Версiя для друку Обговорити в форумi

Ці слова кримськотатарською мовою (в перекладі українською - "Так тримати!") ми адресуємо відомому вченому, педагогу і організатору науки Февзі Якубову,
65-річчя якого цього тижня відзначалось широкою кримською громадськістю.

Ювілей Февзі Якубовича Якубова майже збігся в часі з підвищенням статусу очолюваного ним вищого навчального закладу. Не пройшло і десяти років, як популярний серед молоді Кримський державний індустріально-педагогічний інститут став наймолодшим в Україні інженерно-педагогічним університетом. Його організатор і беззмінний ректор Февзі Якубович пригадує, як наприкінці 80-х років, ще в Узбекистані, Асоціація кримськотатарських вчених, в складі якої він був, ініціювала ідею створення вкрай необхідної для репатріантів кузні національних кадрів в Криму. Шлях до її створення не був легким, адже тоді довелося шукати підтримки в Кримському рескомі компартії, де далеко не всі були в захваті від повернення на Батьківщину депортованого народу. Але все ж таки і там знайшлись однодумці, й за підтримки Миколи Багрова і Олександра Форманчука в 1990 році вперше в Криму після сталінської депортації була проведена наукова конференція за темою "Економічні проблеми Криму та участь вчених - кримських татар в їхньому розв'язанні", на яку зібралось дві з половиною сотні провідних кримськотатарських вчених з різних країн світу. Вони, між іншим, запропонували без мітингів і зайвої політизації концеп-цію відродження національної освіти і культури.
Апріорі цей навчальний заклад не замислювався суто національним, а гостинно відкрив свої двері в 1993 році для всіх бажаючих навчатися тут молодих кримчан. З самого початку навчального процесу в інституті був закладений принцип взаємозбагачення культур, спрямований на позитивні мотивації співіснування людей різних національностей в поліетнічному суспільстві. Таким чином КДІПІ став одним з основних центрів, що сприяв інтеграції та етносоціальному відродженню депортованого народу на базі поєднання тюркської і слов'янської культур.
Інститут цілеспрямовано вирішує проблему підготовки вчителів для шкіл і класів з українською і кримськотатарською мовами навчання. На власній науковій базі тут самотужки підготували і видали понад два десятки необхідних підручників і навчально-методичних посібників, які проходили апробацію в спеціально створеній лабораторії сучасних методів навчання рідною мовою. В КДІПУ проводиться велика науково-дослідницька робота, сформовані наукові школи, відкрита аспірантура. Тільки протягом цього року інститутські науковці виступили з цікавими доповідями на 48 міжнародних і 55 всеукраїнських наукових конференціях, опублікували понад 200 наукових робіт, серед яких дев'ять монографій і підручників. Нині на 19 кафедрах працює 269 викладачів, в тому числі понад 20 докторів наук та професорів, 117 кандидатів наук і доцентів. Понад 4,5 тисячі студентів навчаються за 15 спеціальностями і спеціалізаціями педагогічного, філологічного та інженерного напрямків. Щорічно за угодами з відділами освіти, великими підприємствами майже 500 випускників одержують направлення на роботу в  навчальні, культурно-освітні заклади, промислові виробництва автономії. Саме тут, без перебільшення, формується майбутня інтелектуальна еліта багатонаціонального Криму.
Для цього кавалер ордена "Особистість ХХ століття" Кембріджського університету (США), доктор технічних наук, професор Февзі Якубов докладає чимало зусиль. Навіть під час ювілейних урочистостей він зайнятий невідкладною підготовкою до пленарного засідання Верховної Ради АРК, де незабаром буде розглядатися можливість фінансової підтримки щойно створеному університету. "Не можна економити на освіті, - каже Февзі Якубович, - адже через її сучасний жалюгідний стан ми матимемо неповноцінних фахівців і недорозвинуте суспільство". І обґрунтовує свою думку мовою цифр: найпрестижніша і найдорожча освіта в Європі - швейцарська, де на одного студента на рік витрачається майже 16 тисяч доларів. Найдешевше навчатися в Іспанії - це коштуватиме 3 800 доларів, але в тамтешніх ВНЗ постійний недобір студентів - ніхто не хоче набувати "дешеві" знання. А в Україні, де в середньому річне навчання студентів обходиться в 2 тисячі доларів, недостатнє фінансування КДІПУ дозволяє витрачати всього 200 доларів на одного студента. "А ми ж повинні бути в Україні рівноцінними вченими на базі власних наукових досліджень. Інакше ми просто втратимо своє призначення", - сумує ректор.
Між тим, КДІПУ став справжньою науковою лабораторією, де інтеграційні процеси здійснюються не з політичних мотивів, а природним шляхом. Кримські татари тут складають половину студентського колективу, решта - українська, російська молодь, представники інших національних спільнот, що мешкають в Криму. Тут гордяться своєю системою двомовного навчання, де за окремою спеціалізацією студентам викладаються кримськотатарська і українська мови, кримськотатарська і російська, кримськотатарська і англійська, кримськотатарська і турецька мови. А державну українську студенти вивчають на всіх факультетах з першого по п'ятий курс. Симбіоз української, кримськотатарської, російської культур дозволяє формувати у студентів толерантне ставлення до існуючих проблем кримського багатонаціонального суспільства. Під час занять в аудиторіях, бібліотеці, творчих і спортивних колективах вони спілкуються між собою на рівних, вживаючи елементи різних мов. А з улюбленим ректором всі обов'язково вітаються кримськотатарською: "Селям алейкум!"
Нещодавно університет разом з Ялтинським гуманітарним інститутом провів цікаву конференцію, під час підготовки до якої кримськотатарські студенти занурювались в невідому раніше глибину української національної сутності. "Ми любимо свою Україну, "черпаємо ложкою" спорідненість двох наших народів, із задоволенням знаходимо їхні спільні риси", - розповідає Февзі Якубович. Ідеї відродження рідного кримськотатарського народу в Українській державі він приділяє щонайбільшу увагу. І вважає, що саме в цьому університеті формуються нові кримськотатарські кадри, здатні служити цій благородній меті. В інших кримських російськомовних ВНЗ, де теж навчається чимало кримських татар, вони хоча і одержують солідні знання, але втрачають свою самобутність і асимілюються. На думку ректора КДІПУ, кримські татари зможуть стати рівноцінними членами суспільства лише за умови збереження національної самобутності.
Для цього вкрай необхідно мати справжню історію кримськотатарського народу - це завдання номер один для національних наукових кадрів. А поки що університетські науковці за власним ентузіазмом безкоштовно займаються кропіткою роботою задля створення Енциклопедії автохтонного кримського народу. Февзі Якубович високо оцінює внесок сучасних українських істориків і митців, завдяки яким останнім часом з'являються правдиві наукові праці та кінофільми з історії кримських татар. Серед цього ряду він виділяє ґрунтовне дослідження кримського вченого-симиренкознавця Петра Вольвача, який по зернятках зібрав матеріали про ендемічне кримське плодівництво. А скільки ще невідомих широкому загалу кримськотатарських тем чекають своїх дослідників! Февзі-ага пригадав дуже повчальний випадок, що стався в 70-ті роки. Ще в засланні довоєнний секретар Ялтинського міськкому партії, комісар Південного об'єднання кримських партизан і ветеран кримськотатарського визвольного руху Мустафа Селімов заходився відродити в Криму занедбані переселенцями гірські джерела кришталевої питної води. Звернувся цей добродій аж до ЦК КПРС з проханням дозволити трьом десяткам кримськотатарських стариків здійснити поїздку до Криму з метою очищення цих джерел і обіцянкою їх обов'язкового після цього повернення в місця депортації. Та де там! Одержав він сувору відповідь: "Крим не потребує вашої допомоги, адже там будується величний Північно-Кримський канал!". Коментарі, як кажуть, зайві...
Окрім успіхів у навчальному процесі, університет має й інші вагомі здобутки. Сам колишній регбіст, Февзі Якубович радіє, що університетська команда з регбі стала срібним призером України, навіть не маючи елементарної спортивної бази. А команда шахістів КДІПУ вже другий рік поспіль стає чемпіоном Криму і упевнено випереджає збірну автономії на чемпіонатах України. Півмісяця тому команда КВК "Якши!" (у перекладі - "Добре!") вийшла у фінал української ліги кмітливих і винахідливих та незабаром стане якщо не переможцем, то срібним призером. Далеко за межами півострова відомі студентські творчі колективи - фольклорний ансамбль "Учан Сув", камерний оркестр, академічний хор та інші. А молода солістка Наталя Дьяченко стала лауреатом Ялтинського міжнародного фольклорного фестивалю саме завдяки майстерному виконанню кримськотатарських пісень. Взагалі творчі здобутки самодіяльних університетських колективів можна перелічувати безконечно і "Кримська світлиця" ще згодом розповість про них.
Напевно втіляться в життя і нові ідеї Февзі Якубова. Вже готові проекти Центру поліетнічної культури молоді і монумента "Відродження кримськотатарського народу". Відкриття Центру передбачає не тільки зміцнення матеріальної бази університету, де будуть споруджені гуртожиток, майстерні народних ремесел, музей, концертний зал, спортивний блок з басейном. Він також стане діючою моделлю для поширення толерантних, мирних взаємодій представників західної і східної цивілізацій, різних народів і релігій. А комплекс "Відродження", споруджений на знак вдячності кримськотатарського народу Україні і Узбекистану, на майбутнє відкриття якого погодились прибути Президенти двох країн, стане не лише ареною для урочистих церемоній і популярним місцем відпочинку, а й назавжди залишиться пам'яткою, символізуючою істинну дружбу споріднених спільною долею народів.
Тож з ювілеєм, вельмишановний пане ректоре! З днем народження, університет!

Фото Р. ВАХІДОВА.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #46 за 15.11.2002 > Тема "Крим - наш дім"