Версiя для друку Обговорити в форумi

У ніч проти 26 грудня на військовому аеродромі “Енгельс” у Саратовській області знову було шумно і неспокійно. І дуже символічно, що сталося це саме у “день пво сухопутних войск рф”. Україна традиційно не визнає причетність до “вибухового інциденту”, але водночас і не спростовує.

Військове відомство ворога стверджує, що їхня ППО збила український безпілотник «на підльоті», а його уламки при цьому чомусь вразили об’єкт на аеродромі, від чого загинули троє військових. Літаки-«тушки», мовляв, не постраждали. Незалежні джерела дають іншу інформацію: загиблих від 8-ми до 17-ти, до 7 літаків пошкоджено, зруйновано центр управління польотами.

…Втім, у нас тут йтиметься про інше. Якщо це дійсно зробили ЗСУ (а ми, як щирі й хороші сусіди, мали б привітати росіян “бавовняним букетом” першими, - Авт.), то можна зробити висновок: у нашого війська є безпілотники, які здатні не просто регулярно завдавати удари по стратегічних об’єктах ворога, а робити це вглиб на понад 700 кілометрів від кордону України. Тобто наші можливості вражати ворога, де б він не ховався, ростуть і будуть зростати й надалі. Проте, на жаль, поки що масового застосування дронів, як це робить росія за допомогою модифікованих іранських “мопедів” (на апаратах почали з’являтися блоки супутникового зв’язку рф ГЛОНАСС, які дещо підвищили їх точність, а відтак ефективну відстань використання, - Авт.), Україна не демонструє. Звісно, більшість ворожих БПЛА сили ППО збивають. Інколи результат доходить до абсолюту — 100%. Та кілька штук все одно прориваються крізь нашу оборону, призводячи до низки негативних наслідків.

У попередньому матеріалі Укрінформ вже писав про те, що з такими засобами як дрони-камікадзе складно боротися, оскільки це нетрадиційна ціль для ППО, особливо систем радянського ще зразка. Коротко процитуємо частину коментаря директора New Geopolitics Research Network Михайла Самуся: “Якщо ціль виготовлена з композитних матеріалів і йде по наднизьких висотах — засікти запуск часто проблематично. Тобто коли ми не бачимо запуск, то системам ППО, які хоч і знаходяться постійно в черговому режимі, але визначити ціль стає важче (...) Нетрадиційні засоби для «радянських» систем ППО є дуже небезпечними. Так, українська ППО здатна адаптуватися, знищувати ворожі дрони-камікадзе ефективно. Проте тільки якщо їх вчасно виявлено. А якщо ні, то кілька можуть проскочити”.

Очевидно, в багатьох виникне логічне запитання: якщо з дронами важко боротися, то це ж однаково стосується й російської ППО, яка хоч і модернізована, але ж все одно радянська?

Відповідь: так.

Звідси — інші питання. Наприклад, чому тоді Україна масово не запускає дрони по території ворога? Невже ми не здатні повторити програму підсанкційного Ірану щодо виготовлення дешевих й технологічно простих дронів, тобто виробити сотні, а то й навіть тисячі БПЛА-камікадзе? Можливо, нам чогось не вистачає, можливо, в нашого військового командування якась інша тактика?

Військовий оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко розповідає, що технічна і технологічна проектна думка в нас завжди була на дуже високому рівні, ще за радянських часів.

“Єдине, чого нашим розробникам не вистачало всі ці роки — фінансування, а також технологій, щоб відійти від радянських зразків й інтегрувати західні. Аби наша зброя стала більш сучасною, більш технологічною”, - акцентує експерт.

Але після 24.02.22 багато чого змінилося.

“І сьогодні в України з’явилися можливості отримувати технології від наших міжнародних партнерів, про які то й же підсанкційний Іран навіть мріяти не міг”, - додає пан Коваленко.

Виходить, що український аналог “шахедів” може бути набагато кращим?

“Все вірно. У нас є конструктори, є технології навіть кращі. Кращі двигуни ми можемо брати, кращі мікросхеми, плати, процесори, краще систему навігації створити”, - підкреслює головред Цензор.НЕТ Юрій Бутусов.

