Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ТРАМП ПРАЦЮ╢ НАД СТВОРЕННЯМ ФОНДУ ПЕРЕМОГИ УКРА╥НИ
Отриман╕ кошти будуть використан╕ на придбання збро╖ для укра╖нсько╖ арм╕╖…


ТРАМП ЗАЯВИВ, ЩО УКРА╥НА ХОЧЕ ПЕРЕЙТИ В НАСТУП
В╕н зазначив, що говоритиме про це ╕з Президентом Укра╖ни Володимиром Зеленським…


ТРАМП ДОПУСТИВ МОЖЛИВ╤СТЬ ПОСТАЧАННЯ TOMAHAWK
«╤ це зараз важливий сигнал – посилення Укра╖ни ус╕ма можливостями…»


МА╢МО Ч╤ТК╤ ПЛАНИ
Зеленський доручив масштабувати застосування далекоб╕йно╖ збро╖ проти Рос╕╖…


УКРА╥НЦ╤ ВИТРИМАЛИ ДЕСЯТКИ СПРОБ ЗАВОЮВАННЯ, УКРА╥НА ВИСТО╥ТЬ ╤ ЗАРАЗ ПРОТИ РОС╤╥
Президент - п╕д час заход╕в ╕з нагоди Дня захисник╕в ╕ захисниць…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 13.01.2023 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#2 за 13.01.2023
ПЦУ В ЛАВР╤: ЯК Р╤ЗДВО ╤ ВЕЛИКДЕНЬ ОДНОЧАСНО

Сумн╕в╕в бути не могло. Я навчилася на око вир╕зняти учн╕в духовних шк╕л дуже давно. З╕ мною на ескалатор╕ метро Арсенальна ╖хали студенти академ╕╖ ПЦУ, подумалось, що сп╕ватимуть на л╕тург╕╖ в Лавр╕. А в руках у них були пакети, як╕ продавалися в Лавр╕, коли вона вся була ще МП.

- Хлопц╕, ви ╖дете сп╕вати в Успенський собор?

- Так.

- А пакети з Лаврою коли покупляли?

- Ми завжди ходили в печери, прикладалися до святих мощей ╕ купили пакети.

Ми з╕ студентами робимо селф╕ перед виходом. А я з сумом думаю про ╕нших наших д╕тей, сем╕нарист╕в духовних шк╕л Моспатр╕архату. ╥х давно накачують руск╕м м╕ром та ╓рессю, що ╖хн╕ сп╕вбрати та так╕ сам╕ студенти “самосвяти” та “безблагодатн╕ розкольники”. Це все в Лавр╕ сл╕д припиняти хоча б задля того, щоб ц╕ д╕ти росли в любов╕ одне до одного та кра╖ни.

Власне ми на шляху до цього...

Ця новина була як гр╕м посеред ясного неба. Оч╕льник Православно╖ Церкви Укра╖ни митрополит Еп╕фан╕й служитиме р╕здвяну л╕тург╕ю в Успенському Собор╕ Ки╓во-Печерсько╖ Лаври. Ми вже почина╓мо звикати, що под╕╖ на рел╕г╕йному фронт╕ розвиваються в темп╕ контрнаступу, але Р╕здвяна служба в Лавр╕ перевищила найсм╕лив╕ш╕ оч╕кування.

Оголошення про Р╕здвяну службу у Успенському собор╕ на сайт╕ Православно╖ Церкви Укра╖ни з’явилося на четвертий день п╕сля Нового року ╕ на п’ятий п╕сля зв╕стки про непродовження оренди для Моспатр╕архату, ╕ одразу стало зрозум╕ло, що людей на служб╕ буде багато.

Соцмереж╕ тр╕умфували, б╕льш╕сть тих, хто встиг посвяткувати Р╕здво 25 грудня, оголосили, що заради такого посвяткують його ще раз. Це д╕йсно стало подарунком для сусп╕льства. ╤ 7 с╕чня перед двома з трьох вход╕в в Лавру стояло море народу.

Цих вс╕х людей, як╕ були сьогодн╕ в Ки╓во-Печерськ╕й Лавр╕, ╕ ран╕ше можна було зустр╕ти одночасно. На наших Майданах, на м╕тингах проти незаконно╖ забудови або за судову реформу, на парадах до дня Незалежност╕. Але ось тепер вперше з час╕в в╕йни вс╕ забралися знову ╕ вс╕... посм╕халися.

