Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ТРАМП ПРАЦЮ╢ НАД СТВОРЕННЯМ ФОНДУ ПЕРЕМОГИ УКРА╥НИ
Отриман╕ кошти будуть використан╕ на придбання збро╖ для укра╖нсько╖ арм╕╖…


ТРАМП ЗАЯВИВ, ЩО УКРА╥НА ХОЧЕ ПЕРЕЙТИ В НАСТУП
В╕н зазначив, що говоритиме про це ╕з Президентом Укра╖ни Володимиром Зеленським…


ТРАМП ДОПУСТИВ МОЖЛИВ╤СТЬ ПОСТАЧАННЯ TOMAHAWK
«╤ це зараз важливий сигнал – посилення Укра╖ни ус╕ма можливостями…»


МА╢МО Ч╤ТК╤ ПЛАНИ
Зеленський доручив масштабувати застосування далекоб╕йно╖ збро╖ проти Рос╕╖…


УКРА╥НЦ╤ ВИТРИМАЛИ ДЕСЯТКИ СПРОБ ЗАВОЮВАННЯ, УКРА╥НА ВИСТО╥ТЬ ╤ ЗАРАЗ ПРОТИ РОС╤╥
Президент - п╕д час заход╕в ╕з нагоди Дня захисник╕в ╕ захисниць…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 15.07.2022 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#28 за 15.07.2022
А. Квасн╓вський, експрезидент Польщ╕: ПУТ╤Н ЗРОБИВ ╤СТОРИЧНУ ПОМИЛКУ, Ц╤НА ЯКО╥ ДЛЯ РОС╤╥ БУДЕ ВЕЛИЧЕЗНОЮ

Зах╕д демонстру╓ справжню ╓дн╕сть ╕ сол╕дарн╕сть з Укра╖ною в умовах в╕йни з рос╕╓ю, попри побоювання, що так не станеться. Укра╖на може вступити до ╢С у перспектив╕ рок╕в, а не десятил╕ть, натом╕сть членство Укра╖ни в НАТО ста╓ реальним п╕сля вступу до Альянсу Ф╕нлянд╕╖ та Швец╕╖. В╕йна рос╕╖ проти Укра╖ни може бути тривалою, а засудження пут╕на та його оточення за злочини в Укра╖н╕, най╕мов╕рн╕ше, буде заочним. Такими думками в ╕нтерв’ю власному кореспондентов╕ Укр╕нформу под╕лився експрезидент Польщ╕ (1995-2005) Александер Квасн╓вський.

РОС╤ЙСЬКА АРМ╤Я ВОЮ╢ НЕ З В╤ЙСЬКОВИМИ, А ПРОТИ УКРА╥НЦ╤В ТА ╥╥ КУЛЬТУРИ

- Пане президенте, ви нещодавно у склад╕ правл╕ння фундац╕╖ YES (Ялтинська ╓вропейська стратег╕я – ред.) побували в Укра╖н╕, в╕дв╕дали зруйнован╕ рос╕янами м╕ста п╕д Ки╓вом, зустр╕лися з представниками укра╖нсько╖ влади. Як╕ у вас враження в╕д ц╕╓╖ по╖здки?

- Цей в╕зит був пов'язаний ╕з п╕дготовкою до щор╕чно╖ конференц╕╖ YES, яка ма╓ в╕дбутися у вересн╕. Проте цього року в╕зит був особливим – разом ╕з колишн╕м прем’╓ром Швец╕╖ Карлом Б╕льдтом, експрезидентом Eстон╕╖ Керст╕ Кальюлайд ╕ колишн╕м головою Мюнхенсько╖ конференц╕╖ з безпеки Вольфгангом ╤шингером ми побували в Буч╕, Бородянц╕, Гостомел╕. Це все справило на нас гн╕тюче враження, показало масштаби рос╕йсько╖ агрес╕╖. Найб╕льш траг╕чним ╓ те, що рос╕яни св╕домо атакують цив╕льне населення. Ми бачили фотограф╕╖ з ексгумац╕╖ в Буч╕, де кадир╕вц╕, вже в╕дступаючи, вбили сотн╕ людей. Ми бачили розбомблен╕ житлов╕ будинки на головн╕й вулиц╕ Бородянки. Не було жодних в╕йськових причин це робити. Для мене дуже символ╕чно вигляда╓ спроба знищення в Бородянц╕ пам’ятника Тарасу Шевченку. Це св╕дчить, що ця в╕йна не проти в╕йськових чи в╕йськових об’╓кт╕в, а в╕йна проти укра╖нського народу, укра╖нсько╖ культури.

Але попри в╕йну, Укра╖на д╕╓ дуже орган╕зовано. Р╕шуч╕сть ╕ налаштован╕сть укра╖нц╕в боротися ╓ величезною, тож треба допомагати Укра╖н╕. Мо╖ ╕ноземн╕ колеги ви╖хали з Ки╓ва з переконанням, що ми мусимо зробити для Укра╖ни все, що в наших силах.

- Якими ╓ плани щодо проведення цьогор╕чно╖ конференц╕╖ YES?

- Ми хочемо ╖╖ провести 8-10 вересня. Це довол╕ складний лог╕стичний виклик, оск╕льки про╖зд в╕д кордону до Ки╓ва потягом чи автомоб╕лем ╓ довол╕ довгим. Можливо, перший день форуму буде в Ки╓в╕, пот╕м буде пере╖зд, ╕ завершимо ╖╖ на трет╕й день у Варшав╕, щоб запрошен╕ гост╕ могли на не╖ потрапити. Традиц╕йно ми запрошу╓мо на не╖ представник╕в Укра╖ни, розрахову╓мо, що при╖дуть важлив╕ гост╕ з ╢вропи. Зараз нашим ворогом ╓ в╕йна, тому ми ще не впевнен╕, чи вдасться реал╕зувати все задумане.

- Ви пам’ята╓те св╕й день 24 лютого? Чи ви оч╕кували на те, що рос╕я нападе на Укра╖ну з трьох стор╕н?

- У мене н╕коли не було ╕люз╕й, що пут╕н хоче мати у сво╖й зон╕ впливу всю Укра╖ну. В╕н вже в 2002 роц╕ п╕д час нашо╖ довго╖ з ним розмови у кремл╕ говорив, що його стратег╕чною метою ╓ в╕дбудова велико╖ рос╕╖. А як ми зна╓мо, в розум╕нн╕ пут╕на велика рос╕я неможлива без Укра╖ни. Цим я в подальш╕ роки пояснював соб╕ пол╕тичний та економ╕чний тиск на Укра╖ну, к╕лькаразов╕ газов╕ шантаж╕, перешкоджання п╕дписанню Угоди про асоц╕ац╕ю Укра╖ни з ╢С.

Проте щиро визнаю: мен╕ здавалося, що пут╕н ╓ прагматиком ╕ не нападе на Укра╖ну, адже це виглядало би божев╕ллям. Але в╕н п╕шов на це. пут╕н зробив ╕сторичну помилку, ц╕на яко╖ для рос╕╖ буде величезною.

24 лютого я був в ╤зра╖л╕, де ми обговорювали допомогу в створенн╕ Мемор╕ального центру Голокосту “Бабин Яр”. Я чекав на л╕так, який вил╕тав дуже рано, ╕ в готел╕ вир╕шив вже не лягати спати, а включив CNN. Там побачив, що розпочалася в╕йна. На той момент я вже був майже впевнений, що пут╕н розпочне в╕йну п╕сля визнання ним за к╕лька дн╕в до цього так званих лугансько╖ та донецько╖ “республ╕к”. У цьому виступ╕ в╕н використовував дуже агресивну лексику, яка нагадувала найг╕рш╕ радянськ╕ виступи Молотова та ╕нших д╕яч╕в комун╕стично╖ епохи. Вже тод╕ я не сумн╕вався, що пут╕н натиснув кнопку “в╕йна”.

В╤ЙНА МОЖЕ БУТИ ДОВГОЮ

- Зараз трива╓ п’ятий м╕сяць в╕йни. Як╕ у вас прогнози щодо не╖, наск╕льки довго вона триватиме?

- Складне питання. На мо╓ переконання, в╕йна триватиме довго. Чому? пут╕н не хоче програти цю в╕йну. В╕н ╕з р╕зною ╕нтенсивн╕стю дал╕ продовжуватиме цю агрес╕ю. Останн╕м часом ми бачили багато ракетних удар╕в поза Донецькою ╕ Луганською областями – Ки╖в, Одеса, Кременчук та ╕нш╕ м╕ста. Це – частина психолог╕чно╖ в╕йни, залякування, намагання показати укра╖нцям: б╕йтеся, наш╕ ракети можуть впасти куди завгодно.

З ╕ншого боку, Укра╖на не може здатися, Укра╖на зараз переконана у сво╖й правот╕, вона бореться за свою землю, за сво╖ права, за безпеку сво╖х людей. Якщо Зах╕д допомагатиме, а в╕н зобов’язався це робити, особливо у в╕йськовому план╕, то в╕н повинен надати ст╕льки збро╖, ск╕льки потр╕бно ╕ на один день б╕льше. В сукупност╕ це означа╓, що в╕йна може бути довгою, на виснаження.

Чесно визнаю, що зараз мен╕ складно уявити якийсь переломний момент. На сьогодн╕ я не бачу такого моменту, коли обидв╕ сторони скажуть: досить, с╕да╓мо за ст╕л переговор╕в, ми готов╕ до поступок. Не в╕рю, що пут╕н готовий до поступок ╕ повернення до ситуац╕╖ перед 24 лютого в умовах, коли рос╕я вже присутня на п╕вдн╕, коли в╕н в╕дкрив соб╕ коридор до Криму, ма╓ контроль над Азовським морем ╕ Мар╕уполем. Водночас також не уявляю жодного укра╖нського пол╕тика, який почав би говорити про будь-як╕ територ╕альн╕ поступки рос╕╖. Тому мирне вир╕шення проблеми на сьогодн╕ ╓ повн╕стю неможливим.

Натом╕сть можливим ╓ сценар╕й замороження конфл╕кту в певний момент. Це не дуже хороша зв╕стка. Але якщо обидв╕ сторони, особливо рос╕яни, визнають, що вони вичерпали сво╖ сили ╕ засоби ╕ потребують часу на в╕дновлення, то може з’явитися якась ╕н╕ц╕атива перемир’я. З огляду на вичерпання ресурс╕в, сил та засоб╕в його також може прийняти й укра╖нська сторона. Але ми зна╓мо, чим ╓ заморожений конфл╕кт. У таких умовах складно розвиватися, мати далекосяжн╕ плани, оск╕льки сьогодн╕ конфл╕кт заморожений, а завтра його можна розморозити. З ус╕х сценар╕╖в цей, зда╓ться, ╓ найб╕льш можливим.

Проте на сьогодн╕ я не бачу шанс╕в на якусь мирну угоду м╕ж Укра╖ною ╕ рос╕╓ю, яку гарантували б найважлив╕ш╕ кра╖ни св╕ту.

- Тобто ви говорите не про м╕сяц╕, а роки в╕йни?

- Так може бути.

- Як ви зауважили, рос╕йська арм╕я в╕дверто бомбарду╓ укра╖нськ╕ м╕ста – Одесу, Кременчук, Харк╕в, Микола╖в, Ки╖в, щодня багато загиблих. При цьому в рос╕╖ цин╕чно говорять, що не вражають цив╕льн╕ об’╓кти, а лише ╕нфраструктуру  в╕йськового значення. Акти терору проти цив╕льного населення ╓ проявом безсилля, тому що в рос╕ян нема╓ значних усп╕х╕в на фронт╕, чи вони цим демонструють свою ненависть до укра╖нц╕в?

- Одне не виключа╓ ╕ншого. Без сумн╕ву, це елемент психолог╕чно╖ в╕йни. Якщо територ╕╖, як╕ до цього часу здавалися спок╕йними, зараз перебувають п╕д загрозою, то зроста╓ стан занепоко╓ння в сусп╕льств╕. Хтось йде за покупками, а в торговельний центр потрапля╓ ракета. Звичайно, що люди починають боятися. Психолог╕чний чинник ма╓ велике значення.

З ╕ншого боку, це також ╓ проявом безсилля. Ця в╕йна не йде за сценар╕╓м рос╕ян, а так╕ бомбардування ╓ заспоко╓нням сво╖х амб╕ц╕й, що все ж таки ╓ як╕сь “досягнення”.

Тому ц╕ чинники себе доповнюють.

ПУТ╤Н НЕ ОГОЛОСИТЬ ЗАГАЛЬНУ МОБ╤Л╤ЗАЦ╤Ю

- Рос╕я теж несе величезн╕ втрати, за понад чотири м╕сяц╕ в╕йни загинуло близько 40 тисяч в╕йськових. За втратами у жив╕й сил╕ це в к╕лька раз╕в б╕льше, н╕ж у в╕йн╕ в Афган╕стан╕, але вона тривала 10 рок╕в. Чи може це призвести до масових протест╕в або до перевороту ╕ втрати пут╕ним влади?

- Якщо в╕йна триватиме довго ╕ зб╕льшуватиметься к╕льк╕сть жертв, то сусп╕льний оп╕р зростатиме. Однак я сумн╕ваюся, що це вилл╓ться в як╕сь масов╕ демонстрац╕╖. Весь час продовжу╓ться пут╕нська пропаганда, яка промива╓ людям м╕зки, масив брехн╕ ╕ фальсиф╕кац╕й ╓ нечуваним. Але це д╕╓. Сила пропаганди все ще ╓ дуже значною, сусп╕льство слабо по╕нформоване про реальну ситуац╕ю. Кр╕м того, зверн╕ть увагу, що пут╕н намага╓ться не зробити головно╖ помилки – проведення загально╖ моб╕л╕зац╕╖. Зараз в╕н в╕дсила╓ на фронт молодь ╕з Бурят╕╖, Сиб╕ру. Якщо була би загальна моб╕л╕зац╕я, то потр╕бно моб╕л╕зовувати молодь ╕з Москви, Санкт-Петербурга, яка дуже добре зна╓, що насправд╕ в╕дбува╓ться, маючи доступ до ╕нтернету. Якщо пут╕н захот╕в би провести загальну моб╕л╕зац╕ю, то я соб╕ можу уявити демонстрац╕╖ молодих людей б╕ля кремля з гаслами: “Досить в╕йни”, “Дайте нам жити” ╕ так дал╕. Але в╕н не зробить ц╕╓╖ помилки.

Наступний елемент для можливого сусп╕льного протесту – це санкц╕╖. Без сумн╕ву, р╕вень життя в рос╕╖ знижу╓ться. З ╕ншого боку, ми зна╓мо рос╕ян: якщо треба вмирати за батьк╕вщину, то вони можуть п╕ти на так╕ жертви. Це не типове споживче сусп╕льство, яке дуже ц╕ну╓ комфорт ╕ високий р╕вень життя. Тому я не дуже в╕рю, що там найближчим часом можуть статися масов╕ демонстрац╕╖. Однак, якщо в╕йна триватиме довго, то це можливо. Якщо ми ма╓мо понад 37 тис. вбитих, то помноживши на 3-4 – це понад 100 тис. людей ╕з с╕мей, як╕ вже оплакують померлих, знають, що насправд╕ в╕дбува╓ться. У перспектив╕ це може призвести до соц╕ального напруження.

Натом╕сть переворот потенц╕йно можуть орган╕зувати в рос╕╖ дв╕ групи. Перша – генерал╕тет. Невдоволений пут╕н почав в╕дправляти генерал╕в у в╕дставку, а деяких саджати п╕д домашн╕й арешт. Р╕вень загрози для ц╕╓╖ групи ╓ дуже високим. Тому в певний момент вони можуть вир╕шити, що зам╕сть того, щоб потрапити до в’язниц╕, варто завершити цю в╕йну. А це можливо лише п╕сля зм╕ни першо╖ особи. Будь-який наступник пут╕на, нав╕ть ╕з дуже схожими поглядами, все ж матиме в╕льн╕ руки ╕ завжди може сказати: це не моя в╕йна, а тому ми ма╓мо щось ╕з цим зробити.

Ол╕гархи ╓ другою групою, яка може наважитися на орган╕зац╕ю перевороту, адже вони несуть колосальн╕ збитки. Ц╕ люди звикли до хорошого життя ╕ не готов╕ в╕ддати вс╕ сво╖ статки. Нещодавно прозвучала заява Олега Дерипаски, ╕ це, зда╓ться, було перше висловлювання впливового ол╕гарха проти пут╕на ╕ в╕йни. У цьому середовищ╕ може виникнути думка: нема╓ сенсу, треба це зупинити, адже вс╕ б╕знеси руйнуються, накопичен╕ грош╕ буде конф╕сковано або втрачено.

- Ви згадали про рос╕йську молодь. Багато з них д╕яли у склад╕ рос╕йсько╖ арм╕╖ в Укра╖н╕ винятково жорстоко: тортури, вбивства цив╕льного населення. Навряд чи ╖х хтось змушував до цього…

- Не змушував, але ╕ не забороняв. ╥м це дозволяють робити. Якщо б ╖хн╕ командири заборонили ╖м ╜валтувати, грабувати, а винуватц╕в таких д╕й карали б рос╕йськ╕ в╕йськов╕ суди, то елемент дисципл╕ни робив би сво╓. Але цього нема╓, ╖м це дозволили, адже командирам складно пояснити сво╖м п╕длеглим, для чого потр╕бна ця в╕йна. Моральний стан рос╕йсько╖ арм╕╖ ╓ дуже низьким. Вони не знають, за що воюють. Взам╕н за це ╖м дозволяють красти, збагачуватися, ╜валтувати. Це аргументи варвар╕в. Ми бачили фотограф╕╖, як рос╕йськ╕ солдати вивозять з Укра╖ни якусь техн╕ку, яку часто можна було би вже викинути на брухт, а не везти на ╕нший к╕нець св╕ту, до Сиб╕ру. Проте, оск╕льки нема╓ заборони, то це робиться.

Кр╕м того, кожна в╕йна дегуман╕зу╓ противника. Якщо рос╕йська пропаганда представля╓ укра╖нц╕в як нацист╕в, то в╕дбува╓ться дегуман╕зац╕я, в╕дтак рос╕янам легше виправдовувати вбивства укра╖нц╕в.

- Чи можливим ╓ щось на кшталт Нюрнберзького процесу для рос╕йського кер╕вництва, в╕йськових, а також рос╕йських пропагандист╕в?

- У правовому аспект╕ ╓ в╕дпов╕дн╕ ╕нструменти, ╓ також так╕ структури, як трибунал в Гааз╕. Водночас якщо подивитися на ╕стор╕ю, то можна пом╕тити, що перед трибуналом у Нюрнберз╕ постало кер╕вництво Н╕меччини, яке програло в╕йну ╕ п╕дписало кап╕туляц╕ю. Зараз складно уявити, що рос╕я п╕дпису╓ кап╕туляц╕ю у зв’язку з перемогою Укра╖ни. пут╕н залишиться у москв╕, а рос╕ю н╕хто не атакуватиме. Тому сценар╕й кап╕туляц╕╖ агресора ╕ у зв’язку ╕з цим притягнення його до в╕дпов╕дальност╕ буде неможливим.

Другий сценар╕й – судити рос╕ян як во╓нних злочинц╕в з колишньо╖ Югослав╕╖. Ут╕м, м╕жнародн╕ суди над Караджичем чи М╕лошевичем сталися лише тому, що у Серб╕╖ зм╕нилася влада ╕ вона була готовою до сп╕впрац╕ з Гаазьким трибуналом ╕ передач╕ цих людей м╕жнародному правосуддю. Чи можна соб╕ уявити таку зм╕ну влади у Москв╕ й що наступник пут╕на передасть його Гааз╕? Думаю, що цей сценар╕й малореал╕стичний.

Тому можливим ╓ заочне притягнення пут╕на до в╕дпов╕дальност╕ ╕ його засудження. Деяк╕ кра╖ни могли б прийняти таке р╕шення. Однак ╕ пут╕н, ╕ його оточення надал╕ залишатимуться в Рос╕╖ чи кра╖нах, як╕ будуть для них доступними для перебування.

Для св╕тового ладу було би дуже добре, якщо б вдалося притягнути до в╕дпов╕дальност╕ рос╕ян, як╕ в╕дпов╕дають за злочини в Укра╖н╕. Проте на практиц╕ це буде складно зробити.

МЕТА ПУТ╤НА – ОТРИМАТИ НЕ ТРЕТИНУ, А ВСЮ УКРА╥НУ

- Як ви оц╕ню╓те м╕жнародну допомогу ╕ сол╕дарн╕сть з Укра╖ною в умовах в╕йни з рос╕╓ю?

- Думаю, що можемо говорити про ╕сторичн╕ под╕╖: в╕д початку рос╕йсько╖ агрес╕╖ ми бачимо справжню ╓дн╕сть ╕ сол╕дарн╕сть Заходу з Укра╖ною. Було побоювання щодо ставлення ╕нших кра╖н до рос╕╖. Польща, кра╖ни Балт╕╖ не мають жодних ╕люз╕й щодо рос╕╖, адже ми вже тисячу рок╕в живемо поряд ╕з рос╕янами ╕ зна╓мо, на що вони здатн╕. Але в ╤тал╕╖, ╤спан╕╖ чи Португал╕╖ це ставлення вже ╓ ╕ншим, н╕мц╕ чи французи завжди мали особлив╕ стосунки з рос╕╓ю. Дуже важливо, що, попри ц╕ в╕дм╕нност╕ у поглядах та ╕сторичному досв╕д╕, вдалося збудувати ╓дн╕сть як серед кра╖н ╢С, так ╕ НАТО. В╕йськова допомога ╓ значною ╕ вона ма╓ тривати. Укра╖на зараз потребу╓ сучасно╖ в╕йськово╖ техн╕ки, а це вимага╓ трохи часу. Вс╕ побоювалися, що укра╖нц╕ не зможуть обслуговувати сучасну зах╕дну зброю, оск╕льки не було часу, щоб ╖╖ опанувати. Однак укра╖нц╕ – дуже зд╕бний народ, за дуже короткий пром╕жок часу опанували сучасну техн╕ку зах╕дних зразк╕в.

Гуман╕тарна допомога теж ╓ значною, наприклад, у Польщ╕ вона орган╕зову╓ться на вс╕х можливих р╕внях. Поляки прийняли у себе вдома багато укра╖нц╕в, зараз у Польщ╕ ╖х перебува╓ 1,5-2 млн. Було ухвалено багато позитивних р╕шень. ╤нш╕ кра╖ни також дуже багато роблять в цьому сенс╕.

Ще один елемент – ф╕нансова допомога, яка ма╓ в╕дбуватися у трьох напрямах. Укра╖на щом╕сяця потребу╓ 5 млрд долар╕в на п╕дтримання сво╓╖ ф╕нансово╖ стаб╕льност╕ ╕ ця допомога нада╓ться. Другий напрям – це допомога “спок╕йн╕шим” рег╕онам для в╕дбудови зруйнованих будинк╕в, мост╕в. Це важливо, адже сприятиме поверненню укра╖нц╕в додому. Трет╕й напрям – новий план Маршалла чи новий брюссельський план не ст╕льки на в╕дбудову знищено╖ кра╖ни, як  на буд╕вництво ново╖ сучасно╖ ╕нфраструктури. Це повинна бути нова Укра╖на. Але цей план вимага╓ завершення в╕йни. Укра╖нськ╕й влад╕ складно буде одночасно думати ╕ про в╕йну, ╕ про в╕дбудову.

- Н╕мецьк╕ ╕нтелектуали нещодавно закликали власний уряд ╕ уряди ╕нших кра╖н Заходу не п╕дтримувати Укра╖ну збро╓ю ╕ розпочати переговори з пут╕ним. ╤ншими словами, вони п╕дштовхують Укра╖ну до кап╕туляц╕╖. Наск╕льки сильними ╓ ц╕ настро╖ на Заход╕ ╕ чи вони посилюватимуться?

- Так╕ заяви з’являлися ╕ надал╕ з’являтимуться. Я б цьому не дивувався. У Давос╕ Генр╕ К╕сс╕нджер заявив, що з рос╕╓ю треба буде жити, що вона ╓ важливим ╓ елементом св╕тово╖ безпеки. Тому за посередництва Заходу треба знайти якесь р╕шення м╕ж Рос╕╓ю та Укра╖ною для повернення до позиц╕й станом на 24 лютого. В╕н також змусив понервувати укра╖нц╕в, коли сказав, що спод╕ва╓ться: мудр╕сть укра╖нц╕в буде такою ж, як ╖хн╕й геро╖зм. Я слухав цю промову у кол╕ сво╖х укра╖нських друз╕в, для них ц╕ тези були абсолютно неприйнятними.

Простою мовою те, про що говорять н╕мецьк╕ ╕нтелектуали, К╕сс╕нджер та деяк╕ люди з ╕нших кра╖н, означа╓ наступне: спробуймо вплинути на обидв╕ сторони ╕ домовитися, що у пут╕на залиша╓ться те, що в╕н вже ма╓ в руках, але дал╕ в╕н припиня╓ агрес╕ю. Натом╕сть т╕й частин╕ Укра╖ни, яка залишилася п╕д контролем Ки╓ва, Зах╕д гарантуватиме безпеку. Тобто в╕дбудеться под╕л на сх╕дну ╕ центрально-зах╕дну частини Укра╖ни, ╕ на це пут╕н н╕бито ма╓ погодитися. А укра╖нц╕ мають на це пристати через р╕шення про припинення постачання збро╖ з боку Заходу. Ну ╕ це все пода╓ться як усп╕х здорового глузду, такий соб╕ романтичний п╕дх╕д до пол╕тики. Т╕льки, по-перше, це ╓ мисленням категор╕ями XX стол╕ття, тобто минулих час╕в. По-друге, ц╕ пропозиц╕╖ нереальн╕, оск╕льки ми ма╓мо справу з пут╕ним. Якщо в╕н хот╕в би зробити такого роду пропозиц╕╖, то в╕н би це вже зробив, у нього була така можлив╕сть. Але в╕н обманював ус╕х партнер╕в на Заход╕ – Байдена, Шольца, Макрона, що в╕йни не буде. Тому, хто сьогодн╕ пов╕рить пут╕ну, що в╕н зупиниться? Можливо, 99-р╕чний К╕сс╕нджер у це в╕рить ╕ якийсь н╕мецький ╕нтелектуал дуже хоче в це пов╕рити. Ут╕м, нормальна людина, яка живе в цьому рег╕он╕, в це не пов╕рить н╕коли. Можна з упевнен╕стю сказати, що у такому раз╕ через деякий час спокою все розпочнеться знову, адже мета пут╕на ╕ пут╕н╕зму – мати не лише третину Укра╖ни, а всю Укра╖ну ╕ всю Б╕лорусь. Незабаром та ж проблема виникне з Казахстаном, Центральною Аз╕╓ю, адже якщо ми говоримо про велику рос╕ю, то ключем ╓ Ки╖в, але в ц╕й ╕мпер╕╖ були також Закавказзя ╕ Центральна Аз╕я.

К╕сс╕нджер ╕ н╕мецьк╕ ╕нтелектуали погано розум╕ють проблему: вона не поляга╓ в тому, що це питання якихось сентимент╕в пут╕на до Укра╖ни ╕ рос╕йськомовних рег╕он╕в сходу кра╖ни ╕ Криму. Найкраще визначення цьому протистоянню дав президент США Байден, перебуваючи у березн╕ з в╕зитом у Варшав╕. В╕н тод╕ наголосив, що це конфл╕кт м╕ж демократ╕╓ю ╕ автократ╕╓ю. Пут╕н не може знищити демократ╕ю, в╕н охоче б знищив ╢С ╕ Зах╕д, але в нього закоротк╕ руки. В╕н ╕ так сво╖ми д╕ями призв╕в до значного зростання ц╕н на енерг╕ю, ╕нфляц╕╖ тощо. З пут╕ним неможливо боротися методом поступок. В╕н веде агресивну пол╕тику проти всього зах╕дного св╕ту. Президент Зеленський ма╓ рац╕ю: це в╕йна не з Укра╖ною, а з демократ╕╓ю ╕ зах╕дними ц╕нностями.

ВТОМИТИСЯ В╤Д В╤ЙНИ НАМ НЕ ДОЗВОЛИТЬ ПУТ╤Н

- Як протид╕яти втом╕ й апат╕╖ Заходу в╕д в╕йни, що можна зробити?

