Версiя для друку Обговорити в форумi

АЗЕРБАЙДЖАНСЬКІ РОНДЕЛІ

***

На горизонті контуром Кавказ

на небі вимальовується зранку.

Чітким дивуюсь краєвидам з ґанку,

милуюся як на іконостас.

Із мінарета вранішній намаз

стрічаю чемно, хоч не мусульманка.

На горизонті контуром Кавказ

на небі вимальовується зранку.

Сусід переступає перелаз –

несе на таці кави філіжанку.

Приїжджу зацікавлює панянку – 

сюрпризами приваблює щораз.

…На горизонті – контуром Кавказ.

2022

***

Несла переповнену сумку з базару –

до хати додибала ледве жива.

В ній персики, дині, лаваш, пахлава

та повно ще різного чудо-товару.

Це ж треба без розміру вибрати тару!

От горе ногам, як дурна голова.

Несла переповнену сумку з базару –

до хати додибала ледве жива.

Хтось скаже: взяла б чоловіка на пару.

Е ні! Від базару нехай спочива.

Не дай бог сусіди почули б слова,

що сипляться в двері мого будуару.

Несла переповнену сумку з базару.

2020

 ***

Вдосвіта мекають вівці в сусіда,

гикає ослик, тупцює верблюд.

Ну й роботящий навколишній люд!

Руки – не те, що в мого серцеїда.

Тільки прокинувся, ще й не поснідав,

грає натхненно класичний етюд.

Вдосвіта мекають вівці в сусіда,

гикає ослик, тупцює верблюд.

Успадкував божу іскру від діда.

Гостряться вуха у двір звідусюд –

не пропустити б ранковий прелюд,

що працьовитості дасть до обіду. 

Вдосвіта мекають вівці в сусіда.

2020

***

В Зейнаб-ханум – зелений келагай, *

рясна спідниця пілок на дванадцять.

На голові – із глеком срібна таця.

Заграй, музико, жіночці, заграй!

Скрутив геть в’язи караван-сарай.

Чайханщик залишив на хвильку працю.

В Зейнаб-ханум – зелений келагай,

рясна спідниця пілок на дванадцять.

Ханум на них не дивиться. Гай-гай!

Пливе – як пава – грація із грацій.

Нечутно, мов настирний папараці

за нею слідом котиться курай.

В Зейнаб-ханум – зелений келагай.

2021

* - келагаї – традиційний шовковий платок азербайджанки

***

У молодої в дівич-вечір парять хну*:

фарбують коси, розмальовують зап’ястя,

пісень співають, зичать приятельки щастя

й міцну родину мати, дітками рясну.

За святкуванням дружкам буде не до сну –

й до ранку стримати емоції не вдасться.

У молодої в дівич-вечір парять хну:

фарбують коси, розмальовують зап’ястя…

Весільне люстро спалах свічки сколихнув,

у розсип кинулися блискітки вихрасті,

щоб нареченій в руки золотом упасти,

прокласти сяйвом щастя-доленьку ясну.

У молодої в дівич-вечір парять хну.

2021

*помазання хною (хна-яхти) – традиційна церемонія в оселі нареченої, що передує весіллю.

***

Пустельна ніч. З принад, хіба що – зорі.    

Лякає тишу скиглення шакалів.      

Десь кураї в барханах заблукали

чи потонули у піщанім морі.

Були в усього світу в непокорі,

знайшли нарешті те, чого шукали.

Пустельна ніч. З принад, хіба що – зорі.

Лякає тишу скиглення шакалів.

В зірок, неначе, погляди й суворі,

а б’ються  в друзки, ніби скло бокалів.

Давно в них вежі нафтові в опалі – 

невидимі у темному просторі.

Пустельна ніч. З принад, хіба що – зорі.      

2021

ЛИТОВСЬКІ РОНДЕЛІ

***

Неквапливо шепочуть в парках липи,

і Няріс хвилі котить теж повільно.

Це в горах ріки – наче божевільні,

в Прибалтиці – свої стереотипи.

Тут не палає сонце смолоскипом, –

частіш веселки виграють над Вільно.

Неквапливо шепочуть в парках липи,

і Няріс хвилі котить теж повільно.

У барі вечір темне пиво випив, –

з погаслим днем «набрались» обопільно.

Чека на місто досвіток похмільний,

а ніч складає хмари в чорні кипи.

Неквапливо шепочуть в парках липи.

2022

***

Куди ж у день Святого Казимира?

Питання зайве: звісно, – на Казюкас*!

Це свято жваво розганяє скуку, –

вам скаже кожен радісно і щиро.                   

В майстрів незаплямовані мундири, –

роботи їхні – тому запорука.

Куди ж у день святого Казимира?

Питання зайве: звісно, – на Казюкас!

Там гори короваїв, масла, сиру,

полендвиці з телятини і щуки.

Пісень народних розлилися звуки

поміж букетів і емоцій виру.

Куди ж у день Святого Казимира…

2022

* ярмарок народних промислів та мистецтва

***

Велосипедом їду на гостину

на Фабійонішкес* до пані Пауліни.

Щораз чекають там на мене цепеліни –

від насолоди цілий день ковтаю слину.

Не вперше радо на вечерю лину –

гостей заждалися привітні білі стіни.

Велосипедом їду на гостину

на Фабійонішкес до пані Пауліни.

Частую дерунами я родину,

хоч цепеліни дерунам – ще та заміна.

Ця смакота зі шкварками безцінна!

(І пані щедра, напакує ще й торбину).

Велосипедом їду на гостину.

2022

 * район Вільнюса на північно-західній окраїні

***

Князівська древня резиденція Тракай…

Червоний замок, критий дахом з черепиці:

коштовний камінь –  з висоти польоту птиці, –

що осяває острівний озерний край.

В середньовіччі опинився – почекай,

а раптом привиди відкриють таємниці!

Князівська древня резиденція Тракай:

червоний замок, критий дахом з черепиці.

Ген на сусіднім острівці розкинувсь гай,

хова від поглядів ромашки й медуниці.

А на оцій посеред озера стільниці –

величний замок! Зачаровує украй

князівська древня резиденція Тракай.

2022

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #40 за 07.10.2022 > Тема "Душі криниця"