Версiя для друку Обговорити в форумi

Наші традиції

22 березня — день Сорока мучеників севастійських, або Сорока Святих А ще - весняне рівнодення, коли день з ніччю рівняється. Має це свято і свої прикмети:
- На Сорок Святих сорока - іменинниця. Вона кладе у гніздо сорок прутиків. Отож її тривожити не можна, щоб потім шкоди не чинила, скажімо, не крала курчат.
- На Сорок Святих повертаються з вирію сорок пташок; прилітають жайворонки. У цей день матері пекли дітям солодке печиво у вигляді жайворонків. Кожній дитині - по сорок. А ті йшли з ним у поле зустрічати пернатих. Потім ділилися печивом з сусідами, обмінювалися.
- На Сорок Святих тепло - ще сорок днів триватиме гожа днина; мороз - бути сорока морозам.
- Яка погода на Сорок Святих - така буде у Петрівку.
- Якщо на Сорок Святих холодно - буде холодним Благовіщення (7 квітня).

З ДАЛЕКОГО КРАЮ...

В українській народній традиції є кілька етапів зустрічі птахів, які повертаються з вирію.
19 березня — приліт лелек; 22 березня (Сорок святих) — приліт жайворонків; 7 квітня (Благовіщення) — приліт ластівок. Та, насамперед, зустрічали птахів 9 березня - у свято Першого і другого віднайдення Голови Івана Хрестителя. У народі цей день називають Обретінням і з ним пов'язують такі прогностичні прикмети:
- На Обретіння прилітають останні граки. Якщо вони забарилися, то і весна забариться.
- Пізні граки - пізня весна.
- Прилетіла трясогузка - крига скресне.
- На Обретіння птиця повертається до рідного гнізда.
- Обретіння повертає додому диких качок.
- У цей день синиця починає вити гніздечко.
- Прилітають журавлі - на крилах приносять похолодання. Так само лелеки.
- Якщо у цей день випаде сніг, то і Великдень може бути зі снігом.
- На Обретіння день сніговий - квітень голий.
З цього дня селяни готувалися до весняної сівби. Дивилися, чи добре земля липне, бо зерно потрібно сіяти у «болото», тоді вродить, як золото.
Тарас ЛЕХМАН

ВЕСЕЛІТЬСЯ! ВЕСНА ПРИЙШЛА!
(З фенологічного щоденника)

Сонце ніжно усміхається. Тане сніг, поступово скресає крига. Побігли струмки. Радісно на душі. Весна прийшла! Хоч цього року вона трохи припізнилася. Вночі і вранці ще бувають морози, але не дошкульні. Давні фенологічні спостереження підтверджують таку істину: чим пізніший Великдень - тим пізніша весна. А Великдень прийде аж 2 травня.
Першими відчули весну птахи. Повеселішали горобці і синички, жваво стрибають по гілках, цвірінькають, насвистують. У пернатих настала шлюбна пора. Весною вони «переживають» інтимні почуття. Граки, що прилетіли, влаштували на деревах гучний галасливий пташиний ярмарок. Тільки й чути гамір. Невгамовно скрегочуть сороки, сваряться між собою, наче не можуть чогось поділити.
Обабіч дороги на ледь позеленілій травичці зустрів ворону. Та пильно дивилася на мене і... щось наспівувала грубим хриплим голосом. Ні, не каркала, як зазвичай, а саме наспівувала.
Яка радість сповнила серце, коли спостерігав, як у синьому чистому небі летять перші журавлі! За ними невдовзі повернуться лелеки. Здивуванням було зустріти так рано серед напівзамерзлих боліт сіру чаплю.
Вільно почуваються на плесах Західного Бугу лебеді, які не відлітали у вирій. Вони вже не бояться бути скованими кригою. А траплялося й таке, що мешканці Червонограда, інших міст і сіл Прибузького краю визволяли лебедів з крижаного полону.
Сам Західний Буг через щільні снігопади у лютому вийшов з берегів. Та нічого журитися господарям. Вода рано чи пізно спаде, а на зволожених лугах виросте добра трава. Буде де пастися коровам, сіна вдосталь заготуєш.
Де-не-де можна побачити як «рухається» земля. Це кроти взялися до праці - риють свої кротовини. І вони у підземеллі весну відчули! Запримітили: кріт ніколи не буде рити кротовини нижче рівня імовірної повені. Мудрі звірята!
...Кіт в обідню пору, коли сонце високо піднялося, ліг на порозі хати і солодко задрімав. Мружиться, муркоче, отримуючи задоволення від першого весняного тепла. А взимку кота не можна було вигнати з хати, все грівся біля печі.
...Верба і береза ще не розпустилися. Зате зацвіли підсніжники і проліски. Навіть барвінок зацвів на добре відкритих сонцю місцях (а цвіте він аж у квітні)... Потішила жовтими квіточками-сонечками мати-й-мачуха (підбіл). Дитиною не міг второпати: чому так назвали рослину? Старші люди підказали: зверху зелений листочок холодний (приклади долоню), а внизу він сірий, пухнастий і... завжди тепліший.
Маркіян ЛЕХМАН,
студент факультету медіакомунікацій та підприємництва Української академії друкарства
м. Львів

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #11 за 19.03.2021 > Тема "Душі криниця"