"Кримська Свiтлиця" > #7 за 17.02.2023 > Тема "Бути чи не бути?"
#7 за 17.02.2023
ВАЛЕНТИН БУТ: ЗАСУДЖЕННЯ ЗЛА
В Кримськ╕й Св╕тлиц╕ годилося б писати про Крим. Про те, який в╕н нин╕, як╕ в ньому настро╖, чим дихають його мешканц╕, про що думають, чого прагнуть. ╤ тут ╓ про що писати. Бо ╕ Крим далеко не той, яким був у 2014-му - ба! - нав╕ть ще п╕вроку тому, ╕ люди не т╕. Недаремно ж античн╕ мудрец╕ нагадували, мовляв, tempora mutantur et nos mutamur in illis. Т╕, немудр╕, як╕, ностальгуючи, мр╕ють про повернення учорашнього, щораз бувають розчарован╕, бо учорашн╓, яким би воно не було, милим чи жаским, вже у минулому. А це значить, що розглядати сьогодн╕шн╓ через учорашн╕ окуляри - себе дурити.
Слухаючи ки╖вських експерт╕в, одн╕ з яких, вочевидь, твердо переконан╕ в тому, що в Криму суц╕льна "вата" (╕ те, часом, довол╕ прозоро прогляда╓ в ╖хн╕х висловах ╕ коментарях), а ╕нш╕ в тому, що Крим, якщо й не весь, то, бодай, частково спартизанився, ма╓мо розум╕ти, що ╕ те, й ╕нше, м'яко кажучи, не зовс╕м в╕дпов╕да╓ д╕йсност╕. Зв╕сно, що "вата" залишилася. Як ╖╖ багато? Хтозна, адже соц╕олог╕╓ю тут вже давно не пахне. Проте, на в╕дчуття, того "добра" значно поменшало, та й дух його вже геть не той (от що роблять за якихось там дев'ять рок╕в животворн╕ скрепи та досв╕д перебування у «р╕дн╕й» гаван╕!). Щодо розмов про кримське партизанство, то це, вочевидь, б╕льше про намагання видавати бажане за д╕йсне. Зв╕сно, в Криму ╕сну╓ протестний рух. Жив╕ ж люди. Хтось безпардонно назива╓ в╕йну в╕йною, ла╓ ╖╖ призв╕дник╕в, заклика╓ негайно припинити кровопролиття, хтось здира╓ з авто нап╕всвастики, кремса╓ колеса, хтось вив╕шу╓ жовто-блакитн╕ прапори, хтось яскравими фарбами у т╕й же кольоров╕й гам╕ забризку╓ двер╕ бурм╕страту, хтось облива╓ смердючими фекал╕ями могили "геро╖в", ще хтось л╕пить на ст╕ни лист╕вки з нагадуванням про те, що рано чи п╕зно, а за злочини доведеться платити. Але ж те все б╕льше емоц╕╖, ан╕ж щось ╕нше. Н╕-н╕, доки укра╖нське в╕йсько не д╕йде, бодай, до порогу Ор Капи, розраховувати на якийсь б╕льш-менш серйозний рух спротиву на територ╕╖ залертовано╖ в╕йськово╖ бази, яку явля╓ нин╕ м╕й Крим, було б украй на╖вним. Але в╕йсько набира╓ потенц╕ал, ╕ те надиха╓. Нав╕ть сьогодн╕, коли десь доводиться в╕дступати. Хтось робить з того пан╕ку, але в╕йна то далеко не одн╕ лише наступи ╕ прориви. Десь варто б ╕ в╕д╕йти, одступити на крок-другий, збер╕гаючи безц╕нн╕ життя, аби завтра, сконцентрувавши сили, вдарити в ╕ншому, перспективн╕шому м╕сц╕. В цьому сенс╕ Крим ╓ ключовим. З багатьох м╕ркувань. ╤ добре, що це вже, схоже, н╕хто не ставить п╕д сумн╕в. Нав╕ть тепер╕шня кримська влада. Читаючи стр╕чку остр╕вних новин, раз-по-раз перекону╓шся в тому, що вона напрочуд тонко в╕дчува╓, куди все хилиться. ╤ показова бравада лише п╕дкреслю╓ щодал╕ зростаючу невпевнен╕сть.
Проте сьогодн╕ я хот╕в би звернути увагу мого читача на дещо ╕нше, вельми важливе, як на мене, таке, що може мати далекосяжн╕ ╕ украй непрогнозован╕ насл╕дки, особливо ж з огляду на драматичну залежн╕сть укра╖нського в╕йська в╕д зовн╕шн╕х поставок збро╖ та амун╕ц╕╖. Не секрет, що Зах╕д ╕ дос╕ не ц╕лком ╓диний, хоча для його об'╓днання зроблено дуже багато, як укра╖нською владою, урядами кра╖н Балт╕╖, Польщ╕, Велико╖ Британ╕╖, так ╕ урядом Сполучених Штат╕в Америки. Приклади того роздраю чи й варто наводити. Тут вам ╕ орбани з с╕яртами, ╕ дядько Трамп з його такеркарлсонами та конгресовою MAGA(ю), ╕ продажн╕ говоруни та писаки, ╕ нав╕ть так╕, що роблять те за власними, часом вельми дивними, переконаннями.
Ось на таку статтю (для мислячих читач╕в КС викладаю ╖╖ у власному переклад╕ одразу п╕сля цього допису) натрапив днями, проглядаючи Мережу. ╥╖ автор Сеймур Герш, титулований журнал╕ст-розсл╕дувач, в╕домий сво╖ми викривальними статтями ще з час╕в В'╓тнамсько╖ в╕йни, тиждень тому написав на сво╖й стор╕нц╕ статтю, якою практично звинувачу╓ адм╕н╕страц╕ю Джозефа Байдена, немало-небагато, у плануванн╕ та диверс╕╖ на газогонах Nord Stream. Репутац╕я славетного викривача злочин╕в Сонгм╕, лауреата, щонайменше, дюжини престижних прем╕й, щоправда, довол╕ п╕дмочена останн╕м часом. 86-л╕тнього фанатичного прихильника л╕вих яструб╕в та давнього постулату контркультури про те, що американською державою управляють темн╕ сили, останн╕ми роками пом╕тно заносить. То в╕н розпов╕да╓ у сво╖х лекц╕ях казку про те, що якось в ╤раку взвод американських в╕йськових н╕бито отримав наказ розстр╕ляти 30 ╕ракц╕в, як╕ охороняли зерносховище, то стверджу╓ (2006), що влада США готувала ядерний удар по ╤рану, то заявля╓, що л╕кв╕дац╕я Усами Б╕н Ладена, була "одн╕╓ю великою брехнею", то заперечу╓ застосування х╕м╕чно╖ збро╖ режимом Башара Асада у Сир╕╖. Тепер ось ця "бомба". Кер╕вниця пресслужби Ради нацбезпеки Б╕лого дому Едр╕╓нн Уотсон, зв╕сно ж, спростувала ту ╕нформац╕ю, назвавши ╖╖ "довершеною брехнею та повною вигадкою". Але чи треба пояснювати, що на Адм╕н╕страц╕ю Джо Байдена нин╕ чиниться величезний тиск зус╕б╕ч ╕ що тиск той так чи ╕нак спричинений його твердою позиц╕╓ю у п╕дтримц╕ Укра╖ни та протистоянн╕ Москв╕.
Я не знаю, чи правдивим ╓ твердження пана Сеймура Герша про те, що саме Америка доклалася до зупинки газопров╕д╕в Nord Stream, чи н╕. Бачу лише, що в╕н не нада╓ вагомих доказ╕в. Натом╕сть, взявши за головний мотив диверс╕╖ побоювання Б╕лого дому, що Н╕меччина не захоче надати Укра╖н╕ в╕йськову допомогу для перемоги над москов╕йським агресором та посилаючись на неназване джерело, пан Герш випл╕та╓ ланцюжок лог╕чних тверджень, як╕ в╕дпочатку ор╕╓нтован╕ таким чином, що читач не ма╓ ╕ншого вибору, як беззастережно в╕рити, що все саме так ╕ сталося.
Проте, при бажанн╕, будь-який б╕льш-менш досв╕дчений письменник м╕г би сплести не менш аргументований ланцюжок доказ╕в того, що виконавцем зазначено╖ диверс╕╖ могла бути будь-яка ╕нша кра╖на, скаж╕мо Укра╖на. Власне, якщо запитати себе, яка кра╖на могла бути в цьому найб╕льше зац╕кавленою (qui prodest?), то Укра╖на мала б спасти на думку першою, чи не так? Суд╕мо сам╕: припинивши постачання газу з Nord Stream 1 ╕ 2, Укра╖на перекрила б дуже значний пот╕к грошей, як╕ використовувалися Москов╕╓ю для ф╕нансування в╕йни проти не╖. Досить серйозний прив╕д для диверс╕╖, чи не так? ╤ в╕н не ╓диний. З введенням в експлуатац╕ю двох ниток газопроводу «П╕вн╕чний пот╕к-2» Москов╕я б╕льше не потребувала б газопровод╕в, що тягнуться через територ╕ю Укра╖ни до Европи, ╕ зробила б усе, щоб зруйнувавши ╖х та решту газово╖ ╕нфраструктури кра╖ни, так само, як вона зараз руйну╓ нашу структуру електропостачання, занурити Укра╖ну в холод та темряву. Ще одним аргументом ╓ те, що збер╕гаючи т╕сн╕ енергетичн╕ зв’язки з Москов╕╓ю, Европа н╕коли б не стала ╓диною ╕ р╕шучою у сво╓му засудженн╕ москов╕йсько╖ агрес╕╖ ╕ спротив╕ ╖й. ╤нша р╕ч чи мала Укра╖на реальн╕ можливост╕ для того.
Плетучи ╕нтригу, пан Герш н╕би й не пом╕ча╓, що Москов╕я планом╕рно перетворювала сво╖ газопроводи на так╕ соб╕ вудила для Европи, спроквола роблячи ╖╖ сво╓р╕дною заручницею. Чи не про це св╕дчило р╕зке зменшення обсяг╕в газу, прокачуваного П╕вн╕чним потоком-1 минулого л╕та, коли Москов╕я скоротила його з╕ 167 млн кубометр╕в спершу до 100 млн куб. м, дал╕ до 67 (14, 15 червня 2022 року), а пот╕м лише до 20% в╕д початкового обсягу прокачки, внасл╕док чого ц╕на на газ у Европ╕ п╕дскочила з $1020 у середин╕ червня до $3000 наприк╕нц╕ серпня?
Автор н╕би не пом╕ча╓, що Москов╕я вже майже дев’ять рок╕в веде агресивну в╕йну проти Укра╖ни, в результат╕ яко╖ окуповано Крим ╕ Донбас, знищено дощенту десятки м╕ст ╕ с╕л, вбито лише за п╕дтвердженими даними ООН б╕льше семи тисяч мирних мешканц╕в, насправд╕ ж, в рази б╕льше.
Нав╕ть п╕сля ультиматум╕в США та НАТО у грудн╕ 2021 року, коли Москов╕я вимагала в╕дкочування НАТО до кордон╕в 1997 року, нав╕ть п╕сля повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року в Укра╖ну, пан Герш, схоже, не усв╕домлю╓, що Москов╕╖ потр╕бн╕ не одн╕ лише Крим чи Донбас, але уся Укра╖на, що вона, вочевидь, розрахову╓ на повернення до сфери свого впливу кра╖н Балт╕╖, Польщ╕, ╕нших колишн╕х соц╕ал╕стичних кра╖н, що ╖╖ загрози добратися до Ла-Маншу чи омити чоботи у водах ╤нд╕йського океану - то н╕який не жарт.
Я не знаю, хто саботував газопроводи Nord Stream. Проте я твердо переконаний, що хто б то не був, в╕н вчинив, зрештою, праве д╕ло. Св╕т ма╓ вс╕ма доступними засобами зупиняти агресора, ╜валт╕вника та вбивцю, особливо такого, який вже упродовж довшого часу дозволя╓ соб╕ недвозначно вимахувати ядерним дубцем. Засуджувати ж того, хто бореться з╕ злом, означа╓ сприяти злу, х╕ба н╕?
16 лютого 2023 р.
В.Б.
Сеймур Герш
ЯК АМЕРИКА ЗНИЩИЛА ГАЗОПРОВ╤Д «П╤ВН╤ЧНИЙ ПОТ╤К»
https://seymourhersh.substack.com/p/how-america-took-out-the-nord-stream
(Переклад Валентина Бута)
Центр п╕дводних та рятувальних операц╕й ВМС США знаходиться в такому ж невиразному м╕сц╕, як ╕ його туманна назва, — на територ╕╖ зам╕сько╖ смуги в с╕льськ╕й м╕сцевост╕ Панама-С╕т╕, нин╕ бурхливого курортного м╕ста на п╕вденному заход╕ Флориди, за 70 миль на п╕вдень в╕д кордону Алабами. Комплекс центру такий же непоказний, як ╕ його м╕сце розташування — с╕ра бетонна буд╕вля, споруджена п╕сля Друго╖ св╕тово╖ в╕йни, вигляда╓ як середня профес╕йно-техн╕чна школа в зах╕дн╕й частин╕ Чикаго. Навпроти чотирисмугово╖ дороги розташована автоматична пральня та школа танц╕в.
У центр╕ протягом десятил╕ть навчаються висококвал╕ф╕кован╕ глибоководн╕ плавц╕, як╕ п╕сля призначення в американськ╕ в╕йськов╕ п╕дрозд╕ли по всьому св╕ту здатн╕ виконувати техн╕чн╕ занурення, як на добре д╕ло: використовуючи вибух╕вку C4 для очищення гаваней ╕ пляж╕в в╕д непотр╕бу та нероз╕рваних бо╓припас╕в, так само, як ╕ на лихе, як-от п╕дрив ╕ноземних нафтових вишок, засм╕чення впускних клапан╕в п╕дводних електростанц╕й чи руйнування шлюз╕в на найважлив╕ших судноплавних каналах. Центр м╕ста Панама, який може похвалитися другим за величиною критим басейном в Америц╕, був ╕деальним м╕сцем для набору найкращих ╕ наймовчазн╕ших випускник╕в школи дайв╕нгу, як╕ минулого л╕та усп╕шно зробили те, що ╖м було доручено зробити на глибин╕ 260 фут╕в п╕д поверхнею Балт╕йського моря.
За пов╕домленням джерела з безпосередн╕м доступом до оперативного планування, у червн╕ минулого року водолази ВМС, д╕ючи п╕д прикриттям широко розрекламованих навчань НАТО, в╕домих як BALTOPS 22, заклали дистанц╕йно ╕н╕ц╕йовану вибух╕вку, яка через три м╕сяц╕ знищила три з чотирьох газопровод╕в Nord Stream.
Два трубопроводи, в╕дом╕ п╕д загальною назвою «П╕вн╕чний пот╕к-1», забезпечували Н╕меччину та б╕льшу частину Зах╕дно╖ Европи дешевим рос╕йським природним газом протягом б╕льше десяти рок╕в. Друга пара трубопровод╕в п╕д назвою «П╕вн╕чний пот╕к-2» була побудована, але ще не запущена. У час╕, коли рос╕йськ╕ в╕йська концентрувалися на укра╖нському кордон╕ а в Европ╕ назр╕вала найкривав╕ша в╕д 1945 року в╕йна, президент Джозеф Байден розглядав трубопроводи як зас╕б Володимира Пут╕на для використання природного газу у якост╕ збро╖ для сво╖х пол╕тичних ╕ територ╕альних амб╕ц╕й.
На прохання про коментар речниця Б╕лого дому Едр╕енн Уотсон в╕дпов╕ла в електронному лист╕: «Це неправда ╕ повна вигадка». Темм╕ Торп, речник Центрального розв╕дувального управл╕ння, так само написала: «Це твердження абсолютно неправдиве».
Р╕шення Байдена п╕д╕рвати трубопроводи було прийнято п╕сля б╕льш н╕ж дев’ятим╕сячно╖ та╓мно╖ дискус╕╖ у сп╕льнот╕ нац╕онально╖ безпеки Вашингтона про те, як найкраще досягти ц╕╓╖ мети. Б╕льшу частину цього часу питання полягало не в тому, чи виконувати м╕с╕ю, а в тому, як ╖╖ виконати так, аби не було явних доказ╕в, хто за те в╕дпов╕дальний.
Була житт╓во важлива бюрократична причина покладатися на випускник╕в критого центру дайв╕нгу в Панама-С╕т╕. Його водолази належали лише до в╕йськово-морського флоту, а не до командування спец╕альних операц╕й США, про чи╖ та╓мн╕ операц╕╖ необх╕дно було пов╕домляти Конгрес ╕ заздалег╕дь ╕нформувати кер╕вництво Сенату та Палати представник╕в — так звану «Банду восьми». Адм╕н╕страц╕я Байдена робила все можливе, щоб уникнути виток╕в, оск╕льки планування в╕дбувалося наприк╕нц╕ 2021 року та в перш╕ м╕сяц╕ 2022 року.
Президент Байден ╕ його зовн╕шньопол╕тична команда — радник з питань нац╕онально╖ безпеки Джейк Салл╕ван, держсекретар Тон╕ Бл╕нкен та заступник держсекретаря з питань пол╕тики В╕ктор╕я Нуланд — висловлювали гучну та посл╕довну ворож╕сть щодо двох трубопровод╕в, як╕ тягнулися поряд упродовж 750 миль по дну Балт╕йського моря, беручи св╕й початок з двох р╕зних порт╕в на п╕вн╕чному сход╕ Рос╕╖ б╕ля кордону з Естон╕╓ю, проходили поблизу датського острова Борнхольм перед тим, як зак╕нчитися на п╕вноч╕ Н╕меччини.
Прямий маршрут, оминаючи будь-яку потребу транзиту через Укра╖ну, був благом для н╕мецько╖ економ╕ки, яка користувалася надлишком дешевого рос╕йського природного газу — достатнього для роботи завод╕в ╕ опалення будинк╕в. Це також дозволяло н╕мецьким дистриб’юторам з прибутком продавати надлишок газу по вс╕й Зах╕дн╕й Увроп╕. Д╕╖, сл╕ди яких вивели б на адм╕н╕страц╕ю, порушили б об╕цянки США м╕н╕м╕зувати можливост╕ прямого конфл╕кту з Рос╕╓ю. Секретн╕сть була важливою.
З перших дн╕в «П╕вн╕чний пот╕к-1» розглядався Вашингтоном та його антирос╕йськими партнерами по НАТО як загроза дом╕нуванню Заходу. Холдингова компан╕я, що сто╖ть за нею, Nord Stream AG, була заре╓стрована в Швейцар╕╖ в 2005 роц╕ в партнерств╕ з «Газпромом», публ╕чною рос╕йською компан╕╓ю, яка приносить колосальн╕ прибутки акц╕онерам ╕ в як╕й дом╕нують ол╕гархи, як╕, як в╕домо, знаходяться у рабств╕ Пут╕на. «Газпром» контролював 51 в╕дсоток компан╕╖, а чотири европейськ╕ енергетичн╕ компан╕╖ — одна у Франц╕╖, одна в Н╕дерландах ╕ дв╕ в Н╕меччин╕ — мали решту 49 в╕дсотк╕в акц╕й ╕ мали право контролювати продаж╕ недорогого природного газу на м╕сцевому р╕вн╕ дистриб'юторами в Н╕меччин╕ та Зах╕дн╕й Европ╕. «Газпром» д╕лився сво╖ми прибутками з рос╕йським урядом, ╕ державн╕ доходи в╕д газу та нафти в деяк╕ роки становили до 45 в╕дсотк╕в р╕чного бюджету Рос╕╖.
Пол╕тичн╕ побоювання Америки були реальними: у Пут╕на тепер з'являлося додаткове ╕ таке потр╕бне йому джерело великих прибутк╕в, а Н╕меччина та решта Зах╕дно╖ Европи пристращувалися до дешевого рос╕йського природного газу, при цьому залежн╕сть Европи в╕д Америки зменшувалася. Насправд╕, саме це ╕ сталося. Багато н╕мц╕в розглядали «П╕вн╕чний пот╕к-1» як частину реал╕зац╕╖ знаменито╖ теор╕╖ сх╕дно╖ пол╕тики колишнього канцлера В╕лл╕ Брандта, яка дозволила б пово╓нн╕й Н╕меччин╕ реаб╕л╕тувати себе та ╕нш╕ европейськ╕ кра╖ни, зруйнован╕ п╕д час Друго╖ св╕тово╖ в╕йни, шляхом, зокрема, й через використання дешевого рос╕йського газу задля п╕дживлення та процв╕тання зах╕дноевропейсько╖ ринково╖ та торг╕вельно╖ економ╕ки.
«П╕вн╕чний пот╕к-1» був досить небезпечним, на думку НАТО та Вашингтона, але «П╕вн╕чний пот╕к-2», буд╕вництво якого було завершено у вересн╕ 2021 року, у раз╕ схвалення н╕мецькими регулюючими органами мав подво╖ти к╕льк╕сть дешевого газу, доступного Н╕меччин╕ та Зах╕дн╕й Европ╕. Також, другий трубопров╕д забезпечував би об'╓ми газу для б╕льш н╕ж 50% р╕чного споживання Н╕меччини. М╕ж Рос╕╓ю та НАТО пост╕йно зростала напружен╕сть, що п╕дкр╕плювалася агресивною зовн╕шньою пол╕тикою адм╕н╕страц╕╖ Байдена.
Опозиц╕я «П╕вн╕чному потоку—2» спалахнула напередодн╕ ╕ногурац╕╖ Байдена в с╕чн╕ 2021 року, коли республ╕канц╕ в Сенат╕ на чол╕ з Тедом Крузом з Техасу неодноразово п╕дн╕мали тему пол╕тично╖ загрози дешевого рос╕йського природного газу п╕д час слухань по затвердженню Бл╕нкена на посту державного секретаря. На той час об'╓днаний Сенат усп╕шно ухвалив закон, який, як сказав Круз Бл╕нкену, «зупинив [трубопров╕д] у його рус╕». Уряд Н╕меччини, який тод╕ очолювала Ангела Меркель, чинив, тимчасом, величезний пол╕тичний та економ╕чний тиск, щоб запустити другий трубопров╕д.
Чи протистоятиме Байден н╕мцям? Бл╕нкен сказав так, але додав, що не обговорював особливост╕ погляд╕в нового президента. «Я знаю його тверде переконання в тому, що «П╕вн╕чний пот╕к – 2», це погана ╕дея, – сказав в╕н. «Я знаю, що в╕н змусить нас використати ус╕ ╕нструменти, щоб переконати наших друз╕в ╕ партнер╕в, включаючи Н╕меччину, не просувати його».
За к╕лька м╕сяц╕в, коли буд╕вництво другого газопроводу наближалося до завершення, Байден моргнув. У травн╕ того року стався приголомшливий поворот: адм╕н╕страц╕я скасувала санкц╕╖ проти Nord Stream AG, а представник Держдепартаменту визнав, що спроба зупинити трубопров╕д за допомогою санкц╕й та дипломат╕╖ "весь час була невдалою". Тимчасом за лаштунками представники адм╕н╕страц╕╖, як кажуть, переконували президента Укра╖ни Володимира Зеленського, який на той час з╕ткнувся ╕з загрозою рос╕йського вторгнення, не критикувати цей крок.
Були негайн╕ насл╕дки. Сенатськ╕ республ╕канц╕ на чол╕ з Крузом оголосили про негайну блокаду вс╕х зовн╕шньопол╕тичних кандидат╕в Байдена та на к╕лька м╕сяц╕в, аж до осен╕, в╕дклали ухвалення щор╕чного законопроекту про оборону. П╕зн╕ше Politico описав поворот Байдена щодо другого рос╕йського трубопроводу як «╓дине р╕шення, яке поставило п╕д загрозу порядок денний Байдена мабуть ще б╕льше, ан╕ж хаотичне виведення в╕йськ з Афган╕стану».
Адм╕н╕страц╕я перебувала у скрутному становищ╕, незважаючи на те, що в середин╕ листопада отримала в╕дстрочку в╕д кризи, коли енергетичн╕ регулятори Н╕меччини призупинили затвердження другого газопроводу «П╕вн╕чний пот╕к». Ц╕ни на природний газ зросли на 8% за к╕лька дн╕в на тл╕ поглиблення побоювань у Н╕меччин╕ та Европ╕, що призупинення газопроводу ╕ зростаюча ймов╕рн╕сть в╕йни м╕ж Рос╕╓ю та Укра╖ною призведуть до дуже небажано╖ холодно╖ зими. Вашингтону була незрозум╕ла позиц╕я нещодавно призначеного канцлера Н╕меччини Олафа Шольца. За дек╕лька м╕сяц╕в перед тим, п╕сля провалу в Афган╕стан╕, Шольц у сво╖й промов╕ в Праз╕ публ╕чно п╕дтримав заклик президента Франц╕╖ Еммануеля Макрона до автономн╕шо╖ европейсько╖ зовн╕шньо╖ пол╕тики, що явно натякало на меншу залежн╕сть в╕д Вашингтона та його м╕нливих д╕й.
Тимчасом, рос╕йськ╕ в╕йська неухильно та загрозливо нарощували свою присутн╕сть на кордонах Укра╖ни, ╕ до к╕нця грудня понад 100 000 солдат╕в були готов╕ завдати удару з Б╕лорус╕╖ та Криму. У Вашингтон╕ зростала тривога. Бл╕нкена припускав, що чисельн╕сть цих в╕йськ може бути «подво╓на в короткий терм╕н».
Увага адм╕н╕страц╕╖ знову була прикута до Nord Stream. Поки Европа залишалася залежною в╕д трубопровод╕в ╕з дешевим природним газом, Вашингтон побоювався, що так╕ кра╖ни, як Н╕меччина, не захочуть постачати Укра╖ну грошима та збро╓ю, необх╕дними для перемоги над Рос╕╓ю.
Саме у цьому тривожному час╕ Байден уповноважив Джейка Салл╕вана з╕брати м╕жв╕домчу групу для розробки плану.
Ус╕ вар╕анти мали бути на стол╕. Але зад╕яним буде лише один.
ПЛАНУВАННЯ
У грудн╕ 2021 року, за два м╕сяц╕ до того, як перш╕ рос╕йськ╕ танки ув╕йшли до Укра╖ни, Джейк Салл╕ван скликав нараду нещодавно сформовано╖ оперативно╖ групи, до яко╖ ув╕йшли чолов╕ки та ж╕нки з Об'╓днаного ком╕тету начальник╕в штаб╕в, ЦРУ, Державного департаменту та М╕н╕стерства ф╕нанс╕в, та запитав ╖хн╕х рекомендац╕й щодо того, як реагувати на оч╕куване вторгнення Пут╕на.
Це мала бути перша ╕з сер╕╖ надсекретних зустр╕чей у безпечн╕й к╕мнат╕ на верхньому поверс╕ Старо╖ буд╕вл╕ виконавчого оф╕су, що приляга╓ до Б╕лого дому, де також розташовувалася Консультативна рада зовн╕шньо╖ розв╕дки президента (PFIAB). Була звичайна балаканина, яка зрештою призвела до критично важливого попереднього запитання: чи буде рекомендац╕я, над╕слана групою президенту, зворотною, як-от ще один р╕вень санкц╕й ╕ валютних обмежень, чи незворотною, тобто к╕нетичними д╕ями, як╕ не можна було скасувати?
За словами джерела, яке безпосередньо знайоме з процесом, учасникам стало зрозум╕ло, що Салл╕ван мав нам╕р, щоб група розробила план знищення двох трубопровод╕в Nord Stream, ╕ що в╕н виконував бажання президента.
Протягом к╕лькох наступних зустр╕чей учасники обговорювали вар╕анти операц╕╖. В╕йськово-морськ╕ сили запропонували використати нещодавно прийнятий до складу ВМС п╕дводний човен для безпосереднього нападу на трубопров╕д. В╕йськово-пов╕трян╕ сили обговорювали скидання бомб ╕з затримкою запалу, як╕ можна було б запускати дистанц╕йно. ЦРУ переконувало, що все, що буде зроблено, мало бути та╓мним. Ус╕ причетн╕ розум╕ли ставки. "Це не дитяч╕ реч╕", - сказало джерело. Якби атака була пов’язана з╕ Сполученими Штатами, «це акт в╕йни».
У той час ЦРУ очолював В╕льям Бернс, людина з м’якими манерами, який до того об╕ймав посаду заступника державного секретаря в адм╕н╕страц╕╖ Обами, був послом у Рос╕╖. Бернс швидко доручив створити робочу групу Агентства, до складу яко╖ - так вже сталося - ув╕йшов хтось, хто був знайомий ╕з можливостями глибоководних водолаз╕в ВМС у Панама-С╕т╕. Протягом наступних к╕лькох тижн╕в члени робочо╖ групи ЦРУ почали розробляти план та╓мно╖ операц╕╖, яка передбачала використання глибоководних водолаз╕в для вчинення вибуху на трас╕ трубопроводу.
Щось под╕бне вже робилося ран╕ше. У 1971 роц╕ американська розв╕дка д╕зналася з дос╕ нерозкритих джерел, що два важлив╕ п╕дрозд╕ли рос╕йського флоту сп╕лкувалися через п╕дводний кабель, закладений в Охотському мор╕ на Далекосх╕дному узбережж╕ Рос╕╖. Кабель з’╓днував рег╕ональне командування ВМС ╕з материковим штабом у Владивостоц╕.
З╕брана десь у район╕ Вашингтона п╕д глибоким прикриттям доб╕рна команда оперативник╕в Центрального розв╕дувального управл╕ння та Агентства нац╕онально╖ безпеки розробила план, з використанням водолаз╕в ВМС, модиф╕кованих п╕дводних човн╕в та глибоководного рятувального апарату, який, п╕сля багато спроб ╕ помилок в процес╕ пошуку рос╕йського кабеля, зрештою, усп╕шно вт╕лився. Водолази встановили на кабел╕ складний прослуховуючий пристр╕й, який усп╕шно перехоплював рос╕йський траф╕к ╕ ф╕ксував його на записуючий пристр╕й.
АНБ д╕зналося, що старш╕ оф╕цери рос╕йського флоту, переконан╕ в безпец╕ свого каналу зв’язку, сп╕лкувалися з╕ сво╖ми однол╕тками без шифрування. Записувальний пристр╕й ╕ його стр╕чку доводилося зам╕нювати щом╕сяця, ╕ проект весело продовжувався протягом десятил╕ття, поки його не здав сорокачотирир╕чний цив╕льний техн╕к АНБ на ╕м’я Рональд Пелтон, який в╕льно волод╕в рос╕йською. У 1985 роц╕ Пелтон був зраджений рос╕йським переб╕жчиком ╕ засуджений до в'язниц╕. Рос╕яни йому заплатили лише 5000 долар╕в за його викриття операц╕╖, а також 35 000 долар╕в за рос╕йськ╕ оперативн╕ дан╕, як╕ в╕н втюхував ╕ як╕ н╕коли не були оприлюднен╕.
Ця усп╕шна п╕дводна операц╕я п╕д кодовою назвою Ivy Bells була ╕нновац╕йною ╕ ризикованою, стала джерелом безц╕нних даних про нам╕ри та плани рос╕йського флоту.
Тим не менш, м╕жв╕домча група спочатку скептично поставилася до ентуз╕азму ЦРУ щодо та╓мно╖ глибоководно╖ атаки. Було забагато запитань без в╕дпов╕дей. Води Балт╕йського моря посилено патрулювалися рос╕йським флотом, а нафтових платформ, як╕ можна було б використати як прикриття для водолазних операц╕й, не було. Це що ж, аби потренуватися для виконання завдання водолазам треба було ╖хати до Естон╕╖, прямо через кордон в╕д рос╕йських газонавантажувальних док╕в? «Це була б козляча х…ня», – сказали агентству.
Упродовж «ус╕╓╖ ц╕╓╖ ╕нтриги», — зазнача╓ джерело, «деяк╕ д╕лов╕ хлопц╕ в ЦРУ та Державному департамент╕ казали: «Не роб╕ть цього». Це безглуздо, ╕ якщо випливе назовн╕, це стане пол╕тичним кошмаром».
Тим не менш, на початку 2022 року робоча група ЦРУ допов╕ла м╕жв╕домч╕й груп╕ Салл╕вана: «У нас ╓ спос╕б п╕д╕рвати трубопроводи».
Те, що було дал╕, було приголомшливим. 7 лютого, менш н╕ж за три тижн╕ до, здавалося б, неминучого рос╕йського вторгнення в Укра╖ну, Байден зустр╕вся у сво╓му оф╕с╕ в Б╕лому дом╕ з канцлером Н╕меччини Олафом Шольцем, який п╕сля певних коливань твердо став частиною американсько╖ команди. На наступному прес-бриф╕нгу Байден зухвало сказав: «Якщо Рос╕я вторгнеться . . . «П╕вн╕чного потоку-2» б╕льше не буде. Ми покладемо цьому край».
Двадцятьма днями ран╕ше заступник м╕н╕стра Нуланд виступила з таким самим пов╕домленням на бриф╕нгу в Державному департамент╕, який, проте, мало висв╕тлювався в прес╕. «Я хочу сьогодн╕ пояснити вам дуже ч╕тко», - сказала вона у в╕дпов╕дь на запитання. «Якщо Рос╕я вторгнеться в Укра╖ну, так чи ╕накше, «П╕вн╕чний пот╕к-2» не просунеться дал╕».
Деяк╕ з тих, хто брав участь у плануванн╕ операц╕╖ на трубопровод╕, були налякан╕ тими висловлюваннями, бо вважали ╖х непрямим посиланням на не╖.
«Це було все одно, що поставити атомну бомбу на землю в Ток╕о ╕ сказати японцям, що ми збира╓мося ╖╖ п╕д╕рвати», — сказало джерело. «План полягав у тому, щоб задумане реал╕зувалося п╕сля вторгнення ╕ не рекламувалося публ╕чно. Байден просто не зрозум╕в або про╕гнорував це».
Необережн╕сть Байдена та Нуланд, якщо вона була такою, могла розчарувати деяких планувальник╕в. Але це також створило можлив╕сть. За словами джерела, деяк╕ високопосадовц╕ ЦРУ зробили висновок, що п╕дрив трубопроводу «б╕льше не можна вважати прихованою операц╕╓ю, оск╕льки президент щойно оголосив, що ми зна╓мо, як це зробити».
План п╕дриву П╕вн╕чного потоку 1 ╕ 2 був раптово знижений з та╓мно╖ операц╕╖, яка вимагала ╕нформування Конгресу, до тако╖, яка вважалася високосекретною розв╕дувальною операц╕╓ю за в╕йськово╖ п╕дтримки США. Зг╕дно ╕з законом, як пояснило джерело, «б╕льше не ╕снувало юридично╖ вимоги пов╕домляти Конгрес про операц╕ю. Все, що ╖м треба було зараз, це просто зробити це, але операц╕я все ще залишалася та╓мною. Рос╕яни вели пильне спостереження за Балт╕йським морем».
Члени робочо╖ групи Агентства не мали прямого контакту з Б╕лим домом ╕ дуже хот╕ли з’ясувати, чи мав на уваз╕ президент те, що в╕н сказав, тобто, чи м╕с╕я вже розпочата. Джерело згадувало: «Б╕лл Бернс повернувся ╕ каже: «Зроб╕ть це».»
ОПЕРАЦ╤Я
Норвег╕я була ╕деальним м╕сцем для базування м╕с╕╖.
За останн╕ к╕лька рок╕в кризи м╕ж Сходом ╕ Заходом арм╕я США значно розширила свою присутн╕сть у Норвег╕╖, чий зах╕дний кордон тягнеться на 1400 миль уздовж п╕вн╕чно╖ частини Атлантичного океану та межу╓ з Рос╕╓ю за Полярним колом. Пентагон створив високооплачуван╕ робоч╕ м╕сця та уклав контракти на тл╕ деяких м╕сцевих суперечок, ╕нвестувавши сотн╕ м╕льйон╕в долар╕в у модерн╕зац╕ю та розширення об’╓кт╕в ВМС та ВПС США у Норвег╕╖. Останн╕ роботи включали, що найважлив╕ше, розташований далеко на п╕вноч╕ удосконалений радар ╕з синтетичною апертурою, здатний проникати далеко вглиб Рос╕╖. В╕н запрацював саме тод╕, коли американське розв╕дувальне сп╕втовариство втратило доступ до ряду сайт╕в далекого прослуховування з Китаю.
Нещодавно в╕дремонтована американська база п╕дводних човн╕в, яка будувалася роками, почала д╕яти, ╕ тепер б╕льше американських п╕дводних човн╕в мали змогу т╕сно сп╕впрацювати з╕ сво╖ми норвезькими колегами для мон╕торингу та шпигування за великим рос╕йським ядерним редутом у 250 милях на сх╕д, на Кольському п╕востров╕. Америка також значно розширила норвезьку ав╕абазу на п╕вноч╕ та передала норвезьким в╕йськово-пов╕тряним силам парк патрульних л╕так╕в P8 Poseidon, виготовлених компан╕╓ю Boeing, щоб посилити далекосяжний мон╕торинг усього, що стосу╓ться Рос╕╖.
У свою чергу, минулого листопада уряд Норвег╕╖ розлютив л╕берал╕в ╕ деяких пом╕ркованих у тамтешньому парламент╕, ухваливши Додаткову угоду про сп╕впрацю в галуз╕ оборони (SDCA). Зг╕дно з новою угодою, правова система США матиме юрисдикц╕ю в певних «узгоджених районах» на П╕вноч╕ щодо американських солдат╕в, звинувачених у злочинах поза межами бази, а також щодо норвезьких громадян, звинувачених або п╕дозрюваних у втручанн╕ в роботу бази.
Норвег╕я була одн╕╓ю з перших кра╖н, як╕ п╕дписали Догов╕р НАТО в 1949 роц╕, на початку холодно╖ в╕йни. Сьогодн╕ верховним головнокомандувачем НАТО ╓ ╢нс Столтенберг, в╕дданий антикомун╕ст, який в╕с╕м рок╕в був прем’╓р-м╕н╕стром Норвег╕╖, перш н╕ж перейти на високу посаду в НАТО за п╕дтримки Америки в 2014 роц╕. В╕н був прихильником жорстко╖ л╕н╕╖ щодо всього, що стосувалося Пут╕на та Рос╕╖, ╕ сп╕впрацював з американською розв╕дкою з час╕в в╕йни у В’╓тнам╕. В╕дтод╕ йому повн╕стю дов╕ряють. "В╕н - нерозлийвода з американцями", - сказало джерело.
Повернувшись до Вашингтона, планувальники знали, що ╖м потр╕бно ╖хати до Норвег╕╖. «Вони ненавид╕ли рос╕ян, а норвезький флот був сповнений чудових моряк╕в ╕ водолаз╕в, як╕ мали досв╕д багатьох покол╕нь у високорентабельн╕й глибоководн╕й розв╕дц╕ нафти ╕ газу», — сказало джерело. ╥м також можна було дов╕рити збереження м╕с╕╖ в секрет╕. (Можливо, у норвежц╕в були й ╕нш╕ ╕нтереси. Знищення «П╕вн╕чного потоку» — якби американц╕ змогли це зробити — дозволило б Норвег╕╖ продавати значно б╕льше власного природного газу в Европу.)
Десь у березн╕ к╕лька член╕в команди вилет╕ли до Норвег╕╖, щоб зустр╕тися з Норвезькою секретною службою та ВМС. Одним ╕з ключових питань було те, де саме в Балт╕йському мор╕ найкраще було закласти вибух╕вку. «П╕вн╕чний пот╕к-1» ╕ «П╕вн╕чний пот╕к-2», кожен з яких склада╓ться з двох комплект╕в трубопровод╕в, пролягають на б╕льш╕й частин╕ свого шляху до порту Грайфсвальд на крайньому п╕вн╕чному сход╕ Н╕меччини трохи б╕льше н╕ж за милю один в╕д одного.
Норвезьк╕ в╕йськово-морськ╕ сили швидко знайшли потр╕бне м╕сце на м╕лководд╕ Балт╕йського моря за к╕лька миль в╕д датського острова Борнгольм. Трубопроводи лежать тут за милю один в╕д одного на глибин╕ всього 260 фут╕в. Це було б у межах досяжност╕ водолаз╕в, як╕, працюючи з норвезького мисливця за м╕нами класу «Альта», п╕рнали б з балонами, заправленими сум╕шшю кисню, азоту та гел╕ю для встановлення заряд╕в типу С4 на чотири трубопроводи з бетонним покриттям. Це була б виснажлива, трудом╕стка та небезпечна робота, але води б╕ля Борнгольма мали ще одну перевагу: там не було сильних припливних теч╕й, як╕ значно ускладнювали б занурення.
На цьому етап╕ невиразна глибоководна група ВМС з Панама-С╕т╕ знову виступа╓ на арену. Глибоководн╕ школи в Панама-С╕т╕, випускники яких брали участь у Ivy Bells, сприймаються ел╕тними випускниками В╕йськово-морсько╖ академ╕╖ в Аннапол╕с╕, як╕ зазвичай прагнуть чест╕ бути призначеними морськими котиками, п╕лотами винищувач╕в або п╕дводниками, як небажане лайно. Якщо треба стати «Чорним черевиком» — тобто оф╕цером менш престижного надводного флоту — завжди знайдуться обов'язки на есм╕нцях, крейсерах чи амф╕б╕ях. Найменш гламурною з усих ╓ служба м╕нер╕в. Ц╕ дайвери н╕коли не з'являються н╕ в голл╕вудських ф╕льмах, н╕ на обкладинках популярних журнал╕в.
«Кращ╕ дайвери з квал╕ф╕кац╕╓ю глибоководного занурення — це т╕сне сп╕втовариство, ╕ лише найкращ╕ вербуються для операц╕╖ ╕ мають бути готовими до виклику до ЦРУ у Вашингтон╕», — сказало джерело.
Норвежц╕ та американц╕ мали базу та оперативник╕в, але була ще й ╕нша турбота: будь-яка незвичайна п╕дводна д╕яльн╕сть у водах б╕ля Борнгольма могла привернути увагу шведського чи датського флоту, який м╕г пов╕домити про це.
Дан╕я також була одним ╕з перших п╕дписант╕в НАТО ╕ була в╕дома в розв╕дувальному сп╕втовариств╕ сво╖ми особливими зв’язками з╕ Сполученим Корол╕вством. Швец╕я подала заявку на членство в НАТО та продемонструвала сво╖ чудов╕ навички в управл╕нн╕ сво╖ми п╕дводними звуковими та магн╕тними сенсорними системами, як╕ усп╕шно в╕дстежували рос╕йськ╕ п╕дводн╕ човни, як╕ час в╕д часу з’являлися у в╕ддалених водах шведського арх╕пелагу та були змушен╕ спливати на поверхню.
Норвежц╕ погодилися з американцями, як╕ наполягали на тому, щоб деяк╕ високопосадовц╕ в Дан╕╖ та Швец╕╖ були про╕нформован╕ в загальних рисах про можливу водолазну д╕яльн╕сть у цьому район╕. Це був спос╕б, аби хтось згори м╕г утрутитись ╕ притримати зв╕т у ланцюжку командування, таким чином прикриваючи д╕яльн╕сть на трубопровод╕. «Те, що ╖м сказали, ╕ те, що вони знали, було навмисне р╕зним», — сказало мен╕ джерело. (Посольство Норвег╕╖ на прохання прокоментувати цю ╕стор╕ю не в╕дпов╕ло.)
Норвежц╕ в╕д╕грали ключову роль у подоланн╕ ╕нших перешкод. Рос╕йський флот, як в╕домо, волод╕в технолог╕ями спостереження, здатними виявляти та активувати п╕дводн╕ м╕ни. Американськ╕ вибухов╕ пристро╖ потр╕бно було замаскувати таким чином, щоб вони здавалися рос╕йськ╕й систем╕ частиною природного фону, що потребувало адаптац╕╖ до специф╕чно╖ солоност╕ води. Норвежц╕ знали як те об╕йти.
У норвежц╕в також було вир╕шення принципового питання про те, коли ма╓ в╕дбутися операц╕я. Щороку в червн╕ упродовж останн╕х 21 року американський Шостий флот, флагманський корабель якого базу╓ться в Гает╕, ╤тал╕я, на п╕вдень в╕д Риму, спонсорував велик╕ навчання НАТО в Балт╕йському мор╕, в яких брали участь десятки корабл╕в союзник╕в у всьому рег╕он╕. Поточн╕ червнев╕ навчання були в╕дом╕ як Baltic Operations 22, або BALTOPS 22. Норвежц╕ вважали, що вони будуть ╕деальним прикриттям для встановлення м╕н.
Американц╕ забезпечили один важливий елемент: вони переконали планувальник╕в Шостого флоту додати до сво╓╖ програми науково-досл╕дн╕ та досл╕дно-конструкторськ╕ тренування. У навчаннях, як оприлюднив ВМС, брав участь Шостий флот у сп╕впрац╕ з «досл╕дницькими та в╕йськовими центрами» ВМС. Зах╕д на мор╕ мав проходити б╕ля узбережжя острова Борнхольм ╕з залученням групи водолаз╕в НАТО, як╕ встановлювали б м╕ни, а конкуруюч╕ команди використовували б нов╕тн╕ п╕дводн╕ технолог╕╖, щоб знайти та знищити ╖х.
Це була ╕ корисна вправа, ╕ ген╕альне прикриття. Хлопц╕ з Панама-С╕т╕ зроблять свою справу, ╕ вибух╕вка C4 буде на м╕сц╕ до к╕нця BALTOPS22 ╕з 48-годинним таймером. До того як пролуна╓ перший вибух, вс╕ американц╕ та норвежц╕ давно б зникли зв╕дти.
В╕дл╕к дн╕в йшов. «Годинник цокав, ╕ ми наближалися до виконання м╕с╕╖», — сказало джерело.
А пот╕м Вашингтон передумав. Бомби все одно мали бути закладен╕ п╕д час BALTOPS, але Б╕лий д╕м хвилювався, що дводенне в╕кно до ╖х детонац╕╖ занадто близьке до к╕нця навчань, ╕ буде очевидно, що Америка ма╓ стосунок до того.
Натом╕сть, в╕д Б╕лого дому був новий запит: «Чи зможуть хлопц╕ на м╕сц╕ придумати якийсь спос╕б п╕д╕рвати трубопроводи п╕зн╕ше, за командою?»
Дехто з команди планувальник╕в були обурен╕ та розчарован╕ очевидною нер╕шуч╕стю президента. Водолази з Панама-С╕т╕ неодноразово практикували установку C4 на трубопроводи, як це було п╕д час BALTOPS, але тепер команд╕ з Норвег╕╖ довелося придумати спос╕б дати Байдену те, що в╕н хот╕в, — можлив╕сть видати наказ про виконання у вибраний ним час.
Дов╕льн╕ зм╕ни в останню хвилину — це не те, чим можна було здивувати ЦРУ. Однак це поновило занепоко╓ння декого щодо необх╕дност╕ та законност╕ вс╕╓╖ операц╕╖.
Свого часу секретн╕ накази президента у дн╕ в╕йни у В'╓тнам╕ також призвели до дилеми ЦРУ, коли президент Джонсон, з╕ткнувшись ╕з настроями проти в╕йни у В'╓тнам╕, наказав ЦРУ порушити св╕й статут, який наст╕йно забороняв агенц╕╖ д╕яти в Америц╕ ╕ шпигувати за антиво╓нними л╕дерами, щоб визначити, чи вони контролюються комун╕стичною Рос╕╓ю.
Тод╕ Агентство погодилося, ╕ протягом 1970-х рок╕в стало зрозум╕ло, наск╕льки далеко воно було готове зайти. П╕сля Уотергейтського скандалу в газетах з’явилися викриття про шпигунство Агентства за американськими громадянами, його причетн╕сть до вбивств ╕ноземних л╕дер╕в ╕ повалення соц╕ал╕стичного уряду Сальвадора Аль╓нде.
Ц╕ викриття призвели до сер╕╖ драматичних слухань у Сенат╕ в середин╕ 1970-х рок╕в п╕д кер╕вництвом Френка Черча з Айдахо, як╕ ясно показали, що Р╕чард Хелмс, тод╕ директор ЦРУ, визнав, що в╕н зобов'язаний робити те, що хот╕в Президент, нав╕ть якщо це означало порушення закону.
У неопубл╕кованих св╕дченнях за зачиненими дверима Хелмс ╕з жалем пояснив, що «у вас майже непорочне зачаття, коли ви щось робите» за секретним наказом президента. «Чи правильно, що воно у вас ма╓ бути, чи неправильно, але [ЦРУ] працю╓ за ╕ншими правилами та основними правилами, н╕ж будь-яка ╕нша частина уряду». По сут╕, в╕н казав сенаторам, що як голова ЦРУ в╕н розум╕╓, що працював на Корону, а не на Конституц╕ю.
Американц╕, як╕ працювали в Норвег╕╖, д╕яли за тим самим алгоритмом, тож сумл╕нно почали працювати над новою проблемою — як дистанц╕йно п╕д╕рвати вибух╕вку С4 за наказом Байдена. Це завдання було набагато складн╕шим, н╕ж те уявляли у Вашингтон╕. Команда в Норвег╕╖ не могла знати, коли президент може натиснути кнопку. За к╕лька тижн╕в, за багато м╕сяц╕в, за п╕вроку чи довше?
C4, прикр╕плений до трубопровод╕в, мав бути ╕н╕ц╕йований г╕дроакустичним бу╓м, скинутим л╕таком незадовго до того, але процедура включала найсучасн╕шу технолог╕ю обробки сигналу. П╕сля ╖хнього встановлення, при╓днан╕ до будь-якого з чотирьох трубопровод╕в таймери могли випадково спрацювати внасл╕док складного по╓днання фонових океан╕чних шум╕в в ╕нтенсивному Балт╕йському мор╕ — в╕д близьких ╕ далеких корабл╕в, п╕дводного бур╕ння, сейсм╕чних явищ, хвиль ╕ нав╕ть морських ╕стот. Щоб уникнути цього, г╕дроакустичний буй, опинившись на м╕сц╕, мав випром╕нювати посл╕довн╕сть ун╕кальних низькочастотних тональних звук╕в, схожих на т╕, що видають флейта чи фортеп╕ано, як╕ розп╕знавалися б таймером ╕ через попередньо встановлен╕ години затримки активували б вибух╕вку. («Вам потр╕бен достатньо над╕йний сигнал, щоб жоден ╕нший сигнал не м╕г випадково над╕слати ╕мпульс, який здетонував би вибух╕вку», — сказав мен╕ доктор Теодор Постол, почесний професор науки, технолог╕й ╕ пол╕тики нац╕онально╖ безпеки Массачусетського технолог╕чного ╕нституту. Постол, який працював науковим радником начальника в╕йськово-морських операц╕й Пентагону, сказав, що проблема, з якою з╕ткнулася група в Норвег╕╖ через затримку Байдена, була з тих, що залежать в╕д випадку: «Щодовше вибух╕вка знаходиться у вод╕, то б╕льший ризик випадкового сигналу, який запустить бомби»).
26 вересня 2022 року л╕так-розв╕дник ВМС Норвег╕╖ P8, зд╕йснюючи, здавалося б, звичайний пол╕т, скинув г╕дроакустичний буй. Сигнал поширився п╕д водою, спочатку до Nord Stream 2, а пот╕м до Nord Stream 1. Через к╕лька годин спрацювала потужна вибух╕вка C4, ╕ три з чотирьох трубопровод╕в були виведен╕ з експлуатац╕╖. За к╕лька хвилин можна було побачити, як метан, що залишився в закритих трубопроводах, розт╕ка╓ться по поверхн╕ води, ╕ св╕т д╕знався, що сталося щось незворотне.
ФОЛЛАУТ
Одразу п╕сля вибуху трубопроводу американськ╕ ЗМ╤ сприйняли його як нерозгадану та╓мницю. Рос╕ю неодноразово називали ймов╕рним винуватцем, чому сприяли навмисн╕ витоки з Б╕лого дому, але так ╕ не було встановлено ч╕ткого мотиву под╕бно╖ самодиверс╕╖, окр╕м просто╖ в╕дплати. Через к╕лька м╕сяц╕в, коли з'ясувалося, що рос╕йська влада та╓мно намагалася визначити варт╕сть ремонту трубопровод╕в, New York Times описала цю новину як таку, «що ускладню╓ теор╕ю про те, хто стояв за» п╕дривом. Жодна велика американська газета не докопалася до попередн╕х погроз трубопроводам з боку Байдена та заступника держсекретаря Нуланд.
Хоч так ╕ не було зрозум╕ло, чому Рос╕я намагатиметься знищити св╕й власний прибутковий трубопров╕д, б╕льш промовисте об╜рунтування д╕й президента над╕йшло в╕д державного секретаря Бл╕нкена.
В╕дпов╕даючи на прес-конференц╕╖ у вересн╕ минулого року про насл╕дки загострення енергетично╖ кризи в Зах╕дн╕й Европ╕, Бл╕нкен назвав цей момент потенц╕йно сприятливим:
«Це чудова можлив╕сть раз ╕ назавжди позбутися залежност╕ в╕д рос╕йських енергонос╕╖в ╕, таким чином, позбавити Володимира Пут╕на використання енерг╕╖ як збро╖, як засобу просування його ╕мперських план╕в. Це дуже важливо ╕ в╕дкрива╓ величезн╕ стратег╕чн╕ можливост╕ на найближч╕ роки, але тим часом ми сповнен╕ р╕шучост╕ зробити все можливе, щоб насл╕дки всього цього не лягали на плеч╕ громадян наших кра╖н, або, якщо вже на те п╕шло, ╕ всього св╕ту."
Нещодавно В╕ктор╕я Нуланд висловила задоволення з приводу припинення роботи найнов╕шого трубопроводу. Даючи св╕дчення на слуханнях у ком╕тет╕ ╕з закордонних справ Сенату наприк╕нц╕ с╕чня, вона сказала сенатору Теду Крузу: «Я, як ╕ ви, також, думаю, що й Адм╕н╕страц╕я, дуже рада знати, що Nord Stream 2 тепер, як ви любите казати, ╓ шматком металу на дн╕ моря».
Джерело мало прониклив╕ший погляд на р╕шення Байдена вивести з ладу понад 1500 миль газопроводу Газпрому напередодн╕ зими. «Ну, — сказав в╕н, говорячи про президента, — мушу визнати, що у хлопця ╓ пара я╓ць. В╕н сказав, що збира╓ться це зробити, ╕ в╕н це зробив».
На запитання, чому, на його думку, рос╕яни не в╕дпов╕ли, в╕н цин╕чно сказав: «Можливо, вони хочуть мати можлив╕сть зробити таке саме, що зробили США.
«Це була гарна ╕стор╕я для обкладинки», — продовжив в╕н. «Тут ╕ та╓мна операц╕я, ╕ залучення експерт╕в у ц╕й галуз╕, ╕ обладнання, яке спрацювало за та╓мним сигналом.
«╢диним недол╕ком було р╕шення зробити це».
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 17.02.2023 > Тема "Бути чи не бути?"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=24916
|