Версiя для друку Обговорити в форумi

2017 рік ознаменувався в Криму ще однією культурною українською подією: 15 грудня в музеї с. Восход Красногвардійського району відкрилася постійна експозиція, присвячена нашій знаменитій землячці, Герою України Вірі Сергіївні Роїк та українській вишивці.
Село Восход було адміністративним центром колишнього знаменитого колгоспу «Росія», який входив у десятку найпотужніших господарств колишнього СРСР. Кажуть, що він виробляв тисячну частку сільськогосподарської продукції всієї величезної радянської імперії. Подивитися на це економічне диво щороку приїжджало 50-60 делегацій не тільки із союзних республік і соцкраїн, але й із США, Японії, Франції, Канади та ін., тож зрозуміло, що село було з розмахом розбудоване й виглядало, як справжнє агромістечко. Прекрасна школа, плавальний басейн, медичні заклади, палац культури, де регулярно виступали «зірки» всесоюзного масштабу, як, скажімо, Софія Ротару, ну і, звісно ж, музей, який розташувався на першому поверсі одного з житлових будинків.
Звичайно, зараз від колишнього потужного господарства залишилися лише уламки, але краєзнавчий музей зберігся – дякуючи, насамперед, зберігачу його фондів Миколі Олександровичу Готовчикову, колишньому вчителю, директору місцевої школи, а ще журналісту, письменнику і краєзнавцю. Музей повноцінно функціонує, в ньому регулярно проводяться екскурсії для школярів, котрі, до слова, самі виконують роль екскурсоводів. І ось нещодавно тут було урочисто відкрито постійно діючу експозицію, присвячену українській вишивці і найвідомішій у Криму представниці цього древнього виду мистецтва, майстрині-героїні Вірі Сергіївні Роїк.
Експонати для музею – вишиванки, художню кераміку, книги, фотографії, копії документів та ін. передав син В. С. Роїк – Вадим Михайлович. В музеї відбулася святкова презентація, де виступили гості із Сімферополя та місцеві шанувальники українського народного мистецтва. На завершення заходу директор музею Микола Готовчиков прочитав свого вірша, написаного спеціально для цієї події:

Вот и встретились, Вера Сергеевна!
И, как было тогда договорено,
Вами, добрым народным гением,
К нам, в село, дорожка проторена.
Говорили Вы: «Обязательно
Загляну в село знаменитое,
Там, где труженики старательны,
Как и я, с иголкой и ниткою».
Хоть дорогой большой, неблизкою,
Вы приехали, как обещано.
Но теперь с постоянной пропискою
Будет с нами Великая Женщина!
Пусть кричат петухи лубенские!
Пусть цветут рушники полтавские!
Пусть любуются деревенские –
Атеисты и православные!
Вот и свиделись, Вера Сергеевна!
И, как было тогда договорено,
Вами, добрым и мудрым гением,
К нам, в село, дорожка проторена!

Отже, в Криму прокладена ще одна доріжка до українського мистецтва, культури, духовності. Будемо сподіватися, що, незважаючи на непрості сучасні реалії – таки не остання.

Інф. «КС»
Фото Віктора Качули
(Більше фото про цю подію – на Фейсбук-сторінці «КС»:
https://www.facebook.com/krymskasvitlytsia)

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #52 за 30.12.2017 > Тема "Душі криниця"