- На щастя, ц╕ голоси в меншост╕. Вони з’являтимуться, ╕, можливо, з плином часу нав╕ть посилюватимуться. Втома в╕д в╕йни спостер╕гатиметься й надал╕. Тому я переконаний, що величезну роботу робить президент Зеленський. Його мед╕йна, комун╕кативна активн╕сть в╕д╕гра╓ дуже важливу роль.

Дуже потр╕бно, щоб ця активн╕сть велася р╕зними укра╖нськими пол╕тиками, ╕нтелектуалами, журнал╕стами. Укра╖нська сторона на даний момент ╕з цим дуже добре справля╓ться.

Ут╕м, як би це парадоксально не звучало, втомитися чи емоц╕йно виснажитися в╕д в╕йни нам не дозволить сам пут╕н. В╕н пер╕одично впроваджуватиме як╕сь нов╕ елементи, головне, щоб вони не були зовс╕м траг╕чн╕, наприклад тактична ядерна зброя. В╕н весь час п╕д╕гр╕ватиме це протистояння. Отже, ╕нтерес до ситуац╕╖ в Укра╖н╕ пост╕йно буде актуальним, а сол╕дарн╕сть Заходу з Укра╖ною зм╕цнюватиметься. 

- Тобто ви вважа╓те, що в╕н може застосувати тактичну ядерну зброю в Укра╖н╕?

- Може. Це було би катастрофою для вс╕х, для нього також. Але в╕н в╕д╕рваний в╕д реальност╕. Я переконаний, що п╕сля 24 лютого в╕н втратив в╕дчуття прагматизму, здоровий глузд. Може, в╕н занадто довго перебува╓ при влад╕, 22 роки – це дуже багато.

ВСТУП ШВЕЦ╤╥ ╤ Ф╤НЛЯНД╤╥ ДО НАТО В╤ДКРИВА╢ УКРА╥Н╤ ДВЕР╤ ДО АЛЬЯНСУ

- Нещодавно в╕дбулися два сам╕ти – ╢С ╕ НАТО, до яких в Укра╖н╕ була прикута значна увага. Укра╖на отримала статус кандидата на членство в ╢С, чи це ╓ св╕тлом в к╕нц╕ тунелю для ╓вропейсько╖ перспективи Ки╓ва?

- Так, зв╕сно. Це дуже важливе р╕шення, яке прийнято сп╕льно вс╕ма кра╖нами ╢С. Воно остаточно п╕дтверджу╓, що Укра╖на буде членом Сп╕льноти. Не говоримо зараз про час, оск╕льки все залежатиме в╕д двох чинник╕в: як дал╕ триватиме в╕йна ╕ як виглядатиме п╕дготовка Укра╖ни до членства в ╢вросоюз╕.

Зараз небагато хто говорить про це, але Укра╖на не почина╓ цей процес з нуля, за останн╕ роки зд╕йснено багато реформ, зм╕н у законодавств╕. Тому не можна говорити, що п╕дготовка Укра╖ни до членства в ╢С розпочина╓ться сьогодн╕, вона трива╓ вже багато рок╕в. Я не думаю, що цей шлях повинен бути дуже довгим. Це будуть роки, але не десятил╕ття. Найб╕льш непередбачуваним чинником ╓ в╕йна. Якщо рос╕я знову почне атакувати Ки╖в, то вс╕ розмови про реформи в╕д╕йдуть на другий план. Думаю, що р╕шення про надання Укра╖н╕ статусу кра╖ни-кандидата ╓ ╕сторичним. Я бачу Укра╖ну в ╢С, нав╕ть ╕з нерозв’язаними територ╕альними проблемами. В ╢С ╓ кра╖ни ╕з схожими проблемами, К╕пр ╓ таким прикладом.

Сам╕т НАТО з точки зору ╕нтерес╕в Укра╖ни теж був позитивним. Р╕шення про запрошення до НАТО Швец╕╖ ╕ Ф╕нлянд╕╖ у подальш╕й перспектив╕ означа╓ в╕дкриття дверей до членства Укра╖ни в Альянс╕. Це ма╓ безпосередн╕й зв'язок, оск╕льки повн╕стю заперечено концепц╕ю, за якою пут╕н пояснював сво╖ кроки в укра╖нському напрямку. В╕н казав, що Укра╖на не може бути в НАТО, оск╕льки рос╕я хоче мати буферну зону з кра╖н, як╕ не будуть в Альянс╕. На момент вступу Швец╕╖ та Ф╕нлянд╕╖ до НАТО не буде ц╕╓╖ буферно╖ зони. Тому п╕сля цього р╕шення перспектива вступу Укра╖ни до НАТО ╓ б╕льш реальною, н╕ж до цього.

ЗАРАЗ ПИШЕТЬСЯ НОВА ПОЛЬСЬКО-УКРА╥НСЬКА ╤СТОР╤Я

- Чи погоджу╓тесь ви з твердженням, що зараз укра╖нсько-польськ╕ в╕дносини у найвищ╕й точц╕? Чи ви оч╕кували, що ця сол╕дарн╕сть буде наст╕льки значною?

- ╤ це дуже добре. Ми пройшли довгий шлях, бачу в цьому також ╕ св╕й невеликий вклад. Коли ми п╕дписували з Леон╕дом Кучмою декларац╕ю про польсько-укра╖нське по╓днання, то було багато скептик╕в. Зараз ситуац╕я ╕нша, але ╕стор╕я не перестала бути ╕стор╕╓ю, адже ми пам’ята╓мо, що сталося на Волин╕, чим була акц╕я “В╕сла”. Ми про це все зна╓мо, але ми з╕ткнулися не з ╕стор╕╓ю, а ╕з сучасн╕стю. ╤ виявилося, що в ц╕й сучасност╕ поляки й укра╖нц╕ показують сво╖ прекрасн╕ сторони.

Зараз пишеться нова польсько-укра╖нська ╕стор╕я. ╥╖ почали писати трохи ран╕ше, що пов’язано з присутн╕стю в Польщ╕ велико╖ к╕лькост╕ укра╖нц╕в. Це – позитивний фактор для двосторонн╕х в╕дносин. Натом╕сть гуман╕тарна допомога, яка трива╓ в╕д нового етапу рос╕йсько╖ в╕йни проти Укра╖ни, в╕дкрива╓ повн╕стю новий етап у наших в╕дносин. Спод╕ваюся, що ми пройдемо це випробування, що поляки будуть достатньо терпеливими, оск╕льки я теж побоююся якогось прояву втоми, який може настати в польському сусп╕льств╕. Г╕сть упродовж м╕сяця – це добре, три м╕сяц╕ – трохи складн╕ше, але г╕сть упродовж року – можуть з’являтися проблеми. Я дуже спод╕ваюся, що поляки й укра╖нц╕ проявлять багато вза╓морозум╕ння ╕ терп╕ння. Складна ╕стор╕я залишатиметься у наших вза╓минах, але вона переста╓ бути дом╕нуючою.

- Чи це в╕дпов╕дний час для того, щоб розставити вс╕ крапки над “╕” у питаннях Волинсько╖ трагед╕╖? Ми не можемо виключити, що пророс╕йськ╕ сили знову зд╕йснять як╕сь провокац╕╖, аби викликати напруження у в╕дносинах м╕ж обома кра╖нами…

- ╤стор╕я зараз перебува╓ в т╕н╕ в╕йни, ╓ нов╕ виклики. Якби я зараз був президентом, то робив би все можливе, щоб мудр╕ професори, академ╕ки з обох стор╕н с╕ли за ст╕л ╕ почали думати, як можна п╕дготувати сп╕льний п╕дручник з ╕стор╕╖, що стосу╓ться цього пер╕оду. Нав╕ть з таким розрахунком, що там де наш╕ погляди не зб╕гаються – пишемо окрем╕ думки. Але треба це робити з позитивним п╕дходом, не демонструвати ворож╕сть, але правдиво розпов╕дати про тогочасн╕ умови, к╕льк╕сть жертв, про злочини.

- Наск╕льки на укра╖нсько-польськ╕ в╕дносини впливають хорош╕ вза╓мостосунки л╕дер╕в – Зеленського ╕ Дуди?

- Роль президент╕в завжди ╓ вагомою, оск╕льки це постат╕, до яких прикута особлива увага. Те, що в╕дносини м╕ж президентами Укра╖ни ╕ Польщ╕ зараз дуже хорош╕, ╓ сприятливим фактором для двосторонн╕х вза╓мин.

- Чи цей кл╕мат у в╕дносинах м╕ж Укра╖ною ╕ Польщею да╓ п╕дстави до створення якогось м╕цного польсько-укра╖нського союзу за участю, можливо, кра╖н Балт╕╖, Велико╖ Британ╕╖..?

- Зараз у контекст╕ в╕йни важливим ╓ збереження ╓дност╕ НАТО та ╢С. Жодний новий союз не може цього послабити. Якщо Велика Британ╕я чи Польща хочуть активн╕ше допомагати Укра╖н╕ – це дуже добре. Але сьогодн╕ я б не пропонував формувати концепц╕й нових союз╕в, оск╕льки нев╕домо, як на це може в╕дреагувати рос╕я. кремль може це використати як прив╕д до сво╖х якихось ще б╕льш активних д╕й. З ╕ншого боку, скептично налаштован╕ до Укра╖ни сили в ╢вроп╕ говоритимуть, що нехай тод╕ Укра╖ною займаються Польща, кра╖ни Балт╕╖ ╕ Велика Британ╕я. Сьогодн╕ треба зосередитися на зм╕цненн╕ ╓вропейсько╖ ╓дност╕, оск╕льки вона буде потр╕бною на багато рок╕в.

Розмову в╕в Юр╕й Банахевич

www.ukrinform.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 15.07.2022 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=24328

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков