Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День тисяча триста тридцять перший…


ЧИ ГОТОВ╤ УКРА╥НЦ╤ ДО ТЕРИТОР╤АЛЬНИХ ПОСТУПОК ЗАДЛЯ ЗАК╤НЧЕННЯ В╤ЙНИ
Якщо мова йде про оф╕ц╕йне визнання окремих територ╕й частиною Рос╕╖, то переважна б╕льш╕сть...


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День тисяча триста двадцять четвертий…


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День тисяча триста с╕мнадцятий…


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День тисяча триста десятий...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 29.04.2022 > Тема "Бути чи не бути?"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#17 за 29.04.2022
╤СТОРИЧНИЙ ЗЛАМ В РАМШТАЙН╤

Не хочемо бути безп╕дставними оптим╕стами, але дуже в╕рог╕дно, що 26-го кв╕тня були створен╕ умови для досягнення перелому у в╕йн╕ проти пут╕нсько╖ навали.

В цьому контекст╕ зустр╕ч у Рамштайн╕ може стати ╕сторичною. На н╕й був оголошений новий пол╕тичний курс Сполучених Штат╕в (╕ низки союзних кра╖н) щодо в╕йни РФ проти Укра╖ни.

Якщо сформулювати простою мовою, то йдеться про те, що США будуть п╕дтримувати Укра╖ну в тому обсяз╕, в якому треба, щоби ми досягли однозначно╖ перемоги над ворогом.

За належно╖ реал╕зац╕╖ ц╕╓╖ пол╕тики ми отрима╓мо необх╕дний ключовий компонент нашо╖ перемоги, якого нараз╕ не вистача╓.

За прийнятим у кра╖нах НАТО п╕дходом, в╕йськов╕ д╕╖ можна розглядати як боротьбу в╕йськових спроможностей двох стор╕н.

Визначення структури спроможностей в р╕зних кра╖нах р╕зне. Проте найб╕льш загальновживаною ╓ саме американська "формула", яку також як базову використову╓ штаб-квартира НАТО.

Цей п╕дх╕д був взятий до використання й М╕ноборони Укра╖ни.

Базов╕ компоненти спроможностей:

– доктрина (тобто правила ведення бойових д╕й);

– орган╕зац╕я роботи п╕дрозд╕л╕в;

– особовий склад ╕ його п╕дготовка;

– кер╕вний склад та його навчання;

– озбро╓ння та в╕йськова техн╕ка (в тому числ╕ запаси), а також необх╕дна ╕нфраструктура.

Рос╕йськ╕ спроможност╕ завжди вважалися превалюючими в основному за двома ознаками: озбро╓ння та чисельн╕сть особового складу.

Б╕льш╕сть зах╕дних експерт╕в досить скептично ставилася до шанс╕в Укра╖ни у тотальн╕й в╕йн╕ проти РФ.

При пор╕внянн╕ к╕лькост╕ л╕так╕в, засоб╕в сил ППО, ракет, корабл╕в, танк╕в та ╕ншого обладнання Укра╖на, за ╖хн╕ми висновками, мала надто незначний ресурс.

Проте наш╕ партнери розум╕ли, що укра╖нц╕ будуть в╕дважно та вм╕ло битися та зад╕ють вс╕ ╕снуюч╕ можливост╕.

Треба зазначити, що б╕льша частина зах╕дних експерт╕в вже пару десятк╕в рок╕в не мали досв╕ду регулярно╖ в╕йни.

Вс╕ ╖хн╕ практичн╕ бойов╕ д╕╖ зводилися до боротьби з б╕льш слабкими з класично╖ точки зору суперниками. В основному це були бо╖ з нерегулярними силами, партизанськими рухами, що були незр╕внянно менш п╕дготовлен╕ та оснащен╕, але застосовували багато асиметричних тактик.

Такими були в╕йни в Афган╕стан╕ та б╕льша частина в╕йни в ╤раку.

Зах╕дн╕ кра╖ни мали досить тривожний досв╕д. Малочисельн╕ угруповання (insurgents) цих кра╖н чинили завзятий та часто усп╕шний спротив супернику, що переважа╓. Для перемоги над ними кра╖ни Заходу залучали величезн╕ ресурси та все одно несли сутт╓в╕ втрати.

Саме тому Зах╕д перед в╕йною покладав велик╕ спод╕вання на укра╖нський рух опору та "тактику малих груп". Саме вони мали застосовувати асиметричн╕ прийоми для враження сил та засоб╕в суперника, що переважа╓.

Через це допомога партнер╕в спочатку була повн╕стю зосереджена на п╕дтримц╕ ╕ндив╕дуальним озбро╓нням. Його надавали з розрахунку на те, що сили ворога зайдуть далеко на територ╕ю Укра╖ни, але п╕сля цього будуть нести пост╕йн╕ втрати через д╕ю укра╖нських моб╕льних п╕дрозд╕л╕в.

За такого п╕дходу розраховувати на перемогу в осяжний терм╕н важко так само, як важко ч╕тко ╖╖ спланувати.

Вс╕ оч╕кували, що Рос╕я одразу ж встановить панування в пов╕тр╕ через придушення протипов╕тряно╖ оборони та ав╕ац╕╖ Укра╖ни. На думку зах╕дних експерт╕в, це дало би рос╕янам можлив╕сть нейтрал╕зувати велик╕ формування, наприклад, танков╕ та артилер╕йськ╕ п╕дрозд╕ли.

На швидку та безбол╕сну перемогу за допомогою переважно класичних засоб╕в розраховували ╕ рос╕яни, як╕ самовпевнено заявили про пригн╕чення нашо╖ ППО вже за пару годин п╕сля початку вторгнення, у чому сутт╓во прорахувалися.

Зах╕д перед в╕йною покладав велик╕ спод╕вання на укра╖нський рух опору та "тактику малих груп".

╤ тут трапилося те, що зах╕дн╕ експерти не передбачали: в╕дсутн╕сть переваги в озбро╓нн╕ Укра╖на компенсувала ╕ншими складовими спроможностей. А саме – кращою орган╕зац╕╓ю, кращим командуванням, кращою п╕дготовкою та мотивац╕╓ю особового складу.

Причому за вс╕ма цими компонентами Укра╖на переважала й переважа╓ з великим в╕дривом.

Один ╕з головних урок╕в ц╕╓╖ в╕йни поляга╓ в тому, що переваги в озбро╓нн╕ та чисельност╕ ╓ менш важливими, н╕ж ефективн╕сть.

Рос╕яни також давно не мають досв╕ду у класичних в╕йнах. В Афган╕стан╕, Чечн╕, Сир╕╖ та низц╕ менших конфл╕кт╕в рос╕яни воювали з набагато меншими арм╕ями ╕з не зовс╕м переконливим результатом.

Стикнувшись з м╕цною арм╕╓ю Укра╖ни, рос╕яни в╕дкрилися всьому св╕ту по-справжньому – як слабко орган╕зован╕, недолуг╕ та дик╕.

Будь-яка спроможн╕сть наст╕льки сильна, наск╕льки сильна ╖╖ найслабк╕ша частина. Люди ╓ найслабшою частиною арм╕╖ РФ, причому як командири, так ╕ солдати.

Звання одн╕╓╖ з найсильн╕ших арм╕й св╕ту вони втратили через м╕сяць бойових д╕й. РФ зараз переважа╓ виключно к╕льк╕стю озбро╓ння та бо╓припас╕в.

Сили оборони Укра╖ни, готуючись до в╕йни, змогли швидко зорган╕зуватись для в╕дпов╕д╕.

Д╕йсно, переносн╕ протитанков╕ та зен╕тн╕ ракетн╕ комплекси та сили територ╕ально╖ оборони в╕д╕грали велику роль. Допомога союзник╕в була важливою. Але припущення, що б╕льш╕сть усп╕х╕в Укра╖ни в перший м╕сяць в╕йни були виключно результатом зад╕яння малих груп та ╕ндив╕дуальних засоб╕в ураження, ╓ нев╕рним.

Вм╕ле застосування артилер╕╖, ракет, бронетехн╕ки, ППО та ав╕ац╕╖ стало надважливим чинником, що нан╕с ворогу незворотних втрат.

Усв╕домлення цього факту стало для зах╕дних в╕йськових та експерт╕в великим в╕дкриттям.

Вони побачили новий для себе тип бойових д╕й, велику перевагу б╕льш вм╕ло╖ та орган╕зовано╖ арм╕╖ Укра╖ни. А один ракетний удар двома ракетами "Нептун" сутт╓во зм╕нив ╖хн╕ уявлення про практику бойових д╕й на мор╕.

╤ тому наш╕ закордонн╕ колеги побачили нову реальн╕сть, в як╕й арм╕я Укра╖ни, чий в╕йськовий бюджет в 11-12 раз╕в був менший за рос╕йський, може перемагати.

Причому вади рос╕ян в орган╕зац╕╖ та формуванн╕ особового складу мають фундаментальн╕ причини. ╤ нав╕ть за умов повного ╖х розум╕ння (що для рос╕ян теж проблема, судячи з усього) ворог не зможе виправити це н╕ за р╕к, н╕ за два.

На переписування структури арм╕╖, настанов та практик ╕ в╕дпов╕дну п╕дготовку мають п╕ти роки. Яких у арм╕╖ РФ, що вже втратила неприпустиму ╕ рекордну к╕льк╕сть в╕йськовослужбовц╕в ╕ техн╕ки, нема╓.

Один ╕з головних урок╕в ц╕╓╖ в╕йни поляга╓ в тому, що переваги в озбро╓нн╕ та чисельност╕ ╓ менш важливими, н╕ж ефективн╕сть.

Все вищеперераховане означа╓, що для перемоги нам треба виправити диспропорц╕ю у спроможностях. Тобто поповнити склад озбро╓ння саме тими видами, як╕ можуть бути найб╕льш ефективн╕ в ц╕й в╕йн╕. Серед ╕ншого це – артилер╕я, ракетн╕ системи, бронетехн╕ка, ав╕ац╕я та ППО.

Перш╕ кроки ми побачили у постачанн╕ нового обладнання – бронетехн╕ки та гаубиць. ╥хня обмежена к╕льк╕сть св╕дчила про усв╕домлення наших переваг, проте ще не була закр╕плена зах╕дними кра╖нами на державному р╕вн╕.

Цей процес розвивався, ╕ нарешт╕ у в╕второк було заявлено: союзники п╕д проводом США ╕нвестують не просто в оп╕р чи в боротьбу, вони ╕нвестують у перемогу. Тобто в результат. З ус╕ма насл╕дками, в тому числ╕ щодо обсяг╕в допомоги, тип╕в озбро╓ння ╕ в╕дпов╕дного ф╕нансового ресурсу.

Це було озвучено вперше, ╕ це перелом.

В╕йна – це не лише боротьба спроможностей, але й боротьба ресурс╕в. В Укра╖ни обмежений ресурс, але, залучивши п╕дтримку кра╖н Заходу, направлену на результат, ми зм╕ню╓мо цей чинник на свою користь. В╕йськов╕ бюджети кра╖н Заходу в десятки раз╕в перевищують рос╕йськ╕.

Якщо (а тепер вже коли) наш╕ Збройн╕ сили отримають необх╕дний ресурс у техн╕ц╕ та припасах у потр╕бн╕й к╕лькост╕ та часових рамках, ми неодм╕нно переможемо. Ми в╕рили в це завжди. Але тепер у це в╕рить весь демократичний св╕т, ╕ в╕н готовий робити в╕дпов╕дн╕ кроки.

Треба також розум╕ти, що згадан╕ заяви роблять у в╕дпов╕дному пол╕тичному контекст╕.

Укра╖на ма╓ у сво╖й боротьб╕ величезну п╕дтримку народ╕в демократичних кра╖н. З часу Друго╖ св╕тово╖ в╕йни це не лише найб╕льша в╕йна, але й перша в╕йна, де н╕ у кого нема╓ питання, на чи╓му боц╕ правда.

В╕льний св╕т розгляда╓ ╖╖ як боротьбу добра з╕ злом, де останн╓ ма╓ бути повалене.

Так╕ битви в сучасност╕ в╕дбуваються нечасто, тому без переб╕льшень це викликало в людях глибок╕ почуття та культурн╕ асоц╕ац╕╖ – св╕тло та темрява, Давид ╕ Гол╕аф тощо.

Пут╕н бачить, що укра╖нський дух – незламний.

Аморальн╕ та крим╕нальн╕ практики, що ╖х застосову╓ ця людина, ╓ в╕домими з ╕стор╕й ╕нших в╕йн та конфл╕кт╕в: пов╕трян╕ атаки на м╕ста (так зван╕ "стратег╕чн╕ бомбардування"), терористичн╕ акти проти населення ("державний тероризм") та терор на захоплених територ╕ях.

Вс╕ вони мають одну лише ц╕ль – залякування та деморал╕зац╕я населення та зменшення вол╕ до спротиву.

Але з нами така тактика не працю╓. Це бачить ╕ весь св╕т.

"Я думав, що знав, що таке см╕лив╕сть. А пот╕м побачив укра╖нц╕в", – написав один з автор╕в The New York Times.

Ця см╕лив╕сть стала вир╕шальною у здвигу парадигми зах╕дних пол╕тик╕в щодо допомоги.

Володимир Зеленський без переб╕льшень зараз – найпопулярн╕ший пол╕тик сучасного св╕ту, а п╕дтримка Укра╖ни у ц╕й в╕йн╕ ма╓ б╕льше прихильник╕в серед населення зах╕дних кра╖н, н╕ж будь-хто м╕г би соб╕ уявити.

Але це вкотре доводить, що партнерство ╕ колективна безпека – не порожн╕ слова. ╤ що справжн╕ друз╕ п╕знаються в б╕д╕. ╤ що сусп╕льства, побудован╕ на сп╕льних ц╕нностях, мають п╕дтримувати одне одного.

В╕йна – це не лише боротьба спроможностей, але й боротьба ресурс╕в.

Тепер важливе належне виконання заявленого.

Державна пол╕тика наст╕льки реальна, наск╕льки як╕сно вона викону╓ться. Р╕шення мають бути прийнят╕, бюджети визначен╕, обладнання ма╓ бути вид╕лене. Швидко ╕ р╕шуче.

Кожен день ма╓ значення. В╕д во╓нно-пол╕тичного кер╕вництва та дипломат╕в вимага╓ться величезна важка робота.

На жаль, майбутня перемога – це ще не перемога вже завтра. У безсил╕й злоб╕ Пут╕н ще буде кидатися ракетами, вбивати невинних громадян, атакувати наш╕ сили та намагатися захопити якнайб╕льше населених пункт╕в та територ╕й.

Побачивши, що поразка близько, в╕н почне пропонувати якусь угоду, наприклад, припинення вогню, яку порушить, щойно зможе (зв╕сно, звинувативши в цьому Укра╖ну).

Тому нашим ╓диним вибором ╓ перемога.

Британц╕ були вражен╕ зверненням Зеленського до член╕в ╖хнього парламенту, в якому президент Укра╖ни, проводячи паралел╕, процитував звернення Черчилля до цього ж парламенту перед Другою св╕товою.

Добре знаючи цей класичний текст, вони сам╕ можуть його продовжити: "...яка наша ц╕ль? Перемога. Незважаючи на весь жах та те, якою б не була важкою до не╖ дорога. Бо порятунок можливий лише через перемогу".

Андр╕й Загороднюк,

Центр оборонних стратег╕й

www.pravda.com.ua

 

ЗУСТР╤Ч У РАМШТАЙН╤ ЗАСВ╤ДЧИЛА СТВОРЕННЯ АНТИПУТ╤НСЬКО╥ КОАЛ╤Ц╤╥

Зустр╕ч глав оборонних в╕домств понад 40 кра╖н на ав╕абаз╕ Рамштайн фактично засв╕дчила створення антипут╕нсько╖ коал╕ц╕╖, метою яко╖ ╓ перемога Укра╖ни у в╕йн╕ з рос╕╓ю.

Таку думку висловив в еф╕р╕ нац╕онального телемарафону колишн╕й постпред Укра╖ни при ООН ╕ експосол Укра╖ни в США Володимир ╢льченко, пов╕домля╓ Укр╕нформ.

«Я в цьому (зустр╕ч╕ на ав╕абаз╕ Рамштайн – ред.) бачу дуже просту, але дуже важливу для Укра╖ни р╕ч – це фактично створення антипут╕нсько╖ коал╕ц╕╖… Це св╕дчить про те, що назад дороги в╕д ц╕╓╖ боротьби нема╓. Це мен╕ нагаду╓ - з певною натяжкою, бо це були ╕нш╕ ╕сторичн╕ обставини, - антиг╕тлер╕вську Тегеранську конференц╕ю 1943 року, на як╕й уже почали домовлятися, що буде п╕сля того, як фашистська Н╕меччина буде переможена ╕ яким буде св╕т п╕сля в╕йни », - сказав ╢льченко.

В╕н додав, що до цього ми, можливо, ще не д╕йшли, водночас, на його думку, зустр╕ч на ав╕абаз╕ Рамштайн св╕дчить, як м╕н╕мум, про набагато б╕льший р╕вень координац╕╖ допомоги.

У цьому контекст╕ ╢льченко в╕дзначив створення у Штутгарт╕ центру координац╕╖ постачання в╕йськово╖ допомоги Укра╖н╕ ╕ заяву державного секретаря США Ентон╕ Бл╕нкена, що Сполучен╕ Штати прискорюють постачання збро╖ Укра╖н╕ ╕ тепер цей процес зазвичай займа╓ всього 72 години п╕сля отримання запиту в╕д Укра╖ни.

«Це дуже швидко, це небачен╕ темпи. Так, можливо, це трошки зап╕зно, але тим не менше, це св╕дчить про те, що ╕ НАТО в ц╕лому, ╕ окрем╕ кра╖ни НАТО, ╕ ╢С, ╕ св╕т прекрасно розумують, як важливо сьогодн╕ дуже швидко надавати допомогу Укра╖н╕, адже йдеться вже не просто про те, щоб Укра╖на вистояла, а про те, щоб Укра╖на перемогла у ц╕й в╕йн╕, ╕ про це в╕дкрито говорили ╕ президент Байден, ╕ держсекретар Бл╕нкен, ╕ м╕н╕стр оборони Ост╕н та ╕нш╕ високопосадовц╕», - акцентував дипломат.

Читайте також: Глава Пентагону оголосив про створення Контактно╖ групи з питань оборони Укра╖ни

Як пов╕домляв Укр╕нформ, за ╕н╕ц╕ативи США у в╕второк на ав╕абаз╕ Рамштайн у ФРН в╕дбулася зустр╕ч глав оборонних в╕домств та начальник╕в штаб╕в понад 40 держав. За словами голови Об'╓днаного ком╕тету начальник╕в штаб╕в ЗС США генерала Марка М╕лл╕, головне завдання переговор╕в – синхрон╕зац╕я та координац╕я в╕йськово╖ допомоги Ки╓ву.

М╕н╕стерство оборони США створило центр управл╕ння для координац╕╖ постачання та оптим╕зац╕╖ доставки в╕йськово╖ допомоги Укра╖н╕ у н╕мецькому Штутгарт╕, в зон╕ в╕дпов╕дальност╕ ╢вропейського командування США.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 29.04.2022 > Тема "Бути чи не бути?"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=24147

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков