"Кримська Свiтлиця" > #40 за 02.10.2020 > Тема "Резонанс"
#40 за 02.10.2020
З БЛОГУ ГАЛИНИ ПАГУТЯК: ВАШ╤ РОС╤СЬКОМОВН╤ Д╤ТИ
Пригадую т╕ сво╖ нечисленн╕ по╖здки з «Книжковим двориком» на п╕вдень ╕ сх╕д, зв╕дки я поверталася з р╕зними в╕дчуттями, часом пригн╕чена, часом збентежена, писала про те, що бачила, а пот╕м читала обурлив╕ коментар╕ в╕д тамтешн╕х укра╖нц╕в. Я н╕коли не торкалася одного питання, але тепер, коли пан╕ Люба Хомчак розмовля╓ з янголами ╕ ╖╖ н╕хто не зможе зам╕нити, ╕ нав╕ть так╕ десанти раз у р╕к, коли укра╖нц╕ мали змогу почути укра╖нське слово в сво╖х зрос╕йщених м╕стах, щезнуть, вир╕шила послати останн╕й прив╕т у Черкаси, Херсон, Запор╕жжя, Краматорськ, Черн╕г╕в тим людям, як╕ п╕дтримують укра╖нське. Не так про них, як про ╖хн╕х та не ╖хн╕х д╕тей. Я не маю на мет╕ когось образити, просто намагаюсь зрозум╕ти, чому укра╖нських д╕ток вихову╓ чужа, ворожа держава.
Черкаси. На презентац╕ю книги молодо╖ письменниц╕ вчителька приводить ц╕лий клас. Випускний. Вс╕ д╕ти разом з вчителькою розмовляють рос╕йською. В них нав╕ть ╕ гадки нема╓, що це не ком╕льфо. Модератори з Ки╓ва розмовляють з акцентом, зразу видно, якою мовою вони сп╕лкуються. Перемкнутись на укра╖нську мову д╕тям важко, а зв╕дки беруться молод╕ вчител╕-укра╖нофоби, для мене загадка. Доросл╕ в Черкасах розмовляють здеб╕льшого укра╖нською, д╕ти – винятково рос╕йською. Ну, нехай, мова вулиц╕, м╕м╕кр╕я, щоб не зжерли ╕ не затролили. Але ╓ етикет – ви приходите п╕дтримати укра╖нську книгу ╕ укра╖нського автора, як╕ виявили вам честь ╕ при╖хали до вас у гост╕, на ваше ж запрошення… Продовжувати дал╕?
У Запор╕жж╕ весь персонал Книжково╖ виставки в╕та╓ льв╕в’ян мовою окупанта. Це не те, що не ком╕льфо, це пол╕тика ╕ св╕тоглядна позиц╕я. Ч╕ткий сигнал – то вам не Галичина, переживете.
П╕дходять за автографами батьки з д╕тьми. Той, вкрай не чисельний гурт людей, як╕ або викладають укра╖нську л╕тературу, або перейшли на укра╖нську мову в╕дносно недавно. Тут же при мен╕ звертаються до власних д╕тей рос╕йською чи телефонують рос╕йською р╕дним. Якою мовою вони розмовляють вдома з д╕тьми? Правильно, рос╕йською. Причому, нар╕кають на утиски укра╖номовних в сво╖х м╕стах владою ╕ токсичним середовищем. Можливо, вони в╕рять, що д╕ти повинн╕ сам╕ вир╕шити мовне питання? ╤ сам╕ стануть патр╕отами? Якщо вдома нема╓ укра╖нсько╖ мови, цього н╕коли не буде. ╤, прочитавши к╕лька укра╖нських книжок, не опану╓ш розмовну мову. Вдома ╕ т╕льки вдома дитина навчиться ╕ розмовляти мовою свого народу, ╕ здобуде для себе культурний код. Це – джерело ╖╖ сили ╕ духу.
Я спок╕йна за галицьких д╕тей. ╥м ╓ кому зробити зауваження. Вони знають, що укра╖номовне середовище, незважаючи на деяк╕ прикр╕ явища, в нас сильн╕ше. Це не означа╓, що виховання мовного патр╕отизму треба у Львов╕ спускати на гальмах. Мова сп╕лкування в соц╕альних мережах, музичн╕ вподобання теж вимагають уваги батьк╕в. Ви ж не толеру╓те вживання наркотик╕в, дитячий алкогол╕зм, агресивну повед╕нку, еге ж? То чому не намага╓тесь захистити власних д╕тей в╕д мовного культурного насильства? Те, що для вас данина мод╕ – спотворен╕ ╕мена, сер╕али, п╕сенний контент – для них може стати основою, яка визначить ╖хню долю. А, отже, й долю Укра╖ни, як╕й найменше потр╕бн╕ мовн╕ холу╖, пристосуванц╕ й обмежен╕ люди. ╥й потр╕бн╕ усп╕шн╕, оптим╕стичн╕, сильн╕ особистост╕, як╕ зум╕ють захистити сво╓, р╕дне.
Черн╕г╕в. Я розпов╕даю не так про свою творч╕сть, як про проблеми в сусп╕льств╕. Сама згадка про мову одразу напружу╓ присутн╕х. За ст╕нами б╕бл╕отеки я жодного разу не почула укра╖нсько╖ мови. За два дн╕. Жодного. Я нав╕ть у Херсон╕, який вигляда╓ як «город русской слави», почула к╕лька раз╕в. В очах цих дорослих людей – страх. Вони слабк╕ й неповоротк╕. Вони бояться батюшки, сус╕д╕в, начальника б╕льше, н╕ж Пут╕на. В них зашит╕ роти. ╤ сво╖м д╕тям вони теж зашивають роти. Хрестиком, хрестом на майбутньому Укра╖ни. ╤ коли вони пот╕м гн╕ваються за ц╕ мо╖ слова ╕ просять б╕льше не при╖жджати в Херсон чи Черн╕г╕в, то вони ще б╕льш╕ сепаратисти, н╕ж я з╕ сво╖ми Бойк╕вщиною та Бескидами. ╥хня травма пост╕йна, вони передають ╖╖ у спадок сво╖м д╕тям, а моя – тимчасова, бо я живу в Укра╖н╕, яка не може не бути укра╖нською.
Вересень 25, 2020 р.
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 02.10.2020 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22683
|