"Кримська Свiтлиця" > #25 за 23.06.2017 > Тема "З перших уст"
#25 за 23.06.2017
В УКРА╥Н╤ ВШАНУВАЛИ ПАМ'ЯТЬ ЖЕРТВ ДРУГО╥ СВ╤ТОВО╥
В Укра╖н╕ 22 червня - День Скорботи ╕ вшанування пам’ят╕ жертв Друго╖ св╕тово╖ в╕йни.
Члени Каб╕нету м╕н╕стр╕в Укра╖ни та прем'╓р-м╕н╕стр Укра╖ни Володимир Гройсман поклали кв╕ти до могили Нев╕домого солдата в парку В╕чно╖ слави в Ки╓в╕. Про це пов╕домля╓ться на сайт╕ Кабм╕ну. У Дн╕пр╕ представники нац╕онал╕стичних рух╕в намагалися завадити акц╕╖ Союзу радянських оф╕цер╕в, заборонено╖ судом орган╕зац╕╖ через ╖╖ антиукра╖нськ╕й позиц╕╖. Об╕йшлося без сутичок. Пол╕ц╕я лише склала адм╕нпротокол на ж╕нку, яка прийшла ╕з забороненою георг╕╖вською стр╕чкою. Про це йдеться в сюжет╕ "ТСН". У Харков╕ к╕лька червоних прапор╕в з собою принесли люди, як╕ з╕бралися б╕ля Мемор╕алу Слави. Пол╕ц╕я дозволила розгорнути т╕льки той, що був без радянських серпа ╕ молота. Один з учасник╕в прин╕с транспарант з написом «Г╕тлер ╕ Бандера напали на Укра╖ну». Транспарант правоохоронц╕ вилучили. А в Запор╕жж╕ м╕тинг провела пророс╕йська орган╕зац╕я «Безсмертний полк». Прийшло не б╕льше 40 ос╕б. Правоохоронц╕в було в 10 раз╕в б╕льше. www.unian.ua *** 22 червня 1941 року, попри та╓мну угоду про ненапад (пакт Молотова-Р╕ббентропа 1939 року) та т╕сну в╕йськово-економ╕чну сп╕впрацю м╕ж Н╕меччиною ╕ СРСР, нацистська Н╕меччина атакувала радянськ╕ частини по вс╕й л╕н╕╖ кордону в╕д Балт╕йського до Чорного моря. Розпочалася н╕мецько-радянська в╕йна 1941-1945 рок╕в, як складова, але основна частина Друго╖ св╕тово╖ в╕йни. Залежн╕сть обох воюючих стор╕н в╕д укра╖нського економ╕чного, сировинного потенц╕алу, людських ресурс╕в зумовила вкрай безкомпром╕сний, гранично-кривавий характер бойових д╕й на територ╕╖ республ╕ки. Через це Укра╖на найб╕льше потерп╕ла в╕д г╕тлер╕всько╖ агрес╕╖ та в╕д згубних прорахунк╕в стал╕нського кер╕вництва. Нищ╕вний валв╕йни дв╕ч╕ прокочувався по ╖╖ територ╕╖, не обминувши нав╕ть найменшого населеного пункту, придушивши, пон╕вечивши сво╖м смертоносним тягарем десятки м╕льйон╕в людей. Укра╖нський напрям, за г╕тлер╕вським планом «Барбаросса», був одним з найголовн╕ших. На початок грудня 1941 року в╕йська вермахту окупували практично всю територ╕ю Укра╖ни. Метою нацистського режиму були п╕дкорення та колон╕зац╕я Укра╖ни, винищення ╖╖ людност╕. Майже одразу територ╕я тод╕шньо╖ Укра╖ни була под╕лена й вкрилася мережею табор╕в смерт╕. Десятки тисяч людей р╕зних нац╕ональностей було розстр╕ляно в Ки╓в╕, Харков╕, Дн╕пропетровську, Р╕вному та ╕нших м╕стах ╕ селах. Страшною трагед╕╓ю час╕в окупац╕╖ стало винищення мирного населення в Бабиному Яру в Ки╓в╕. Загалом за роки окупац╕╖ в Укра╖н╕ загинули 3,9 млн. цив╕льних. До Н╕меччини з Укра╖ни було вивезено близько 2,4 млн. чолов╕к. Десятки тисяч з них загинули. Укра╖на не т╕льки серед радянських республ╕к, а й з ус╕х кра╖н св╕ту зазнала найб╕льших втрат за роки Друго╖ св╕тово╖ в╕йни. Т╕льки безпосередн╕ збитки, завдан╕ народному господарству республ╕ки, становили близько 285 млрд. крб. (в ц╕нах 1940 р. загальн╕ збитки СРСР – 679 млрд., з яких 255 млрд. – Рос╕╖). Ця сума вп’ятеро перевищувала затрати УРСР на буд╕вництво нових завод╕в, фабрик, зал╕зниць, електростанц╕й, шахт, радгосп╕в, МТС та ╕нших державних п╕дпри╓мств протягом трьох дово╓нних п’ятир╕чок разом узятих. На ру╖ни перетворилися 714 м╕ст ╕ селищ м╕ського типу, понад 28 тис. с╕л, 10 млн. людей залишилися без житла. Кр╕м того, у Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕ укра╖нц╕ понесли людськ╕ втрати б╕льше, н╕ж Велика Британ╕я, Канада, США та Франц╕я разом узят╕. Загальн╕ втрати Укра╖ни у ц╕й в╕йн╕ оц╕нюються у 8-10 м╕льйон╕в житт╕в, як серед в╕йськових, так ╕ серед цив╕льного населення. Такими виявилися насл╕дки з╕ткнення двох тотал╕тарних режим╕в. https://www.ukrinform.ua
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 23.06.2017 > Тема "З перших уст"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18705
|