Журнал╕сти, пол╕тологи-анал╕тики, ╕сторики, родини з маленькими д╕тьми, пол╕тики вс╕ прийшли в Лавру. Як багатор╕чна в╕рянка Лаври (до 2014 року, пот╕м я п╕шла з ц╕╓╖ юрисдикц╕╖ разом з автокефальним крилом) скажу, що н╕коли в Лавр╕ на службу не збиралося ст╕льки людей з громадянського сусп╕льства та ╕нтел╕генц╕╖.

СЛУЖБА ПОЧИНА╢ТЬСЯ З ЗАПИСОК

Я п╕д╕йшла до столика, де перед л╕тург╕╓ю подавалися записки за здоров’я та упок╕й. Це неодм╕нна традиц╕я у Православн╕й Церкв╕ (молитовн╕ прохання на л╕тург╕ю).

Я почала писати записки за здоров’я друз╕в та родини ╕ тут почула молитовн╕ прохання стареньких бабусь:

- Оц╕ записки в╕зьм╕ть окремо за во╖н╕в, за здоров’я, а оце можна за упок╕й вс╕х закатованих у в╕йн╕? - у мене навернулися сльози.

У молитовних проханнях дуже окреслю╓ться характер, мр╕╖ та над╕╖ Церкви. У ПЦУ з перших дн╕в в╕йни читаються молитви за арм╕ю, за перемогу Укра╖ни, молитви за б╕йц╕в возведен╕ в окрему молитовну щоденну традиц╕ю ╕ в храмах, ╕ приватно в родинах. У сво╖х формулюваннях церква дуже ч╕тко просить Бога про перемогу, про полегшення дол╕ полонених, про знедолену Укра╖ну, про те, щоб Бог вернув пам’ять тим, хто себе християнами назива╓. Це не знеособолена та розмита традиц╕я Моспатр╕архату, де обт╕чно моляться “за мир”, або в стил╕ патр╕арха К╕р╕ла “проти междуусобная бран╕” (читай громадянсько╖ в╕йни, бо для рос╕ян ми ж “один народ”, тому оцю в╕йну вони називають громадянською).

РОЗВОРОТ ДЕРЖПОЛ╤ТИКИ БУВ НЕПРОСТИЙ

За десять хвилин до служби в Успенський собор зайшов Микита Потура╓в, голова парламентського ком╕тету з питань гуман╕тарно╖ та ╕нформац╕йно╖ пол╕тики.

Я прив╕тала його з╕ святом ╕ спитала:

- Ви рад╕?

- Так, - ╕ це було пом╕тно, - я кермував, ╕ сам не в╕рив, що це в╕дбува╓ться. ╤ це п╕сля отримання Томосу другий великий крок вперед, щоб в Укра╖н╕ була ╓дина сильна автокефеальна церква.

- Але ви були дуже обережн╕ у ставленн╕ до Моспатр╕архату. (Саме мен╕ колись депутат казав про неприпустим╕сть д╕й, як призведуть до православного “джихаду” Москви).

- Моя обережн╕сть ╕ зараз н╕куди не под╕лася. Ворог втратив ╕ християнську, ╕ людську подобу в принцип╕, ╕ ми ма╓мо захищати нашу рел╕г╕йну свободу. Але ми повинн╕ бути обережними, щоб не давати м╕жнародним партнерам п╕дстав говорити, що у нас порушу╓ться свобода сов╕ст╕.

- А була пол╕тична ╓дн╕сть у парт╕╖ влади для такого р╕шення? Що спричинило такий розворот?

- Пол╕тична ╓дн╕сть з’явилася. А розворот був нелегкий, його спричинили дан╕ про рел╕г╕йне колаборантство частини духовенства, вт╕м ми пройшли цей шлях. Подив╕ться, сьогодн╕ тут ╕ прем’╓р-м╕н╕стр, ╕ голова Верховно╖ Ради. ╤ зараз в Успенському, як до анекс╕╖, знову укра╖нський митрополит, ╕ у тому числ╕ заради цього варто жити та боротися. ╤ саме заради нашо╖ свободи у вс╕х ╖╖ вим╕рах наш╕ хлопц╕ та д╕вчата в╕ддають життя.

- Тут тепер ПЦУ буде служити пост╕йно?

- Ми не можемо укладати угоду, бо це св╕това спадщина ЮНЕСКО, але ПЦУ буде тут служити.

- А до храм╕в у печерах д╕ло д╕йде?

- Ми пройдемо цей шлях, - запевнив депутат.

У храм зайшов митрополит Еп╕фан╕й ╕, власне, починаються виголоси л╕тург╕╖, пот╕м ц╕ла низка молитовних прохань, ╕ я чую прекрасн╕ голоси митрополичого хору.

Успенський був набитий. Люди п╕дходили, обн╕малися, в╕талися.

Я бачу ╕сторика Олександра Алфьорова у форм╕ ЗСУ. Вс╕ пом╕тн╕ наш╕ ╕сторики на фронт╕. ╤ вс╕ — в╕ряни ПЦУ. Це як закон нашого життя.

Ми в╕та╓мо одне одного ╕ я чую: “Нарешт╕ ми тут як в╕ряни, а не крадькома як туристи. Прекрасний день. Я при╖хав на службу”.

Пот╕м бачу ще одну в╕дому людину — волонтера, парамедика Романа Холодова. В╕н очолю╓ соц╕альну м╕с╕ю ПЦУ, у його розпорядженн╕ мало не караван медичних ек╕паж╕в, як╕ вивозять наших хлопц╕в з Бахмута. Вони навчилися обладнувати п╕д швидк╕ нав╕ть дуже непроф╕льн╕ буси та машини. Ми обм╕ню╓мося в╕таннями ╕ в╕н каже, що спец╕ально при╖хав з-п╕д Бахмута на цю л╕тург╕ю.

На мо╓ запитання, чи вс╕х довозив живими, рад╕сно та ствердно кива╓.

Служба мина╓ швидко.

Для тих, хто не пом╕стився в храм╕, служба транслю╓ться на вуличному екран╕.

Коротку та сильну пропов╕дь митрополита Еп╕фан╕я слухають затамувавши подих.

- Там, де правда, там Бог, а з Богом ми неодм╕нно переможемо. З допомогою Божою наш народ вже досяг багатьох перемог, зруйнував плани кремл╕вського тирана швидко п╕дкорити нас. Ми вже досягли морально╖ перемоги, адже вс╕ люди добро╖ вол╕ засуджують акти геноциду, терору та численн╕ во╓нн╕ злочини, як╕ рос╕йська ╕мпер╕я зла чинить на наш╕й земл╕, - каже предстоятель.

П╕сля кульм╕нац╕йного моменту л╕тург╕╖ люди почали готуватися до причастя. А частина з них вийшла надв╕р. Тут були сотн╕ ╕ноземних журнал╕ст╕в, як╕ сп╕лкувалися з в╕рянами. А я, спостер╕гаючи за л╕тн╕ми ж╕нками у свитах, народних строях, подумала, що в Лавр╕, де завжди витримувався певний дрескод (ну в╕рянки тут завжди в довгому та хустках) вперше у одяз╕ з’явився етн╕чний елемент. Наче та сама скромн╕сть, але нац╕ональна та яскрава...

- Ми з Горенич╕в та Мотижина, де наша церква стала укра╖нською. Батюшка пророс╕йський не захот╕в з нами переходити, то нам прислали нового, - д╕литься з╕ мною пан╕ Соф╕я. - Я, коли церква була московська, туди не ходила, бо дуже Укра╖ну люблю. А зараз можу любити Бога ╕ кра╖ну, ╕ у мене все в гармон╕╖. (Ось так просто пояснила св╕й перех╕д ╕ сво╓ п╕зн╓ навернення пан╕ Соф╕я).

Я ж згадую, як ходила сюди, в Успенський храм попередн╕ роки, як тут, на площ╕ перед собором, виступав з пропов╕дями п╕д час при╖зду патр╕арх К╕р╕л, закумуфльовуючи тут зневагу до укра╖нсько╖ ╕де╖. Згадала, що саме сюди привозив дари волхв╕в злочинець Г╕рк╕н. Ц╕ згадки викликали у мене цей настр╕й: н╕коли знову. Н╕коли знову сюди не привозитимуть дари волхв╕в рос╕йськ╕ резиденти, спокушаючи людей. Н╕коли ст╕ни храму не розмальовуватимуть ликами Онуфр╕я та Павла Леб╕дя. Н╕коли не лунатиме антиукра╖нська пропов╕дь.