“Технологічно українські підприємства на голову перевищують промисловий потенціал іранців, науково-технічний розвиток, яких стримує ціла низка міжнародних обмежень. Ми маємо високофаховий конструкторський та інженерний склад в галузі робототехніки і аеродинаміки. Маємо та реалізуємо і власні напрацювання в області виробництва безпілотних апаратів”, - погоджується з колегами керівник військових програм Центру глобалістики “Стратегія ХХІ” Павло Лакійчук.

За його словами, питання стоїть зараз тільки в тому, чи можемо ми налагодити їх масове виробництво. Адже з початком широкомасштабної агресії однією з головних цілей ворога були наші підприємства оборонного сектору, заводи, конструкторські бюро. І частково ворог зміг досягти успіху.

“Розбомблені цехи заводу «Артем», «Південмашу», «Антонова»… Відновлювати повноцінне виробництво на них в умовах постійної загрози ракетних обстрілів занадто ризиковано”, - каже військовий експерт.

Тим не менше, продовжує він, оборонна промисловість України, як, власне, і решта логістики знаходять альтернативні шляхи відновлення – це і розосереджене виробництво, і аутсорсинг, і кооперація з нашими сусідами та партнерами.

“Виготовляти дрони можна навіть на підприємствах розміром з автосервіс, - каже авіаційний експерт Валерій Романенко. - Таким чином виготовлялися російські БПЛА “Орлан”, тобто вони починали з майстерні у два зали... Ми зараз також можемо це робити”.

Отже, наша промисловість цілком здатна успішно реалізувати аналог “іранської дронової програми”. То чому ж ми цього не робимо?

…А хіба хтось казав, що не робимо? Регулярні “бавовни” в Севастополі, Саках, Гвардійському, Джанкої свідчать про те, що виробництво дронів уже поставлене “на потік”. Нещодавно міністр оборони Олексій Резніков повідомив, що до експлуатації ЗСУ допущено 7 зразків БПЛА українського виробництва. Ще 19 заявок перебуває на розгляді. Але про що конкретно йдеться? От з цим складніше, бо це секретна інформація — під грифом “Цілком таємно”. І це правильно. Погодьтеся, що нам, українцям, не стільки треба багато знати, скільки читати новини, що десь щось на росії бабахнуло.

А ворог... Нехай собі думає-гадає, які ще “подарунки” ми йому припасли.

Інше питання — чи справді ЗСУ так конче потрібні українські варіанти “шахідів”, чи, можливо, все ж зробити ставку на ефективність ударів, а не на масовість?

Власні “шахіди”: такі дрони Україні треба чи ні?

Одразу відзначимо, що думки з цього приводу різні...

“Якщо українське військо матиме аналогічні дрони-камікадзе, які застосовуватимуться у великих кількостях, це сприятливо вплине на розвиток ситуації на фронті”, - переконує Валерій Романенко.

Фахівець вважає, що регулярні атаки безпілотників може серйозно підірвати бойовий дух противника — за умови правильного застосування. Насамперед “українські шахіди” варто було б направити на удари по логістиці окупантів.

“Регулярна “бавовна” за допомогою таких дронів справді серйозно вплине на інтенсивність боїв. У ворога армія невмотивована — якщо їм не давати зброю, паливо для техніки, їжу, вони довго не воюватимуть, навіщо їм це, вони на таке не підписувалися”, — узагальнює пан Романенко.

Ціль України — зробити аналоги ізраїльських ударних БПЛА, як от IAI Harop

Ціль України — зробити аналоги ізраїльських ударних БПЛА, як от IAI Harop

Павло Лакійчук нагадує атаку морських дронів на Севастополь, нальоти на аеродроми в окупованому Криму, прикордонних областях рф, на бази стратегічної авіації ворога...

“Головна наша задача – зламати плани противника, нав’язати йому свою волю, забезпечити успішні дії наземного угруповання сил. Її виконання потребує точних і ефективних ударів. А завдання ворога – терор населення України, “примус до капітуляції”. Досягнення цих цілей потребує значної кількості ударів усюди, де вони можуть дотягнутися, незалежно від їх ефективності”, - каже військовий експерт.

Що ж, за останні 10 місяців світ пересвідчився, хто саме веде “брудну” терористичну війну.

“На відміну від безпринципного ворога Сили оборони України ведуть “чисту” війну. І цей фактор є одним із чинників, що сприяють і посилюють підтримку нашої справедливої війни у світі. Не знаю, як би обернулася міжнародна підтримка України, якби ми почали діяти за лекалами, накинутими противником. Так, інколи дуже хочеться відповісти “оком за око”, але ми маємо стримуватись. Ворога чекає неминуча поразка, а за нею – справедливе покарання”, - акцентує пан Лакійчук.

Активіст Одеського осередку ДемСокири, інженер авіаційної та ракетної техніки Станіслав Маньков вважає, що Україні свої “шахіди” не завадять, але точно не тисячу одиниць. Дешевий БПЛА-камікадзе, каже він, справді може принести якусь кількість вибухівки на якусь відстань. Проте військова цінність подібної зброї обмежена.

“Сучасна ефективна зброя, особливо автономна авіаційна система, не може будуватись з принципу “найдешевше/найпростіше”. Тобто росія почала використовувати Шахіди-131/136 не через їхні виняткові характеристики, а через дефіцит засобів ураження великої дальності. Як показує практика, спільні виробничі потужності Ірану-рф не можуть забезпечити випуск тисяч дронів-камікадзе за короткий час. Тому концепт “ерзац-бпла, дешевих та простих” програшний”, - підкреслив інженер.

За його словами, на сьогодні не можливо ані підтвердити, ані заперечити, як багато та яких саме БПЛА використовує Україна для ударів по території ворога.

“Проте в рф регулярно щось стається за участю невідомих літальний об’єктів. Близько або далеко від наших кордонів. Масові запуски потребують на порядок більше ресурсів, кадрових та матеріальних, без гарантії відповідних ворожих втрат. За умов обмежених наших ресурсів, точкові, ефективні удари по чутливим ворожим цілям виглядають більш цікавим рішенням”, - вважає пан Маньков.

Український волонтер Олександр Карпюк, відомий за псевдонімом Серж Марко, також переконаний, що нашій державі не потрібні «шахіди», а потрібні інші баражуючи боєприпаси.

“Можливо, випуск дешевих дронів-камікадзе у цій війні має сенс. Але це поки що. Ті ж іранські “шахіди” долітають навіть у мірні міста в кількості близько 10% (а інколи українські сили ППО збивають їх усі, - Ред.). І коли ти починаєш рахувати загальну вартість одного влучання, то не так вже й дешево виходить. Тому якщо й робити аналог “шахідів”, то цей аналог повинен бути набагато технологічнішим, щоб його КПД влучання було значно вище. Загалом же такими баражуючими боєприпасами ми війну не виграємо. Тому я не хочу щоб Україна поставила собі за мету зробити аналог “шахіда”, - звертає увагу експерт.

На його думку, ціль України — зробити аналоги ізраїльських ударних БПЛА, як от IAI Harop та Mini HARPY 2.

“Я хочу, щоб ми, використавши знання цієї війни, зробили комплекси на рівні ізраїльських, які ще десятиріччя будуть актуальними. І якщо ми поставимо собі таку ціль — ми її досягнемо. У нас є гарні інженери, навчені цією війною, та багато пілотів, які гарно розуміють, які саме функції повинні забезпечувати новітні українські БПЛА. Зброя саме такого рівня є запорукою нашої безпеки у майбутньому. Ось така у нас має бути ціль, такою бути місія нашої оборонної промисловості”, - резюмував Олександр Карпюк.

Головний висновок — для перемоги Україні точно потрібна зброя, яка здатна діставати глибокі тили ворога. А от, чи це будуть “дешеві” та “примітивні” дрони, чи високотехнологічні й, відповідно, дорожчі апарати — це уже вирішувати Міноборони та Генштабу.

Слава Повітряним силам ЗСУ!

Мирослав Ліскович

https://www.ukrinform.ua

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #52 за 30.12.2022 > Тема "Бути чи не бути?"