"Кримська Свiтлиця" > #52 за 30.12.2017 > Тема "Українці мої..."
#52 за 30.12.2017
ЗГАДАЙМО ПОЕТА
Настав черговий день народження нашого видатного поета, письменника, публ╕циста, перекладача Данила Кононенка. Ця дата сп╕впада╓ з Новим роком ╕ Данило кожного 1 с╕чня починав новий в╕дл╕к свого календарного життя – життя творчого. Пам’ятаю, що моя мама В╕ра Серг╕╖вна Ро╖к н╕коли не забувала прив╕тати Данила Андр╕йовича, ╕ це було вза╓мно – адже поет теж н╕коли не забував прив╕тати вишивальницю з ╖╖ днем народження. В них було вза╓мне творче тяж╕ння одне до одного. Данило Андр╕йович завжди з ц╕кав╕стю слухав чергову розпов╕дь мами про нову ╖╖ виставку та подорож╕ Укра╖ною. П╕сля такого сп╕лкування у «Кримськ╕й св╕тлиц╕» з’являлась його нова стаття або в╕рш, присвячений ц╕й под╕╖. Звичайно, я також завжди в╕тав Данила з днем народження, бажаючи добра, здоров’я, довгол╕ття. На жаль, нин╕ вже нема╓ можливост╕ просто прив╕тати цих чудових людей. Сказати ╖м тепл╕ слова ╕ просто об╕йняти. Смуток ╕ журба об╕ймають, особливо, коли настають ╖х дн╕ народження. Але н╕чого виправити вже не можна. Французький письменник ╕ критик Ем╕ль Анр╕о, котрий помер у 1961 роц╕, колись дуже влучно сказав: «Мертв╕ жив╕, поки ╓ жив╕, щоб про них згадувати». Ц╕ слова перегукуються з тими, якими в╕дпов╕ла мен╕ мама на мо╓ питання: «Чи брати в траурну рамку пр╕звище Рудольфа Подуфалого, нещодавно померлого?» Секунду подумавши, мама вимовила: «Н╕ в якому раз╕! В╕н живий у мо╓му серц╕». ╤ ось перед наближенням дня народження Данила Кононенка ╓ ще один прив╕д згадати про нього. Данило Андр╕йович був дуже уважною людиною, особливо щодо сво╖х близьких ╕ друз╕в. Знаючи, що мо╖й онуц╕ Аринц╕ 16 кв╕тня 2008 року виповниться 6 рок╕в, в╕н мен╕ сказав, що готу╓ для не╖ подарунок. ╤ д╕йсно, 16 кв╕тня в╕н вручив мен╕ книгу в╕домого кримськотатарського письменника ╕ поета Нузета Умерова «Золота ос╕нь» у сво╓му переклад╕, з в╕ршованою присвятою Аринц╕. Ось ╖╖ текст: Книгу цю писав поет, Звуть його Умер Нузет. Переклав ╖╖ гарненько Пан Данило Кононенко. Книжку цю ми радо нин╕ Подару╓мо Арин╕. Хай вона ╖╖ чита╓, Нехай в╕ршики вивча╓! Першим в╕рш╕ Н. Умерова ╕ присвяту Кононенка дитин╕ прочитав я, а пот╕м неодноразово ╖х читали доньц╕ ╖╖ батьки Марина та ╤гор. Ось така невеличка розпов╕дь про уважну, дбайливу людину, Людину з велико╖ л╕тери – Данила Андр╕йовича Кононенка.
Вадим РО╥К
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 30.12.2017 > Тема "Українці мої..."
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19481
|