Яке щастя, що цього всього не буде. ╤ тут мене потягнула за руку маленька д╕вчинка. Донька мо╓╖ в минулому колеги, випускниц╕ духовно╖ школи при Московськ╕й духовн╕й академ╕╖, колись прихожанки Лаври Ольги Ф╕щук, яка у 2014-му п╕сля остаточного розвороту Моспатр╕архату в Укра╖н╕ в б╕к Москви п╕шла з ц╕╓╖ церкви та виборювала з ус╕ма актив╕стами автокефал╕ю. Напередодн╕ ввечер╕ я телефоном умовляла не брати на л╕тург╕ю дитину.

- Багато пишуть про можлив╕сть провокац╕й. Якщо з нами щось станеться, то ми з тобою поляжемо там, де похован╕ велик╕ в╕йськов╕ та церковн╕ д╕яч╕ Костянтин Острозький та Петро Могила, а ще й Феодос╕й тут в Успенському, а дитина може налякатися.

Вона ж мен╕ заперечила, що церкви без в╕рних не бува╓, ╕ вона хоче дитину причастити саме сьогодн╕ ╕ в Успенському.

- Як враження в╕д служби? - розпитую ╖╖.

- Мен╕ все подоба╓ться. Це наче Р╕здво ╕ Пасха в один день, я нав╕ть не можу вм╕стити цю рад╕сть, - вона плаче, тримаючи за руку свою шестир╕чну доньку. - Я щаслива, що ми сам╕ вир╕шу╓мо проблему повернення Лаври, а не чека╓мо ЗСУ. Це перемога у тому числ╕ ╕ громадянського сусп╕льства.

Арм╕я не повинна зв╕льняти Лавру, вони не мають цим займатися. ╥╖ повинн╕ зв╕льнити ми. От ми закр╕пися на узятих висотах, ╕ будемо наступати дал╕. Я вважаю, що брат╕я монастиря повинна переходити до ПЦУ. Якщо вони хочуть молитися у Лавр╕, то вони можуть це робити в ПЦУ.

Нещодавно я була в печерах ╕ у мене складалося враження: священновладдя абсолютно н╕чого не бо╖ться, що Моспатр╕архат тут назавжди. На тл╕ новин про Бахмут, про наш╕ втрати ╖хня впевнен╕сть була ляпасом. Але що неможливо людин╕, то можливо Богу, а Бог з нами.

Бог з нами. Ц╕каво, що вчора я також прийшла в Лавру, побувала в печерах. Я хот╕ла прикластися до мощей преподобних. ╤ думала, що свят╕ наче через тисячу рок╕в повторюють укра╖нську ╕стор╕ю. ╤лля Муромець — во╖н з Черн╕г╕вщини наче в╕дродився у мужност╕ наших в╕йськ ╕ сам допомагав боронити наш край. Перший мученик Руси немовля ╤оанн наче повторився у ц╕й дитин╕, яку п’ять рок╕в тому в╕дмовився в╕дсп╕вувати священник Моспатр╕архату, ╕ п╕сля чого у Адм╕н╕страц╕╖ Президента пролунав той самий дзв╕нок Вселенського патр╕арха, який дав згоду на старт автокефального процесу. В печерах лежали велик╕ люди свого часу, заможн╕, багат╕, знаменит╕. Святим печерським, до яких я вчора прикладалася, вдавалося переконувати та приводити до хрещення орди половц╕в та хазар, але коли вони виявилися безсилими навернути до любов╕ до сво╓╖ кра╖ни промосковську брат╕ю в Ки╓в╕ та Москв╕, вони просто почали вив╕льняти в╕д них Лавру.

Лавра - це ╕ реальний ╕ л╕тописний початок Укра╖ни-Руси. Кожне ╕м’я святого, гетьмана, науковця - про укра╖нську ╕стор╕ю.

В╕д мо╖х думок мене в╕двол╕кли сп╕ви. Л╕тург╕я завершилася ╕ люди повсюди сп╕вали колядок. Судячи з усього, ╓пископат ПЦУ знав про можлив╕сть служби у Лавр╕, бо сюди при╖хали не лише люди з Ки╖всько╖ ╓парх╕╖, але з ╤вано-Франк╕всько╖, з Полтавсько╖. ╤ вони теж сп╕вали. В якийсь момент мен╕ це нагадало Об’╓днавчий собор, коли народжувалася Церква. Тод╕ попри холод на площ╕ (б╕ля Соф╕╖) стояла вся Укра╖на. Тод╕ поява Церкви стала ╕ благом, ╕ дивом. ╤ водночас, зда╓ться, ц╕ роки стали випробовувальним терм╕ном. На ст╕йк╕сть, любов, милосердя, д╕яльн╕сть. ╤ так вигляда╓, що ╕спит ми склали. Бо поступ автокефально╖ Церкви очевидний. ╤ по до╓днанню параф╕й. ╤ по можливост╕ служити в Лавр╕.

- Христос родився, - з╕ мною так прощалися т╕ сам╕ студенти академ╕╖, яких я бачила на ескалатор╕.

- Слав╕мо його. В╕дсп╕вали, хлопц╕? Завершили на сьогодн╕?

- То ще не ф╕нал, зовс╕м н╕, - посм╕хнулися вони.

А я зовс╕м ╕ не думала, що то ф╕нал.

Лана Самохвалова

www.ukrinform.ua

 

ТИМ ЧАСОМ…

РОС╤Я ВИКОРИСТОВУ╢ РЕЛ╤Г╤Ю ЯК ЗБРОЮ ДЛЯ ДИСКРЕДИТАЦ╤╥ УКРА╥НИ

У РФ через передачу Ки╓во-Печерсько╖ Лаври в╕д УПЦ МП почали заявляти про те, що влада Укра╖ни не да╓ в╕рянам святкувати Р╕здво ╕ пригн╕чу╓ права християн.

Влада Рос╕╖ використову╓ рел╕г╕ю як зброю, щоб посилити свою пропаганду ╕ дискредитувати Укра╖ну.

Як зазначили експерти американського ╤нституту досл╕дження в╕йни (ISW), рос╕йськ╕ в╕йськов╕ блогери в╕дреагували на оприлюднен╕ 7 с╕чня кадри, на яких укра╖нськ╕ в╕йськов╕ в╕дв╕дують р╕здвяну службу в Ки╓во-Печерськ╕й Лавр╕, ╕ назвали це в╕дкритою в╕йною проти УПЦ МП. Дек╕лька рос╕йських блогер╕в назвали кадри доказом того, що Лавра була "захоплена" "╓ретиками та розкольниками".

Як зазначили експерти, рос╕йська реакц╕я на передачу Лаври ПЦУ п╕дтверджу╓, що Кремль справд╕ використову╓ рел╕г╕ю, щоб представити Укра╖ну як зло та позиц╕онувати РФ як захисника православних ц╕нностей.

Досл╕дники ISW п╕дкреслили, що в╕рянам в Укра╖н╕ влада не перешкоджала святкувати Р╕здво. "Рос╕йськ╕ блогери неправдиво представили законну передачу Ки╓во-Печерсько╖ Лаври в╕д УПЦ МП, яка ма╓ явн╕ зв’язки з Кремлем ╕ нада╓ матер╕альну та духовну п╕дтримку рос╕йськ╕й в╕йн╕ в Укра╖н╕, як напад на можлив╕сть святкувати Р╕здво", - йдеться в пов╕домленн╕

У зв'язку з цим, анал╕тики нагадали, що у сво╖й промов╕ на Р╕здво президент РФ Володимир Пут╕н подякував РПЦ за пост╕йну п╕дтримку рос╕йських в╕йськ в Укра╖н╕".

Експерти п╕дкреслили, що в Укра╖н╕ рел╕г╕йн╕ свободи православних християн не пригн╕чуються, як про це заявля╓ рос╕йська пропаганда. Влада Укра╖ни намага╓ться дистанц╕ювати укра╖нську культурну спадщину в╕д рел╕г╕йних елемент╕в, пов’язаних з Кремлем та його веденням в╕йни.

https://www.unian.ua

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 13.01.2023 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=24804

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков