Версiя для друку Обговорити в форумi

Висновки очевидні: це безпардонний тиск на новообраного президента, намагання максимально використати період міжвладдя, шантаж Заходу… Але давайте докладно…
Президент РФ Володимир Путін підписав указ про спрощений порядок отримання російського громадянства для жителів окупованих районів Донецької та Луганської областей. Про це повідомляє російський "Інтерфакс". Як зазначено в тексті указу, таке рішення прийнято президентом РФ "з метою захисту прав і свобод людини і громадянина", на підставі "загальновизнаних принципів і норм міжнародного права", відповідно до статті 29 Федерального закону номер 62 від 31 травня 2002 року "Про громадянство РФ". Повідомляється, що розгляд заяв про прийняття до громадянства жителів окупованого Донбасу "здійснюється в термін, що не перевищує трьох місяців" з дня подачі заяви та необхідного переліку документів. Указ набирає чинності з дня його офіційного опублікування, тобто, відсьогодні.
Укрінформ звернувся до експертів-політологів з такими питаннями: з чим цей демарш спричинено та яких наслідків варто очікувати?

Богдан Яременко, дипломат, голова Фонду “Майдан закордонних справ”:
“Такими діями РФ нарешті визнала свою роль як держави-окупанта на Донбасі”
– Путін намагається посилити свої позиції на переговорах. Він показує, що має багато інструментів тиску і впливу на ситуацію поза військовими методами й так далі. Це гра. І націлена вона на те, щоб показати, хто в домі господар. Наслідки з цього будуть такі: Росія все глибше загрузатиме в цьому конфлікті. Буде змушена продовжувати дії, які, з одного боку, все більше і більше прив’язуватимуть окуповані території до Росії, а з іншого – будуть пов’язані з необхідністю для РФ додаткових видатків у виконанні своїх функції країни-окупанта. Це ситуація, якою потрібно скористатися. Попри період інституційного послаблення, велика відповідальність зараз і на чинному Президентові Порошенку, і на міністрах, і на керівниках органів виконавчої влади. Зараз треба активізувати роботу, апелювати до міжнародної спільноти, вимагати додаткових санкцій проти Російської Федерації, звертати увагу на те, що такими діями РФ нарешті визнала свою роль, як держави-окупанта на Донбасі. Говорити є про що. Щодо майбутнього Президента, то перед ним постає завдання вирішити це питання в комплексі. Тобто не стільки гостро реагувати сьогодні, а скільки пошук шляхів втягнення Росії в реальні переговори щодо ситуації на Донбасі, про вирішення конфлікту. Але це значно складніше, багатогранніше завдання.

Володимир Ар’єв, глава делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Ради Європи:
“Путін підвищує ставки, намагається залякати і схилити до поступок недосвідченого Президента”
– Путін демонструє посилення тиску на Україну після президентських виборів. Він спішить підвищити ставки, залякати недосвідченого президента і зробити все, щоби Зеленський пішов на поступки, і то серйозні. Наразі це означає зрив Мінських угод. Відтак чинному Президенту Порошенку доведеться зробити все від нього залежне, щоби санкції проти РФ посилилися або, принаймні, посилилися в майбутньому. Зокрема я, як голова делегації ВР у ПАРЄ, зараз із колегами-парламентарями звертатимемося до організації зробити все можливе для того, щоб відреагувати належним чином, а також - уникнути будь-якого сценарію повернення РФ до ПАРЄ в умовах погіршення ситуації.
Щодо наслідків. Бачу південноосетинський сценарій. Там також на території південної Осетії, яка належить Грузії, роздавали паспорти громадян РФ. А потім, у 2008 році, це було використано як привід для вторгнення в Грузію. Тож після такого рішення щодо окупованого Донбасу, вірогідність прямої агресії Російської Федерації проти України суттєво збільшується” .

Олег Саакян, політолог:
"Україна обрала Володимира Зеленського, з якого зліпити “хунту” або “каратєля” Росії на сьогодні швидко не вдасться"
– Цей сценарій вже давно обговорювався в Росії, але тільки зараз по ньому прийнято рішення. Думаю, в Кремлі хочуть створити лякалку для Заходу щодо можливої заморозки конфлікту і фактично ультиматуму до майбутнього переговорного процесу: або РФ паспортизує ці території, відповідно – жодної реінтеграції та перехід до фази гарячої війни, або Україна приймає умови капітуляції. Це перше. Друге – це відповідь на обрання президентом Володимира Зеленського, який має високий рівень впізнаваності, і в РФ, і на окупованих територіях. І ця його впізнаваність, вона під знаком “плюс”, а отже – там може поширитися певний рівень лояльності до української держави, зокрема, це стосується окупованих територій Донбасу, де розчаровані та ображені на Російську Федерацію, яка не приєднала їх до себе за кримським сценарієм. Відповідно, люди на цих територіях є заручниками, є інструментом Росії для вимотування України. А ці території трималися виключно на страху перед “каратєлямі”, “київською хунтою”. Їм вбивали в голови, що в постмайданній Україні житиметься набагато гірше, ніж зараз. Але Україна обрала Володимира Зеленського, з якого зліпити “хунту” або “каратєля” Росії на сьогодні швидко не вдасться. А тому, повторюся, це створює більш позитивне відношення до України, ніж до РФ. Чим можна перебити подібні настрої? Один із мостиків – роздача паспортів, як шлях до того, що в майбутньому РФ їх таки приєднає, і вони стануть ще одним російським регіоном, подібним до Криму. Окрім того, думаю, що в найближчі місяці ми побачимо розгорнення РФ соцвиплат на окупованих територіях, з їх подальшим перенаправленням саме як громадянам Російської Федерації. Це робитиметься для того, щоб загнати людей під примусову паспортизацію. Тобто, маєш паспорт – отримуєш пенсію, ні – гуляй.
Стосовно наслідків. Я вже сказав, що РФ піднімає ставки в перемовному процесі. Адже, по-перше, це додатковий інструмент дезінтеграції території, по-друге, це ускладнення інтегрованості в Україну, як сьогодні, так і після завершення бойових дій у майбутньому, і, по-третє, це погіршення іміджу України на окупованих територіях через закриття вікна можливостей у новообраної влади, оскільки одним із питань, яким постійно комунікував Зеленський – це знаходження механізму з виплат пенсій в ОРДЛО.

Володимир Фесенко, політолог:
“Цей факт має розсіяти ілюзії багатьох наших політиків чи громадських діячів, які досі думають, що із Росією ще можливо про щось домовитися по Донбасу”
– Після того, що відбулося в 2014 році, казати, що видача російських паспортів призведе до нових принципових наслідків, немає підстав. Це відображає поступову повзучу окупацію цих територій. Якщо раніше це було неформально, напівформально, то зараз відбувається формалізація окупації. Мовою тваринного світу це називається “мітити територію”. На мій погляд, це стратегія команди Суркова. Що треба розуміти всім нашим ідеалістам, які думають, що Путін нам щось поверне, що може домовитися про повернення цих територій? Стратегії команди Суркова – зберегти розкол Донбасу, контроль Росії над територією Донбасу, і паспортизація – це лише важливий елемент непрямої окупації. Саме цей факт має розсіяти ілюзії багатьох наших політиків чи громадських діячів, які досі думають, що із Росією ще можливо про щось домовитися по Донбасу.
Це не означає, що потрібно відмовитися від переговорів. Нашим дипломатам та майбутньому президенту варто буде при кожній нагоді нагадувати і Ангелі Меркель, і Емманюелю Макрону як учасникам переговорів, про цю паспортизацію, яка і є свідченням реальної окупації.
Поки що є певні шанси припинення бойових дій на Донбасі. Хоч це і важко, але потрібно прагнути вийти на режим припинення вогню відповідно до Мінських угод. Треба розуміти, що у Путіна могла бути інша тактика, більш гнучка, але те, що вони обрали – економічні санкції, ембарго на нафтопродукт, вугілля, паспортизацію – це шантаж, жорсткий тиск. Це означає, що шансів на досягнення якогось взаємовигідного компромісу стає все менше.

Сергій Висоцький, нардеп (фракція “Народний фронт”):
“Росія де-факто вийшла із Мінських домовленостей”
– Єдина можлива відповідь на початок видачі російських паспортів в окупованому Донбасі – негайні консультації з партнерами, в тому числі у нормандському форматі, стрімкий заклик до розширення санкцій, та розрив дипвідносин із Росією. Новообраного президента перевіряють на міцність. Підготувавши йому одночасно і дипломатичну, і економічну – бензинову, кризу. Мета – через реваншистів «ім. Портнова» спонукати Зеленського до швидкої капітуляції на російських умовах. Під загрозою економічної кризи та маніпулюючи питанням вічної втрати окупованих територій.
З огляду на дії Росії, чутки про розпуск Ради та відставку спікера Парубія – це ніякі не розборки груп впливу. Це продовження кремлівського плану «Шатун». Росії потрібно дестабілізувати українську владу, знищити парламент як останній орган, який в цих турбулентних умовах може генерувати скоординовану державну політику. Та зіграти бліцкриг із орієнтованою на Москву частиною оточення Зеленського, поки ми будемо перебувати у хаосі. Сподіваюся, що попри відсутність політичного досвіду, у новообраного президента вистачить мудрості не повестися на цей план. Бо наслідки його втілення будуть катастрофічними як для нього самого, так і для держави.

Олеся Цибулько, екс-радниця міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України:
“Путін перевіряє Україну на міцність у період зміни Президента”
– Я не хочу розбирати мотивацію Путіна, бо це невдячна справа. Мотиви можуть бути різні: від перевірки міцності України у період зміни Президента до примусу вести перемовини з тим, на кого він покаже, або ж помстою за нову газову директиву ЄС, яка ставить під загрозу проект Північний потік-2. Стосовно наслідків. Все залежатиме від дій, зокрема, України. Ми повинні якомога швидше порушувати це питання у світі, акцентувавши увагу на протиправних діях РФ, що це є порушенням Мінських домовленостей, виносити це питання до ООН, порушувати у Мінську, збирати нормандський формат. Від того, наскільки активною буде наша дипломатія, від того буде залежати посилення санкцій щодо РФ.
Опитали Мирослав Ліскович, Юлія Горбань

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #17 за 26.04.2019 > Тема "З потоку життя"