"Кримська Свiтлиця" > #11 за 19.03.2022 > Тема "З перших уст"
#11 за 19.03.2022
Олекс╕й Панич. АБО ПЕРЕМОЖЕ ДОБРО Й УКРА╥НА ВИЖИВЕ ЯК НАЦ╤Я, АБО НЕ ВИЖИВЕ ЛЮДСТВО
З початком в╕йни особливо хочеться чути людей, чи╓ профес╕йне ╕ громадянське покликання точно оц╕нювати наявне й реал╕стично дивитися в майбутн╓. Безперечно, що одним ╕з таких голос╕в – ╓ голос ф╕лософа та громадського д╕яча Олекс╕я Панича. З ним ми поговорили на р╕зн╕ теми, вт╕м, рос╕йсько-укра╖нська в╕йна, наше сп╕вв╕дношення з ус╕м рос╕йським – зараз ╕ пот╕м, п╕сля перемоги, усе ж були в центр╕ нашо╖ розмови. - Давайте почнемо ╕з того, як саме Укра╖на вже зм╕нила х╕д св╕тово╖ ╕стор╕╖? - До того, як Укра╖на стала р╕шуче опиратися пут╕ну, тренд був заданий такий: рф наступа╓ – Зах╕д в╕дступа╓, в╕дповза╓, огриза╓ться, ставить санкц╕йн╕ перешкоди тощо. Але… Одн╕╓ю рукою ставить санкц╕╖, а другою – допомага╓ ц╕ санкц╕╖ обходити. Тобто в Заходу була така ╕люз╕я, що з пут╕ним все ж таки можна замиритися, мовляв, ще щось йому згодувати, ╕ в╕н заспоко╖ться, ╕ з ним можна буде нормально мати справу. ╤ цей тренд почався набагато ран╕ше. Як т╕льки пут╕н прийшов до влади – Зах╕д узяв курс на те, що з рос╕╓ю можна й треба дружити, втягувати ╖╖ у св╕тову економ╕ку. Зах╕д уперто закривав оч╕ на все, що суперечило ц╕й настанов╕. Мовляв, так, рф поводиться невиховано, робить брутальн╕ реч╕ в р╕зних рег╕онах св╕ту, ну, але ж ми також це колись робили, а тому можемо певний час ╕ потерп╕ти, ╕, можливо, вони переб╕сяться. Напад пут╕на на Укра╖ну показав, що не буде цього. А Укра╖на показала, що можна пут╕ну чинити оп╕р, нав╕ть маючи набагато обмежен╕ш╕ ресурси, н╕ж Зах╕д. На цьому просування пут╕на з його пол╕тикою у св╕т╕ зупинилося. Укра╖на показала, що це можна зупинити т╕льки силою, жодними ╕ншими засобами – н╕. Тут наша держава справд╕ обернула св╕товий тренд. Якби Укра╖на не опиралася, то лишень уяв╕ть соб╕, що було б… А було б те, про що за к╕лька дн╕в до нападу пут╕на на Укра╖ну написав Роберт Каган, чолов╕к В╕ктор╕╖ Нуланд: «Давайте уяв╕мо соб╕ на хвилинку, що пут╕н завоював Укра╖ну». А дал╕ – почав описувати св╕т, який, зв╕сно буде незадоволений, буде опиратися, введе ще як╕сь санкц╕╖, але, врешт╕ решт, прийме все це як дан╕сть. А тому, наголосив Каган, нумо анал╕зувати нову геопол╕тичну реальн╕сть, що все це тепер пут╕нське, а не наше. Про що це я? А про те, що вс╕ уже були готов╕ це проковтнути, як оту непри╓мну п╕гулку. Мовляв, хто ж пут╕на зупинить, якщо в╕н цього хоче. Укра╖на показала, що зупинити можна ╕ треба. Тепер ма╓ бути соромно вс╕м тим анал╕тикам, як╕ цього не оч╕кували. - В╕д чого залежить стаб╕льн╕сть цього тренду? Пита╓те, в╕д чого залежить стаб╕льн╕сть тренду? Ну, старий тренд уже зруйновано, а новий – на оп╕р пут╕ну… Я не можу ч╕тко сказати, як довго в╕н триватиме, але з багатьох ознак видно, що Зах╕д зараз прокинувся, в╕н став радикальним. Що це значить? А те, що Зах╕д змушений був визнати, що допоки рос╕я ма╓ так╕ арсенали – мирною вона не буде. Основна небезпека для св╕ту зараз ╕де в╕д рос╕╖. Вона нав╕ть небезпечн╕ша, н╕ж Китай, н╕ж будь-який ╕нший рег╕он св╕ту. Фактично зараз на карту поставлено те, яким буде XXI стол╕ття людсько╖ цив╕л╕зац╕╖. Або це буде стол╕ття продовження вза╓мод╕╖ держав за правилами, або це буде стол╕ття повернення в геопол╕тичн╕ джунгл╕, де сильн╕ та хиж╕ рвуть слабких, ╕ кожен соб╕ вигриза╓ зону ╕нтерес╕в. Дещо спрощуючи, можна сказати: або це буде стол╕ття Фукуями, де св╕т, рано чи п╕зно, все ж таки п╕де по кол╕╖ усталених правил, свободи й ╕нших л╕беральних ц╕нностей, або – альтернатива – це буде XXI стол╕ття Гант╕нгтона. А саме: «з╕ткнення цив╕л╕зац╕й ╕ перебудова св╕тового порядку» на засадах того, що кожна цив╕л╕зац╕я сама соб╕ пише моральний кодекс, ╕ вони одна в одну не л╕зуть, а на кордонах гризуться м╕ж собою. От пут╕н зараз виборю╓ саме таке XXI стол╕ття, як його бачив Гант╕нгтон – дуже популярний у рос╕йського ф╕лософа-нациста Дуг╕на, а Дуг╕н, в╕дпов╕дно, в Кремл╕. Укра╖на знаходиться на передов╕й зах╕дно╖ цив╕л╕зац╕╖, виборюючи XXI стол╕ття Фукуями, де д╕ють ц╕нност╕, з яких найвища – людське життя, де нац╕я ма╓ право на свободу, незалежн╕сть ╕ в╕льний виб╕р. Тобто не може сильн╕ша рос╕я взяти й проковтнути Укра╖ну. Подавиться! - Укра╖нц╕ довго шукали яко╖сь об’╓днуючо╖ нац╕онально╖ ╕де╖. На вашу думку, ми ╖╖ вже нарешт╕ знайшли, в чому вона тепер поляга╓? - Зна╓те, я до цього в укра╖нських умовах ставлюся дуже скептично. Бо що таке нац╕ональна ╕дея француз╕в? Хтось зна╓? Або нац╕ональна ╕дея ╕спанц╕в, португальц╕в, словенц╕в, болгар тощо. Там просто народи не осмислюють свою ╓дн╕сть в категор╕ях нац╕онально╖ ╕де╖. Зв╕дки воно в нас взялося? Дуже просто. Нац╕ональна ╕дея – це ф╕шка н╕мецьких романтик╕в. В конкретн╕й ситуац╕╖ – це Н╕меччина початку 19 стол╕ття, коли н╕мц╕ почуваються одним народом, говорять одн╕╓ю мовою, але розд╕лен╕ на десятки держав. Ну, якщо ми, як н╕мц╕, не ма╓мо сп╕льно╖ пол╕тично╖ ╓дност╕, ми не в одн╕й держав╕, то що робить нас ╓диним народ, де ми можемо себе осягнути – напевно, т╕льки в царин╕ ╕дей. Пот╕м це взяли рос╕яни, як╕ багато чого мавпували в н╕мц╕в у 19 стол╕тт╕. ╤ так дискурс нац╕онально╖ ╕де╖ з Н╕меччини пере╖хав у рос╕ю ╕ став пошуком «русской национальной идеи». А тепер ми тр╕шечки по ╕нерц╕╖ намага╓мося ще й в рос╕ян це успадкувати. Правильно сказав Лесь Подерв'янський, що ╓дина нац╕ональна ╕дея, яка може бути в укра╖нц╕в, вона звернена прямо до рос╕╖ й посила╓ ╖╖ або сл╕дом за рос╕йським кораблем, або, як буквально сказав метр, – «в╕д...б╕ться в╕д нас». - Гадаю, багатьом, а тим б╕льше зараз, така ╕дея точно симпатична… - Можливо, але це несерйозно. Бажання, щоб сус╕дн╕й ╕мперський народ залишив нашу нац╕ю у споко╖ – не може бути нац╕ональною ╕де╓ю. От уяв╕мо, що рос╕яни нарешт╕ дали нам спок╕й, ╕ що – це все, вже нема╓ б╕льше н╕яких нац╕ональних ц╕лей взагал╕? На цьому неможливо будувати… Тобто укра╖нська «нац╕ональна ╕дея» – просто в╕дкараскатися в╕д рос╕йсько╖ нац╕онально╖ ╕де╖. ╤ все? Серйозне осмислення укра╖нства т╕льки почина╓ться. ╤ його сл╕д шукати не в як╕сь «нац╕ональн╕й ╕де╖», а радше в прагненнях, стил╕ життя, в пошуках вза╓морозум╕ння. От ми вс╕ так╕ р╕зн╕ – що нас робить ╓диною нац╕╓ю? В побут╕ ми можемо сп╕лкуватися р╕зними мовами, ходити в р╕зн╕ церкви. Укра╖на найб╕льш багатоконфес╕йна кра╖на ╢вропи. Зрештою, Укра╖на ма╓ велику частку населення, яке в побут╕ користу╓ться не укра╖нською, а рос╕йською мовою. Так було ╕ так ╓. То що нас об’╓дну╓? Укра╖на – це ╢вропа, ОК. Можна сказати, що це «нац╕ональна ╕дея». Але цього також замало. Треба ще шукати сво╓ обличчя в ╢вроп╕. Треба дивитися, як виглядають в ╢вроп╕ наш╕ сус╕ди й шукати сво╓ неповторне обличчя. Пошук цього може стати основою нац╕онального ╓днання. Але це складн╕ш╕ реч╕, н╕ж просто «╕дея». - Жаль, що лише при таких обставинах, але наша держава сьогодн╕ – бренд номер 1 у св╕т╕. Як ми повною м╕рою можемо його використати? - Можемо й мусимо використати. Я б сказав, що тут можна назвати три основн╕ ор╕╓нтири. Перший ╕ найнагальн╕ший – це допомога Укра╖н╕ вс╕ма можливими засобами. Це те, що найб╕льше горить. Допомож╕ть наш╕й держав╕ вс╕м, чим можете. Друге. Нарешт╕ вс╕ мають усв╕домити крилат╕ слова другого президента Укра╖ни: «Укра╖на – не рос╕я». Зверн╕ть увагу на ц╕каву деталь: в масов╕й зах╕дн╕й культур╕ останн╕х десяти приблизно рок╕в почали з’являтися укра╖нц╕ там, де ран╕ше були т╕льки рос╕яни. Наприклад, Law & Order (укр. «Закон ╕ порядок») – американський детективний телесер╕ал. Раптом там, кр╕м рос╕йських ресторан╕в ╕ рос╕йсько╖ маф╕╖, з’являються укра╖нц╕, як╕ абсолютно не так╕, як рос╕яни. У ф╕льм╕ «Перев╕зник» раптом з’явля╓ться укра╖нська д╕вчина – донька укра╖нського м╕н╕стра, яка головному персонажу, перев╕знику, поясню╓, що укра╖нц╕ – це зовс╕м не те, що рос╕яни. Це почало ставати трендом. Але попри те… Коли сплило вже к╕лька дн╕в п╕сля нападу рос╕╖ на Укра╖ну, коли стало зрозум╕ло, наприклад, н╕мцям, що Укра╖на ефективно обороня╓ться й не збира╓ться здаватися – раптом уперше, ╕ це я почув в╕д дружини нашого посла у ФРН, н╕мц╕ почали ц╕кавитися думкою укра╖нських журнал╕ст╕в, науковц╕в тощо. Ран╕ше слухали лише рос╕йських! Вони раптом почали ц╕кавитися ╕стор╕╓ю Укра╖ни: мовляв, ой, а що там було на початку ХХ стол╕ття, а що там було за час╕в Хмельницького, ╕ так дал╕. Тобто н╕мц╕ раптом прокинулися й почали так ц╕кавитися нашою кра╖ною, як цього ран╕ше н╕коли не було в Н╕меччин╕. Отак просува╓ться тренд «Укра╖на – не рос╕я». Треба це добити, щоби н╕кому б╕льше на думку не спадало протилежне. Трет╓ – складн╕ше. Я б ц╕ дв╕ перш╕ сходинки використав для того, щоби пояснити нашим зах╕дним партнерам ╕ союзникам найважлив╕ше: поки рос╕я ╓ ╕мпер╕╓ю поряд з Укра╖ною – ╕снування Укра╖ни, яка ╓ незалежною ╕ яка не ╓ рос╕╓ю, буде пост╕йно п╕д загрозою. Це несум╕сн╕ реч╕ – незалежна ╓вропейська Укра╖на ╕ рос╕йська ╕мпер╕я! А отже, щоби убезпечити Укра╖ну як таку, що не ╓ рос╕╓ю ╕ ╓ ╓вропейською – в нас, разом ╕з ╓вропейцями, нема╓ ╕ншого шляху, як покласти край рос╕йськ╕й ╕мпер╕╖. Це складно доводити, але якщо ви пита╓те, як можна використати наш бренд у св╕т╕, то саме так ╕ сказати, що ╓диний спос╕б забезпечити Укра╖ну як незалежну державу – це вирвати к╕гт╕ й зуби рос╕йськ╕й ╕мпер╕╖, зламати ╖й хребет, зробити так, щоби рос╕я, або хай там що згодом виникне на ╖╖ м╕сц╕, забула на в╕ки в╕чн╕ про ╕мперськ╕ амб╕ц╕╖. Як це зробити – це вже наступна розмова. - Як ви загалом можете оц╕нити допомогу Заходу нам? Наск╕льки вона повноц╕нна та ефективна? - Важко оц╕нити. Зокрема й тому, що мало хто в Укра╖н╕ та св╕т╕ зна╓ реальний обсяг допомоги з боку Заходу. Нам в╕дом╕ лише клаптики картини. ╤ в деяких в╕дношеннях щодо в╕йськово╖ допомоги, гадаю, що це добре, що ми не зна╓мо, ╕ добре, що воно не ╓ предметом публ╕чного обговорення. Бо один американський посадовець уже висловився про польськ╕ М╕г-29, ╕ сказав прямим текстом, що якби не було ск╕льки галасу з цього приводу, то, можливо, ц╕ л╕таки були б уже в Укра╖н╕. Тому те, що якась частина допомоги Заходу йде за лаштунками – це нормально. Але водночас це унеможливлю╓ оц╕нку щодо того, наск╕льки повноц╕нно та ефективно нам допомагають. На мою думку, Зах╕д допомага╓ б╕льше, н╕ж в╕н сам в╕д себе оч╕кував, але менше, н╕ж нам би, напевно, хот╕лося й було б потр╕бно станом на сьогодн╕. Зах╕д тут також у слизьк╕й позиц╕╖. Чому? Заходу не потр╕бн╕ масов╕ протести проти допомоги Укра╖н╕, як╕ точно будуть, якщо це сильно вдарить по ╖хн╕й економ╕ц╕. Пов╕рте, знайдуться люди, яким своя сорочка ближча до т╕ла. Пам’ята╓те, як╕ були у Франц╕╖ вибухов╕ протести, коли трошечки зросли ц╕ни на паливо? Боже, що там почалося. Мало до ново╖ французько╖ революц╕╖ не д╕йшло. А тут же… В╕д р╕зк╕ших санкц╕й проти рос╕йсько╖ нафти просто зараз, без п╕дготовки альтернативних джерел, може статися таке, що жовт╕ французьк╕ жилети здаватимуться рожевою мр╕╓ю. Зах╕д ма╓ це враховувати? Гадаю, що так. Зах╕д м╕ж к╕лькох вогн╕в маневру╓. Нам це потр╕бно якомога швидше, а ╖м потр╕бно враховувати купу р╕зних загроз, щоб ситуац╕я не вийшла з-п╕д контролю ан╕ на м╕жнародн╕й арен╕, ан╕ у в╕йськовому план╕, ан╕ всередин╕ кра╖н. Сьогодн╕ ми ма╓мо масову п╕дтримку Укра╖ни ╓вропейською публ╕кою, але ма╓мо ╖╖ за контрольованих ц╕н на той же бензин. А якщо ц╕ни злетять, як ракета, що тод╕ буде? Цього н╕хто не зна╓. Вт╕м, поки що тренд ╕де в правильному напрям╕. Допомога Заходу зроста╓, н╕хто в╕д нас не в╕дверта╓ться. Ми робимо при цьому дуже ризикован╕ кроки, як на мене, р╕зко критикуючи Зах╕д. Нав╕ть доходить до того, що кажемо, що НАТО для нас н╕чого не робить, хоча це не так. ╤ це не може не ображати. В НАТО можуть заявити: «Ми ск╕льки уже всього для вас зробили, а вам все мало й мало». Водночас ╕ нас можна зрозум╕ти, тому що в нас люди гинуть. - Наш президент, представники влади, прост╕ укра╖нц╕ пост╕йно звертаються ╕ просять НАТО закрити небо. Кра╖ни Альянсу очевидно бояться це робити. А всесв╕тньо в╕домий пан Фукуяма п╕дтримав, нав╕ть, таке р╕шення. Може, в тому насправд╕ нема╓ уже нагально╖ потреби? - Я думаю так, що пропозиц╕я для НАТО закрити його силами укра╖нське небо – це запрошення до Третьо╖ св╕тово╖ в╕йни. Називаймо реч╕ сво╖ми ╕менами. Рос╕я буде це терп╕ти? Нев╕домо. Але поставте себе на м╕сце пут╕на. ОК, НАТО оголошу╓ нав╕ть не всю Укра╖ну, а п╕в Укра╖ни – умовно, до Дн╕пра, Правобережжя – безп╕лотною зоною. Що це означа╓ на практиц╕? А те, що НАТО п╕дтягу╓ до укра╖нських кордон╕в десятки л╕так╕в, з яких 5-8 пост╕йно знаходяться в укра╖нському неб╕, зм╕нюючи одне одного, л╕так╕в, як╕ готов╕ збивати все, що без попереднього дозволу вл╕та╓ в цю зону. Що зробить пут╕н у в╕дпов╕дь на такий крок? В╕н може над╕слати винищувач╕. Один. На пробу. Але ще прост╕ше… На м╕сц╕ пут╕на, знаючи, як в╕н цин╕чно д╕╓ в под╕бних ситуац╕ях, я б в╕д╕слав цив╕льний л╕так, ╕ подивився, чи з╕б’ють його, чи не з╕б’ють. Якщо не з╕б’ють, тод╕ б над╕слав в╕йськовий л╕так. ╤ дивився, ╕ тиснув, тиснув, тиснув, знаючи прекрасно, що якщо нат╕вський в╕йськовий л╕так збива╓ рос╕йський в╕йськовий л╕так, то це оголошення в╕йни. Тод╕ пут╕н заявля╓ на весь св╕т, що НАТО атакувало рос╕ю. ╤ тод╕ не просто Третя св╕това в╕йна, а Третя св╕това в╕йна, яку розв’язала НАТО. Бо не рос╕я атакувала, а НАТО атакувала рос╕йський л╕так в укра╖нському неб╕. Я не хочу сказати, що цей сценар╕й дуже ╕мов╕рний. Але нам з вами, сидячи у квартирах, в╕дносно легко говорити про те, що все це дурня, що пут╕н цього не зробить. Поставте себе на м╕сце кер╕вника зах╕дно╖ держави й скаж╕ть, чи можете ви гарантувати, що не буде ядерного удару по територ╕╖ вашо╖ держави? Н╕, не можете. А от в такому раз╕ й думайте, наск╕льки це можливо. Насправд╕ я мр╕яв би про те, що ╕ галас про закрите небо – це димова зав╕са. ╤деальним був би вар╕ант, якби це була св╕дома тактика, якби п╕д шумок тихенько зробити значно б╕льш практичну р╕ч, а саме – доставити в Укра╖ну купу нових комплекс╕в ППО. Значно прост╕ше ╕ значно ефективн╕ше. А комплекс╕в цих в Сх╕дн╕й ╢вроп╕ достатньо багато. Закривати небо потр╕бно, але у найпрактичн╕ший спос╕б. Ще раз: дуже над╕юся, що саме це й робиться п╕д шумок. - Ну, схрест╕мо тод╕ пальц╕, пане Олекс╕ю… А як ви бачите наш╕ стосунки з Заходом, з ╢вропою в осяжному майбутньому? - Я бачу Укра╖ну в склад╕ ╢С. Чи буде Укра╖на також у склад╕ НАТО – це, на жаль, складн╕ше питання. Тепер в укра╖нських посадовц╕в ╓ вже ресентимент з приводу НАТО. Хоча, на м╕й погляд, в╕н не завжди виправданий, але в╕н ╓. Зрештою, в╕н був ╕ до в╕йни. Були так╕ тенденц╕╖ в наш╕й правляч╕й парт╕╖ вб╕к поширення скепсису щодо НАТО та ╢С. Вони це робили, причому неодноразово. Зараз вже хоча б про ╢С скепсису нема╓. Ми вс╕ляко хочемо долучитися до ╓вропейсько╖ с╕м’╖. А от щодо НАТО… Можливо, це така гра. Можливо, це спос╕б якось лав╕рувати, щоб все ж таки пут╕н не кинув на нас тактичну ядерну зброю, щоб дати йому хоч якийсь шмат ╕люз╕╖ задоволення частини його забаганок. Можливо, це елемент торг╕вл╕. - Як гада╓те, наск╕льки все ж таки рац╕онально зараз д╕╓ пут╕н? У раз╕ наближення остаточно╖ поразки, в╕н може п╕ти на крайн╓ – натиснути таки на «червону кнопку»? - Я б сказав, що пут╕н почав цю операц╕ю ц╕лком рац╕онально, виходячи з то╖ ╕нформац╕╖, яку в╕н мав. Але вже ж ╓ чутки про репрес╕╖ проти того управл╕ння ФСБ, яке було в╕дпов╕дальне за постачання пут╕ну ╕нформац╕╖ про Укра╖ну. Тобто хай би як рац╕онально д╕яв пут╕н, в╕н неминуче потрапля╓ в традиц╕йну пастку тотал╕тарного режиму, коли правителю кажуть т╕льки те, що цей правитель готовий чути. Почути, що укра╖нц╕ – це окрема в╕д рос╕ян нац╕я, пут╕н не був ╕ не ╓ готовим. Якщо пут╕н визна╓, що укра╖нц╕ – це окремий народ, то весь його геопол╕тичний про╓кт зазна╓ катастрофи. Тод╕ в╕н буде змушений визнати заодно, що вс╕ ц╕ 22 роки в╕н кра╖ну в╕в не туди. - То, вже ж таки, рац╕онально це було чи н╕? - Це були рац╕ональн╕ д╕╖, заснован╕ на хибн╕й картин╕ реальност╕, яка виходила не з того, що ╓, а з того, як мають виглядати св╕т загалом ╕ Укра╖на зокрема, щоби пут╕н м╕г врятувати рос╕йську ╕мпер╕ю в╕д подальшого розпаду. Якщо ставиться завдання врятувати рос╕йську ╕мпер╕ю в╕д розпаду, то пут╕н д╕╓ ц╕лком рац╕онально. Але при цьому в╕н гра╓ проти ╕стор╕╖. ╤ тому, врешт╕-решт, ця рац╕ональн╕сть зрива╓ться в неадекватн╕ д╕╖. - А як щодо «червоно╖ кнопки»? - Н╕хто не дасть гарант╕╖, що пут╕н цього не зробить. От уяв╕ть соб╕, що пут╕н перебува╓ у стан╕, схожому на стан Г╕тлера у кв╕тн╕ 1945 року. Г╕тлер тод╕ казав, що н╕мц╕ взагал╕ не мають права на ╕снування, бо вони не виправдали його спод╕вань, бо вони не стали такими, якими мусили стати в його уяв╕, а в╕дтак – н╕мецький народ ма╓ бути знищений разом з ус╕ма ╕ншими. Уяв╕ть, що в Г╕тлера тод╕ була б уже «кнопка» – можлив╕сть усю ╢вропу висадити в пов╕тря. В╕н би це зробив? Гадаю, в╕н би точно спробував, якби його хтось не зупинив, а на це також гарант╕й нема. Повертаючись до пут╕на… ╢ у нас гарант╕╖, що в╕н дума╓ не так? Чи потр╕бне йому людство в якому нема╓ м╕сця рос╕йськ╕й ╕мпер╕╖? Не факт. Тому стратег╕чне питання поляга╓ якраз у тому, як п╕д╕ймати навколо нього й всередин╕ рос╕╖ температуру так, щоби ця жаба, яка плава╓ у вод╕, не вистрибнула, не робила р╕зких рух╕в, а зварилася поступово. Тому Зах╕д ╕ вводить санкц╕╖ – хвиля за хвилею – ╕ не наважу╓ться на прямий в╕йськовий конфл╕кт з рос╕╓ю, ╕ спод╕ва╓ться, що тиск обмежень пов╕льно (пов╕льн╕ше, н╕ж нам би цього хот╕лося, адже наш╕ люди гинуть кожен день!) призведе або до палацового перевороту, або до виникнення якихось серйозних заворушень всередин╕ рф. - В Укра╖н╕ багато хто живе над╕╓ю, що пут╕на можуть зм╕стити/л╕кв╕дувати. На вашу думку, чи ймов╕рна у рф революц╕я, палацовий переворот? - В рос╕╖ демократична революц╕я неможлива за визначенням. Такого н╕коли не було. Користуючись виразом рос╕йського ╕сторика Натана Ейдельмана, скажу наступне: революц╕╖, як╕ бували в рос╕╖, це «революц╕╖ згори». Або, як альтернатива, рос╕йський бунт ╕ хаос, а пот╕м знову почина╓ться якесь збирання «згори». Тому вар╕ант╕в насправд╕ т╕льки два. Перший – це палацовий переворот. Прецедент╕в було достатньо. Як казала французька письменниця Мадам де Сталь, «урядування в рос╕╖ – це самовладдя, обмежене зашморгом» (En Russie le gouvernement est un despotisme mitig? par la strangulation). От обмеження деспотизму зашморгом – це давня рос╕йська традиц╕я, ╕ це може статися з пут╕ним. Другий вар╕ант. Якщо д╕йде до того, що внасл╕док санкц╕й зникатимуть товари першо╖ необх╕дност╕, то може початися «русский бунт, бессмысленный и беспощадный». Тобто ситуац╕я в рос╕╖ виходить з-п╕д контролю. Тод╕ беруть на себе ╕н╕ц╕ативу рег╕ональн╕ ел╕ти в суб’╓ктах федерац╕╖. Вони починають в╕дповзати в╕д центру. Зараз в╕дповзати ще смертельно небезпечно. Але якщо ситуац╕я всередин╕ рос╕╖ заворушиться, закип’ятиться ця водичка, яку п╕д╕гр╕вають поступово санкц╕ями, то це буде другим сценар╕╓м, коли щось та й станеться, й ситуац╕я вийде з-п╕д контролю. Думаю, що знайдеться кому переконувати оточення пут╕на, що палацовий переворот все ж таки об╕йдеться для рф меншою кров’ю. Вт╕м, ставити на це як на достеменний вар╕ант також було б на╖вно. - Яка смерть чека╓ на пут╕на? - Спод╕ваюся, що страшна й жахлива. Але я не в╕зьмуся прогнозувати. - Ми багато говоримо про те, хто ╓ сп╕вучасниками цього злочину проти Укра╖ни. Назива╓мо ╕ чиновник╕в, ╕ телеведучих, ╕ нав╕ть церковник╕в – того ж Кирила. Наск╕льки рос╕йський народ теж сп╕вучасник? - Абсолютно сп╕вучасник. ╢дине питання, що рос╕йський народ – це така дуже специф╕чна категор╕я. Нема╓ тако╖ нац╕╖ як «рос╕яни», а ╓ – п╕ддан╕ ╕мпер╕╖. ╤ от сукупн╕сть цих п╕дданих ми умовно назива╓мо «рос╕йський народ». Але ц╕ п╕ддан╕ складаються з к╕лькох категор╕й. Перша категор╕я – це т╕, що св╕домо стали на б╕к ╕мпер╕╖ й в усьому ╖╖ п╕дтримують. Вони несуть повну в╕дпов╕дальн╕сть за все, що ця ╕мпер╕я робить, включно з геноцидом укра╖нц╕в. Друга категор╕я – це т╕, хто не в захват╕ в╕д того, що робить ╕мпер╕я, але вони сидять тихо, не протестують, тому що розум╕ють, що ╖хн╕й добробут залежить в╕д того, щоби вони принаймн╕ ззовн╕ були лояльними. Вони також ╓ сп╕вучасниками, як ╕ н╕мц╕ п╕д час Друго╖ св╕тово╖ винн╕ у злочинах Г╕тлера вже через те, що, як казав Март╕н Н╕меллер «н╕чого не казали, н╕чого не робили, н╕ за що не брали на себе в╕дпов╕дальн╕сть». Тут те саме. Зв╕льнен╕ в╕д не╖ будуть лише т╕, хто, ризикуючи власним здоров’ям, роботою, свободою, опирався злочину, як м╕г. Лише вони мають право на те, щоб не вважатися сп╕вучасниками. От ╕ рахуйте сам╕, ск╕льки у рф таких. Наприклад, я на пальцях одн╕╓╖ руки можу перел╕чити мо╖х особисто знайомих рос╕ян, яких точно не вважаю сп╕вучасниками ц╕╓╖ в╕йни. ╤, до реч╕, вс╕ вони зараз за межами рос╕╖, хоча ╓ ╖╖ громадянами. - Що чека╓ на «русский мир», «рос╕йську культуру й мову» в Укра╖н╕? Як ви бачите ╕деал в цьому питанн╕? - Це к╕лька питань в одному. Вони дуже р╕зн╕, а тому вимагають р╕зних в╕дпов╕дей. На «русский мир» в Укра╖н╕ чека╓ катастрофа. Ще на другий день в╕йни в еф╕р╕ у В╕тал╕я Портн╕кова на питання, що зараз в╕дбува╓ться, я в╕дпов╕в, що зараз рос╕я лама╓ себе об Укра╖ну. Це вже факт. Розум╕╓те, зараз надто багато для Заходу поставлено на карту. Тепер Зах╕д не роззбро╖ть рос╕ю т╕льки якщо не зможе цього зробити. Тому, оптим╕стично кажучи, «русский мир» в Укра╖н╕ зламався й зак╕нчився. Щодо рос╕йсько╖ культури… Це принципово ╕нше питання, тому що рос╕йська культура переживе рос╕йську ╕мпер╕ю – як римська культура пережила Римську ╕мпер╕ю, як н╕мецька культура, створена за час╕в Третього Рейху, пережила Трет╕й Рейх. Ми ж дивимося сьогодн╕ ф╕льми Лен╕ Р╕феншталь. ╥╖ «Ол╕мп╕я» – це просто дива винах╕дливост╕ тод╕шнього к╕нематографа. Чи ув╕йшов цей ф╕льм у фонд св╕тового к╕но? Так. Але в╕н перестав бути отруйним т╕льки п╕сля того, як перестав ╕снувати Трет╕й Рейх. Тому зараз рос╕йська культура – це отрута, кр╕м ╖╖ анти╕мперсько╖ складово╖, яка, вт╕м, в╕дносно нечисленна. В усьому решта… рос╕йська культура перестане бути отруйною лише тод╕, коли ╕мпер╕я, яка ╖╖ породила, припинить сво╓ ╕снування. Ну, ╕ стосовно мови. Вибачте, але рос╕йська ╕мпер╕я не ма╓ патенту на рос╕йську мову. Наприклад, чи ╕сну╓ рос╕йськомовна укра╖нська культура? Так, ╕сну╓. Я скажу б╕льше – вона ╕сну╓ не перше стол╕ття. В╕д того, що Шевченко писав сво╖ прозов╕ твори рос╕йською мовою, в╕н не перестав у цих творах бути укра╖нським ген╕╓м. Борис Херсонський або Ел╕на Свенцицька, як╕ сьогодн╕ пишуть в Укра╖н╕ твори рос╕йською мовою, в╕д того не перестають бути укра╖нськими л╕тераторами. Тому, якщо п╕д рос╕йською мовою в Укра╖н╕ мати це на уваз╕, то вона може розвиватися. ╤ вона не потребу╓ того, щоб рос╕яни зв╕дти, з рос╕╖, до нас при╖хали й нам експортували тут рос╕йську культуру. Розвивати свою рос╕йськомовну укра╖нську культуру ми можемо й будемо. - Ваш прогноз: коли та як в╕йна зак╕нчиться? - Ф╕лософ XX стол╕ття Ойген Розеншток-Хюсс╕ казав так: «у наступному стол╕тт╕ ми знайдемо або сп╕льну мову, або сп╕льну загибель». Дещо перефразовуючи цей висл╕в, я скажу так: або переможе добро й Укра╖на виживе як нац╕я, або не виживе людство. Зараз подальша доля людства великою м╕рою залежить в╕д того, що в╕дбудеться з Укра╖ною та укра╖нством. Тобто так сталося, що доля цив╕л╕зац╕╖ XXI стол╕ття зараз найб╕льше залежить в╕д того, що в╕дбува╓ться в наш╕й держав╕. Тому або в╕йна зак╕нчиться нашою перемогою, або на людство чека╓ сумне майбутн╓, але тод╕ вже н╕чого не матиме значення. Залиша╓ться в╕рити в позитив. - Якою буде укра╖нська нац╕я в день нашо╖ Перемоги? Через р╕к? Через п’ять? - Я не можу сказати, бо, на м╕й погляд, це було б не зовс╕м етично, якби одна людина наперед малювала ╕деальний образ нац╕╖ «п╕д ключ». Треба, щоб люди с╕ли й домовилися, треба, щоби вони влаштувалися так, щоб ус╕м в ц╕й Укра╖н╕ було комфортно й безпечно. ╤ щоби можна було розвиватися «в с╕м'╖ вольн╕й, нов╕й», як казав наш класик. От такою вона й ма╓ бути укра╖нська нац╕я – в╕льною ╕ в пошуках себе. Говорив Мирослав Л╕скович www.ukrinform.ua
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 19.03.2022 > Тема "З перших уст"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=24036
|