"Кримська Свiтлиця" > #6 за 10.02.2023 > Тема ""Білі плями" історії"
#6 за 10.02.2023
ПОЛЬСЬКИЙ АДМ╤РАЛ З СЕРЦЕМ УКРА╥НЦЯ
14 лютого в╕дзначатиметься 150 р╕чниця активному д╕ячев╕ боротьби за незалежн╕сть Укра╖ни на початку ХХ стол╕ття, одному з творц╕в укра╖нського в╕йськово-морського флоту контрадм╕ралу В’ячеславу Клочковському. Пан Вацлав був поляком, але в 1917 роц╕ без вагань, як ╕ багато його сп╕вв╕тчизник╕в, зайняв ч╕тку проукра╖нську позиц╕ю п╕сля лютнево╖ революц╕╖ та створення Центрально╖ Ради Укра╖ни. Створення незалежно╖ Укра╖ни було одним з потужних крок╕в по в╕дновленню незалежност╕ й Польщ╕.
Народився Вацлав 14 лютого 1873 року в Петербурз╕ в польськ╕й шляхетн╕й родин╕ ╢вген╕уша та Ельжбети уроджено╖ Станевич, мав молодшого брата ╢вгена. Батьки в╕ддали сина на навчання в ╓зу╖тський колег╕ум в м╕стечку Хиров╕ поблизу Тернополя. Значну увагу прид╕ляли вивченню математики, ╕стор╕╖ та географ╕╖. Заборонена у державних г╕мназ╕ях польська мова була запроваджена тут як факультативний курс. Зрештою, польська мова вживалася повсякденно в богослуж╕ннях та урочистостях. Для укра╖нц╕в р╕дною мовою викладали рел╕г╕ю. Однак, випускники колег╕уму могли бути прийнят╕ до державних установ ╕ вищ╕ навчальн╕ заклади лише п╕сля випускних ╕спит╕в перед державною ком╕с╕╓ю. Через те б╕льш╕сть шляхтич╕в останн╕ два роки навчалися в державних г╕мназ╕ях, де й складали ╕спити. Тому Вацлав Клочковський зак╕нчував навчання у г╕мназ╕╖ м╕ста В╕льно.
Отримавши атестат в 1893 роц╕, юнак вступив на юридичний факультет Варшавського ун╕верситету, однак наступного року був в╕драхований за участь у демонстрац╕╖ ╕ в╕дправлений в заслання до Ярославсько╖ губерн╕╖. Вацлав продовжив навчання в Демид╕вському юридичному л╕це╖ в Ярославл╕, а в 1898 роц╕ отримав ступ╕нь кандидата юридичних наук. Вл╕тку того ж року став гардемарином Морського корпусу в столиц╕ ╕мпер╕╖, а наступного року отримав перше оф╕церське звання м╕чман ╕ призначення на Балт╕йський флот.
Брав участь в Цус╕мськ╕й битв╕, проявив високу мужн╕сть ╕ геро╖зм, був поранений та потрапив до японського полону. П╕сля повернення з полону В'ячеслав Клочковський пройшов 10-м╕сячн╕ курси в Оф╕церськ╕й школ╕ п╕дводного плавання ╕ призначений командиром п╕дводного човна «П╓скарь». В грудн╕ 1908 р. присво╓но звання кап╕тан-лейтенанта ╕ в 1908–1909 роках в╕н був командиром команди школи з п╕дводного плавання на Балт╕йському мор╕.
У жовтн╕ 1909 року Клочковського перевели на Чорноморський флот. Спочатку в╕н був командиром навчально╖ команди з п╕дводного плавання, а згодом командиром ескадри п╕дводних човн╕в (1910–1911). В 1911 роц╕ став кап╕таном 2 рангу, в 1913 роц╕ перебував на в╕йськово-морськ╕й баз╕ в Тулон╕, де ознайомився з орган╕зац╕╓ю п╕дготовки оф╕цер╕в п╕дводних човн╕в Франц╕╖. П╕сля початку Першо╖ св╕тово╖ в╕йни продовжив служити на Чорноморському флот╕. Командував ескадрою (1914), згодом бригадою п╕дводних човн╕в (1915–1917). Неодноразово брав участь у м╕нуванн╕ п╕дводними човнами п╕дступ╕в до Босфору, Варни та Констанци. За бойов╕ заслуги в 1915 р. достроково отримав звання кап╕тан 1-го рангу, а в серпн╕ 1917 р. став контрадм╕ралом.
П╕сля лютневих под╕й 1917 року на Чорноморський флот почали прибувати р╕зноман╕тн╕ ком╕сари ╕ аг╕татори, орган╕зовувалися групи й орган╕зац╕╖ пол╕тичних рух╕в. У цей час В. Клочковський виступав за ╓днання матрос╕в, солдат ╕ оф╕цер╕в на основ╕ нових вза╓мов╕дносин в нов╕й демократичн╕й республ╕ц╕ та створив товариство поляк╕в у Севастопол╕. З проголошенням Центрально╖ Ради в Ки╓в╕ в╕н став прихильним укра╖нських нац╕онально-патр╕отичних орган╕зац╕й. В’ячеслава Клочковського обирають до «Центрофлоту», бойовий оф╕цер ста╓ авторитетною особою на флот╕ ╕ в Севастопол╕.
Тим часом все потужн╕шим ста╓ рух за створення укра╖нського флоту. Моряки-укра╖нц╕ вимагають в╕д Центрально╖ Ради реальних д╕й по укра╖н╕зац╕╖ Чорноморського флоту та створенню Укра╖нського в╕йськового флоту. В’ячеслав Клочковський активно п╕дтриму╓ укра╖н╕зац╕ю бойового складу п╕дводних човн╕в. 12 жовтня на вс╕х кораблях ╕ установах флоту, в тому числ╕ ╕ на вс╕х п╕дводних човнах, на один день було п╕днято нац╕ональн╕ укра╖нськ╕ прапори та стеньгов╕ сигнали «Хай живе в╕льна Укра╖на».
П╕сля жовтневого перевороту моряки-п╕дводники разом з╕ сво╖м командиром в╕дмовились виконувати накази б╕льшовицького уряду й прийняли резолюц╕ю на п╕дтримку УНР. Проте через пасивн╕сть Центрально╖ Ради вже на початку 1918 року Крим було окуповано б╕льшовиками. Коли наприк╕нц╕ кв╕тня в Крим ув╕рвалися загони п╕д командою полковника Петра Болбочана та н╕мецько-австр╕йськ╕ частини, кер╕вництво б╕льшовицько╖ Рос╕╖ наказало командувачу Чорноморським Флотом контрадм╕ралу Сабл╕ну вивести вс╕ корабл╕ до Новорос╕йська. Але ек╕паж╕ п╕дводних човн╕в, як ╕ б╕льш╕сть корабл╕в флоту, в╕дмовилися виконувати цей наказ ╕ п╕дняли укра╖нськ╕ державн╕ прапори.
29 кв╕тня контрадм╕рал В. Клочковський очолив делегац╕ю «Центрофлоту» ╕ м╕сько╖ думи Севастополя на переговорах з командувачем н╕мецьких в╕йськ генералом фон Кошем. Переговори були не прост╕, адже н╕мецьке командування не мало дов╕ри до флоту, який, на ╖хню думку, «активно боровся проти н╕мецьких ╕ укра╖нських в╕йськ», окрем╕ корабл╕ ╕ в╕йськов╕ частини якого не виконували закони ╕ м╕ждержавн╕ договори. 29 кв╕тня майже весь флот п╕дняв укра╖нськ╕ прапори, а наступного дня 19 бойових корабл╕в покинули Севастополь. В цей час у Ки╓в╕ до влади прийшов уряд гетьмана Павла Скоропадського.
4 травня н╕мецьке командування оголосило бойов╕ корабл╕ п╕д укра╖нськими прапорами тимчасово полоненими, що викликало конфл╕кт м╕ж укра╖нським командуванням в Севастопол╕ ╕ генералом фон Кошем. Шукаючи вих╕д з ситуац╕╖, гетьман Скоропадський 10 червня призначив зам╕сть прямол╕н╕йного Михайла Остроградського командувачем флоту б╕льш дипломатичного В’ячеслава Клочковського. Одночасно Клочковський залишився на посад╕ начальника П╕дводно╖ бригади, яка в повному склад╕ була зарахована до укра╖нського флоту.
Контрадм╕ралу Клочковському вдалося порозум╕тися з генералом фон Кошем, незабаром н╕мц╕ почали передавати один за другим корабл╕ В╕йськово-морським силам Укра╖нсько╖ Держави. В Севастопол╕ почало налагоджуватися нормальне життя. 23 жовтня 1918 року в╕йськово-морський аташе Н╕меччини в Укра╖н╕ в╕цеадм╕рал А. Гопман оголосив В'ячеславу Клочковському, що н╕мецьке командування остаточно переда╓ Укра╖н╕ Чорноморський флот ╕ вручив йому порядок ╕ особлив╕ правила його передач╕.
Та вже 15 листопада Туреччина кап╕тулювала у Перш╕й св╕тов╕й в╕йн╕, ╕ 16 листопада в Чорне море ув╕йшла об'╓днана ескадра Антанти. 22 листопада Павло Скоропадський отримав телеграму з В╕дня про те, що Антанта визна╓ уряд гетьмана ╕ що ╖╖ в╕йська ╕дуть в Укра╖ну як «друз╕ народу» ╕ п╕дтримають лише його уряд ╕ н╕який ╕нший. 24 листопада ескадра Антанти зайняла Севастополь, а через два дн╕ — Одесу. П╕сля пад╕ння уряду Скоропадського корабл╕ Чорноморського флоту були захоплен╕ представниками Антанти. В той же час, п╕дводн╕ човни, що базувались в Одес╕, стояли п╕д укра╖нськими прапорами аж до повно╖ окупац╕╖ Укра╖ни б╕льшовиками.
В'ячеслав Клочковський був призначений генералом Ден╕к╕ним комендантом П╕вн╕чного порту у Севастопол╕, хоча в уряд╕ Симона Петлюри в╕н числився командувачем флоту до середини 1919 року. Втративши вс╕ над╕╖ на в╕дродження укра╖нського флоту, контрадм╕рал В’ячеслав Клочковський в лютому 1919 подав у в╕дставку ╕ за власним бажанням був зв╕льнений з╕ служби в рос╕йському флот╕, щоб мати можлив╕сть служити на флот╕ в╕дроджено╖ Польщ╕.
П╕сля повернення до Польщ╕ в березн╕ 1919 року Вацлав Клочковський був зарахований в оф╕церський запас. 22 кв╕тня його призначили заступником голови Департаменту морських справ у званн╕ контрадм╕рала, а 26 кв╕тня його як морського експерта включили до складу польсько╖ делегац╕╖ на Паризьк╕й мирн╕й конференц╕╖. З серпня 1919 до березня 1922 року В. Клочковський признача╓ться в╕йськовим аташе у посольств╕ Польщ╕ в Лондон╕ ╕ погоджу╓ справи розпод╕лу ╕ ремонту н╕мецьких есм╕нц╕в та займа╓ться пошуком можливостей буд╕вництва легких корабл╕в для захисту польського узбережжя.
У березн╕ 1922 р. призначений начальником Управл╕ння М╕н╕стерства в╕йськових справ у званн╕ генерала бригади, а в 1923 р. — призначений другим заступником начальника Управл╕ння арм╕╖. 1 листопада 1924 р. у званн╕ контрадм╕рала Вацлав Клочковський об╕йняв посаду заступника начальника Управл╕ння ВМС, керував роботою в╕дд╕л╕в: артилер╕╖, озбро╓ння та п╕дводного озбро╓ння, а також техн╕чно╖, економ╕чно╖ та сан╕тарно╖ служб. Як добрий знавець п╕дводного озбро╓ння, в╕н очолив ком╕с╕ю, завданням яко╖ була розробка тактико-техн╕чних положень для сер╕╖ п╕дводних човн╕в, включених до програми розширення флоту. 30 вересня 1927 року вийшов у в╕дставку.
В╕н не створив с╕м'╖, проте його неб╕ж, син брата ╢вген╕я, Генрик (1902–1962) став командиром п╕дводного човна «Орел» ╕ вив╕в його у вересн╕ 1939 року з оточеного н╕мцями Гданська в Талл╕нн. Помер контрадм╕рал Клочковський 5 с╕чня 1930 року. Похований на в╕йськовому цвинтар╕ Повонзк╕ у Варшав╕. В╕дзначений нагородами: орденом В╕дродження Польщ╕ III класу (1923) та Хреста Доблест╕ (1923), ш╕стьма орденами Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖, французьким орденом Почесного лег╕ону та двома англ╕йськими орденами.
Про таких людей, як Вацлав (В’ячеслав) Клочковський, ки╖вський ф╕лософ та публ╕цист Серг╕й Грабовський стверджував, що: «укра╖нцями не народжуються – ними стають!.. Боротьба за державну незалежн╕сть Укра╖ни у ХХ стол╕тт╕ н╕коли не була вузькоетн╕чною справою. ╤деалами в╕льно╖ та незалежно╖ Укра╖нсько╖ держави захоплювалися люди р╕зного етн╕чного й соц╕ального походження. Укра╖нський патр╕отизм цих людей визначався аж н╕як не складом кров╕, … а якщо й мовиться про кров, то про готовн╕сть ╖╖ пролити за Батьк╕вщину».
Контрадм╕рал В’ячеслав ╢вгенович Клочковський ╓ видатним укра╖нським в╕йськовим д╕ячем. Його службова б╕ограф╕я – це ╕стор╕я боротьби за нац╕ональний флот. Талантом в╕йськового кер╕вника, сво╖м дипломатичним хистом в╕н у надто складн╕й в╕йськово-пол╕тичн╕й ситуац╕╖ початку ХХ стол╕ття дом╕гся створення в╕йськового флоту Укра╖нсько╖ держави. ╤ лише нерозважлива пол╕тика керманич╕в як Укра╖ни, так ╕ держав Антанти, призвела до загибел╕ як флоту, так ╕ Укра╖ни. Майже через стол╕ття ╓вропейськ╕ кра╖ни разом з╕ США та Канадою намагаються виправити стар╕ помилки, надаючи всеб╕чну в╕йськову й гуман╕тарну допомогу Укра╖н╕ у в╕йн╕ з рос╕йською федерац╕╓ю. Цього разу перемога буде за нами.
СЛАВА УКРА╥Н╤! ГЕРОЯМ СЛАВА!
Василь ВЕЛЬМОЖКО, член Нац╕онально╖ сп╕лки кра╓знавц╕в Укра╖ни
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 10.02.2023 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=24889
|