Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КАРТИНИ, НАМАЛЬОВАН╤ СЕРЦЕМ
Укра╖нськ╕ митц╕ – це потужна сила, яку не можна знец╕нювати…


СУМНА ОС╤НЬ
Наш╕ традиц╕╖


ГОВОРИТИ. МОВЧАТИ.
Чи здатн╕ ми слухати, коли мистецтво промовля╓?..


МИСТЕЦЬКИЙ Г╤МН НЕЗЛАМНОСТ╤
Автори представлених роб╕т - художники, як╕ п╕шли захищати Укра╖ну…


ПОРА НА В╤ДПОЧИНОК...
Наш╕ традиц╕╖




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 28.12.2018 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#52 за 28.12.2018
У ПЕРШИЙ ДЕНЬ НОВОГО РОКУ

Наш╕ традиц╕╖

Зустр╕вши Новий р╕к, часто забува╓мо: а кого ж у його перший день вшановують у Сх╕дн╕й Церкв╕?.. Насамперед — Святого Бон╕фат╕я. Але в укра╖нських православних храмах 1 с╕чня також поминають преподобного ╤ллю Муромця.
В╕н був ченцем Ки╓во-Печерського монастиря, чудотворцем. Жив у друг╕й половин╕ XII стол╕ття. Можливо, саме ╕м'я ╤лл╕ викликало появу його пр╕звиська - Муромець. А вже на ц╕й п╕дстав╕ його самого почали ототожнювати з билинним геро╓м. Проте, дехто з науковц╕в вважа╓, що чернець ╤лля був за походженням з м╕ста Мурома, б╕льше того, що це той самий билинний герой, який п╕д к╕нець свого життя прийшов до Ки╓во-Печерського монастиря, аби провести тут стар╕сть ╕ зустр╕ти смерть.
Помер преподобний ╤лля Муромець близько 1188 року. Похований у Ближн╕х (Антон╕╓вих) печерах.
Все ж, прагматичний селянин н╕коли не забував стежити за погодою. Отож:
- Якщо у Новор╕чну н╕ч на неб╕ з'явиться «сонячний хрест» (сяйво), значить буде поганий урожай.
- Якщо у перший день нового року тепло, то це також в╕щу╓ неврожай.
- Якщо ╕де сн╕г ╕ сто╖ть сильний мороз - на добрий урожай зернових.
Кажуть: «Як мине перший день нового року - так людина весь р╕к проведе», або: «Як зустр╕неш Новий р╕к - так ╕ проведеш...».

АГГЕЙ СКАЖЕ ПРО ЙОРДАН

29 грудня вшанову╓мо старозав╕тного пророка Аггея, який жив у часи зв╕льнення ╕удейського народу з ╓гипетсько╖ невол╕.
В╕н належав до кол╕на Лев╕та. Книга його пророцтв╕  займа╓ десяте м╕сце у ряд╕ «дванадцяти малих пророк╕в». Аггей народився у Вавилон╕ п╕д час полону, з якого повернувся ще у молодому в╕ц╕. Деяк╕ досл╕дники вважають, що це був один з тих старц╕в, як╕ бачили розк╕ш ╢русалимського храму.
У Б╕бл╕╖ нема св╕дчень про життя Аггея. Вказу╓ться лише м╕сце та час його пророцтва у ╢русалим╕, у другий р╕к царювання Дар╕я Гистаспа, царя перського (520 р╕к до Р╕здва Христового).
Разом з пророком Захар╕╓ю Аггей закликав ╕уде╖в до буд╕вництва другого ╢русалимського храму, передбачав йому велику славу, нав╕ть б╕льшу за ту, яку мав перший храм. Саме сюди, зг╕дно пророцтв Аггея, мав прийти «Той, кого жадають ус╕ народи», тобто ╤сус Христос.
У народному побут╕ укра╖нц╕в в╕домост╕ про пророка Аггея були мало поширеними. Але саме з цим днем пов'язане таке спостереження: «Якщо вранц╕ на Аггея великий мороз, то в╕н протрима╓ться до Водохреща».

ГНАТ ДОМ╤ВКИ ПРИКРАША╢...

2 с╕чня — свято ╤гнат╕я Богоносця, або ж Гната, яке засв╕дчу╓ про наближення Р╕здва Христового.
Цього дня заборонялося прясти та прати. Ж╕нки пекли обрядове печиво, а д╕вчата на вечорницях виготовляли хатн╕ прикраси, яким належала особлива роль. Одними з них були птахи. Для цього брали шкаралупу з-п╕д яйця, з обох бок╕в акуратно проколювали два отвори та просували кр╕зь них кольоровий пап╕р - сво╓р╕дн╕ крила. Так╕ вироби п╕дв╕шували до сволока хати. Ще у язичницьк╕ часи ф╕гурка птаха ототожнювалася у наших предк╕в ╕з сонцем - небесним св╕тилом. Робили й ╕нш╕ «п╕дв╕сн╕» прикраси у вигляд╕ павучк╕в, ╖жачк╕в тощо. Вони мали вис╕ти в╕д Р╕здва до Водохреща.
Як в╕длуння давнього новор╕чного ритуалу, дотепер побуту╓ звичай прикрашати в╕кна сн╕жинками, хрестиками, виготовленими з паперу чи соломи. Хрестики, зв╕сно, виступають оберегами.

ДО НАСТ╤ ТОЧИ СНАСТ╤...

4 с╕чня християни сх╕дного обряду вшановують Святу Анастас╕ю (Настю). У народ╕ казали: Скоро Настя на помост╕ запросить три празники в гост╕”. Справд╕, за три дн╕ — ╕ р╕здвяно-новор╕чн╕ свята. Пригадаймо слова колядки:
- ╤ прийдуть до тебе
Три празники в гост╕:
А той перший празник -
Рождество Христове,
А той другий празник -
Святого Василя,
А той трет╕й празник -
Святе Водохрестя..
Радуйся!..
В╕дтак протягом майже двох тижн╕в (з 7 по 19 с╕чня) люди гучно святкували, веселилися та, насамперед, молилися у храм╕ ╕ вдома. Бо ледь не щодень велике церковне свято. Тому до Анастас╕╖ мешканц╕ с╕л намагалися запастися наколотими дровами, нар╕зати с╕чки для худоби, набрати з╕ ст╕жк╕в с╕на та соломи.
Кажуть: «До Наст╕ точи снаст╕, а п╕сля Наст╕ поховай в одв╕рок снаст╕».
Тарас ЛЕХМАН

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 28.12.2018 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20716

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков