Версiя для друку Обговорити в форумi

19 грудня — свято Миколая Чудотворця, єпископа Мір Лікейських, опікуна вбогих, сиріт, воїнів і мореплавців. Він має широку шану в усьому світі,особливо в українському народі. Легенди, апокрифічні перекази перевершили життєпис Святого, той життєпис, який побудований на конкретних фактах, зокрема, щодо його діяльності у сані єпископа, участі у Першому Вселенському Соборі (325 р.), виступах проти єретиків.

Свято Миколая для всіх християн - велике церковне свято. Та з найбільшим нетерпінням очікує його малеча, бо в ніч на свої іменини Миколай Чудотворець приносить діточкам подарунки. Часто ці подарунки Добродійник кладе у торбинку і зав'язує її. Як тільки вранці дитинка прокинулася, знайшла під подушкою «щось неймовірне», батьки запитують:

- Ану, вгадай, що тобі приніс Святий Миколай?!.

Варіантів відповідей у дитини буде безліч. Однак кожному подарунку рада.

Навіть згодом, що ці подарунки від батьків замість Миколая, але таки від його імені, тому свято вірять у нього.

Вірять і дорослі, підтримуючи добру традицію батьківського християнського виховання, згадуючи своє дитинство. Дорослим Святий Миколай також приносить подарунки. Дотримуються такого у багатьох сім'ях.

Неабияк очікують на прихід Миколая діти з сиротинців, люди похилого віку, які змушені доживати свого віку у будинку для перестарілих. Проявити милосердя до них - це власним вчинком прославити Святого Миколая. І тоді це милосердя (конкретний вчинок) стане як молитва, бо молитва без діл мертва.

...Ось і ходить від хати до хати Святий Миколай, розносить подарунки. А ще ходить довкола і пильно спостерігає, якою видасться зима, перевіряє, чи багато снігу намело, чи буде вдосталь хліба на столі. Тому підказує селянину:

- Ходить Микола довкола, снігом мете, морозом пече - добра принесе (хліба принесе, буде добрий врожай).

- Після сніжного Миколи пшеницею вкриється поле.

- Якщо зими не було до Миколи, то не буде ніколи...

ЧОЛОВІЧЕ СВЯТО

18 грудня — свято преподобного Сави Освяченого (439-532 роки життя), великого пустельника з Малої Азії, наставника давніх монахів, оборонця правдивої християнської віри перед єретиками.

В українському народі колись цей день називали - Чоловічим святом. (Жіноче свято припадало днем раніше, на Варвари, 17 грудня). Але святкували його вельми своєрідно. Кожна жінка величала свого чоловіка (чи то був Іван, Петро, Андрій, Микола...) Савою-іменинником і весь день кепкувала з нього, змушувала до непотрібної роботи (наприклад, переставити скриню з одного місця на інше місце, у чому необхідності не було), не пускала до шинку, а під кінець дня, увечері, навіть справляла «поминки» за ним. Чоловік мав усе терпляче зносити, мовчати. І тільки ввечері «на поминках» жінка накривала названому Саві щедрий стіл, не обходилося без чарки. Інколи робили це колективно. Гуртом збиралися сусідки і сусіди, у кого був і де був Сава.

З народних жартів:

- Який Сава - така йому слава.

- Сава - бідний, сів на лавці і плаче...

- По Савці свита, бо на Савку шита...

- Бідному Савці нема спокою ні на печі, ні на лавці: на печі печуть, на лавці січуть.

- Нема Савці спокою ні вдень, ні вночі...

- Савка тільки вночі їсть калачі.

У народі кажуть...

ВЗИМКУ ЗГАДУЮТЬ ПРО ЛІТО...

- Взимку хочемо тепла, як влітку прохолоди...

- Щойно прийшла зима, а вже хочеться тепла.

- Якщо зима буде теплою, то доброго літа не чекай.

- Не сподівайся взимку на тепло.

- Сніг падає до стін (тину) щільно - до недороду; нещільно - до врожаю.

- Снігур під вікном цвірінькає - до відлиги.

- Півні рано псівають - до потепління.

- Небо взимку чисте і блакитне - ознака стійкої ясної погоди.

- Місяць з сережками - до завірюхи і морозу.

- Сонц взимку - як мачуха: світить, посміхається та не гріє.

- Тетеруки зариваються в сніг - похолодніє; перелітають з полів у глиб лісу - на завірюху.

- Шиби вікон пітніють взимку - на відлигу, потепління; влітку - на дощ.

- Тяга сильна в грубці - на мороз; слабка - на відлигу.

- Ворони під хмари злітають - на негоду.

- Галки надвечір збираються зграями і кричать - на ясну погоду (снігові хмари проганяють).

- Вихор розбурхався - перед погодою.

- Вітер взимку віє постійно - влітку градом поб'є хліб.

- Заметіль на дома - будуть погані корма.

- Сніг рипить під ногами, далеко чути голоси - на мороз.

- Зима була розмаїта - буде й літо розмаїте.

- Зима літо з'їдає, хоч перед ним і тікає...

Зібрав Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #50 за 16.12.2022 > Тема "Душі криниця"