Голови кримських організацій Української народної нартії, Народного руху України, УРП "Собор", КУНу, Всекримського товариства вчених, Всекримського товариства "Просвіта" ім. Тараса Шевченка, Всеукраїнського об'єднання ветеранів, Кримської спілки власників землі оприлюднили заяву, у якій, зокрема, зазначається, що наприкінці квітня в Криму стався черговий акт вандалізму - вкотре спаплюжено пам'ятник Тарасу Шевченку. Ми розглядаємо це як акт україноненависництва, - заявляють автори документа. На нашу думку, те, що трапилося - не випадкове. Зовсім недавно Міністерством освіти Криму ухвалено концепцію виховної роботи, де пропонується виховувати школярів та студентів на прикладі масового "патриотизма участников штурма Перекопа". З нашої точки зору - це не що інше, як намагання і далі підтримувати у суспільстві ідеологічний, світоглядний розбрат. Ми знову наголошуємо, що у Криму як було, так і залишається 4 (ЧОТИРИ) школи з українською мовою викладання. Побудова нового приміщення для НВК "Українська школа-гімназія" аж ніяк не розв'язує проблеми забезпечення освіти державною мовою в АРК. Як акт україноненависництва ми оцінюємо також цькування одного із фундаторів україномовного телебачення в Криму, лауреата та переможця багатьох всеукраїнських телевізійних конкурсів Олександра Польченка з боку керівництва ДТРК "Крим" та публічну заяву директора ДТРК "Крим" щодо намагань зменшити і так жалюгідний обсяг телепередач українською мовою в Криму. Попри всі обіцянки, до цих пір новини на ДТРК "Крим" виходять іноземною мовою. Українська редакція ДТРК "Крим" не має навіть телекамери для оперативних зйомок. Міністерством освіти АРК, Міністерством культури АРК та ДТРК "Крим", по суті, проігноровано 170-ліття від дня народження Степана Руданського. Краєзнавчі читання, які відбулися з цієї нагоди в Ялті, були проігноровані місцевими управліннями освіти та культури. Уряд Криму фактично не має програми інтеграції Криму в українське суспільство. Все вищеназване ми розглядаємо як спроби духовно відокремити Крим від України, тобто реалізувати те, що свого часу не вдалося першому й останньому президенту Криму Мєшкову. Ми впевнені, заявляють автори документа, що всі ці прояви духовного геноциду були б неможливі без принаймні мовчазного сприяння з боку заступників голови Ради міністрів АРК Віталіни Дзоз та Володимира Казаріна. Ми вимагаємо від Президента України, Прем'єр-міністра України та Верховної Ради України покласти край україноненависництву у Криму. Для цього ми вважаємо необхідним: - усунути з посад заступників голови Ради міністрів АРК Володимира Казаріна та Віталіну Дзоз; - забезпечити охорону пам'ятнику Тарасу Шевченку в м. Сімферополі; - забезпечити всім необхідним Українську редакцію ДТРК "Крим"; - припинити цькування одного із фундаторів україномовного телебачення у Криму Олександра Польченка; - забезпечити вихід новин на ДТРК "Крим" державною мовою; - скасувати як неприйнятну "Концепцию приоритетных направлений воспитательной работы в учебных заведениях Автономной Республики Крым"; - довести в 2004-2005 навчальному році кількість шкіл з українською мовою викладання до 60; - розробити програму інтеграції Криму в українське суспільство.