Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
НОВА ХВИЛЯ МОБ╤Л╤ЗАЦ╤╥
У Рос╕╖ та Криму масово пов╕домляють про пов╕стки у додатку з держпослугами та СМС…


ЗА ВИНЯТКОВУ ГРОМАДЯНСЬКУ МУЖН╤СТЬ
Пол╕тув'язнена з Криму Данилович отримала М╕жнародну прем╕ю ╓вропейсько╖ пам'ят╕ та сов╕ст╕ 2025...


РОДИЧ╤ Н╤ЧОГО НЕ ЗНАЛИ
Зниклий понад 1,5 року тому Анатол╕й Кобзар знайшовся в кримському С╤ЗО…


╤З КРИМУ ВДАЛОСЯ ВРЯТУВАТИ ЮНАКА
Його намагалися примусово «моб╕л╕зувати» до росарм╕╖…


КРИМСЬКИЙ ОКУПАЦ╤ЙНИЙ ПРИЗОВ
У Криму за час окупац╕╖ до лав ЗС РФ залучили майже 53 тисяч╕ людей…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 23.04.2004 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#17 за 23.04.2004
"Біла дача" сповзає до моря
Віктор ХОМЕНКО.

Нинішній рік ЮНЕСКО оголосило роком Чехова. У Ялті вже відбулася виставка кримських художників, девізом якої став рядок з п'єси класика "Іванов" - "Квіти повторюються кожної весни!". Щойно розгорнуто виставку всіх відомих прижиттєвих фото письменника "Наш Чехов". Відкривається виставка картин І. Левітана з Художнього музею Севастополя.
Традиційні Чеховські читання проходять в Будинку-музеї А. П. Чехова з 19 по
23 квітня. Цього року вони присвячені 100-літтю від дня смерті письменника і 50-річчю проведення перших читань.
Як завжди відбудуться конференції науковців з усього світу, театральний фестиваль "Чеховські сезони в Ялті". Традиційно шанобливо і з ...острахом пересуваються шанувальники класика у його "Білій дачі". Лікар і письменник спорудив її у невдалому місці - на зсувній ділянці. Тому дім перекошується, боляче реагує на всі порухи землі, тріщить по всіх швах, густо вкривається щілинами, губить штукатурку часом прямо на голови відвідувачів, поволі сповзає вниз разом зі схилом. Інтенсивнішим це зсування стало після того, як вище музею збудували мікрорайон дев'ятиповерхівок. Косметичні ремонти не здатні вигнати звідси вологість, мокрі плями працівники підсушують вентиляторами. Капітального ремонту унікальний літературний музей не знав з часів, коли знаходився у прямому підпорядкуванні Москві, потім Києву. Нині кошти на нього виділяються з кримського бюджету. Поговорюють, що невдовзі цей обов`язок доручать Ялті. Зітлілі експонати зберігати вдається дивом, адже гроші на реставрацію не виділялися уже понад десять років. Тут все справжнє, як було за життя класика. Загальний стан приміщення, кожна дрібничка нагадують про його останні хворобливі роки. Адже в Ялті Антон Павлович поселився за порадою колег-лікарів у 1898 році. Спершу купив невеличку ділянку в Аутці, де спорудив двоповерховий дім з мезоніном. На "Білій дачі" Чехов прожив з 1899 по 1904 рік. Саме тут написав "Три сестри", "Вишневий сад", "Даму з собачкою"... На щілини і патьоки в отриманому по заповіту будинку скаржилася ще сестра Чехова - Марія Павлівна, яка була директором музею до останнього дня свого життя - 15 травня 1957 року. Не кращі справи і сорокарічного приміщення, у якому міститься літературна експозиція. Тут так нестримно "поповзла" стіна, що майстри просто бояться до неї підступитися. В аварійному стані й наукова бібліотека музею. Двадцять років виповнилося складному, на 1,5 мільйона долара проекту стабілізації чеховського дому, та кошти шукають досі.
Рік тому "Білу дачу" благополучно відвідали відразу два президенти - Леонід Кучма і Володимир Путін. Було зроблено все, щоб на них не звалилися шматки штукатурки, чи щось важче. Очевидці говорять, що керівникам країн тут сподобалося. Може хоч вони допоможуть відремонтувати Будинок-музей Чехова. Лідеру сусідньої держави, мають нагадати про ювілей великого російського письменника. Нашому - про особливо зворушливе ставлення класика до України. Ще в дитинстві він поставив перший домашній спектакль за водевілем
І. Котляревського "Москаль-чарівник", виконував роль Чупруна. Українкою була його улюблена бабуся, Фросина Омелянівна Шимко, дружина Єгора Михайловича Чехова. Навіть в російському середовищі шанувала рідні звичаї, ходила у свитці й очіпку. Про друзів дитинства - двох хлопчаків з Харківщини Антон Павлович тепло розповість в оповіданнях "Ванька", "Спати хочеться". З одним з них - Гаврилом Харченком дружитиме все життя, навіть згадає у своєму заповіті. Україна вабила письменника настільки, що він постійно відмовлявся від запросин друзів проводити літо в Росії. Прагнув в улюблене містечко Лука біля Сум, де знімав дачу. А ось враження від Полтавщини: "Проехал я в коляске 400 верст, ночевал в десяти местах... какие свадьбы я видел и слышал, так ново, так хорошо и здорово, что меня не оставляла обворожительная мысль - забросить литературу... засесть в каком-нибудь селе на берегу Псла и заняться медициной". І ще: "Был я в Лебедине, в Гадяче, в Сорочинцах и во многих прославленных Гоголем местах. Что за места! Я положительно очарован!". Це він говорить вустами свого персонажа Бєлікова: "Малороссийский язык своею нежностью и приятностью напоминает древнегреческий". А Плещеєву в 1888 році напише: "Ах, как не хочется уезжать отсюда". Тоді
А. П. Чехов підшуковує на Полтавщині хутір і мріє придбати його не лише для себе, а щоб влаштувати тут "климатическую станцию для пишущей братии". Та не вистачило грошей. Наступного літа він знов у Луці. Вплив України відчутний в створених тут оповіданнях "Іменини", "Печеніг", "В рідному кутку", "Щастя", "Скучна історія"... В захопленні від гри Марії Заньковецької в театрі Полтави пише братові Олександру: "Заньковецкая - страшная сила". Навіть задумав п'єсу, де роль примадонни буде виключно українською мовою. Її, за спогадами сучасників, Чехов знав досконало, як і поезії Шевченка, творчість Франка, Коцюбинського та багатьох інших майстрів українського слова. Таким же добрим ставленням відповідали йому і вони. Адже це в Києві з успіхом пройшла його "Чайка" ще до постановки в Художньому театрі. І то в 1896 році, відразу після провалу її в Олександринському театрі.
...Нині в гостях у Антона Павловича традиційно багато гостей з різних країн. Щороку кілька десятків тисяч їх приїздить вклонитися Чехову з усього світу, де тиражі творів класика не зменшуються. Здивовано розглядають на порозі скляний ящичок з написом "Допомога Будинку-музею Чехова", потім тріщини в "Білій дачі", обтрушуються від пилу штукатурки і знічено кидають гроші...

