Версiя для друку Обговорити в форумi

Наші традиції

29 січня — свято Поклоніння чесним веригам (оковам) апостола Петра; у народі — свято Петра Вериги.
Воно встановлене на честь події, описаної у книзі «Діяння апостолів». Близько 42 року апостол Петро був ув'язнений за повелінням царя Ірода Агриппи, оскільки проповідував вчення Ісуса Христа. У в'язниці апостола закували у два залізних ланцюги. Вночі, напередодні суду над ним, Ангел Господній зняв з нього ці кайдани й чудесним способом вивів Петра на волю.
У цей день за багатовіковими фенологічними спостереженнями, відзначали ослаблення льодового покрову на річках та озерах. Тому кажуть: «На Петра Вериги розбиваються криги».
Інші спостереження:
- Якщо напередодні Петра Вериги ніч місячна і на небі добре видно зорі, то літо буде врожайним, а рік щасливим (багатим на хліб).
- Якщо ніч похмура, то й рік похмурий; буде неврожай, пошесть на худобу.
- На Петра Вериги мороз - влітку буде спека.

ЗАБИРАТИ ЗАГАТИ

Здавалося б, що у лютому селянину нічого робити в полі, нічим турбуватися. Та це зовсім не так...
Коли вже вдосталь снігу намело, а весна ось-ось прийде, потрібно було забирати з поля загати (їх ще називали «плотами», «плотиками», «загорожами»). Сплетені з верболозу невеличкі плоти, або змайстровані з дощок щити виставляли край поля, вздовж польових доріг, щоб ті на самому полі, де висіяли озимину чи намітили ділянку для весняної сівби зернових, затримали якомога більше снігу, який створює теплу ковдру для посівів. Ставили їх і посеред поля. Тоді весною збережеться багато вологи.
Такі загати виставляли у грудні після перших щільних снігопадів. Головне у цій праці - щоб вітер не вимітав сніг з поля. Адже у часи минулі жодних мінеральних добрив не використовували. Вся надія покладалася на гній, попіл і вологу. Зате й продукцію отримували екологічно чисту.
Якщо ще трималися глибокі сніги, то збирати загати їхали рано-вранці, як тільки почало світати, коли ще не відступив мороз. Так зручніше коням везти сани, навантажені «добром». Тому конкретного дня для забору загат не вибирали. Все залежало від погоди.
Такі плоти прагматичний селянин ретельно сушив під сонцем, складав під навісом чи у відведеному для них закритому приміщенні і зберігав до наступної зими.
Український селянин завжди жив розміреним життям, умів усе чітко спланувати, тому й встигав багато зробити...
Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #4 за 28.01.2022 > Тема "Душі криниця"