Версiя для друку Обговорити в форумi

Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого в Києві проводить назустріч 30-річчю Незалежності України серію кінопоказів. 4 серпня було продемонстровано фільм «Норильське повстання» (режисер Ігор Висневський, сценаристка Олена Моренцова-Шулик). Фільм створено у 2019 році. Це кінорозповідь про одного з керівників Норильського повстання Євгена Грицяка, якому 9 серпня виповнилося б 95 років. У кінофільмі Євген Грицяк зустрічається із американським журналістом і розповідає йому про Норильське повстання. Наприкінці фільму з’являються агенти КДБ і заарештовують Грицяка.
 Євген Грицяк народився на Західній Україні, під час Другої світової війни вступив до молодіжної мережі ОУН, щоб боротися з німецькими окупантами. У 1944 році його мобілізували до радянської армії. Юнак воював хоробро, був нагороджений медалями «За відвагу» і «За перемогу над Німеччиною у Другій світовій війні 1941-1945 рр.» А в 1949 році його заарештували і засудили до розстрілу за членство в ОУН. Смертний вирок замінили 25-ма роками ув’язнення. Покарання відбував у різних радянських концтаборах.
 Після смерті Сталіна в’язні сподівалися на пом’якшення режиму. Але розстріли і сваволя адміністрації продовжувалися. Прибуття в табори ГУЛАГу учасників ОУН і УПА змінило тут ситуацію. Українські політв’язні розправилися з кримінальними злочинцями, які збиткувалися над ними. То одного, то іншого кримінальника знаходили мертвим. Нарешті спалахнуло повстання в Норильську, яке тривало 61 день – із 24 травня по 4 серпня 1953 року. В’язні оголосили страйк, вимагаючи прислати до них комісію із Москви і припинити свавільні розправи.
 Це було найперше і наймасовіше повстання після смерті Сталіна. Воно започаткувало демонтаж людоненависницької системи ГУЛАГу.
 Євген Грицяк в ув’язненні вивчив англійську мову хатха-йогу. Завдяки вправам з хатха-йоги він вижив в увязненні, коли навіть лікарі зробили висновок, що Грицяк не виживе. У 1956 році Євгена Грицяка звільнили, а в 1964 заарештували знову за сфальсифікованими звинуваченнями. У 1964 році Євген Грицяк вийшов на волю. Він одружився з учителькою. У подружжя Грицяків народилася донька, яка стала вчителькою.
 Лише у 2009 році, після публікації про долю Євгена Грицяка в газеті «День», його було нагороджено орденом «За відвагу».
 У 1980 році закордонне видавництво «Смолоскип» видало книгу Грицяка «Короткий запис спогадів. Історія Норильського повстання». Грицяк зазнав переслідувань КДБ. Ще живі учасники повстання дорікали Євгену Грицяку, що він назвав мало імен повстанців. Євген Грицяк пояснював, що він не хотів, щоб їх знову переслідували. Коли Україна проголосила незалежність, Грицяк по пам’яті відтворив імена півтисячі учасників Норильського повстання.
 Глядачі показу фільму в бібліотеці висловили побажання, щоб «Норильське повстання» продемонстрували на телеканалах.
 Анатолій Зборовський

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #31 за 06.08.2021 > Тема ""Білі плями" історії"