"Кримська Свiтлиця" > #10 за 06.03.2020 > Тема ""Білі плями" історії"
#10 за 06.03.2020
В╤ТАЛ╤Й ЛАЗОРК╤Н: ВИБОРЧА СИСТЕМА ЯК СКЛАДОВА СИСТЕМИ НАЦ╤ОНАЛЬНО╥ БЕЗПЕКИ
1. Стан системи нац╕онально╖ безпеки в Укра╖н╕. Вир╕шення проблеми виживання людсько╖ цив╕л╕зац╕╖ на планет╕ Земля в умовах ╕снуючих в природ╕ небезпек, чи то в╕д глобального потепл╕ння, чи то в╕д косм╕чних об’╓кт╕в, чи то в╕д глобально╖ економ╕чно╖ кризи, об’╓ктивно вимагають ╓днання зусиль ус╕х кра╖н для вироблення ╓диних загальних п╕дход╕в до формування систем забезпечення задоволення як власних нац╕ональних ╕нтерес╕в, так ╕ ╕нтерес╕в усього людства у сп╕льн╕й протид╕╖ виникненню загроз ╕снуванню людсько╖ цив╕л╕зац╕╖. В ц╕й ситуац╕╖ само собою виникають питання щодо системи нац╕онально╖ безпеки: чому вс╕ негаразди ╕ кризи навалюються на Укра╖ну зненацька, чому в кра╖н╕ не працюють запоб╕жники проти дестаб╕л╕зац╕╖ пол╕тично╖ ╕ економ╕чно╖ ситуац╕╖? В╕дпов╕дь проста: нема╓ в Укра╖н╕ системи нац╕онально╖ безпеки, а ус╕ ╖╖ складов╕ елементи працюють в ручному режим╕ управл╕ння високих посадовц╕в. Ц╕ небезпеки проявляються у р╕зний спос╕б, наприклад, ╓ небезпека девальвац╕╖ гривн╕, ╓ небезпека банкрутства деяких банк╕в через неспроможн╕сть громадян Укра╖ни гасити борги за кредитами, ╓ небезпека п╕двищення ц╕н на товари загального споживання. Але це ще не загрози, оск╕льки Укра╖нський народ живе, працю╓, розважа╓ться! Тож треба розум╕ти, що небезпеки ╕снують реально, а за певних умов вони стають загрозами. Треба ще розум╕ти, що загрози можуть бути не нац╕ональн╕й безпец╕, а конкретним нац╕ональним ╕нтересам. Тому потр╕бно протид╕яти саме процесу перетворення ╕снуючих небезпек у загрози задовольнянню конкретних нац╕ональних ╕нтерес╕в. Для цього створю╓ться ╕ ма╓ працювати система нац╕онально╖ безпеки. Треба, врешт╕ решт, замислитись над тим, що в укра╖нськ╕й мов╕ ╓ три поняття: «безпека», «небезпека», «загроза» ╕ зрозум╕ти, що поняття загроза та безпека ╓ протилежними ╕ вза╓мно заперечують одне одного: якщо ╓ безпека, то нема╓ загрози, а якщо ╓ загроза – нема╓ безпеки. Безпека досяга╓ться контролем тенденц╕й розвитку небезпеки ╕ заходами для зменшення ╖х розвитку. Таким чином, оск╕льки небезпеки в природ╕ ╕снують завжди ╕ лише за певних умов перетворюються на загрози, то система безпеки ма╓ зд╕йснювати запоб╕жн╕ заходи ╕з перетворення небезпеки на загрозу. Якщо ми чу╓мо в╕д високопосадовц╕в про наявн╕сть багатьох загроз, то це говорить про ╖х некомпетентн╕сть ╕ пров╕дсутн╕сть системи нац╕онально╖ безпеки. Для створення системи нац╕онально╖ безпеки потр╕бн╕ фах╕вц╕, як╕ волод╕ють стратег╕чним мисленням, здатн╕ забезпечити системну роботу щодо виконання державою сво╖х довгострокових функц╕й всеб╕чного забезпечення стаб╕льност╕ процесу задовольняння нац╕ональних ╕нтерес╕в. 2. Виборча система як складова нац╕онально╖ безпеки. Проблема фаховост╕ влади в незалежн╕й Укра╖н╕ ╕сну╓ давно. Особливо вона загострилася, коли владоможц╕ наголосили, що м╕н╕стри – це пол╕тики. В╕дтод╕ м╕н╕стерськ╕ кр╕сла стали омр╕яною метою пол╕тик╕в, як╕ зрозум╕ли, що через м╕н╕стерство можна в╕дмивати величезн╕ кошти з державного бюджету та лоб╕ювати ╕нтереси певних владних к╕л. Таким чином в Укра╖н╕ зросла небезпека тотально╖ корупц╕╖. Ситуац╕я у влад╕ ще б╕льше пог╕ршилася з прийняттям виборчо╖ системи на пропорц╕йн╕й основ╕ за списками пол╕тичних парт╕й. В╕домо, що до списк╕в, а в╕дтак ╕ до Верховно╖ Ради Укра╖ни потрапили люди з слабкою як загально осв╕тньою, так ╕ фаховою п╕дготовкою. Частина цих людей потрапила до Каб╕нету М╕н╕стр╕в, до м╕н╕стерств ╕ ╕нших центральних орган╕в виконавчо╖ влади, до судово╖ г╕лки влади, що стало передумовою послаблення державно╖ влади ╕ зростання р╕вня корупц╕╖. А безглузде протистояння протягом останн╕х 5 рок╕в м╕ж президентом Укра╖ни ╕ прем’╓р-м╕н╕стром та марафон з утворенням парламентсько╖ б╕льшост╕ стали причиною зростання р╕вня небезпеки для ╕снування державного суверен╕тету Укра╖ни. Така ситуац╕я стала можливою в Укра╖н╕ внасл╕док безд╕яльност╕ системи нац╕онально╖ безпеки, тобто внасл╕док в╕дсутност╕ належно╖ протид╕╖ з боку держави ус╕м ╕снуючим небезпекам для задоволення нац╕ональних ╕нтерес╕в. Для Укра╖ни результатом посилення цих небезпек протягом останн╕х 5 рок╕в стали: сутт╓ве пад╕ння м╕жнародного ╕м╕джу та виникнення проблем з надходженням ╕ноземних ╕нвестиц╕й. Всередин╕ кра╖ни стали звичними тотальн╕ порушення конституц╕йних прав людини, особливо – майнових, виник спалах корупц╕╖ та актив╕зувався крим╕нал╕тет. Прих╕д до влади непрофес╕онал╕в через закрит╕ парт╕йн╕ списки призв╕в до тотально╖ кризи державного управл╕ння та до важко╖ економ╕чно╖ кризи, що однозначно перекону╓: виборчу систему потр╕бно терм╕ново зм╕нити на користь народовладдя. Громадяни мають знати, кого вони обирають, як╕ у кандидата моральн╕ ╕ д╕лов╕ якост╕, як╕ результати його д╕яльност╕. Люди мають сам╕ зробити висновок, чи виправда╓ ╖х дов╕ру той чи ╕нший кандидат. Врешт╕ решт, ма╓ бути як╕сний конкурсний в╕дб╕р фах╕вц╕в на висок╕ державн╕ посади, а не результат д╕╖ п╕ар технолог╕й. Б╕льш прозорими ма╓ бути робота виборчих ком╕с╕й. Врешт╕ решт, державну пол╕тику мають рухати високоморальн╕ фах╕вц╕, як╕ стоять поза впливом пол╕тичних парт╕й ╕ пол╕тичних ╕деолог╕й. Для них, як ╕ для держави, ╕деолог╕я ма╓ бути одна: ╕нтереси людини, ╕нтереси нац╕╖. Це вкрай важливо, оск╕льки процес задовольняння нац╕ональних ╕нтерес╕в укра╖нсько╖ нац╕╖ проходить у перетин╕ з ╕нтересами сум╕жно ╕снуючих нац╕й, що вимага╓ запоб╕гання м╕жнац╕ональних ╕ транснац╕ональних протир╕ч, бо ц╕ протир╕ччя несуть у соб╕ певн╕ природн╕ небезпеки для задовольняння укра╖нських нац╕ональних ╕нтерес╕в. Врешт╕ решт, ус╕ громадяни Укра╖ни в╕д Президента Укра╖ни, ус╕х народних депутат╕в Укра╖ни, ус╕х депутат╕в м╕сцевих орган╕в влади, гол╕в ╕ член╕в ус╕х пол╕тичних парт╕й ╕ громадських орган╕зац╕й до безпарт╕йних виборц╕в, мають соб╕ усв╕домити, що виборча система ╓ складовою системи нац╕онально╖ безпеки ╕ ╖╖ реформування ма╓ проводитись у контекст╕ створення в Укра╖н╕ ново╖ ефективно╖ системи нац╕онально╖ безпеки, оск╕льки виборча система вплива╓ повноту задовольняння нац╕ональних ╕нтерес╕в: - на як╕сть кадрового п╕дбору в ус╕х г╕лках влади, починаючи в╕д обрання Президента Укра╖ни, народних депутат╕в ус╕х р╕вн╕в, судд╕в тощо до призначення кер╕вник╕в виконавчих ╕ силових структур; - на як╕сть зм╕сту законодавства ╕ нормативних акт╕в та на ╖х виконання в Укра╖н╕; - на як╕сть формування ╕ впровадження основних засад внутр╕шньо╖ ╕ зовн╕шньо╖ пол╕тики Укра╖ни, на ╖╖ м╕жнародний ╕м╕дж як суверенно╖ держави; - на ефективн╕сть функц╕онування та конкурентну спроможн╕сть нац╕онально╖ економ╕ки, на добробут кожно╖ укра╖нсько╖ родини; - на ресурсну спроможн╕сть держави всеб╕чно забезпечити р╕вень оборонно╖ здатност╕ кра╖ни та г╕дних умов виживання Укра╖нського народу п╕д час можливих глобальних криз, потряс╕нь ╕ надзвичайних ситуац╕й. Сьогодн╕ лише л╕нивий не бачить, що подолання системно╖ кризи ╕ подальший розвиток Укра╖ни неможливий без зм╕ни виборчо╖ системи в Укра╖н╕ з урахуванням зм╕ни ╕деолог╕╖ побудови системи нац╕онально╖ безпеки з ╕деолог╕╖ захисту нац╕ональних ╕нтерес╕в на ╕деолог╕ю задовольняння нац╕ональних ╕нтерес╕в, оск╕льки захист ╓ лише складовою задовольняння нац╕ональних ╕нтерес╕в, а виборча система ма╓ не захищати виборч╕ ╕нтереси громадянина, а якомога повно задовольнити його право на виб╕р г╕дних державних достойник╕в, на зд╕йснення ефективного контролю за ╖х д╕яльн╕стю ╕ гарантом цього ма╓ бути Президент Укра╖ни! 3. ╤деолог╕я нац╕онально╖ безпеки. Проблема розв’язання м╕жнац╕ональних ╕ транснац╕ональних протир╕ч нац╕я поклада╓ на державу, яка створю╓ ц╕л╕сну систему нац╕онально╖ безпеки для запоб╕гання перетворенню небезпек нац╕ональним ╕нтересам у загрози. В Укра╖н╕ така система не створена! Так, наприклад, сьогодн╕ засоби масово╖ ╕нформац╕╖ жваво обговорюють св╕тову ф╕нансову кризу та загрози, як╕ вона несе для кра╖н ╢вропи ╕ Св╕ту. У зв’язку появою ╕ тенденц╕ями розвитку ц╕╓╖ кризи дуже важливо було б замислитись над природою ╕ проблемами виникнення такого явища як «загроза». Це питання ╓ вкрай важливим для надання реально╖ оц╕нки ефективност╕ систем нац╕онально╖ безпеки ус╕х без винятку кра╖н: ╕ для тих, як╕ ще донедавна процв╕тали, ╕, особливо, для тих, як╕ нещодавно були та ще залишаються п╕д впливом радянських державних ╕деолог╕чних м╕ф╕в. Оск╕льки така в╕рог╕дн╕сть ╕сну╓, то стосунки м╕ж НАТО ╕ Укра╖ною та НАТО ╕ Рос╕йською Федерац╕╓ю можна розглядати як процес подолання породжених у минулому стол╕тт╕ безпекових проблем у м╕жнародних стосунках, як рух на шляху до формування майбутньо╖ системи м╕жнародно╖ колективно╖ безпеки, яка буде оп╕куватись стаб╕льн╕стю ╢враз╕йського континенту. Тобто, не зважаючи на тенденц╕╖ в╕дтворення авторитаризму в Рос╕йськ╕й Федерац╕╖ ╕ в Укра╖н╕, можна вже тепер впевнено говорити про трансформац╕ю НАТО у ╢враз╕йську систему м╕жнародно╖ колективно╖ безпеки, до яко╖ ув╕йдуть ╕ Укра╖на, ╕ Рос╕йська Федерац╕я подолавши ус╕ перепони у м╕ждержавних стосунках, що пов’язан╕ з важким сп╕льним ╕мперським минулим. Процес подолання важкого ╕мперського минулого вимага╓ зусиль не лише Укра╖ни ╕ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖, а сп╕льних зусиль ус╕х ╢вропейських кра╖н. Тому потр╕бне створення як╕сно ново╖ ефективно╖ системи м╕жнародно╖ колективно╖ безпеки, а для цього потр╕бно переглянути ╕ науково об╜рунтувати ╕деолог╕чн╕ засади, терм╕нолог╕ю ╕ нормативн╕ акти кожно╖ ╢вропейсько╖ держави, що у свою чергу убезпечить процес утворення систем нац╕онально╖ безпеки кожно╖ кра╖ни в╕д повторення помилок минулого. Ус╕ пол╕тики мали б твердо усв╕домлювати, що попередження ╕ запоб╕гання перетворенню небезпек, як╕ зажди ╕снують в природ╕ м╕ждержавних стосунк╕в, у загрози. Бо це набагато дешевше, а н╕ж протид╕яти загрозам, що вже виникли з цих небезпек. Виходячи з ц╕╓╖ тези, головним завданням системи нац╕онально╖ безпеки будь яко╖ кра╖ни ╓ забезпечення процесу задовольняння нац╕ональних ╕нтерес╕в, в ход╕ якого зд╕йснювати попередження ╕ запоб╕гання перетворенню небезпек, що ╕снують в природ╕ м╕ждержавних стосунк╕в, у загрози. Тобто призначення системи нац╕онально╖ безпеки будь яко╖ кра╖ни запоб╕гти раптовому виникненню загрози з ╕снуючо╖ небезпеки у будь як╕й сфер╕ м╕ждержавних стосунк╕в. Безпека – це в╕дсутн╕сть загрози, а коли ╓ загроза – нема╓ безпеки: ц╕ терм╕ни вза╓мо виключають одне одного. ╤ саме для того, щоб безпека не зникла, а загроза не з’явилася зненацька з ╕снуючих в природ╕ небезпек, в кра╖н╕ створю╓ться в╕дпов╕дна система безпеки. Про це все не варто було б вести розмову, якби л╕кв╕дац╕я загрози, що зненацька виникла для економ╕ки Укра╖ни через некомпетентне ставлення керманич╕в держави до сфери нац╕онально╖ безпеки, не вартувала б так дорого для Укра╖нського народу, бо вони за 18 рок╕в не спромоглися створити д╕╓здатну систему нац╕онально╖ безпеки. Нац╕ональна безпека ╓ визначенням конкретним ╕ з глибоким смислом, який поляга╓ у тому, що нац╕ональна безпека – це в╕дсутн╕сть будь яких загроз для задовольняння нац╕ональних ╕нтерес╕в. Щоб так було, держава мала б подбати про утворення системи нац╕онально╖ безпеки, яка б вчасно реагувала б ╕ усувала вс╕ можлив╕ перешкоди у задовольнянн╕ нац╕ональних ╕нтерес╕в. Прикладом ╓ енергетичн╕ нац╕ональн╕ ╕нтереси. На даний час нема╓ системи енергетично╖ безпеки в Укра╖н╕, бо ус╕ проблеми в енергетичних галузях вир╕шуються в ручному режим╕ ╕ в екстремальних умовах, а система безпеки одразу наводить порядок в ус╕х енергетичних галузях, зн╕ма╓ багато проблем ╕ не дозволя╓ одноос╕бно збагачуватись за рахунок реал╕зац╕╖ енергоресурс╕в. Безлад та байдуже ставлення до нагальних нац╕ональних потреб в енергетичних галузях дозволя╓ отримувати надприбутки ╕ створю╓ в╕дпов╕дн╕ передумови для перетворення ╕снуючих небезпек в загрози, як╕ вимагають адекватних ╕ негайних д╕й ╕ ресурс╕в усього Укра╖нського народу для захисту нац╕ональних ╕нтерес╕в: потр╕бно оголошувати моб╕л╕зац╕ю в╕дпов╕дних сил, засоб╕в, приводити у готовн╕сть до захисту в╕дпов╕дну ╕нфраструктуру, що ╓ компетенц╕╓ю Президента Укра╖ни. Якщо ж адекватно╖ ╕ негайно╖ реакц╕╖ на загрозу нема╓ - це означа╓, що загрози або нема╓, або керманич держави не здогадуються, що загроза вже виникла. Приклад╕в перекручення понять чимало ╕ це перекону╓, що на державному р╕вн╕ попул╕зм перевищив ус╕ допустим╕ норми його сприйняття. Ну не можна ж допускати, щоб з вуст Президента Укра╖ни публ╕чно лунала така фраза, як, наприклад, «нац╕ональн╕ ╕нтереси держави», як то було 20 жовтня 2008 року в Укра╖нському Дом╕. Напевно ╓ в╕дпов╕дальн╕ особи, як╕ готують виступи Президента Укра╖ни, вони ж мають розум╕ти, що ╓ ╕нтереси держави ╕ ╓ ╕нтереси нац╕╖, але в природ╕ не ╕снують нац╕ональн╕ ╕нтереси держави. Навпаки, держава сама ╓ житт╓во важливим нац╕ональним ╕нтересом, оск╕льки нац╕я через державу зд╕йсню╓ задовольняння ус╕х нац╕ональних ╕нтерес╕в, пов’язаних з житт╓д╕яльн╕стю нац╕╖! Укра╖на потребу╓ створення ефективно╖ системи нац╕онально╖ безпеки, щоб вона працювала на запоб╕гання небезпекам задовольняння ╕нтерес╕в людини, сусп╕льства, держави ╕ нац╕╖ в ц╕лому. Тому важливо, щоб Президент Укра╖ни був точним у терм╕нах ╕ формулюваннях. Це полегшить йому роботу ╕ зрозум╕лим для людей. А якщо високий посадовець говорить, що ╕сну╓ «реальна загроза економ╕чн╕й безпец╕», то це чисто╖ води попул╕зм, розрахований на «маленького» укра╖нця, якому завжди все зрозум╕ло: ╓ загроза, - рятуйся, бо знову - ╕нфляц╕я, знову - криза, знову - поганий уряд, знову вс╕ – на вибори! Тож треба роз╕братися, чому «реальна загроза економ╕чн╕й безпец╕» – це попул╕зм? ╤ от що виходить: 1. Загроза виника╓ ╕з небезпеки. Коли небезпека ста╓ реальною, то говорять, що виникла загроза, ╕ це значить, що ус╕ п╕дпорядкован╕ Президенту Укра╖ни служби про╜авили перетворення небезпеки в загрозу, тобто система безпеки не працю╓, а Президенту важко бути гарантом Конституц╕╖ без д╕╓здатно╖ системи нац╕онально╖ безпеки. 2. Безпека – це в╕дсутн╕сть загрози, тому в природ╕ нема╓ загроз безпец╕. Безпека або ╓, або ╖╖ нема╓ ╕ держава з метою запоб╕гання перетворенню небезпек в загрози у т╕й або ╕нш╕й сфер╕ д╕яльност╕ утворю╓ систему безпеки. А система безпеки - це фах╕вц╕, засоби, методи ╕ способи протид╕╖ розвитку небезпек та л╕кв╕дац╕╖ загроз, що виникли, у нев╕йськовий спос╕б або у спос╕б ведення збройно╖ боротьби. 3. Поняття «небезпека» ╕ «загроза» розр╕зняються обсягом витрат кошт╕в, сил ╕ засоб╕в. Це поясню╓ться тим, що м╕ж небезпекою ╕ загрозою ╕сну╓ певний тривалий пром╕жок часу перетворення небезпеки в загрозу. Протягом цього часу ма╓ працювати система безпеки, яка ма╓ тримати п╕д контролем процес перетворення небезпеки в загрозу, тобто щоденно цю небезпеку нейтрал╕зовувати, на це витрачаються м╕н╕мальн╕ кошти ╕ ресурси: лише для утримання системи безпеки ╕ виконання нею покладених завдань. Тож сьогодн╕ Президент Укра╖ни ма╓ терм╕ново створити систему нац╕онально╖ безпеки та налагодити ╖╖ функц╕онування. Для цього потр╕бно зм╕нити виборчу систему, провести економ╕чну ╕ во╓нну реформи. Першим кроком у цьому напрямку мало б стати створення потужного Нац╕онального ╕нформац╕йно-анал╕тачного центру з фах╕вц╕в-анал╕тик╕в. Утворення тако╖ установи в систем╕ нац╕онально╖ безпеки дозволить на фаховому р╕вн╕: 1. Анал╕зувати поточну ситуац╕ю в економ╕ц╕ Св╕ту ╕ Укра╖н╕, вчасно провадити антикризову д╕яльн╕сть центральних законодавчих ╕ виконавчих орган╕в державно╖ влади та основних гравц╕в укра╖нсько╖ економ╕ки. 2. Вчасно готувати ╕ надавати кер╕вництву держави проекти в╕дпов╕дних р╕шень ╕ контролювати ╖х виконання. 3. Сформувати п╕д╜рунтя для створення реально╖ системи нац╕онально╖ безпеки, з головним завданням - задовольняти нац╕ональн╕ ╕нтереси, а не "захищати" ╖х, як це робиться вже 17 рок╕в з нульовим усп╕хом. Тож завдання громадянського сусп╕льства в Укра╖н╕ поляга╓ у наступному: а) зламати стереотипи мислення щодо держави як "диктатури пролетар╕ату" (диктатури одн╕╓╖ парт╕╖) ╕ скерувати сусп╕льну думку у б╕к розум╕ння сутност╕ держави як ун╕версального ╕нструменту задовольняння нац╕ональних ╕нтерес╕в, що, власне, ╕ ╓ нац╕ональною ╕де╓ю; б) змусити громадян та громади в╕дпов╕дально п╕дходити до вибор╕в ╕ обрання до влади ос╕б чесних, фахових, незаангажованих в служ╕нн╕ парт╕ям та представникам в╕тчизняного чи ╕ноземного кап╕талу; б) змусити державу створити реальну ефективну систему нац╕онально╖ безпеки, яка здатна утримувати в межах безпечного р╕вня тенденц╕╖ розвитку небезпек для задовольняння нац╕ональних ╕нтерес╕в. Вважаю, що це питання ╓ стрижневим у д╕яльност╕ держави п╕сля 17 рок╕в незалежност╕. Держава мусить займатися задовольнянням нац╕ональних ╕нтерес╕в, а це у першу чергу - проведення економ╕чно╖, во╓нно╖ ╕ с╕льсько╖ реформ в Укра╖н╕, для створення умов зростання р╕вня життя в Укра╖н╕ та подолання тотального злод╕йства ╕ корупц╕╖. За це варта боротися, бо цього жада╓ Укра╖нська нац╕я, що самовизначилася 1 грудня 1991 року у сво╖й незалежност╕. 15.03.2010 р., м. Ки╖в
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 06.03.2020 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22073
|