"Кримська Свiтлиця" > #15 за 15.04.2022 > Тема "Резонанс"
#15 за 15.04.2022
«МОСКВА» ТОНЕ, АБО ТАКИЙ В╤Н, ГН╤В УКРА╥НСЬКОГО «НЕПТУНА»
Надвеч╕р 13 кв╕тня стало в╕домо про вкрай рад╕сну новину: ракетний крейсер про╓кту 1164 «Москва», горд╕сть ЧФ рф, який брав безпосередню участь у бомбардуванн╕ наших прикордонник╕в на остров╕ Зм╕╖ний, зрештою д╕стався свого м╕сця призначення. ╤ допом╕г йому в цьому укра╖нський ПКР «Нептун», який сто╖ть на сторож╕ Чорного моря.
Цю ╕нформац╕ю п╕дтвердила пресслужба Оперативного командування «П╕вдень».
«Ворожий крейсер, який був уражений крилатими ракетами «Нептун», отримав сутт╓в╕ пошкодження. Виникла пожежа. ╤нш╕ одиниц╕ корабельного угруповання намагалися надати допомогу, але шторм ╕ потужний вибух бо╓запасу перекинули крейсер, ╕ в╕н почав тонути», - йдеться в пов╕домленн╕.
Крейсер «Москва»: що про нього в╕домо?
Корабель був спущений на воду в 1979 роц╕. На момент розвалу СРСР крейсер знаходився на укра╖нському суднобуд╕вному завод╕ в Микола╓в╕, але рос╕я висловила зац╕кавлен╕сть в тому, щоб не залишати його Укра╖н╕, а повернути соб╕. У п╕дсумку рф демонтувала ╕ в╕ддала Укра╖н╕ певне озбро╓ння крейсера, ╕ в 1999 роц╕ вивела його у св╕й порт у Севастопол╕. «Москва» стала головним судном ЧФ рос╕╖ та брала участь у низц╕ в╕йськових конфл╕кт╕в.
Наприклад, у серпн╕ 2008 року крейсер д╕йшов до берег╕в Груз╕╖ п╕д час нападу рос╕╖ на цю кра╖ну ╕ був залучений п╕д час операц╕й по знищенню грузинського флоту.
В лютому - березн╕ 2014 року «Москва» була залучена до рос╕йсько╖ операц╕╖ ╕з захоплення Криму. Зокрема, крейсер блокував вих╕д корабл╕в укра╖нського флоту ╕з бухти Донузлав б╕ля Севастополя.
У 2015 роц╕ – у рос╕йськ╕й в╕йськов╕й операц╕╖ в Сир╕╖.
Ну ╕, як уже згадувалося… 24 лютого, у перший день повномасштабного вторгнення рашист╕в, крейсер «Москва» брав участь в атац╕ на прикордонний пост Укра╖ни на остров╕ Зм╕╖ний. Саме тод╕ один ╕з укра╖нських прикордонник╕в – Роман Грибов – на вимогу здатися заявив: «Русск╕й во╓нний корабль, ╕ди нах*й». Ця фраза стала всесв╕тньо в╕домою, породивши ц╕лу купу жарт╕в та мем╕в. Зокрема, цей момент закарбований на марц╕ «Укрпошти». Символ╕чно, що цю марку було презентовано за день до того, як крейсер був уражений укра╖нською ракетою.
«12 кв╕тня Укрпошта випустила марку з напрямком рос╕йського корабля, а вже 13 кв╕тня завдяки ЗСУ в╕н туди п╕шов. Щоб не гаяти часу, вже дума╓мо над наступними ╕деями», - написав у Facebook директор «Укрпошти» ╤гор См╕лянський.
Характеристики крейсера:
Довжина – 186,4 м;
Ширина – 20,8 м;
Осадка – 8,4 м;
Водотоннажн╕сть – 11,5 тис. тонн;
Швидк╕сть – повного ходу – 32,5 вузл╕в, економ╕чного ходу – 18 вузл╕в;
Автономн╕сть плавання – 7 500 миль при 18 вузлах;
Автономн╕сть по запасам пров╕анту — 30 д╕б;
Ек╕паж – 510 чолов╕к.
Чим озбро╓ний:
артилер╕йською установкою АК-130;
ш╕стьма зен╕тними артилер╕йськими установками АК-630;
в╕сьмома пусковими установками протикорабельних крилатих ракет П-1000 Вулкан;
в╕сьмома зен╕тними ракетними комплексами С-300Ф;
двома ЗРК Оса-МА;
двома торпедними апаратами кал╕бру 533 м╕л╕метри;
на палуб╕ Москви базувався гел╕коптер Ка-27.
Ураження «Нептуном»: як це було?
Сво╖ припущення на цю тему висловив у коментар╕ Укр╕нформу кап╕тан 1 рангу в запас╕ Петро Супрун: «За наявною ╕нформац╕╓ю, в умовах штормово╖ погоди ракетний крейсер «Москва», зд╕йснюючи заходи з блокування судноплавства в П╕вн╕чно-зах╕дн╕й частин╕ акватор╕╖ Чорного моря (перебуваючи поблизу о. Зм╕╖ний), був уражений двома протикорабельними ракетами. Це призвело до втрати його ходу та виникнення пожеж╕ високо╖ ╕нтенсивност╕».
Заходи боротьби за житт╓здатн╕сть корабля виявилися безусп╕шними, як ╕ спроби рятувально╖ операц╕╖ в штормовому мор╕ в подальшому.
«Ек╕паж – повн╕стю або частково – покинув корабель. Нин╕ проходить ╕нформац╕я про евакуац╕ю турецьким судном 54 член╕в ек╕пажу», - додав експерт.
Дал╕ була детонац╕я бо╓комплекту ╕ корабель…
«Командування ВМСУ вм╕ло використало важк╕ погодн╕ умови на мор╕ (шторм) при в╕ддач╕ розпорядження бойовому розрахунку РК-360МЦ Нептун на ураження ц╕л╕. Внасл╕док штормового моря, а також, враховуючи низьковисотну тра╓ктор╕ю польоту ПКР (протикорабельних ракет), на к╕нцевий д╕лянц╕ вони були не виявлен╕ (чи виявлен╕ зап╕зно) корабельною РЛС на фон╕ водно╖ поверхн╕ для орган╕зац╕╖ протид╕╖. Не спрацювало ППО корабля – н╕ дальньо╖ зони ураження ЗРК Форт М (аналог сухопутного С-300), н╕ ближньо╖ 2х2 ПУ ЗРК Оса-М чи на достр╕л╕ 6х6-30мм МЗАК АК-630М. Не спрацювали й системи постановки перешкод ПК-2, ПК-10 та МП-152 «Кольцо»,
Корабель був уражений двома ПКР.
«Одн╕╓ю ракетою в район носового машинного в╕дд╕лення, що призвело до втрати ходу. А другою – в борт центрально╖ частини корабля, в район розташування батаре╖ УВП (установок вертикального пуску) ЗРК Форт М, що ╕ призвело до фатальних насл╕дк╕в – детонац╕╖ ЗКР, розташованих в барабанних установках», - п╕дсумував Петро Супрун.
Експерти: що для рашистського ЧФ означа╓ втрата «Москви»?
«Ракетний крейсер «Москва» - це флагманський корабель Чорноморського флоту про╓кту 1164 «Атлант». Таких корабл╕в у склад╕ рос╕йського флоту було лише три: кр╕м «Москви» ╓ ще «Варяг» ╕ «Маршал Устинов». Зазначу, що довгий час обговорювалося питання про в╕дправку крейсера, якому вже понад 40 рок╕в, на спок╕й, тобто – на брухт. Але, оск╕льки Рос╕я на сьогодн╕ техн╕чно та технолог╕чно не здатна будувати ракетн╕ крейсери схожого типу, його в╕дправили на ремонт, у якому корабель пробув три роки та вийшов ╕з нього у 2020 роц╕», - коменту╓ в╕йськово-пол╕тичний оглядач групи «╤нформац╕йний спротив» Олександр Коваленко.
Тод╕ рос╕йське командування заявляло, що ремонт дозволить кораблю прослужити ще десятки рок╕в.
«╤з 30 вересня 2015 року крейсер «Москва» очолював пост╕йне оперативне з'╓днання ВМФ Рос╕╖ у сх╕дн╕й частин╕ Середземного моря. Правда, його ратн╕ подвиги в Середземному мор╕ тривали не довго. Не дивлячись нав╕ть на те, що б╕льшу частину часу в╕н просто пров╕в у сир╕йському порту Латак╕╖ або на якор╕ б╕ля узбережжя, прикриваючи угруповання ЗС РФ у САР, ╕ вже 9 с╕чня 2016 року повернувся в порт прописки – Севастополь. П╕сля цього походу крейсер “Москва” до 2018 року не брав участ╕ у великих в╕йськово-морських заходах, лише пер╕одично нагадуючи про себе на р╕зноман╕тних парадах», - зауважив в╕йськовий експерт.
Це говорить про те, каже в╕н, що з сир╕йського походу старий крейсер повернувся в не найкращому техн╕чному стан╕.
«Фактично, втрата даного крейсера це ще б╕льший ляпас рос╕йському флоту, н╕ж удар по груп╕ БДК у Бердянську. Зам╕ни цього корабля в рос╕╖ нема╓, а його втрата – це серйозне послаблення вс╕╓╖ чорноморсько╖ групи рф», - п╕дкреслив пан Коваленко.
Такий в╕н, гн╕в Нептуна!
«В СРСР ╕ пострадянськ╕й рф прийнято гучно називати корабл╕ цього про╓кту «вбивцями ав╕аносц╕в». Вт╕м, за свою ╕стор╕ю жодного ав╕аносця жоден з них не уразив. Та й взагал╕ - нев╕домо про жоден в╕йськовий корабель, знищений «Атлантами» (це ╖х нова назва за рос╕йськими канонами). ╢ таких «вбивць» у ВМФ РФ лише три. Дво╓ з них, «Уст╕нов» ╕ «Варяг» (до слова, колишня «Червона Укра╖на») з П╕вн╕чного ╕ Тихоокеанського флот╕в , тусуються зараз в Середземному мор╕. Саме ╖х турки через Чорноморськ╕ протоки, неоч╕кувано для рашист╕в, не пустили. А найстар╕ший - «Москва» - донедавна п╕ратствував у Чорному мор╕, паралельно виконуючи «паркетну» функц╕ю флагмана рашистського Чорноморського флоту», - каже кап╕тан I рангу в запас╕, кер╕вник в╕йськових програм Центру глобал╕стики «Стратег╕я ХХ╤» Павло Лак╕йчук.
Основне озбро╓ння «Москви» ПКРК «Базальт» («Вулкан») не придатний для стр╕льби по береговим ц╕лям.
«Отже, залишалося «Москв╕» т╕льки жахати беззбройних прикордонник╕в на Зм╕╖ному сво╓ю 130-мм артилер╕╓ю та керувати угрупованням ударних корабл╕в др╕бн╕ших – фрегат╕в ╕ катер╕в. Але… Фрегат╕в ╕ катер╕в, озбро╓них «Кал╕брами», як╕, з-п╕д крила «Москви», безкарно зд╕йснювали ракетн╕ обстр╕ли укра╖нських м╕ст: комплекс ППО «Москви» С-300Ф «Форт» забезпечував протипов╕тряну оборону всього п╕ратського угруповання. Нарешт╕, штатний ек╕паж корабля – близько 480 моряк╕в. Та ще 30-50 оф╕цер╕в «походного штабу». Разом десь 510-530 орк╕в. ╢ спод╕вання, що б╕льш╕сть з них п╕шла на корм чорноморським бичкам. Такий в╕н, гн╕в Нептуна!» - ╕рон╕зу╓ пан Лак╕йчук.
Питання, чи ╓ рашистам чим компенсувати втрату «Москви»? Зрештою, що «призначать» новим флагманом?..
«Це, до реч╕, найкумедн╕ше. Флагманом рос╕йського флоту ╓ «Адм╕рал Кузн╓цов», той самий крейсер, який дос╕ в ремонт╕. Тобто флот ╕з флагманом на безк╕нечному ремонт╕», - каже Олександр Коваленко.
Аналог╕чно – з ЧФ ВМФ рф…
«Призначати флагманом сторожовий корабель чи БДК? Це ганьба для флоту. Я не виключаю, що можуть призначити флагманом якийсь бойовий корабель в╕ддалено ╕ на цьому все. Але такий ф╕нт командування буде ще б╕льшим приниженням для флоту», - додав експерт групи «╤нформац╕йний спротив».
«Втрата крейсера «Москва» дуже вагома для флоту рф, оск╕льки це був одним з ╕нструментар╕в про╓кц╕╖ сили в Середземноморському рег╕он╕. Тобто в план╕ протистояння ВМС США на фон╕ втрати рос╕╓ю де-факто статусу океансько╖ держави. «Москва» був одним ╕з небагатьох ударних корабл╕в океансько╖ зони ╕ ╓диний на ЧФ рф. Це перше. А друге – це дуже потужний удар по престижу на р╕вн╕ держави. Корабель мав символ╕чний статус та ╕м'я», - доповню╓ колег Петро Супрун.
А щодо наступного флагмана…
«Думаю, що призначать, виходячи ╕з наявних сил. Це буде якийсь ╕з фрегат╕в – б╕льш нових корабл╕в, оснащених ракетними комплексами, як╕ здатн╕ уражати ц╕л╕ на узбережж╕», - стверджу╓ кап╕тан 1 рангу в запас╕.
За «Москву» рос╕я спробу╓ помститися, але х╕ба ж ми до цього не готов╕?
«Розум╕╓мо, що ворог готуватиме усе, аби в╕дпов╕сти за «Москву». Ми готов╕ до усього, бо сили оборони контролюють процес. Одеський оборонний район ╓ живим арм╕йським орган╕змом, який в╕дсл╕дкову╓ ус╕ можлив╕ ризики», - пов╕домив речник Одесько╖ обласно╖ в╕йськово╖ адм╕н╕страц╕╖ Серг╕й Братчук, наголосивши: ймов╕рн╕сть ракетних удар╕в по м╕сту та рег╕ону залиша╓ться високою.
А що на це скажуть наш╕ експерти?
«╤з втратою рос╕янами «Москви» зменшення ╕нтенсивност╕ ракетних обстр╕л╕в оч╕кувати год╕. Швидше, це буде обумовлено критичною нестачею в╕дпов╕дних недешевих ╕ складних у виробництв╕ бо╓припас╕в – крилатих ракет. А от з системою управл╕ння угрупованням сил на мор╕ у рашист╕в виникнуть проблеми – доведеться ╖м шукати ╖й зам╕ну. А це не такий швидкий процес. З протипов╕тряною обороною угруповання корабл╕в у Чорному мор╕ без «Москви» у рос╕ян теж виникають критичн╕ проблеми – н╕кому буде прикрити н╕ ударн╕ групи, н╕ можливий морський десант, - доведеться компенсувати це винищувальною ав╕ац╕╓ю. А вона оркам потр╕бна в ╕ншому м╕сц╕, на критично важливих напрямках», - каже Павло Лак╕йчук.
«В ц╕лому ж, звичайно, знищення ракетного крейсера вплине не т╕льки на частоту ╕ ╕нтенсивн╕сть завдання удар╕в, а й на оперативну д╕яльн╕сть рос╕йських корабл╕в б╕ля наших ╕ в наших водах. Фактично, втрата кожного бойового корабля для рос╕╖ – це непоправна втрата, ╕ ризикувати тими, хто залишився, вона навряд чи стане», - доповню╓ Олександр Коваленко.
На його думку, це вплине на рашистську активн╕сть та оперативн╕ можливост╕, адже вони намагатимуться витримувати безпечну дистанц╕ю.
«Звичайно, п╕сля знищення «Москви» сл╕д оч╕кувати на якусь агон╕ю, помсту за флагман, якийсь масований ракетний удар. Але рос╕я зараз не ма╓ можливост╕ повторити удари аналога 24 та 25 лютого, а по решт╕ наше ППО продовжу╓ працювати досить ефективно», - п╕дсумував в╕йськовий експерт.
В цьому ж ключ╕... Нагада╓мо, що буквально напередодн╕ Укра╖на отримала в╕д Словаччини системи С-300, як╕ досить ефективно виконують свою роль проти значно╖ частини об'╓кт╕в рос╕йських окупант╕в: в╕д ав╕ац╕╖ ╕ до ракет. Мешканц╕ Ки╓ва ╕ Дн╕пра, а також деяких ╕нших великих укра╖нських м╕ст вже знають, як працю╓ ця ППО. Тож продовжу╓мо тримати стр╕й. П╕дтриму╓мо ╕ в╕римо в наш╕ Збройн╕ Сили! Переможемо!
Мирослав Л╕скович
www.ukrinform.ua
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 15.04.2022 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=24109
|