, повертаються з вирію птахи і приносять на крилах весну. Оживає, прокидається від зимового сну Природа, стає радісно на душі.

На Середопістя і після нього ще можуть бути морози, але вони не зупинять весну!

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #12 за 24.03.2023 > Тема "Душі криниця"