Версiя для друку Обговорити в форумi

ЛЕКЦІЯ 2.
ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ
Основні принципи побудови системи національної безпеки можна сформулювати наступним чином:
1. Принцип запобігання виникненню загроз.
Будь яка загроза виникає із існуючої відповідної небезпеки. Відсутність контролю за тенденціями збільшення рівня небезпеки призводить до непрогнозованості перетворення цієї небезпеки у відповідну загрозу.
Час перетворення небезпеки у загрозу – це той час, протягом якого має ефективно працювати система безпеки для недопущення такого перетворення. Тому сучасна система безпеки має являти собою систему механізмів виявлення, прогнозування та протидії тенденціям розвитку небезпеки з метою запобігання перетворення її на загрозу. Тенденції розвитку небезпек описуються квадратною функцією: у = kхп , умовне графічне зображення якої показане на Графіку 1 в координатах зростання рівня небезпеки у часі.
Лінія ABCD є умовним графічним зображенням характеру тенденції перетворення небезпеки у загрозу. Свої основні функції система безпеки має ретельно виконати, у першу чергу, на відрізках АВ і BC, а саме, виявити небезпеку, розпізнати її характер і не допустити зростання рівня цієї небезпеки до рівня виникнення загрози Р2, оскільки рівень Р2 – це межа, за якою виникає загроза і зростають витрати на її ліквідацію, бо це вимагає максимального напруження зусиль усієї системи безпеки з введенням надзвичайного або воєнного стану, з залученням усіх наявних ресурсів, сил і засобів.
Відрізок CD є найзатратнішим періодом життєдіяльності нації, бо вимагає боротьби з загрозою та ліквідацією наслідків від неї, або ведення державою війни. Тому головна мета функціонування системи національної безпеки полягає у запобіганні досягненню небезпекою рівня загрози (Р2) і зниження її рівня до безпечного (Р1).
Точка А характеризується параметрами спроможності системи безпеки виявити небезпеку і визначати її рівень. Для цього система безпеки у своїй основі повинна мати потужну і ефективну інформаційно-аналітичну складову, чого сьогодні в Україні немає.
Крутизна графіка характеру небезпеки залежить від умов зростання рівня небезпеки і параметрів здатності системи безпеки протидіяти такому зростанню.
Аналіз норм Конституції України і чинного законодавства у сфері національної безпеки і оборони показує, що на сьогодні система безпеки в Україні скерована на боротьбу з загрозами, тобто на діяльність лише на відрізку CD. А це є помилкою, яка зумовлює стратегічний програш держави.
Таким чином, створена в Україні система безпеки розрахована не на запобігання загрозам, а на боротьбу з ними, а це значить, що суспільство і національна економіка весь час знаходиться у непрогнозованій ситуації, що дозволяє владі бути безвідповідальною і займатися вирішенням власних проблем, а не опікуватись інтересами нації.
Висуваючи вимоги до побудови системи національної безпеки, треба зазначити, що найбільш ефективно система національної безпеки має працювати на відрізку AB і ВС.
Точка А є точкою виявлення небезпеки і оголошення відповідного сигналу для приведення відповідних структур системи національної безпеки у відповідний режим функціонування для дослідження тенденції розвитку небезпеки, визначення причин підвищення її рівня.
Точка В є точкою визначення небезпечного рівня небезпеки і оголошення відповідного сигналу для приведення відповідних структур системи національної безпеки у відповідний режим функціонування для вжиття необхідних заходів щодо запобігання перетворення небезпеки у загрозу.
Точка С є точкою визначення рівня перетворення небезпеки в загрозу і оголошення відповідного сигналу для приведення усіх структур системи національної безпеки у відповідний режим функціонування для додаткового напруження ресурсних можливостей країни в боротьбі з загрозою.
Таким чином, система національної безпеки має будуватися з дотриманням принципу запобігання виникненню загроз для забезпечення її функціонування саме на випередження перетворення небезпек у загрози.
2. Принцип задовольняння національних інтересів.
Сьогодні згідно чинного законодавства в Україні діє принцип захисту національних інтересів, який є лише однією складовою забезпечення процесу задовольняння національних інтересів. Тому в Україні панує парадоксальна ситуація, коли усі гілки влади декларують захист прав людини, як один з основних національних інтересів, а в реальному житті права людини за багатьма параметрами не задовольняються.
Так, в Україні рівень життя громадян один з низьких, право на безоплатне медичне обслуговування не забезпечене, право на справедливий судовий захист не реалізується, рівень корупції в державі є одним з високих у світі і так далі.
Нація процвітатиме лише за умов задовольняння національних інтересів.
Саме для цього нація реалізує свою національну ідею: створення своєї власної держави та покладання на неї відповідні функції щодо управління і забезпечення процесу задовольняння національних інтересів.
3. Принцип професійної відповідальності.
Всесвітня економічна криза ще раз підтвердила, що для виживання людей і нації в цілому найважливішими напрямами діяльності держави залишаються фінанси і економіка. Тому ефективну діяльність оновленої системі національної безпеки зможуть здійснювати лише фахівці з високим рівнем спеціальної підготовки, які здатні до аналізу всього необхідного спектру економічної і фінансової інформації. Ці фахівці повинні добре знати і розуміти процеси задовольняння національних інтересів, вміти прогнозувати і моделювати розвиток ситуацій та обґрунтовувати правильні державні рішення.
Тобто, суспільство повинно мати надійний механізм постійного професійного і відповідального контролю за економічною і фінансовою ситуацією у Світі і всередині країни та надійний механізм прогнозованого задовольняння національних інтересів.
Виходячи з принципу професійної відповідальності, першою важливою ланкою системи національної безпеки має бути постійно діюча система з функціями:
- збору, обробки і аналізу всього необхідного спектру економічної і фінансової інформації у ході процесу задовольняння національних інтересів;
- наукового прогнозування і моделювання розвитку ситуацій;
- наукового обґрунтування і формування своєчасних державних рішень для регулювання ресурсним забезпеченням запобігання загрозам стабільності протікання процесу задовольняння національних інтересів.
Таким чином, національна економіка постійно буде поінформованою та прогнозовано готовою до протидії будь-яким викликам в економічній і фінансовій сферах, а це можуть гарантувати лише відповідальні професіонали.
4. Принцип ресурсної достатності.
Важливою ланкою системи національної безпеки має бути система ресурсного накопичення в усіх галузях національної економіки: фінансовій, промисловій, енергетичній, продуктовій, сільському господарстві тощо.
Обсяги ресурсного накопичення мають бути адекватним обсягам річного споживання матеріальних ресурсів національною економікою, що складатиме матеріальну основу стабільності процесу задовольняння всіх національних інтересів. Золотовалютний запас Національного банку має перевищувати сумарний золотовалютний фонд усіх банків України, що гарантуватиме фінансову незалежність і стабільність національної економіки.
5. Принцип моральності і політичної незаангажованості.
Набутий за останні роки досвід показав, як важливо, щоб у системі національної безпеки був механізм регулювання форми власності у банківській мережі та в мережі виробничих і промислових підприємств великої і середньої потужності усіх галузей національної економіки.
Тобто, суспільство повинно мати механізм досягнення компромісного рішення щодо націоналізації або зміни власника при банкрутстві банку чи підприємства або при невиконанні власником своїх зобов’язань перед трудовим колективом банку чи підприємства.
Зміна власника з метою мінімізації економічних і фінансових втрат та гарантування конституційно визначених прав громадян на працю та соціальний захист має проводитись незалежно від політичної приналежності власника.
Тому в кадровій політиці системи національної безпеки має панувати принцип моральності і політичної незаангажованості її працівників.
6. Принцип пріоритетності національних інтересів.
Принцип пріоритетності національних інтересів в діяльності системи національної безпеки полягає в забезпеченні:
- дотримання державою прав людини;
- розвитку національної мови і культури;
- пріоритетності розвитку національного виробництва;
- захисту внутрішнього ринку національної економіки;
- заборони приватизації стратегічних підприємств;
- заборони приватизації земель іноземними громадянами
- обмеження обсягів приватизації банків іноземними громадянами;
- обмеження приватизації крупних підприємств іноземними громадянами;
- регулюванні легальної міграції іноземних громадян до України;
- зупинення нелегальної міграції іноземних громадян до України.
7. Принцип наукової обґрунтованості.
Діяльність системи безпеки України протягом усіх років її функціонування характеризується як система, що працює в ручному режимі управління, а тому працює під замовлення. Це призводить до ситуацій, коли Україна зненацька опиняється або у тій чи іншій кризі, або в газовій війні, або під інформаційною атакою сусідньої держави, що створює соціальну напругу і негативно відбивається на рівні життя в Україні та на забезпеченні задовольняння національних інтересів.
Сучасна система національної безпеки повинна мати налагоджені механізми свого функціонування, які не залежатимуть від прізвища президента, прем’єр-міністра, їх партійної приналежності або інших суб’єктивних причин впливу.
Функціонування системи національної безпеки має базуватися на глибоких наукових дослідженнях суспільства, національної і світової економіки, існуючих небезпек і тенденцій їх розвитку для прогнозованого і стабільного задовольняння національних інтересів.
Створення сучасної системи національної безпеки з налагодженими механізмами свого функціонування не є суто українською проблемою. Вирішення цієї проблеми є актуальним як для більшості країн Європи, так і США з різницею лише в потужності економік цих країн.
Велика залежність системи безпеки від першої особи держави суттєво послаблює ефективність їх роботи. У цьому переконують приклади перевиборів перших осіб держав у США, Японії, Італії, Франції, Російської Федерації, у країнах східної Європи, в Болівії і інших країнах.
Прихід до влади сильних особистостей підвищує вплив авторитаризму і суб’єктивізму в роботі систем безпеки, вносить дисбаланс у механізми її функціонування, підвищуючи ризики виникнення кризових явищ як в задовольнянні національних інтересів цих країн, так і в міжнародних стосунках.
Про це яскраво свідчить прихід до влади пана Буша молодшого, який розв’язав ганебну війну в Іраку, втягнув до участі в цій війні інші держави та величезні фінансові вливання, спричинивши тим самим до виникнення глобальної фінансової кризи.
РЕКОМЕНДАЦІЇ:
Проблему створення кожною державою сучасної, якісно нової, системи національної безпеки доцільно було б вирішувати спільно з державами-сусідами та з одночасним підписанням відповідних регіональних договорів і угод про незастосування збройної боротьби при врегулюванні міждержавних спірних проблем та про широку співпрацю задля задовольняння національних інтересів кожної країни.
Побудова структури сучасної, якісно нової системи національної безпеки вимагає:
- уточнення, узгодження та уніфікації завдань центральних органів виконавчої влади кожної європейської держави;
- реорганізації центральних органів виконавчої влади кожної європейської держави відповідно до оновлених завдань;
- створення координаційного інформаційно-аналітичного центру проблем національної безпеки;
- створення міжнародного координаційного інформаційно-аналітичного центру проблем міжнародної безпеки.
Це суттєво покращило б рівень довіри між сусідніми країнами та дозволило б у короткі терміни вийти на певну стабільність і прогнозованість міжнародної безпеки.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #16 за 17.04.2020 > Тема "З потоку життя"