Версiя для друку Обговорити в форумi

Наші традиції

10 грудня вшановуємо Святого Якова Перського, який загинув за Христову віру 421 року.
Він мав велику шану від перського царя Ісдегарда I. Щоб не втратити прихильність вельможі, чималий статок, Яків приховував своє християнське віросповідання, бувало, що у присутності царя поклонявся язичницьким ідолам. Та прийшов час, коли сумління Якова взяло гору над його вчинками. Він зрікся царських почестей і твердо заявив: «Я - християнин!». Тоді вже навіть жорстокі тортури не змусили Якова відступити від Ісуса.
У народі про цей день кажуть:
- Яків снігом дорогу стелить - бути житу.
- Яків розкопав намет, по снігу ступає, дорогу прокладає.
- Яків замете - хліба намете.

МОЛОДІЖНІ РОЗВАГИ

13 грудня, за східним церковним календарем, - день пам'яті Святого Андрія Первозванного, одного з дванадцяти апостолів Христових, який помер мученицькою смертю.
Святий Андрій проповідував християнство у Скіфії і дійшов аж до Києва, де на одному з пагорбів поставив хрест і мовив: «Чи бачите ці гори?. Повірте мені, на них засяє благодать Божа». (Так, принаймні стверджують давні українські літописні джерела).
В українців із днем Святого Андрія пов'язувався комплекс архаїчних, язичницького походження, ритуалів, переважно любовно-магічних та аграрно-магічних. Молодь справляла вечорниці з іграми, забавами, піснями та танцями. Але вони припадали на час Пилипівського посту і, отже, аж ніяк не відповідали нормам християнської моралі. Церква всіляко намагалася заборонити їх, та все ж не могла подолати цю народну традицію.
Одним із прийомів любовної магії, приурочених до дня Андрія, було «засівання конопель». (Імітація цієї сільськогосподарської праці). Інколи замість конопляного використовували насіння льону, маку, а то й пшениці, жита. Ці дії супроводжувалися примовками. Наприклад:
- Андрію, Андрію!
Я на тебе коноплі сію;
Спідницею волочу -
Дуже заміж хочу.
А ще хочу знати:
З ким їх буду вибирати?..
Шлюбні мотиви ворожіння простежувались і в ритуальному рахуванні. Дівчина заносила до хати дрова в оберемку і лічила: якщо їх було парне число, то дівчину чекало скоре заміжжя; непарне, то доведеться зачекати...
У ніч на Андрія дозволялись молодіжні бешкети. І тому вранці дехто з господарів знаходив свого воза на даху хати, ворота - ген за рікою, а від хати, де жила дівчина на виданні, з'являлась стежина до хати її залицяльника, потрушена соломою, чи полита буряковим квасом...
Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #49 за 10.12.2021 > Тема "Душі криниця"