ТИМ ЧАСОМ...

Санта-Барбара вже є і в Криму

Ціни на нерухомість Південнобережжя продовжують невпинно зростати

Протягом минулого року й так одне з найдорожчих в Україні кримське житло нового і старого фонду зросло в ціні у середньому на третину. До осені ріелтери прогнозують подорожчання щонайменше на 20%. Ще більше - в Ялті, Севастополі, Алушті. Тут ріст цін випереджає темпи бурхливої елітної забудови "з видом на море" і вже дорівнює вартості житла в Києві: квадратний метр сьогодні коштує 450 - 600 у. о. В Севастополі дешевше 30 тисяч доларів уже не купиш і двокімнатну квартиру вторинного житла у спальному районі. У Ялті ціна за таку вже до-бігла 70 тис. у. о. В Сімферополі середня ціна ще 300 - 450 доларів за квадратний метр. Серед причин "спухання" цін спеціалісти відзначають давнє і стійке подорожчання нового і старого житла та будматеріалів, незмінно високий попит, позбавлення будівельників пільг на ПДВ. І те, що до змагання громадян України (в основному з Донецька, Києва, Дніпропетровська, Харкова і Луганська) встигнути чимшвидше спорудити чи скупити будинки і квартири, міні-готелі і пансіонати, ділянки і пляжі біля моря долучається все більше росіян. Покупці з усіх просторів Російської Федерації, (найактивніше з Москви, Петербурга і північних регіонів), стають все активнішими конкурентами нашим землякам. Вони нині купують вже понад третину з кожної тисячі престижних і не дуже об'єктів на ринку приморської нерухомості. Найбільшу зацікавленість виявляють до земельних ділянок і пляжів, значна кількість яких продається на чорному ринку. Все узбережжя Криму - від Форосу до Феодосії - вже суцільний височенний паркан, за яким поховалися елітні вітчизняні й російські вілли і кемпінги. Їх господарі, отримуючи земельні ділянки під будівництво приватних котеджів, часом в заповідних зонах, не всі діяли законно. Приклади відвертої, нахабної і цинічної "прихватизації" узбережжя множаться понині. Цей процес триває, впливає на погіршення соціально-політичної ситуації на півострові. А мав би стурбувати правоохоронні органи не менш серйозно, ніж спровоковані ним "самозахоплення" приморських земель кримськими татарами.
Ріелтери зазначають, що найпопулярніша нині у покупців Алушта, яка ще поступається цінами Ялті й Севастополю, але має дорівняти їм вже незабаром. Тут останнім часом (ще бурхливіше, ніж по всьому узбережжі) блискавично виростають цілі селища підвищеної комфортності. Такі ж елітні, як щойно збудований росіянами цілий мікрорайон, названий "Санта-Барбара". Сюди з приходом тепла вже підтягуються любителі "відтягнутися" на Чорноморському узбережжі за повною програмою.
Скрізь, включно з Сімферополем, нового житла споруджують дуже мало. Будівельні компанії формують мінімум - так званий елітний ринок квартир. Житло, прийнятне за ціною для споживача з серед-німи прибутками, сьогодні не зводять. У Сімферополі, приміром, співвідношення попиту до пропозиції - два до одного і попит продовжує зростати. Найпопулярніший товар - стандартнометражну однокімнатну квартиру в найвіддаленішому районі менше ніж за 12 тисяч доларів уже не купиш. Ближче до центру така стала нині коштувати на 3 - 6 тисяч дорожче. За рядову двокімнатну квартиру правлять від 17 тис. у. о. і вище...
В. ВАСИЛЕНКО.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 23.04.2004 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=1938

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков