Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КАРТИНИ, НАМАЛЬОВАН╤ СЕРЦЕМ
Укра╖нськ╕ митц╕ – це потужна сила, яку не можна знец╕нювати…


СУМНА ОС╤НЬ
Наш╕ традиц╕╖


ГОВОРИТИ. МОВЧАТИ.
Чи здатн╕ ми слухати, коли мистецтво промовля╓?..


МИСТЕЦЬКИЙ Г╤МН НЕЗЛАМНОСТ╤
Автори представлених роб╕т - художники, як╕ п╕шли захищати Укра╖ну…


ПОРА НА В╤ДПОЧИНОК...
Наш╕ традиц╕╖




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 10.04.2020 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#15 за 10.04.2020
ЗЕМЛЯ СТА╢ БЛАГОСЛОВЕННОЮ

Наш╕ традиц╕╖

7 кв╕тня — свято Благов╕щення. Його мотивом стала надзвичайна под╕я — Архангел Гаври╖л спов╕стив Д╕в╕ Мар╕╖, що вона народить Сина Божого, зачатого Духом Святим. За християнською традиц╕╓ю воно належить до найвеличн╕ших церковних свят. У цей день, кажуть, нав╕ть птиця гн╕зда не в'╓.
Господар╕ починали оброб╕ток земл╕ т╕льки п╕сля Благов╕щення, бо до цього часу вона ще спить. Гр╕х ╖╖ будити. А на Благов╕щення земля вже ста╓ благословенною. Щоправда, в деяких рег╕онах Укра╖ни, де переважають п╕щан╕ грунти, оброб╕ток земля починають ран╕ше. Зрештою, за старим стилем календаря, Благов╕щення святкували 25 березня.
З цим днем пов'язан╕ так╕ народн╕ прикмети:
- Який день на Благов╕щення - такий к╕нець кв╕тня.
- Благов╕щення любить пожартувати морозом, але мороз на Благов╕щення (якщо замерзне вода у д╕жчин╕) - до врожаю ог╕рк╕в.
- Благов╕щення без ласт╕вок - холодна весна. На заход╕ ╕ п╕вноч╕ Укра╖ни вони, зв╕сно, прил╕тають п╕зн╕ше.
- Гроза на Благов╕щення - до теплого л╕та, до врожаю ог╕рк╕в.
- Мокре Благов╕щення - вродить жито.
- Дощ на Благов╕щення - грибн╕ л╕то й ос╕нь.
- Н╕ч на Благов╕щення тепла - весна буде дружна.
- Циган на Благов╕щення шубу прода╓ (установилася тепла погода) - таким буде Великдень.
- Сн╕г на Благов╕щення - л╕то буде неврожайним.
- Погода пог╕длива на Благов╕щення - до можливих л╕тн╕х пожеж (наприклад, може загор╕тися торф). Буде й спека.
- Погода перед сходом сонця на Благов╕щення ясна й тиха - буде добрий врожай на зб╕жжя.
- Сонце на Благов╕щення сходить на чист╕м неб╕ - весна буде рання; ясно в полудень - середня; ясно ввечер╕ - п╕зня.

ПРОКИНУЛАСЬ ЗЕМЛЯ
╤з Благов╕щенням нерозривно пов'язане свято Собору Архангела Гаври╖ла, яке в╕дзнача╓мо 8 кв╕тня. Адже саме Гаври╖л прин╕с добру в╕сть Д╕в╕ Мар╕╖, що Вона народить Мес╕ю-Спасителя через Непорочне Зачаття.
У народному побут╕ цей день отримав назву Благов╕сника, або ж Гаврила (Гаври╖ла). Вшановували його, щоб той «хати не спалив». У зах╕дних рег╕онах Укра╖ни в╕рили: весняно╖ пори Святий ╤лля - володар грому, а Гаврило - володар блискавки. ╤ тому, що гр╕м ╕ блискавка завжди разом бувають, тож у цей день неодм╕нно згадували обох святих.
Вважалося (це п╕дтверджують ╕ багатов╕ков╕ спостереження за погодою), що п╕сля Благов╕сника можна чекати справжньо╖ (потужно╖) весняно╖ грози.
Якщо почули гр╕м, то рад╕ли, бо Гаврило землю розбудив в╕д зимового сну, прийшла справжня весна, можна братися до оранки.
Колись старш╕ люди при громовиц╕ на Благов╕сника п╕дпирали плечима пл╕т, аби плеч╕ не бол╕ли, а сам╕ ж мали силу до прац╕. Д╕ти також п╕дпирали пл╕т, щоб здоровими рости.

ПРЕПОДОБНА МАР╤Я СОНЦЕМ З╤ГР╤╢
14 кв╕тня — свято Преподобно╖ Мар╕╖ ╢гипетсько╖ (╢гиптянки). Колись, особливо старш╕ люди, просили у не╖ сонячно╖ днини ╕ в╕рили, що Преподобна Мар╕я сонцем з╕гр╕╓, подару╓ тепло.
Вважали:
- Якщо на Мар╕╖ ╢гиптянки добра погода, то вона буде такою аж до середини травня. Тод╕ ╕ городину добре садити. Але не повинно бути спеки, адже земля втратить вологу.
- Мороз на Мар╕╖ - для селянина поган╕ над╕╖.
- Гр╕м на Мар╕╖ шкодить житу ╕ ячменю.
- Якщо трясогузка повернулася до дня Мар╕╖ - до добро╖ весни.
- На Мар╕╖ ╢гиптянки багато ранн╕х гриб╕в (строчк╕в ╕ зморшк╕в) - л╕то й ос╕нь видадуться грибними.
- З'явилися строчки ╕ зморшки - мороз╕в б╕льше не буде.
- Ран╕ше Мар╕╖ пшеницю не с╕й.
- На Мар╕╖ спостер╕га╓мо активний рух сок╕в у берези - л╕то не забариться, але вони може бути дощовим. Чим б╕льше соку - тим б╕льше дощ╕в.
- Якщо на Мар╕╖ ╢гиптянки в╕льха зацв╕те - с╕й гречку. Буде добрий врожай!

КВ╤ТНЕ ВЕРБА
За тиждень до Великодня — Кв╕тна нед╕ля, або Вербна нед╕ля (цього року вона припада╓ на 12 кв╕тня), як╕й переду╓ Лазарева субота. Саме у цей день ╤сус Христос воскресив Лазаря. А в нед╕лю в╕дбувся Його Вх╕д у ╢русалим. Сина Божого в╕тали пальмовим г╕ллям. У нас його зам╕нила верба.
Отих два дн╕ колись вважалися дитячим святами. Чому?
У Лазареву суботу п╕д час в╕дправи веч╕рньо╖ служби у церкв╕ д╕ти приносили вербов╕ галузки, а по ╖╖ завершенн╕ роздавали в╕рним. Бувало, що за це отримували коп╕йчину. Той, кому припала найб╕льша галузка, дуже рад╕в... Також ╕снував звичай носити в╕д церкви до церкви свячене г╕лля верби. Цю м╕с╕ю знову ж таки виконували д╕ти. Робили це вранц╕ у нед╕лю п╕сля в╕дправи Богослуж╕ння ╕ освячення верби. А перед тим, вийшовши з храму, намагалися якнайшвидше проковтнути «свяченого котика» (пухнасту бруньку), щоб горло не бол╕ло.
Свячена верба користу╓ться великою пошаною. ╥╖ не можна топтати ногами, викидати на см╕ття. Тому свячену вербу, яка залишилася з минулого року, спалюють, а поп╕л розс╕вають по грядках. Земля буде добре родити!
Щойно освяченою вербою «били» худобу, аби запоб╕гти хворобам. Для цього ж вербу встромляли у дах, двер╕ хл╕ва. Та, насамперед, вона збер╕галася у св╕тлиц╕ за ╕конами. Адже застосовували ╖╖ як обер╕г та л╕ки. Вважалося, наприклад, що обкурювання г╕лкою верби допоможе в╕д лихоманки; вербу клали у воду, у як╕й купали дитину. В╕рили, що в хату, в як╕й ╓ свячена верба, н╕коли не влучить блискавка.
Свяченою вербою з╕ словами «не я б'ю, верба б'╓» ударяли у Кв╕тну нед╕лю р╕дних, ус╕х знайомих, насамперед д╕тей. За цим маг╕чним д╕йством - побажання м╕цного здоров'я!

У народ╕ кажуть...
У КВ╤ТН╤ ДЕНЬ ПРЕКРАСНИЙ!
- Кв╕тень теплом зачару╓, а травень цв╕том обдару╓, то буде врожай садовини.
- Рано цв╕туть вишн╕ ╕ терен — буде врожай кукурудзи.
- Вишн╕ рано цв╕туть - жито рано кв╕туватиме.
- Кв╕тень холодний - р╕к неврожайний.
- У кв╕тн╕ на неб╕ м╕сяць ясний - день буде прекрасний!
- Мокрий кв╕тень ╕ холодний май - на картоплю урожай.
- Березень бруньками прикраша╓ться, а кв╕тень цв╕том пиша╓ться.
- Грози у перших числах кв╕тня - на тепле л╕то.
- Якщо кв╕тень сухий бува╓, то господар голода╓.
- Сухий кв╕тень - р╕к голодний.
- Дощ кв╕тневий - на врожай гриб╕в.
- У кв╕тн╕ земля пр╕╓, бо теплим в╕тром в╕╓.
- Хоч у кв╕тн╕ жартують, веселяться, але кв╕тень не жарту╓, бо ╕ на Великдень мороз бува╓.
- Кв╕тень такий, що його м╕сце м╕ж останньою зав╕рюхою ╕ першою зеленню
- Кв╕тень - плутень: часом плута╓ весну ╕з зимою.
Тарас ЛЕХМАН


 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 10.04.2020 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22188

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков