Версiя для друку Обговорити в форумi

Більшості громадян добре відомо, що прийняття нового Закону - "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" - стало ще одним логічним кроком нашої держави на шляху адаптації українського законодавства до існуючої європейської практики. Крім того, цей закон закріпив відповідне рішення Конституційного суду України про скасування інституту прописки і став своєрідним підсумковим документом у ряді попередніх законів про поступовий відхід від принципів адміністративного розселення громадян (у 1992 році скасовано кримінальну відповідальність за порушення правил паспортної системи, у 1997-му заборонено вимагати відомості про прописку під час прийняття на роботу, у 2001-му скасовано адміністративну відповідальність за прийняття на роботу без прописки та територіальні ліміти). Тож зрозуміло: прописки більше не існує. Однак на зміну їй прийшла реєстрація. Що це, інша назва одного й того ж явища чи зовсім нова система обліку населення? Яка різниця між пропискою та реєстрацією? З цього запитання і розпочали ми розмову з директором Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України Віктором ДАВИДЕНКОМ.

- На жаль, ці два поняття досить часто ідентифікують. Чомусь реєстрація все ще сприймається лише як банальна відмітка у паспорті. Насправ-ді ж за своєю юридичною природою вона суттєво відрізняється від прописки. По-перше, якщо попередня форма обліку громадян мала за мету адміністративно-планове розміщення населення, то головне призначення реєстрації - підтримання постійного юридичного зв'язку між особою і державою для можливості виконання своїх прав і обов'язків.
Варто зазначити, що реєстрація передбачає подачу формалізованої заяви і значно менший, у порівнянні з пропискою, перелік документів.
- Тобто на свою реєстрацію громадяни витрачатимуть набагато менше часу, ніж колись на прописку?
- Безперечно. Минулого року ми зареєстрували та зняли з реєстрації близько 62 мільйонів громадян. У подальшому вимоги до рівня обслуговування громадян та обробки цієї статистичної інформації, звичайно, зростатимуть і тому згодом форму заяви буде уніфіковано з метою її автоматичної обробки.
- Чи визначено законом терміни реєстрації та подачі фізичними особами документів?
- Вони досить чіткі. При зміні місця проживання громадянин зобов'язаний протягом 10 днів подати до відповідних органів документи для реєстрації, а протягом 7 днів уповноважені територіальні органи зобов'язані або зареєструвати людину, або надати їй мотивовану відмову - обов'язково у письмовій формі.
- Яка відповідальність передбачена за несвоєчасну реєстрацію?
- Згідно зі статтею 97 Адміністративного кодексу України це може бути попередження або штраф у розмірі від 17 до 51 гривні. Але зауважу, що при визначенні відповідальності обов'язково враховуються всі причини несвоєчасної реєстрації. І якщо вони будуть визнані поважними (хвороба, втрата документів тощо), стаття 22 АК передбачає обмеження зауваженням з урахуванням характеру порушення у кожному конкретному випадку.
- Вікторе Михайловичу, проблема існування в державі людей без певного місця проживання не нова. Як пропонує закон вирішувати питання обліку цієї категорії громадян?
- Особа, яка з тих чи інших причин не має постійного місця проживання, буде мати можливість хоча б на визначений термін реєструватися за місцем перебування. У підзаконному акті, підготовленому МВС України та відправленому на розгляд до Кабінету Міністрів, реєстрація таких осіб передбачена за юридичною адресою районних або міських соціальних служб.
- Колись людину могли без її згоди, за рішенням адміністративної або житлово-комунальної комісії, позбавити прописки і вона автоматично втрачала право на проживання у житловому приміщенні. Що з цього приводу каже новий закон?
- Нині законодавством чітко визначено підстави для зняття громадянина з реєстраційного обліку. По-перше, це власна заява людини, а по-друге, рішення суду про те, що особа втратила право на проживання у житловому приміщенні: визнана безвісти зниклою або померлою. Перелік є ви-черпним, а тому ніяким рішенням адміністративних органів чи житлових комісій людину зняти з реєстраційного обліку неможливо.
Додаткові вимоги стосуються лише недієздатних громадян та неповнолітніх дітей, позбавлених батьківського піклування. Для зняття їх з реєстраційного обліку окрім документів, визначених у загальному плані, надається ще і згода органу опіки та піклування. І ця вимога цілком виправдана.
- А який порядок реєстрації дітей?
- Діти віком до 15 років обов'язково реєструються за місцем проживання батьків. Для цього ніяка згода тих, хто проживає спільно з батьками, не потрібна, достатньо лише заяви одного з батьків, або законних представників. Що стосується порядку реєстрації дітей, яким вже виповнилося 15 років, то неповнолітні громадяни самостійно, але разом з батьками, подають письмову заяву про реєстрацію, ос-кільки у цьому віці вони вже вважаються частково дієздатними.
- Вікторе Михайловичу, чи обов'язкова реєстрація за місцем проживання і за місцем перебування? Приміром, чи зобов'язаний громадянин, який приїхав на кілька мі-сяців в інше місто або село в особистих справах, у відрядження чи на відпочинок, реєструватися?
- Реєстрація за місцем проживання обов'язкова. Що ж стосується тимчасового (строком не більш як 6 місяців) виїзду за межі територіально-адміністративної одиниці, то законом передбачено обов'язкову реєстрацію тільки для трьох категорій громадян, а саме: для осіб, які мають невиконані майнові зобов'язання, накладені в адміністративному порядку або за рішенням суду, призиваються на дійсну військову службу і не мають відстрочки від призову, беруть участь у судовому процесі у будь-якій якості. Решта громадян має право не реєструватися. Але якщо строк перебування людини за межами місця їх постійного проживання перевищує 6 місяців, реєстрація за місцем перебування є обов'язковою для всіх.
- До кого у такому випадку мають звертатися громадяни і які документи надавати?
- Реєстрацію громадян здійснюють територіальні підрозділи служби у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб. Перелік необхідних документів невеликий - паспорт, заява та квитанція про сплату державного мита (85 копійок). Трапляється, що населений пункт, куди прибув громадянин, розташований далеко від районного центру. У такому випадку він може тимчасово зареєструватися або у працівників житлово-комунальних органів, або у сільській раді, де функції паспортного працівника виконує за сумісництвом секретар селищної ради. Він уповноважений приймати від громадян документи як для оформлення паспортів, так і для реєстрації і передавати їх до районних підрозділів служби у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб. На закритих об'єктах такі повноваження мають відомчі працівники паспортної служби.
- У житті можуть бути різні ситуації. Приміром, громадянину треба виїхати на кілька років в інший регіон на роботу, а він має квартиру за місцем постійного проживання. Для реєстрації за місцем перебування йому необхідно спочатку знятися з реєстраційного обліку. Чи не втратить він у такому випадку своє житло?
- Якщо квартира приватизована або кооперативна, то громадянин може сміливо зніматися з обліку й у будь-який час поновлювати реєстрацію без якихось обмежень і ризику втратити житло. Але якщо квартира не приватизована, а перебуває у комунальній власності, не слід хвилюватися, адже ніхто не відміняв інститут бронювання житла. Тобто людина, від'їжджаючи на навчання або роботу в інший населений пункт, має право оформити бронь на своє житлове приміщення. Житлово-комунальний орган буде використовувати його, поки людина відсутня, але після повернення громадянина його реєстрація у цьому приміщенні буде поновлена.
- Вікторе Михайловичу, коли всі зазначені положення цього закону почнуть працювати у повному обсязі?
- Відповідно до прикінцевих положень закону Кабінет Міністрів Укра-їни протягом двох місяців має здійснити ряд організаційних та практичних заходів щодо приведення нормативно-правових актів у відповідність до цього закону і забезпечити його виконання. Отже, введення закону буде поетапним. МВС вже підготовлено два підзаконних акти, які проходять зараз погодження у зацікавлених міністерствах та відомствах, і вже незабаром ми в повному обсязі перейдемо на застосування положень цього закону.
І останнє. Для уникнення зайвого ажіотажу у прикінцевих положеннях закону визначено, що особа, місце проживання якої на день набрання чинності цим законом підтверджувалося пропискою або було відповідним чином зареєстроване, вважається зареєстрованою.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #23 за 04.06.2004 > Тема "З перших уст"