"Кримська Свiтлиця" > #52 за 27.12.2019 > Тема "Резонанс"
#52 за 27.12.2019
Р╤ЗДВО ЧИ НЕ Р╤ЗДВО?
Наша любов до свят, схоже, перемага╓ вс╕ перепони, в тому числ╕, подекуди й здоровий глузд. ╤нод╕ склада╓ться враження, що то якесь дивне змагання з безтурботними мешканцями щасливих остров╕в Океан╕╖, де на триста ш╕стдесят п’ять дн╕в року до восьмисот свят. Але якщо пол╕нез╕йськ╕ свята – то рефлекс╕я, рудименти поганства, то рудиментом чого ╓ наш╕ святкування дня уролога ╕ дня отоляринголога, дня стоматолога ╕ дня зубного техн╕ка, дня далекоб╕йника ╕ дня автомоб╕л╕ста? Мен╕ скажуть, що жодного гр╕ха в тих корпоративах нема╓, н╕кому вони не заважають, а причина ╖х появи ц╕лком очевидна – закручен╕ вихором с╕рих будн╕в, нам хочеться, бодай, час в╕д часу п╕дняти голову догори ╕ побачити з╕рки, а не ╖х в╕дображення в калюжах, в╕дчути, що окр╕м безк╕нечно╖, часто виснажливо╖ роботи ╓ й ╕нше життя – яскраве ╕ привабливе. Справд╕, який вже тут гр╕х… ╤нша справа з Р╕здвом, себто з Днем народження Христа. Дитя, нав╕ть якщо воно й Боже, не могло народитися в два р╕зн╕ дн╕, в╕ддален╕ один в╕д одного майже двома тижнями. Здавалося б це б╕льш н╕ж очевидно. З якого ж дива тод╕ хтось з нас святку╓ Р╕здво 25 грудня, хтось 7 с╕чня, а хтось, аби не дати маху, в обидва ц╕ дн╕? ╤ все те з благословення церкви, за потакання держави. Дива-дивн╕. Зв╕дки ж п╕шло те роздво╓ння в м╕зках ╕ коли ж, насправд╕, в╕рним християнам варто святкувати уродини Христа? Витоки р╕зного трактування ц╕╓╖ дати лежить у способ╕ л╕точислення. Нагадаю, що через недосконал╕сть запровадженого ще Юл╕╓м Цезарем календаря (1 с╕чня 45 року до н.е.), де р╕к дор╕внював 365, 1/4 доби, на момент введення папою Григор╕╓м XIII нового (4 жовтня 1582 р.), де р╕к складався з 365, 2425 доби (365 дн╕в, 5 годин, 49 хвилин, 12 секунд), наб╕гло десять «зайвих» дн╕в. Тод╕ ж, четвертого жовтня 1582 року нев╕дпов╕дн╕сть було скомпенсовано вилученням тих десяти дн╕в з календаря, в результат╕ чого, наступним п╕сля четвертого жовня за вдосконаленим календарем настав день 15 жовтня. Аби оц╕нити важлив╕сть удосконалення, варто розум╕ти, що за юл╕анським календарем «зайва» доба наб╕га╓ раз на 128 рок╕в, за григор╕анським – раз на 10 000 рок╕в. В Русь-Укра╖ну, яка на той час перебувала у склад╕ Реч╕ Посполито╖, григор╕анський календар прийшов того ж таки 1582 року. ╤нша р╕ч, що через спроби католизац╕╖ нове л╕точислення не було сприйняте руською православною церквою. Тим б╕льше, що й Константинопольський патр╕арх ╤╓рем╕я II не пристав на нововведення. Використовувалося воно на наших теренах, в╕дтак, лише у св╕тському вжитку. Я звернув увагу на ту особлив╕сть, вивчаючи тогочасн╕ документи п╕д час написання книжки «Павло Михнович Бут, лицар зраджено╖ вол╕». Так, дати ╕ дн╕ в польських хрон╕ках, в листуванн╕ гетьмана Бута подавалися за новим л╕точисленням, а отже, не потребували в╕дкидання «зайвих» 10 дн╕в, як те помилково робили деяк╕ в╕дом╕ ╕сторики. З потраплянням п╕д владу Москов╕╖, юл╕анське л╕точислення знову повернулося на терени нашого краю ╕ було скасоване з зам╕ною на григор╕анське лише в 1918 роц╕. Наше ж церковне л╕точислення ╕ дал╕ перебува╓ в тенетах юл╕анства, чим, дума╓ться, дуже т╕шить москов╕йську церкву. Ось що пишуть на сайт╕ (https://www.tzerkva.zp.ua/2017/07/30/%D1%87%D0%BE%D0%BC%D1%83-%D0%B4%D0%B5%D1%8F%D0%BA%D1%96-%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96-%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B8-%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%96-%D0%BA%D0%BE/), н╕бито, Православно╖ церкви Укра╖ни, Запор╕зько╖ ╓парх╕╖: «Сьогодн╕ юл╕анський календар в Укра╖н╕ ╕ в Рос╕╖ називають «старим стилем». В даний час область його застосування досить обмежена. Ним користуються деяк╕ Православн╕ Церкви – Сербська, Грузинська, ╢русалимська та Руська. Кр╕м того, юл╕анський календар застосову╓ться в деяких православних монастирях ╢вропи та США.
Григор╕анський календар у Рос╕╖ У наш╕й кра╖н╕ питання про реформу календаря п╕дн╕малося неодноразово. У 1830 роц╕ його ставила Рос╕йська Академ╕я наук. Князь К.А. Л╕вен, який займав у той час пост м╕н╕стра осв╕ти, визнав цю пропозиц╕ю несво╓часним. Т╕льки п╕сля революц╕╖ питання було винесено на зас╕дання Раднаркому Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. Вже 24 с╕чня Рос╕я прийняла календар григор╕анський». Як бачимо, попри ц╕лком пристойну укра╖нську мову сайту, автор допису, адвокуючи вочевидь неефективному юл╕анському л╕точисленню, чи й випадково вида╓ Москов╕ю за «нашу» кра╖ну. Власне, коли святкувати Р╕здво – справа в╕рних. В╕ра ж – то така р╕ч, де лог╕ка й науковий п╕дх╕д не завжди бажан╕, а будь-яким сумн╕вам ╕ геть нема╓ м╕сця. Тож з огляду на золотий юл╕анський ланцюжок, яким, наче вже й незалежна укра╖нська церква, нерозривно прикута до церкви москов╕йсько╖, можна гадати, що шизофрен╕я з подв╕йним святкуванням одного з найб╕льших християнських свят св╕ту триватиме якийсь час ╕ дал╕. З Р╕здвом Христовим! Валентин БУТ 24 грудня 2019 р.
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 27.12.2019 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21865
|