Версiя для друку Обговорити в форумi

21 листопада в Київській міській галереї мистецтв «Лавра» відкрилася виставка про захист культури та культурний спротив в умовах війни «Війна за ідентичність. Сила опірності культури». Організатори виставки – Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності, галерея «Лавра» і Штаб порятунку спадщини.

 Музейні працівники зібрали на визволених від російських окупантів територіях матеріальні свідчення руйнування української культури. Війна йде не просто за територію. Війна йде за те - бути чи не бути українській нації.

 Скульптура Тараса Шевченка височить на тлі розгромлених окупантами закладів культури. В експозиції представлено ікони та інші предмети із зруйнованих православних храмів. Серед експонатів є і декоративний півник, виготовлений на Васильківському майоліковому заводі, який вцілів на шафці після обстрілу Бородянки Київської області. Він разом із шафкою став символом стійкості українців у війні проти російської агресії. Із Бучі на Київщині привезли вогнище із цеглин і металевих гратів. На ньому у дворі кип’ятили чай, готували їжу під час окупації.

 Обгорілий корпус електрогенератора став свідченням готовності українців до смертельного ризику й навіть самопожертви задля порятунку і співвітчизників, і культурних цінностей, які дають відчуття й усвідомлення своєї національної ідентичності. У березні Чернігів потрапив у блокаду. Не спромігшись захопити місто, ворог накривав його потужними артобстрілами. Як і в багатьох інших будівлях, підвали Чернігівського обласного історичного музею імені Василя Тарновського перетворилися на цілодобове укриття. Там без електрики, тепла та води переховувалися три десятки містян. Італійка Барбара Каранза, президент Міжнародної організації швидкого реагування з питань культурної спадщини (CHIEF), зібрала й надіслала на запит Штабу порятунку спадщини потрібні закладам культури матеріали та обладнання, серед яких був і цей генератор для історичного музею. У Києві його передали волонтерам, які об’їздили польовими дорогами, оскільки мости навколо Чернігова було висаджено в повітря, і планували доставити гуманітарну допомогу через переправу на річці Десні до міста, а потім евакуювати звідти понад сотню містян, зокрема дітей із дитячого будинку. Неподалік Чернігова у селі Єньків росіяни обстріляли колону з п’яти волонтерських бусів. Четверо волонтерів отримали поранення, троє загинули: Олексій Антонов, Богдан Стефанишин і 19-річна Анастасія Тагірова.

 Окремий розділ виставки – цитати різних зарубіжних авторів.

 Президент Росії Путін у своєму виступі 21 лютого 2022 року сказав: «Україна для нас не просто сусідня країна. Це невід’ємна частина нашої власної історії, культури та духовного простору». А на ділі це є винищенням української культури, прагненням загарбати нашу Батьківщину.

 А ось висловлювання діяча російської культури і не якого-небудь, а директора Ермітажу Михайла Піотровського про напад на Україну: «З одного боку війна – це кров і вбивства, а з іншого самоствердження нації… Ми всі виховані в імперській традиції, а імперія об’єднує багато народів, об’єднує людей, знаходить якісь спільні і важливі речі для всіх. Це дуже спокусливо, і це одна із хороших спокус.

 Депутат держдуми Росії Олег Матвєйчєв більш відвертий: «Моє бачення радикальне. Поняття Україна не має існувати в майбутньому. Як і поняття українець». Його підтримує російський політтехнолог Тімофєй Сєргєйцев у програмній статті на сайті російського державного агентства: «наступна денацифікація цієї маси населення полягає у перевихованні, яке досягається ідеологічними репресіями… Денацифікація неминуче буде й де- українізацією».

 Культурна світова спільнота добре розуміє, що відбувається в Україні. Антрополог, директор з досліджень і програм Центру культурної спадщини Пенсільванії, науковий співробітник Смітсонівського інституту Брайан Деніелс: «Існують дуже вагомі докази, що це цілеспрямований російський крок з вивезенням конкретних картин і орнаментів до Росії… Ці предмети візуально приголомшливі, і зараз є велика кількість повідомлень про крадіжки, що очевидно, виявляє це як стратегію… Існує ймовірність, що такі дії є частиною підриву ідентичності України як окремої країни, з натяком на законне право власності Росії на всі їхні експонати..»

 Американський дипломат, посол Сполучених Штатів Америки в ООН Ліза А.Карті: «Москва знищує частину спадщини України, намагаючись переписати історію, починаючи з її вторгнення на східну Україну та анексії Криму в 2014 році. Ця кампанія почалася з 2014 року, коли Росія почала вивозити артефакти, знищувати могили, а також закривати церкви та інші молитовні будинки на Донбасі та в Криму».

 Американський історик, професор Єльського університету Тімоті Снайдер: «Путін оголосив про це вторгнення, керуючись тим, що української нації не існує, а план полягає в тому, щоб фізично знищити українську еліту. Український опір зробив цю мету недосяжною, але намір залишається, про що щодня заявляє російське державне телебачення».

 Директор Місії USAID в Україні Джеймс Хоуп: «Зловмисне, прицільне знищення Росією українських культурних пам’яток є величезною втратою для України, Європи та всього світу. Намагаючись стерти культуру й історію України, Кремль прагне стерти саме поняття української нації».

 Президент Міжнародної ради з охорони пам’яток та історичних місць (IKOMOS) Тереза Патрісіо: «Глобальні виклики потребують глобальної співпраці. Європейська група закликає світову спільноту об’єднати зусилля та працювати разом, щоб зберегти українську культурну спадщину, бо її знищують».

 Президент США Джо Байден: «Жорстока, жорстока війна Путіна в Україні. Він не тільки намагається заволодіти Україною, він буквально намагається знищити культуру та самобутність українського народу».

 Експонується державний прапор з назвами підрозділів, які обороняли Маріуполь. Далі – плакати і карикатури. На чорному тлі червоні ракети летять на напис «Mariupol».

 Крадіжка по-ромськи – коти на російському танку.

 Напис «russian culture», балерина в танці, а під нею зруйноване місто. Оце і є та культура, яку Москва несе світові.

 Заклик до окупанта: «Русский! Возьми семечки, положи сырые в карманы. Ты ляжешь, хоть подсолнух прорастет».

 Карта України, на якій зображено пробитий череп і застереження: «Не влезай – убьет!»

 Військова інтерпретація відомої української пісні: «Ніч яка місячна, зоряна, ясная! Видно, хоч орків стріляй!»

 Ще на одному плакаті Тарас Шевченко у бронежилеті і з автоматом закликає: «…Вражою злою кров’ю волю окропіте».

 Завершується експозиція продірявленим осколками і кулями металевим парканом, на якому написано «Слава Україні» і намальовано наші прапори та квіти. Такий символ непереможності українського духу.

 Анатолій Зборовський

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #48 за 02.12.2022 > Тема "Душі криниця"