Версiя для друку Обговорити в форумi

Наші традиції

14 березня — свято преподобної Євдокії-мучениці. У народі ж — Явдохи, Плющихи. З цим днем пов'язано чимало цікавих прогностичних прикмет. Якщо проаналізувати народний календар українців, то таких синоптичних спостережень у березні припадає саме на день Явдохи. Отож:
- Теплий південний вітер на Явдохи - на мокре літо; вітер з півночі - холодне; вітер зі сходу - погоже і буде врожай збіжжя; західний вітер обіцяє помірні дощі.
- День на Євдокії гарний - треба сіяти льон.
- День на Явдохи прекрасний - буде красна весна, а літо врожайне на огірки.
- Євдокія погідна - все літо буде добре.
- Курка на Євдокії з калюжі води нап'ється - літо буде сухим і жарким.
- На Явдохи відлига, а перед тим падав сніг, то у травні будуть трави.
- На Явдохи-Плющихи зі стріх звисають бурульки і з них капає вода (Явдоха плаче) - трави будуть по пояс.
- На Явдохи ясно - рік прекрасний; хмарно - рік поганий.
- На Явдохи-Плющихи на небі з'явився місяць-молодик - бути мокрому літу і поганому житу.
- Сніг на Явдохи розтане і стоятимуть калюжі - меду буде так багато, як води.
- Явдоха хвостом крутить (хуртовина) - буде пізня весна.
- Прийшла Євдокія - для господаря затія: плуга чинити, борони точити.

КОШМАТИЙ ФЕОДОТ

16 березня вшановують Святого Феодота, юнака-християнина.
За сповідування Христової віри його кинули до в'язниці і піддали жорстоким тортурам. Але це не зломило Феодота, навпаки, свою стійкістю і непохитністю він навернув до християнства багатьох язичників. Згодом, після тривалого суду, зважаючи на юний вік, Феодота відпустили на волю. Після виходу з в'язниці він ще два роки керував своєю церквою у Киринеї. Помер 320 року.
Про цей день у народі кажуть:
- Феодот кошматий (коли вітряний день) - паші не мати.
- Вітер на Феодота кола завиває - влітку виляже хліб, злакові культури припадуть до землі.
- Феодот гуляє - траву забирає.
- Холодний Феодот - дрібна трава.
- На Феодота замет - довго не буде трави.
- Бешкетує Феодот кошматий - довго тепла не знати.
Тому селяни - власники корів, коней, овець, кіз боялися вітру на Феодота, назвали його «кошматим».

ОЙ ЧИЙ ТО КІНЬ СТОЇТЬ...

18 березня вшановуємо Святого Конона Памфілійського, який жив у III столітті, був родом з Назарету, де колись замешкала родина Ісуса Христа.
Через деякий час Святий Конон пішов до памфілійського міста Магедона і там почав займатися городництвом та садівництвом. Тому його назвали Городником. За те, що Конон сповідував християнство, ігемон Публій наказав його стратити. Той прийняв мученицьку смерть.
У народному побуті українців Святого Конона вважали покровителем коней. На підставі співзвучності слів «Конон» і «коні» народилася легенда, що Святий Конон був вправним конюхом, і коні у нього були такі, що він возив на них самого Святого пророка Іллю. І тепер возить його у колісниці по небу, а той пускає у лиходіїв стріли-блискавки. Грім - це тупіт коней Конона.
Колись цього дня господарі не запрягали коней, давали їм відпочити, добре годували. Від старших людей можна почути таке: «Хочеш мати доброго коня, тоді запам'ятай: протягом доби 8 годин кінь працює, 8 годин їсть, 8 годин відпочиває». Можливо, що це й перебільшення, але щоб незаперечно те, щоб мати доброго коня, то за ним слід добре доглядати. Він своє «відпрацює»!
Марновірні люди вважали: аби домовик не мучив коней, то у стайні до стелі потрібно підвісити на мотузці застрелену сороку.
У народі кажуть:
- На Конона погожа днина - граду влітку не буде, посіви стихія не знищить.
- На Кононовій днині насіння сниться господині, тобто - день дуже сприятливий для підготовки насіння до сівби.
Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #11 за 13.03.2020 > Тема "Душі криниця"