Версiя для друку Обговорити в форумi

9 жовтня — день пам'яті Святого апостола і євангеліста Івана Богослова. Свято не належить до найвеличніших церковних. Щоправда, доволі урочисто його відзначають у тих містах і селах, де є церкви на честь святого достойника, де справляють храмові празники.

Крім того, у цей день (у народі його називають Івана Осіннього, Жовтневого) є особливим для знахарів. Вважається, що саме на Івана Богослова корені окремих лікарських рослин набувають найбільшої цілющої сили. Далі вони будуть тільки втрачати її. Отож потрібно вчасно заготовити коріння живокосту, гравілату міського, глечиків жовтих, валеріани, красавки, барбарису, бадану, алтеї лікарської, бождерева, лепехи...

Не слід забувати про плоди аронії, барбарису, шипшини, глоду, брусниці, журавлини...

Окрім ранніх весняних, заготівля лікарських рослин (наземної частини, цвіту, коренів, насіння, плодів) розпочинається зі свята Благовіщення (7 квітня) і завершується Покровою (14 жовтня). Бо від Покрови і до Благовіщення природа спить... Але у самі великі церковні свята та у неділю знахарі не бралися до праці.

В аграрному календарі українців день Івана Осіннього - останній термін засіву озимих зернових культур. «Хто не посіяв до Івана Богослова, той не вартий доброго слова», - мовить приказка.

Народні прикмети:

- У цей день лист падає з берези - на теплу осінь; з осики - на холодну.

- Тепло на Івана - теплою буде і Покрова.

ПОРОЖНІ ЛУКИ

5 жовтня християни східного обряду вшановують Святого Фоку і старозавітного пророка Йону. У народній традиції за цим днем частіше зустрічається назва - свято Фоки. Воно не належить до великих церковних.

Побутує приказка: «На Фоки порожні луки». Річ у тім, якщо серпень і вересень були спекотними чи доволі теплими, без дощів, то трава на луках «вигоріла», пожовкла, перетворилася на суцільний сухий килим. Лише біля водойм де-не-де можна знайти острівці зеленої травички. Корови, звісно, належно не напасаються. Їх потрібно частково переводити на домашній корм, підгодовувати. Благо, що цієї пори є вдосталь гички з буряків, моркви, кукурудза...

Та найгірше для селянина спостерігати у цей день, коли випав перший сніг чи вдарив міцний мороз. Така погода, нехай, навіть, з перемінним потеплінням, може протриматися сорок днів, аж до остаточного завершення сезону випасу корів. Як правило, але знову ж залежно від погоди, корів переводять «на стійла» перед святом Дмитра (8 листопада). Тоді господарям інколи доводиться вже використовувати те сіно, яке заготовили на зиму. Добре, якщо такий запас є з надлишком, літній сінокіс виявився щедрим...

Корова для селянина - годувальниця, Не таємниця, що її, як і землю, називають матінкою. Тим паче, надлишки молока, молочних продуктів можна продати на ринку. Але, щоб отримувати високі надої, корову потрібно належно годувати, доглядати!

ЯК НЕ ЯК — КИРІЯК...

12 жовтня — день вшанування пам'яті Святого Киріяка. Він походив родом з Коринту. Служив церковним читцем. Згодом став ієромонахом та пустельником. Помер приблизно 553 року.

Народні прикмети свята Киріяка:

- Якщо цього дня дощ, або сніг з дощем - кінець жовтня буде мокрим.

- Як не як, прийшов Киріяк. А він непередбачуваний стійкою погодою, як і вся осінь.

- Багато опеньків - зима буде сприятливою для майбутнього хлібного врожаю.

- На Киріяка відлітають «пізні журавлі».

- Дорога в журавля одна - на теплі води, у теплі краї.

- До цієї пори на водоймах багато зеленої ряски - зима забариться.

- Багато моху - на мокру зиму; взимку часто падатиме сніг з дощем, будуть часті відлиги.

А ось про такі синоптичні спостереження добре знають мисливці:

- Дикі качки вдосталь нагуляли жиру і не поспішають відлітати - зима буде пізньою.

ХЛІБ МОЛОТИТИ

У жовтні, коли селяни завершили всі польові роботи, на них чекала ще одна важлива справа — хліб молотити.

Цей процес називався «обмолотом» і поставав у ряді обрядових дій, а не тільки прагматичної функціональної роботи. Після зажинків, жнив, обжинків він символізував останній етап щодо заготівлі хліба (зерна) та його належне зберігання. Кепкували: «Не той хліб, що на полі, не той, що в стодолі, а той, що в коморі». Такий обмолот називали «повним», «остаточним».

Молотили ціпом, розстеляючи під снопом рядна. Важка це була праця. Отож, «Хліб молотити - не язиком молоти». Навіть, траплялося, винаймали помічників, з якими розраховувалися тим же обмолоченим зерном.

Потім зерно провіювали, просіювали, відділяючи його від полови, вилучаючи кукіль, добирали посівне зерно (якнайкраще) для наступного сезону.

З плином часу дехто з багатших господарів міг придбати собі механічну молотарку. За сучасними мірками, цей технічний (але приводився в дію таки вручну) пристрій аж ніяк не назвеш ідеальним і, тим паче, не порівняєш з комбайном у полі. Та, все ж, він полегшував і пришвидшував процес обмолоту хліба, його якість, не виникало потреби у додатковій робочій силі.

Молотити хліб було справою виключно чоловіків, а просівати, провіювати - жіночих рук.

З роботою намагалися впоратися до свята апостола Луки (31 жовтня), щоб «На Святого Луки було вдосталь хліба і муки».

У народі кажуть...

ЗАЗИМНИК

Жовтень різним буває: то зненацька сонечком потішить, то холодним дощем остудить, то морозом може вдарити. Так чи інакше, але наближення зими у жовтні відчутне. Отож, мабуть, у народі не випадково назвали його  - Зазимником:

- Перед початком зими осінь не жалкує фарб. (А жовтень - таки барвистий місяць!).

- У жовтні осінь справляє своє новосілля.

- У жовтні борсуки спішать жиру нагуляти, а їжаки вже лягають спати на зиму.

- У жовтні останні птахи летять у вирій.

- Птахи дружньо відлітають у вирій - чекай холодної зими.

- Гуси восени летять високо - осінь ще буде теплою.

- У жовтні до печі тулися!

- Жовтень пахне капустою.

- У жовтні осінь снігом вмиється, у білий жупан не причепуриться.

- У жовтні осінь на строкатому коні їздить.

- Холодно у жовтні, то холодно буде у грудні.

- Холодний жовтень заповідає холодну зиму.

- Жовтень одного заморозить, а грудень заморозить двох.

-  Миші-полівки риють свої нори недалеко від поверхні землі - до сніжної зими.

- Грибів вродило мало - до холодної зими.

- Синиця пищить - зиму віщить.

- Сніг мокрий на озимину - до добра.

- Листя з вишень ще не опало, то скільки б снігу не випало - відлига його зжене.

- Листя з дуба і берези все опало - буде легкий рік для людей і худоби.

- Сонця від осені не чекай.

- Сонце восени спадає, то й лист опадає.

- Тепло, що восени тримається, услід літу поклоняється.

- Пізній гриб - пізня зима, але осінь далі буде дощова.

- Багато гнилих грибів - наступний рік буде неврожайний.

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #40 за 07.10.2022 > Тема "Душі криниця"