Версiя для друку Обговорити в форумi

Наші традиції

За тиждень до Великодня, у день славного входу Ісуса Христа до Єрусалима, ми святкуємо Квітну або Вербну неділю, в яку у церквах освячують вербові галузки...
У нас напровесні починають цвісти лише гілки верби. В інших країнах освячують гілки інших дерев. Насправді ж, Ісуса Христа вітали пальмовим гіллям, кидали його Сину Божому під ноги.
Звичай святити вербу дуже старий, бо вже в «Ізборнику» (1073 рік) згадується «Свято Верби». Згадує про вербу а також про пальмове гілля і Данило Паломник (1095-1103 роки), який відвідав Єрусалим.
Свячена верба користується великою пошаною серед нашого народу. Кажуть, що гріх топтати ногами свячену вербу, а тому навіть найдрібніше гілля, якщо воно залишалося після освячення, палили на відкритому вогні (у полі, на городі, у саду), щоб, боронь Боже, під ноги не потрапило.
Вербі приписується магічна сила. Тож після свячення «б'ють» один одного, щоб здоровими були і приповідають:
- Не я б'ю, верба б'є!
Будь великий, як верба,
Будь здоровий, як вода,
Будь багатий, як земля!..
Ковтають вербові котики, аби горло не боліло. Вперше навесні худобу виганяють на пасовисько саме свяченою вербою, бо тоді «нечисть не буде чіплятися до тварин». Крім того, гілля свяченої верби викидали на двір під час граду. Вірили: стихія відразу вщухне і не завдасть шкоди посівам.
Свячену вербу разом з цілющими травами використовували й використовують у народній медицині для лікування від головного болю, пропасниці, ревматизму, гарячки...

ДЕНЬ ВЕСНЯНОГО ОЧИЩЕННЯ

Найважливішим днем Страсного тижня (останнього перед Великоднем) у народному побуті українців вважався Чистий четвер. Казали, що це день весняного очищення, а тому в господарстві все має бути чистим.
Тому одним з головних обрядів у цей день було очищення водою - обмивання та обливання. Вчені вважають, що цей звичай походить із сивої давнини: первісно це було омовіння перед початком весняних робіт у полі, від успіху яких цілком залежали добробут і навіть життя людини. За повір'ям, воду потрібно брати з відкритого джерела, криниці до сходу сонця. У такий час навіть ворон носить своїх дітей до річки купатися. Деякі хворі люди, вельми пройняті пересторогами, ще вночі йшли до водойми вмиватися, поки ворон води не скаламутив.
У Чистий четвер готували обрядову сіль. Вважали, що вона має велику силу, її застосовували від усіх хвороб, також солили скибку великодньої паски і давали худобі. Готували четвергову сіль так: загортали її в лляне полотно та клали у піч. Коли полотно згорало, сіль була готовою. Сіль очищали вогнем тому, що, за народними уявленнями, вона була споганена зрадником Іудою під час Тайної вечері.
Існував звичай омовіння зі срібла. У воду клали срібні монети (срібняки Іуди), а вода їх мала очистити.
На згадку про переломлення хліба, здійсненого Ісусом Христом, у церкві освячують проскурки, які, як і сіль, також використовували у народній медицині, бо їх невидимо благословив сам Ісус Христос.
З Чистим четвергом пов'язане і перше постриження волосся у дітей, щоб потім краще росло. Стрижка вовни на лобі в овець, підрізання хвостів у корів, коней, курей - цей ритуал мав би зберегти їх від хвороб.
Все ж головне у Чистий четвер відвідати Богослужіння у церкві, де відправляються Страсті Христові, принести додому запалену страсну свічку, яка разом з молитвою буде вашим оберегом!
Підготував Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #16 за 19.04.2019 > Тема "Душі криниця"