Версiя для друку Обговорити в форумi

Наші традиції

29 серпня — Третього Спаса, який ще називають горіховим. Назва походить від того, що у цей період достигають ліщинові горіхи. Третій Спас має й іншу назву — Спас на полотні, або полотняний Спас. Адже в цей день Церква святкує перенесення Нерукотворного образа Спасителя — тканини, на якій, за біблійним переказом, відбився нерукотворний лик Ісуса Христа. Крім того, у минулому побутувала традиція влаштовувати цього дня “полотняні ярмарки”, торгувати тканиною власного виробництва. Третя назва — хлібний Спас — походить від того, що колись у свято пекли хліб, пироги з нового врожаю. І тепер у народі кажуть: “Третій Спас хліба припас”.
У деяких етнографічних регіонах України у свято Третього Спаса відзначали дожинки, прикрашали й освячували “бороду” - останній маленький сніп. А в язичницькі часи жертвували хліб-сіль Велесу, виголошували магічні замовляння, які мали вберегти від зубного болю.
Протягом Спасівських свят (14-29 серпня) бувають “горобині ночі” - з грозами, буревіями, що аж дерева гнуться, блискавицями. Побутувало повір'я, що у такі ночі об'єднувались усі добрі духи і давали відсіч злим духам, аби ті не перешкоджали достигнути ягодам горобини — корисним, цілющим.
Запримітили: на Третього Спаса відлітають у вирій останні ластівки, невдовзі настануть похолодання. Якщо ластівки відлетіли рано — осінь буде ранньою.

ГОСПОДАР НИВУ ЗАСІВАЄ, А ПРЕЧИСТА ДОПОМАГАЄ...

28 серпня — Успіння Пресвятої Богородиці, яке в народі називають Першою Пречистою. Після цього свята починали сіяти озимину. Вірили, що у справі допоможе сама Богородиця. Адже, мабуть, пам'ятаєте колядку, як Діва Марія під час утечі від Ірода сховала Дитятко Боже у пшениці...
У давніші часи осінній початок засіву, як і весняний, відбувався святково. Господар брав жменьку збіжжя з обжинкового снопа, залишки зерен від новорічних посівань і змішував їх з посівним зерном. Лантухи з насінням урочисто переносили з комори на віз, кропили свяченою водою. Господиня навстіж відчиняла ворота.
Здійснювати осінній засів — справа чоловіча. Виряджаючи в поле господаря та синів, помічників-підлітків, господиня давала їм торбинку з полудником, у якій обов'язково мали бути хліб зі свяченою сіллю, скибка великодньої паски, крашанка та коржик з маком, звісно, й інші продукти, щоб добре підкріпитися.
У полі, помолившись і трішечки скуштувавши полуденика, бралися до праці. Засів починали з кінця поля. Першим на лан ступав батько з коробом на плечі, слідом за ним — сини (від найстаршого), помічники. Один з помічників (як правило, наймолодший) мітив соломинками межі посіву, щоб не було ні густо, ні рідко. При цьому у кожному мішку залишали по жменьці зерна - “для розплоду”. Після закінчення посіву наймолодшому сівачеві годилося обсіяти зерном господаря, а опісля той обсівав зерном усіх решту сівачів, навіть коней.
Пополуднавши, крихти від хліба, шкарлупи від яєць, крашанку закопували у землю, “щоб добре родила”.
Засіяне зерно скородили боронами і прощалися з полем аж до весни, коли прийдуть подивитися, як зійшли посіви.

ПОДБАЙ ПРО КОНЕЙ!

31 серпня — в останній календарний день літа — поминають Святих мучеників Фрола і Лавра. Колись власники коней їх особливо вшановували...
Два рідні брати Фрол і Лавр жили у III ст. Вони досконало опанували каменярським ремеслом і стали неперевершеними майстрами. Тому одного разу були найняті на будівництво язичницької святині. Сталося так, що після завершення будівельних робіт обидва брати та їхні помічники навернулися до Христової віри. Тоді вони порозбивали статуї поганських ідолів, а язичницький храм передали в користування християнам. За такий зухвалий вчинок язичницький староста наказав спалити їх живцем. Однак брати не відступили від Христа і не покаялися перед суддями-язичниками.
Цей день був доволі цікавим і в народному побуті українців. У давнину Святих Фрола і Лавра вважали покровителями коней. Тому господарі виводили своїх вірних гривастих друзів і надійних помічників на луки, а не на поля, чистили їх, годували з долонь хлібом і цукром. Їх не запрягали, не залучали до праці, а влаштовували своєрідний вихідний, бо і кінь має відпочити!
Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #34 за 24.08.2018 > Тема "Душі криниця"