Версiя для друку Обговорити в форумi

«Парадокс нашого сьогодення полягає в тому, що ми маємо вищі будівлі, але нижчу терпимість, ширші автостради, але вужче бачення. Ми витрачаємо більше, але маємо менше, купуємо більше, але маємо від того менше задоволення. У нас більші будинки, але менші родини, більше зручностей, але менше часу. У нас більше вчених ступенів, але менше сенсу, більше знань, але менше рішень, більше експертів, і ще більше проблем, більше ліків, але менше здоров’я.
Ми забагато п'ємо, забагато куримо, замало сміємося, зашвидко їздимо, запізно встаємо, перевтомлюємося, замало читаємо, забагато дивимося телевізор, занадто безрозсудно витрачаємося, занадто сердимося та надто рідко молимося.
Ми примножили свої володіння, але применшили наші цінності. Ми говоримо забагато, любимо надто рідко і дуже часто ненавидимо.
Ми пізнали, як заробляти на життя, але не саме життя. Ми наповнювали роками наше життя, а не життям наші роки. Ми подолали шлях до Місяця і назад, але маємо проблеми з тим, щоб перейти вулицю, аби познайомитися з новим сусідою. Ми завоювали зовнішній космос, але не внутрішній. Ми зробили речі більшими, але не кращими.
Ми очистили повітря, але забруднили душі. Ми підкорили атом, але не наші забобони. Ми пишемо більше, але пізнаємо менше. Ми плануємо більше, але звершуємо менше. Ми навчилися мчати, але не чекати. Ми створюємо більше комп’ютерів, щоб зберігати більше інформації, створювати більше копій, ніж будь-коли, але ми спілкуємося все менше і менше.
Це часи фаст-фудів і повільного травлення, дебелих чоловіків і дрібного характеру, крутих баришів і неглибоких стосунків. Це дні подвійних прибутків, але частіших розлучень, екстравагантніших будівель, але зруйнованих домів. Це дні швидких подорожей, одноразових памперсів, попрання моралі, стосунків на одну ніч, тіл із зайвою вагою та пігулок для всього: від звеселення та заспокоєння до вбивства. Це час, коли на вітрині багато, а в коморі пусто. Час, коли технологія може донести вам цього листа, і час, коли ви можете вибрати: чи то поділитися думками, вкладеними в нього, чи видалити його простим натисканням...
Не забувайте приділити деякий час коханим, адже вони не завжди будуть поруч.
Не забувайте сказати ласкаве слово тому, хто з благоговінням дивиться на вас знизу вгору, бо ця маленька людина скоро виросте і піде від вас.
Не забувайте тепло обійняти того, хто поруч з вами, адже це єдиний скарб, який може подарувати ваше серце, і це не коштує ані цента.
Не забувайте сказати: "Я люблю тебе" своєму партнерові та вашим близьким, але ще важливіше – майте ці почуття в собі. Обійми гоїтимуть біль лише коли йтимуть від ваших глибинних почуттів.
Не забувайте взятися за руки і лелійте ці миті, бо одного дня цієї людини вже не буде поряд.
Знаходьте час для любові, знаходьте час для того, щоб висловити її! А ще знаходьте час, аби поділитися безцінними думками, що сповнюють вас.
І завжди пам’ятайте: життя не вимірюється числом наших подихів, але митями, від яких нам захоплює подих.

 (в перекладі Валентина Бута)

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #34 за 21.08.2020 > Тема "Резонанс"