Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КАРТИНИ, НАМАЛЬОВАН╤ СЕРЦЕМ
Укра╖нськ╕ митц╕ – це потужна сила, яку не можна знец╕нювати…


СУМНА ОС╤НЬ
Наш╕ традиц╕╖


ГОВОРИТИ. МОВЧАТИ.
Чи здатн╕ ми слухати, коли мистецтво промовля╓?..


МИСТЕЦЬКИЙ Г╤МН НЕЗЛАМНОСТ╤
Автори представлених роб╕т - художники, як╕ п╕шли захищати Укра╖ну…


ПОРА НА В╤ДПОЧИНОК...
Наш╕ традиц╕╖




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 25.05.2018 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#21 за 25.05.2018
ТР╤ЙЦЯ Л╤ТО КЛИЧЕ В ГОСТ╤

Наш╕ традиц╕╖

На п'ятдесятий день п╕сля Великодня — Воскрес╕ння Христового, обов'язково у нед╕лю, яку в народ╕ ще називають Клечальною, Зеленосвятною, святку╓мо Тр╕йцю.
Напередодн╕ господар╕ все прибирали у дом╕, прикрашали зеленню — г╕лками липи, дуба, татарським з╕ллям, готували святкове заст╕лля, особливо, якщо випадало храмове свято. А у нед╕лю вранц╕ збирали букети кв╕т╕в — польових, лугових, л╕сових (рослини, бажано, мали бути л╕карськими), вбиралися у найкращий одяг ╕ чекали, коли вдарять церковн╕ дзвони, скличуть мирян до храму на урочисте Богослуж╕ння. Кожна д╕вчина несла в руках св╕ж╕ кв╕ти.
За старих час╕в (╕нколи тако╖ традиц╕╖ дотримуються ╕ тепер) п╕сля Служби Божо╖ в╕дбувався хресний х╕д до криниць, насамперед громадських, щоб освятити ╖х, окропивши свяченою водою. У деяких м╕сцевостях так само освячували осел╕, господарськ╕ буд╕вл╕ (захист в╕д русалок); пас╕ку, щоб був достаток меду; поле, аби випав жаданий дощ, коли була посуха, ╕ добре родило.
Вважали, що цього дня сл╕д залишити на деревах полотно — русалкам на сорочки. ╤сну╓ пов╕р'я: русалок можна задобрити св╕жоспеченим хл╕бом. Протягом русалчиного тижня (почина╓ться в╕д Тр╕йц╕, Зелених свят) треба ретельно дотримуватися “народних засоб╕в безпеки”: не купатися у водоймах, бо русалки можуть потягнути за собою. Т╕льки справжн╕ в╕дьми можуть дозволити соб╕ купатися, бо вода нечистого не прийма╓. Заборонялося кидати шкаралупи з я╓ць у воду, в╕д чого русалки стануть сильн╕шими.
П╕сля ус╕х церковних в╕дправ молодь збиралася на сво╖ ╕гри. Веселилися аж до св╕танку.
У свято Тр╕йц╕ д╕вчата зазвичай ворожили на здоров'я та тривал╕сть життя ус╕х член╕в сво╓╖ родини. Розвивали сплетен╕ напередодн╕ в╕нки ╕ перев╕ряли, як добре вони збереглися. На кожний в╕нок загадували — кому з родини в╕н належить. З╕в'ял╕ в╕нки (недобра прикмета) кидали на воду. Попливе — добре, потоне — поганий знак.
У народ╕ кажуть: “З Тр╕йц╕ почина╓ться л╕то”.

ПАРХОМ З ТЕПЛОМ

28 травня — свято Пархом╕я, або, за народним календарем укра╖нц╕в, Пархома Теплого, Пархом╕я-Теплогр╕я. Цей день, як п╕дтверджують давн╕ прогностичн╕ спостереження, ма╓ бути теплим чи, принаймн╕, п╕сля нього вже встановиться тепла погода. Нав╕ть кажуть: “Прийшов Пархом — т╕шся теплом”.
Тепла сонячна погода на Пархом╕я в╕щу╓ тепле л╕то, добрий врожай зернових, а ще (так стверджували знахар╕) - “р╕к буде б╕дним на р╕зного роду хвороби”. От т╕льки добре погр╕тися на сонечку у цей день... На Пархом╕я, з-пом╕ж ╕ншого, зр╕зували березов╕ галузки, як╕ використовували у народн╕й медицин╕.
В окремих рег╕онах Укра╖ни у цей день висаджували кавуни ╕ дин╕. Ох, як ми ╖х любимо!.. В Галичин╕ ц╕╓╖ пори садили гарбузи.
Баштанн╕ культури (насамперед гарбузи ╕ дин╕) не лише смачн╕, а й дуже корисн╕. Головне — не з╕псувати н╕тратами! Про ╖хн╕ л╕кувальн╕ властивост╕ давно знали народн╕ зц╕лител╕. Згодом це ретельно досл╕дили профес╕йн╕ медики, знову ж, використовуючи давн╕й досв╕д народно╖ медицини. Плоди баштанних культур багат╕ на цукор, орган╕чн╕ кислоти, в╕там╕ни, зал╕зо, фосфор, кал╕й, а також на речовини, що сприяють регулюванню багатьох ф╕з╕олог╕чних процес╕в в орган╕зм╕ людини. Скаж╕мо, щодо вм╕сту каротину, то кавуни ╕ дин╕ нав╕ть перевищують моркву. Зрештою, моркви за раз багато не з'╖сиш, а от кавуна чи диню таки подужа╓ш.
Вт╕м, щоб ╖х виростити, потр╕бно докласти чимало зусиль, починаючи в╕д догляду за зернятком.

ФЕДОТ РОЗРАДИТЬ ВД╤ВЦ╤В...

31 травня вшановують пам'ять мученика Феодора ╕ семи д╕виць, як╕ в╕ддали життя за Христову в╕ру. Це церковне свято (хоч ╕ не належить до великих) пов'язане з ц╕кавими народними традиц╕ями.
У давн╕ш╕ часи на Федота (так називали цей день у народ╕) вд╕вц╕ оч╕кували на розраду. Вт╕шаючи ╖х, казали:
- Не тужи за бабою! Бог бабу забрав, а д╕вку дасть.
- Д╕вкою стане менше, а бабою б╕льше.
Тому до Федота свахи (була така почесна ╕ в╕дпов╕дальна м╕с╕я) особливо турбувалися про вд╕вц╕в, п╕дшукуючи ╖м наречених з числа старших д╕вчат чи надто старших д╕вчат - “перестар╕лок”. Вважали, що розпочат╕ цього дня так╕ дел╕катн╕ справи повинн╕ ув╕нчатися усп╕хом.
Федот╕в день ще називали д╕вочим святом. З настанням ноч╕ д╕вчата виходили на дв╕р ╕ виглядали “д╕воч╕ зор╕” - три з╕рки неподал╕к в╕д Чумацького Шляху. Якщо вс╕ три св╕тилися яскраво, д╕вчата рад╕ли, бо можуть зд╕йснитися ус╕ ╖хн╕ бажання, передус╕м — на вдалий шлюб.
На Федота “земля почина╓ родити”, приносити перший врожай молодо╖ городини. Можна набрати для приготування салату, борщу зелено╖ петрушки, цибул╕, кропу, щавлю тощо. Так силу рослинам да╓ сам святий достойник. В╕н також вважався знахарем (на Федота збирали ╕ збирають деяк╕ ц╕лющ╕ трави), л╕кував хворих, його роса “повертала з╕р”.
Народна прогностична прикмета говорить: “ Якщо Федот вкри╓ дуб листочками, то буде тепле ╕ врожайне л╕то”.
Тарас ЛЕХМАН

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 25.05.2018 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20019

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков