"Кримська Свiтлиця" > #17 за 27.04.2018 > Тема "З перших уст"
#17 за 27.04.2018
ПОРОШЕНКО ПРОПОНУ╢ ПОЗБАВЛЯТИ УКРА╥НСЬКОГО ГРОМАДЯНСТВА ЗА УЧАСТЬ У «ВИБОРАХ» В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ
Президент Укра╖ни Петро Порошенко вн╕с на розгляд Верховно╖ Ради як нев╕дкладний законопроект № 8297 «Про внесення зм╕н до Закону Укра╖ни «Про громадянство Укра╖ни» щодо удосконалення окремих положень», яким пропону╓ться позбавляти укра╖нського громадянства за участь у "виборах" в окупованому Рос╕╓ю Криму. Про це йдеться в текст╕ законопроекту, оприлюдненому на оф╕ц╕йному сайт╕ парламенту. Зокрема, зг╕дно з пор╕вняльною таблицею, голова держави пропону╓ внести зм╕ни у статтю 19 закону "П╕дстави для втрати громадянства Укра╖ни", доповнивши ╖╖ новим пунктом "╜" (набуття громадянства Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ в результат╕ зд╕йснення протиправних та недобросов╕сних д╕й на тимчасово окупован╕й територ╕╖ Автономно╖ Республ╕ки Крим та м╕ста Севастополя окупац╕йною адм╕н╕страц╕╓ю Рос╕йсько╖ Федерац╕╖, яку складають ╖╖ державн╕ органи ╕ структури, функц╕онально в╕дпов╕дальн╕ за управл╕ння тимчасово окупованими територ╕ями Укра╖ни, та п╕дконтрольн╕ Рос╕йськ╕й Федерац╕╖ самопроголошен╕ органи, як╕ узурпували виконання владних функц╕й на тимчасово окупованих територ╕ях Укра╖ни". Також п╕дставою втрати громадянства ╓ "використання повнол╕тньою особою, яка набула громадянство Укра╖ни, виборчого або ╕ншого права, яке ╖й нада╓ ╕ноземне громадянство, або виконання обов'язк╕в, як╕ на не╖ поклада╓ ╕ноземне громадянство, що може п╕дтверджуватися даними публ╕чних ре╓стр╕в державних орган╕в, орган╕в м╕сцевого самоврядування ╕ноземних держав, ╕нформац╕╓ю, розм╕щеною на оф╕ц╕йних веб-сайтах, в оф╕ц╕йних друкованих виданнях державними органами, органами м╕сцевого самоврядування ╕ноземних держав, та/або документами, наданими такими органами; використання повнол╕тньою особою, яка набула громадянство Укра╖ни, паспортного документа ╕ноземно╖ держави на територ╕╖ Укра╖ни, п╕д час ви╖зду з Укра╖ни, в’╖зду в Укра╖ну, що заф╕ксовано посадовою чи службовою особою Державно╖ прикордонно╖ служби Укра╖ни або ╕ншого державного органу Укра╖ни". Окр╕м того, пропону╓ться забирати укра╖нський паспорт у тих, хто набув громадянство Укра╖ни, ╕ впродовж 2-х рок╕в п╕сля набуття, не припинив громадянство ╕ншо╖ кра╖ни: "невиконання повнол╕тньою особою, яка набула громадянство Укра╖ни на п╕дстав╕ статт╕ 9 цього Закону, встановлено╖ для не╖ цим Законом вимоги щодо подання протягом двох рок╕в до уповноваженого органу Укра╖ни виданого уповноваженим органом ╕ноземно╖ держави документа про припинення ╕ноземного громадянства". Щодо народжених на територ╕╖ УРСР, то чинна редакц╕я закону у ст 3. "Належн╕сть до громадянства Укра╖ни" визнача╓, що "Громадянами Укра╖ни ╓: 1) ус╕ громадяни колишнього СРСР, як╕ на момент проголошення незалежност╕ Укра╖ни (24 серпня 1991 року) пост╕йно проживали на територ╕╖ Укра╖ни". Президент пропону╓ доповнити цей пункт словами: "...╕ належн╕сть яких до громадянства Укра╖ни встановлена до 1 травня 2018 року". Також президент пропону╓ низку ╕нших нововведень щодо набуття та позбавлення укра╖нського громадянства. Зокрема, що стосу╓ться набуття громадянства неповнол╕тн╕ми особами, а також набуття укра╖нського громадянства ╕ноземцями, як╕ взяли шлюб з громадянином Укра╖ни. www.unian.ua
ЧУБАРОВ ПРОКОМЕНТУВАВ ╤ДЕЮ ЩОДО ПОЗБАВЛЕННЯ ГРОМАДЯНСТВА ЗА УЧАСТЬ У «ВИБОРАХ» В КРИМУ
Голова Меджл╕су кримськотатарського народу Рефат Чубаров прокоментував президентську ╕н╕ц╕ативу щодо позбавлення укра╖нського громадянства за участь у "виборах" в окупованому Рос╕╓ю Криму. Як написав Чубаров на сво╖й стор╕нц╕ у Facebook, деяк╕ нов╕ положення, запропонован╕ у законопроект╕, зокрема, щодо питань, як╕ можуть слугувати п╕дставами для втрати громадянства Укра╖ни, викличуть об╜рунтоване обурення у жител╕в тимчасово окупованого Криму. «Йдеться про те, що п╕дставами для втрати громадянства Укра╖ни можуть стати д╕╖, вчинен╕ людиною внасл╕док примусу з боку окупант╕в. Наприклад, обов'язковий призов рос╕йськими окупантами молодо╖ людини, що прожива╓ в Криму, на строкову службу. Або участь п╕д страхом зв╕льнення з роботи в незаконних виборах, що проводяться рос╕йською окупац╕йною владою», – уточнив Чубаров. При цьому в╕н закликав не впадати у в╕дчай ╕ не "розганяти зраду". «Упевнений, що при розгляд╕ даного законопроекту в Ком╕тетах ╕ на сес╕╖ Верховно╖ Ради Укра╖ни вс╕ запропонован╕ норми будуть приведен╕ у в╕дпов╕дн╕сть з принциповими п╕дходами держави, визначеними в чинному Закон╕ Укра╖ни "Про забезпечення прав и свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупован╕й територ╕╖ Укра╖ни"», – пише голова Меджл╕су. В╕н зазначив, що у пункт╕ 3 статт╕ 5 Закону "Про забезпечення прав и свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупован╕й територ╕╖ Укра╖ни" закр╕плено, що "в╕дпов╕дальн╕сть за порушення визначених Конституц╕╓ю та законами Укра╖ни прав и свобод людини й громадянина на тимчасово окупован╕й територ╕╖ поклада╓ться на Рос╕йську Федерац╕ю як на державу-окупанта в╕дпов╕дно до норм и принцип╕в м╕жнародного права», а у пункт╕ 4 ц╕╓╖ ж статт╕ встановлю╓ться, що «примусове автоматичне набуття громадянами Укра╖ни, як╕ проживають на тимчасово окупован╕й територ╕╖, громадянства Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ не визна╓ться Укра╖ною та не ╓ п╕дставою для втрати громадянства Укра╖ни ". «Додам, що в робот╕ Ком╕тету ВР Укра╖ни з прав людини, нац╕ональних меншин ╕ м╕жнац╕ональних в╕дносин, який визначено головним при розгляд╕ даного законопроекту, практику╓ться широка участь правозахисник╕в ╕ представник╕в громадських орган╕зац╕й. Отже, я ╕ мо╖ колеги чека╓мо вас для сп╕льно╖ роботи…», – резюмував Чубаров. www.unian.ua
ТУКА ПРО ПРЕЗИДЕНТСЬКУ ╤Н╤Ц╤АТИВУ ПОЗБАВЛЯТИ КРИМЧАН ГРОМАДЯНСТВА: ЦЕ ЗОВС╤М НЕДОЦ╤ЛЬНО
Законодавча ╕н╕ц╕атива про позбавлення кримчан укра╖нського громадянства не сприятиме деокупац╕╖ Криму. Про це заявив заступник м╕н╕стра з питань тимчасово окупованих територ╕й ╕ внутр╕шньо перем╕щених ос╕б Георг╕й Тука, переда╓ «Гордон». "Якщо мова йде саме про тих людей, як╕ займаються орган╕зац╕╓ю виборчого процесу на окупован╕й територ╕╖, то це, можливо, ╕ доречно. А тих людей, як╕ безпосередньо приймають участь у виборчому процес╕... Я вважаю, що це передчасно, можливо, нав╕ть зовс╕м недоц╕льно. Ми робимо заручниками ситуац╕╖ численну арм╕ю кримчан. ╤ це не буде, з мо╓╖ точки зору, сприятиме подальш╕й деокупац╕╖ та ре╕нтеграц╕╖", – заявив Тука. Як пов╕домляв УН╤АН, 20 кв╕тня президент Укра╖ни Петро Порошенко вн╕с на розгляд Верховно╖ Ради як нев╕дкладний законопроект № 8297 «Про внесення зм╕н до Закону Укра╖ни «Про громадянство Укра╖ни» щодо вдосконалення окремих положень», яким пропону╓ться позбавляти укра╖нського громадянства за участь у «виборах» в окупованому Рос╕╓ю Криму. Зг╕дно з проектом закону, п╕дставою для втрати громадянства ╓ "використання повнол╕тньою особою, яка набула громадянство Укра╖ни, виборчого або ╕ншого права, яке ╖й нада╓ ╕ноземне громадянство, або виконання обов'язк╕в, як╕ на не╖ поклада╓ ╕ноземне громадянство, що може п╕дтверджуватися даними публ╕чних ре╓стр╕в державних орган╕в, орган╕в м╕сцевого самоврядування ╕ноземних держав, ╕нформац╕╓ю, розм╕щеною на оф╕ц╕йних веб-сайтах, в оф╕ц╕йних друкованих виданнях державними органами, органами м╕сцевого самоврядування ╕ноземних держав, та/або документами, наданими такими органами; використання повнол╕тньою особою, яка набула громадянство Укра╖ни, паспортного документа ╕ноземно╖ держави на територ╕╖ Укра╖ни, п╕д час ви╖зду з Укра╖ни, в’╖зду в Укра╖ну, що заф╕ксовано посадовою чи службовою особою Державно╖ прикордонно╖ служби Укра╖ни або ╕ншого державного органу Укра╖ни".
ДЕОКУПАЦ╤Я КРИМУ НЕ ЗАЛЕЖИТЬ В╤Д ТОГО, СК╤ЛЬКИ ТАМ ЛЮДЕЙ МАЮТЬ ПАСПОРТ УКРА╥НИ
Нашими р╕чками в╕льно плавають рос╕йськ╕ судна, а ми тим часом гада╓мо: забирати громадянство у кримчан чи не забирати?
Президент Укра╖ни подав до Верховно╖ Ради проект зм╕н до Закону Укра╖ни “Про громадянство Укра╖ни”, п╕сля ухвалення яких стане можливим позбавлення укра╖нського громадянства жител╕в Криму. Не вс╕х, звичайно, а деяких, хоча про ╖х к╕льк╕сть нараз╕ можна лише гадати, не виключено, що йдеться про тисяч╕ й десятки тисяч потенц╕йних кандидат╕в на позбавлення укра╖нських паспорт╕в. Зв╕сно ж, активна частина нашого сусп╕льства одразу ж почала дискус╕ю: треба чи не треба таке робити — забирати громадянство у кримчан. Сприятиме це деокупац╕╖ Криму чи навпаки? - нав╕ть ось на такий високий теоретичний р╕вень ставлять суперечку. Щодо сприяння чи несприяння, то тут насправд╕ нема п╕дстав для предметно╖ розмови. ╤ схвалення законодавчо╖ ╕н╕ц╕ативи Президента, ╕ та чи та практика застосування нових норм мають такий далеко опосередкований стосунок до шлях╕в повернення Криму, що просто жаль часу ╖х обговорювати в цьому контекст╕. Крим загарбаний в Укра╖ни силою, ╕ т╕льки силою може бути повернений. ╤нша справа, що “силою” - це не обов'язково в╕йна. Якщо санкц╕╖ проти агресора (м╕жнародн╕ та Укра╖ни) будуть наст╕льки руйн╕вними для його економ╕ки та пол╕тично╖ стаб╕льност╕, що Кремль визна╓ меншим для себе злом в╕дмову в╕д Криму, то це ╕ буде застосування сили для зв╕льнення укра╖нсько╖ земл╕. Поки що, на жаль, ц╕ санкц╕╖ не ╓ наст╕льки сильними, щоб змусити агресора в╕дступити. А те, ск╕льки в Криму залиша╓ться громадян Укра╖ни - “чистих” чи з додатковим громадянством Рос╕╖, чи наск╕льки вони лояльн╕ до Укра╖ни, до Рос╕╖ — н╕чого в цьому план╕ не дода╓ ╕ не в╕дн╕ма╓. Тож предметною дискус╕я може бути лише з, так би мовити, морально-ф╕лософсько╖ точки зору, а саме: чи ма╓ моральне право укра╖нська держава карати сво╖х громадян у Криму, якщо вона не зум╕ла витримати силовий тиск Рос╕╖ ╕ в╕дступила з Криму? Одразу уточнимо: йдеться саме про моральне право, бо з юридичного боку все, за великим рахунком, зрозум╕ло: громадянство передбача╓ певн╕ обов'язки перед державою, ╕ якщо вони громадянином не виконуються, то в╕н ма╓ бути покараний, а позбавлення громадянства — один з р╕зновид╕в покарання, причому у даному, кримському, випадку в╕н чи не ╓дино реально можливий з огляду на те, що кримчани — громадяни Укра╖ни — практично недосяжн╕ для укра╖нського правосуддя. ╤ як Укра╖на залишила Крим — без бою чи з бо╓м — тут нема жодного значення. Коли у Верховн╕й Рад╕ д╕йде справа до обговорення ╕ схвалення пропонованих Президентом зм╕н, тод╕, будемо спод╕ватися, остаточний документ буде юридично бездоганним. Отже, з правово╖ точки зору все правильно, н╕чого дискутувати, х╕ба що про м╕ру покарання за т╕ чи т╕ провини кримчан — громадян Укра╖ни — перед укра╖нською державою, тому й залиша╓ться “мораль”. Тут, зв╕сно, широченне поле для найр╕зноман╕тн╕ших ╕ найемоц╕йн╕ших суджень. З одного боку, з другого, з третього... Прим╕ром, чи можемо ми (укра╖нська держава) вимагати в╕д сво╖х громадян у Криму д╕й, як╕ ставлять п╕д загрозу ╖хн╕й добробут? А волю, здоров’я, життя, врешт╕-решт? Адже Рос╕я не обтяжу╓ себе будь-яким гуман╕змом чи правом ╕ за найменший прояв лояльност╕ до Укра╖ни чи нелояльност╕ до Рос╕╖ б’╓ жорстоко ╕ безжально. Ут╕м, схоже, що держава вже цю проблему для себе вир╕шила. Ось як прокоментувала пропонован╕ Президентом зм╕ни його представник у Верховн╕й Рад╕ ╤рина Луценко: “Наш╕ громадяни, як╕ вимушен╕ були вчинити т╕ чи ╕нш╕ д╕╖ на ц╕й окупован╕й територ╕╖ для того, щоб зберегти життя, щоб не попасти у тюрму, щоб мати можлив╕сть годувати с╕м'ю, вимушен╕ були брати участь у референдум╕ п╕д дулами автомат╕в чи ╖х примусили служити у рос╕йськ╕й арм╕╖, чи в так званих “ЛНР” та “ДНР”, не будуть нести в╕дпов╕дальн╕сть ╕ не будуть позбавлятися громадянства Укра╖ни”. А кого позбавлятимуть? ╤рина Луценко: Позбавлятися громадянства Укра╖ни будуть особи, котр╕, “скориставшись певними можливостями”, брали участь у виборах ╕ншо╖ кра╖ни або служили в збройних силах ╕ншо╖ кра╖ни з власно╖ вол╕. Ось воно як виявля╓ться! Нав╕ть служба у ворож╕й арм╕╖ може минути для громадянина Укра╖ни безкарно, якщо в╕н там був не “з власно╖ вол╕!” На лог╕чне питання: як визначатимуть “власну — не власну”, пан╕ Луценко “не уточнила”. Але, будемо реал╕стами, такий п╕дх╕д — виб╕рковий — ╓ ╓дино можливим на практиц╕ (хоча як його узгодити з правом?). У Криму громадян Укра╖ни, як╕ не виконують обов'язки громадянина — не один, не два ╕ не сотня. До окупац╕╖ в Криму було 2,5 млн. мешканц╕в, ╕ практично вс╕ вони — громадяни Укра╖ни. Зараз ситуац╕я ╕стотно зм╕нилася, але очевидно, що й зараз можна говорити про м╕льйон чи нав╕ть два. Тому й нов╕ норми закону будуть застосовуватимуться проти кримчан виб╕рково, на розсуд державних чиновник╕в. Держава вир╕шила, а сусп╕льство? А сусп╕льство, як завжди, н╕як не д╕йде сп╕льно╖ думки. Частина вважа╓, що Рос╕я — наш в╕двертий ворог, у нас з нею в╕йна, на як╕й ми практично кожного дня втрача╓мо людей. Рос╕я — ворог сильний, щоб його перемогти, ╕ нав╕ть щоб в╕дбити його можлив╕ масштабн╕ в╕йськов╕ атаки, щоб зламати його економ╕чно ╕ зв╕льнити Крим ╕ Донбас потр╕бна максимальна моб╕л╕зац╕я ╕ концентрац╕я ус╕х сил нац╕╖ та держави. Потр╕бно завдавати ворогу максимально╖ шкоди. За такою лог╕кою будь-який громадянин Укра╖ни, який взяв паспорт ворога, працю╓ на його економ╕ку, ╕ взагал╕ робить (охоче чи вимушено) те, що ворог йому наказу╓ — однозначно зрадник, ╕ дискутувати можна лише про м╕ру покарання, а повне прощення може бути дане як амн╕ст╕я з нагоди нашо╖ остаточно╖ перемоги над Рос╕╓ю. ╤нша частина сусп╕льства теж лог╕чно вважа╓, що укра╖нськ╕й держав╕, перш н╕ж карати тисяч╕ звичайних обивател╕в на окупован╕й територ╕╖, як╕ безсил╕ перед безжальним терором ворога, варто покарати хоча б десяток з тих, хто на неокупован╕й територ╕╖ публ╕чно не визна╓ Рос╕ю окупантом, назива╓ ╖╖ в╕йськову агрес╕ю громадянською в╕йною в Укра╖н╕, хто пропов╕ду╓ мир з ворогом на його умовах. Або роз╕братися, нарешт╕, з масовим незаконним подв╕йним громадянством етн╕чних угорц╕в на Закарпатт╕. А ще ╓ й т╕, хто взагал╕ закида╓ держав╕ небажання воювати з Рос╕╓ю, а пропозиц╕╖ на кшталт позбавлення (виб╕ркового) громадянства кримчан вважа╓ таким соб╕ пропагандистським прикриттям цього небажання. Як показу╓ практика, жодних шанс╕в, що сусп╕льство, подискутувавши, д╕йде сп╕льно╖ думки (йдеться, зв╕сно, про його абсолютну б╕льш╕сть), нараз╕ нема. Саме це — в╕дсутн╕сть у сусп╕льств╕ консенсусу у питаннях в╕йни ╕ миру, без якого в╕йни не виграти ╕ миру не досягти - ма╓ насправд╕ найб╕льше турбувати державу, точн╕ше — нашу кер╕вну ел╕ту. Бо почина╓ться цей житт╓во необх╕дний консенсус з гранично ч╕тко╖ (зрозум╕ло╖ ус╕м) пол╕тики держави. А поки що ми ма╓мо щось геть ╕нше. Прим╕ром, ось таку новину: “М╕н╕стерство ╕нфраструктури ╕н╕ц╕ю╓ звернення до РНБО щодо заборони входу рос╕йських суден у внутр╕шн╕ водн╕ шляхи Укра╖ни через високий р╕вень терористичних загроз”. Тобто, на п’ятому роц╕ в╕йни по наших р╕чках в╕льно плавають рос╕йськ╕ судна, а ми тим часом гада╓мо: забирати громадянство у кримчан чи не забирати? Юр╕й Сандул (Укр╕нформ)
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 27.04.2018 > Тема "З перших уст"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19910
|