"Кримська Свiтлиця" > #23 за 09.06.2017 > Тема "З потоку життя"
#23 за 09.06.2017
УКРА╥НО, ТИ НАСПРАВД╤ «НАПЕРЕДОДН╤ ГРАНД╤ОЗНОГО ШУХЕРУ»?
«Обнал» став надто небезпечною справою, щоби забезпечити потреби т╕ньово╖ економ╕ки. Може, час «на св╕тло»?
Масов╕ арешти клименк╕вських «орл╕в» - високопоставлених податк╕вц╕в час╕в Клименка-Януковича зруйнували чи не наймасштабн╕шу схему розкрадання держави через так зван╕ податков╕ «ями» («програми», «майданчики», «схеми» - як т╕льки не називають цей механ╕зм виведення грошей з реально╖ економ╕ки в т╕ньову). Це було тиждень тому. А вчора – в╕йськовий прокурор пан Мат╕ос заявив: «посадки» в ц╕й справ╕ будуть продовжен╕ ╕, не виключено, що ╕ в сам╕й Верховн╕й Рад╕. На черговий перед╕л обнального ринку не дуже схоже. Зазвичай, коли д╕лять т╕ньов╕ сфери – не шумлять. А тут ц╕ла спецоперац╕я. Зда╓ться, це щось ╕нше, н╕ж просто кланов╕ розб╕рки м╕ж «кураторами» злочинних угруповань. Улов п╕шов крупний, ╕ заяви б╕льш н╕ж серйозн╕. Силовики стверджують, що ретельно оп╕куючись обнальними схемами, податк╕вц╕ залучили до них мало не 80% всього в╕тчизняного б╕знесу ╕ «надбали» на цьому мало не 100 млрд реальних гривень. А «струмочки» грошей йшли аж на самий пол╕тичний верх – у кишен╕ оч╕льник╕в депутатських груп та фракц╕й. Допоки прокурори збирають доказову базу, проанал╕зу╓мо, що стане з в╕тчизняним б╕знесом, який втягли в цю брудну справу, та в ц╕лому з економ╕кою, яка позбулася частини «т╕н╕».
А грош╕ де? Там, де вигодонабувач╕ - п╕д куполом Головний в╕йськовий прокурор, заступник генпрокурора Анатол╕й Мат╕ос заявив, що в Укра╖н╕ в пер╕од правл╕ння Януковича були створен╕ ╕ д╕яли 8 пост╕йних «податкових майданчик╕в», якими безпосередньо керували не останн╕ люди в держав╕. Про це в╕н розпов╕в в ╕нтерв'ю РБК-Укра╖на. За словами в╕йськового прокурора, значна к╕льк╕сть цих людей, разом з безпосередн╕ми виконавцями, так званими «наглядачами», знаходяться в пол╕тиц╕ ╕ зараз. «У тому числ╕ - п╕д куполом Верховно╖ Ради. Якщо нам вдасться розплутати справу до к╕нця, то ви побачите, що затриман╕ нами екс-податк╕вц╕ (24 травня) - це перша, так звана, низова ланка. Вони були всього лише ╕нструментом примусу ╕ отримували з «общака» 0,02% в╕д загально╖ суми вкрадених в зон╕ ╖х в╕дпов╕дальност╕ грошей», - п╕дкреслив Мат╕ос. Мовляв, ╖х пр╕звища ╕ коло ╕нтерес╕в у ф╕скальн╕й, митн╕й та в окремих сегментах промислово╖ пол╕тики загальнов╕дом╕. У св╕й час, деяк╕ з них нав╕ть ц╕л╕ фракц╕╖ очолювали. «Дос╕ в шоц╕ в╕д шалених обсяг╕в вкраденого у держави. Податк╕вцями... Знав, що там корупц╕я. Але не м╕г уявити масштаби. Проанал╕зував цифри. Зростання доход╕в держбюджету у 2016-му склало 170 млрд. Тепер ╓ в╕дпов╕дь. Це не результат економ╕чного п╕днесення чи раптово╖ св╕домост╕ платник╕в. Це те, що було в "ямах". Не ями, а якась пр╕рва!», - написав координатор ГО «Стоп Корупц╕╖», журнал╕ст, волонтер Роман Бочкала. Таке враження, що кра╖на напередодн╕ гранд╕озного шухеру. Можливо, одного з найпотужн╕ших за останн╕ три роки. «П╕д удар потрапили конвертац╕йн╕ центри, "обнальщики" ╕ схеми в╕дшкодування ПДВ. Тобто пот╕к грошей, який ран╕ше виймали завдяки злочинним схемам ╕ запускали в т╕ньову економ╕ку, зараз вже не пот╕к. Тому напружилися вс╕, хто ма╓ стосунок до цього б╕знесу. Так, у нас уже давно це б╕знес. Те, що в╕н злочинний за сво╓ю суттю, – це др╕бниц╕», - зазначив волонтер Роман Дон╕к в своэму допис╕ в ФБ. ╤ зараз, на його думку, усю арт╕льну корупц╕йну касту, яка сформувалася протягом 20 останн╕х рок╕в, якраз ╕ в╕дривають в╕д грошових поток╕в. «Насл╕дки важко уявити. Це торкнеться ринку середнього ╕ малого б╕знесу, тому що маса п╕дпри╓мств залишалася на плаву завдяки вливанням грошей ╕з цього сектору т╕ньово╖ економ╕ки. Кр╕м того, ус╕ неконтрольован╕ ф╕нансов╕ вливання та ф╕нансування гот╕вкою – зв╕дси. Тобто через якийсь час з╕брати проплачений м╕тинг стане досить проблематично. Подоба╓ться нам чи н╕, але у нас уже ╓ ц╕ла протестна ╕ндустр╕я, яка зав'язана на ф╕нансуванн╕ з нев╕домих джерел грошима незрозум╕лого походження» - поясню╓ пан Дон╕к.
Майданчик, не дитячий ╕гровий, а ц╕лком дорослий Людям, далеким в╕д економ╕ки, напевно потр╕бно пояснити, як ╕ для чого д╕╓ «податковий майданчик». Загальнов╕домо, що з наявним податковим навантаженням, його заплутаним адм╕н╕струванням та фактично ╕снуючим корупц╕йним податком (хабар╕ за будь-яку послугу чи р╕шення) укра╖нський б╕знес вижити не може. Тому й користу╓ться р╕зноман╕тними схемами м╕н╕м╕зац╕╖ податк╕в. Одна з них - сп╕впраця через майданчик (програму-яму). По сут╕, це суб’╓кт господарсько╖ д╕яльност╕ (п╕дпри╓мство), який використовують ╕нш╕ платники податк╕в не з комерц╕йною метою (купив-продав), а для одержання «податково╖ вигоди» - м╕н╕м╕зац╕╖ податк╕в, незаконного в╕дшкодування ПДВ з бюджету тощо. Ф╕ктивне п╕дпри╓мство н╕бито постача╓ компан╕ям реального сектора товари ╕ послуги. Воно випису╓ податков╕ накладн╕ та ╕нш╕ первинн╕ документи, тим самим даючи можлив╕сть сво╖м контрагентам формувати витратну частину й податковий кредит, але при цьому не декларуючи валового доходу й податкових зобов’язань. Кошти перераховуються на рахунки в банках, а пот╕м видаються з рахунк╕в гот╕вкою. Дал╕ гот╕вка за вирахуванням ком╕с╕╖ переда╓ться в╕д ф╕ктивного п╕дпри╓мства замовнику. Варт╕сть таких послуг для б╕знесу останн╕ми роками доходила до 13-15% «податку» на всю суму. Завдання податк╕вц╕в було обер╕гати так╕ ф╕рми в╕д надм╕рно╖ публ╕чно╖ уваги, вчасно закривати-в╕дривати, не допускати перев╕рок м╕ж п╕дпри╓мствами реального сектора економ╕ки ╕ "програмних" п╕дпри╓мств. Обсяги т╕ньового обороту через податков╕ «програми-ями-майданчики» достоменно визначити не можливо – дан╕ р╕зних джерел коливаються в╕д 300 до 600 млрд грн. щор╕чно (для пор╕вняння: фактичн╕ доходи Державного бюджету за 2015 ╕ 2016 роки становили приблизно 530 ╕ 612 млрд грн. в╕дпов╕дно). За даними журнал╕стського розсл╕дування, яке провело ╕нтернет-видання «Л╕вий берег», 80-90% ус╕х суб’╓кт╕в п╕дпри╓мництва використовували схеми м╕н╕м╕зац╕╖ податк╕в. Включаючи п╕дпри╓мства державно╖ форми власност╕. Тобто, перша ж л╕пша перев╕рка ф╕н╕нспектор╕в виявить сумн╕вн╕ операц╕╖ ╕ постане питання законност╕ д╕яльност╕. Що тепер з ус╕м цим робити? Не секрет, що под╕бна схема – це не ╓дине джерело походження «чорного налу», але мабуть основне. Решта – митн╕ мах╕нац╕╖ (там, до реч╕, маф╕ю теж притисли), розрахунки в обх╕д касових апарат╕в тощо – потреб т╕ньово╖ економ╕ки такого масштабу – просто не в змоз╕ забезпечити. Але що робити, коли саме вона забезпечу╓ виживання м╕льйон╕в укра╖нц╕в? ╢диний нормальний вих╕д ╕з тако╖ ненормально╖ ситуац╕╖, на думку самих ж б╕знесмен╕в, це амн╕ст╕я для б╕знесу, який працював з «програмами». Тобто, влада ма╓ оголосити, що програм б╕льше не ╕сну╓, а вс╕, хто користувався ╖х послугами до 1 березня 2014 року, не нестимуть за це в╕дпов╕дальност╕. Надал╕ вс╕ домовляються, що платять податки у повному обсяз╕. Такий крок зумовить п╕двищення вартост╕ вс╕х товар╕в та послуг на 10-15%, але при тепер╕шн╕й ╕нфляц╕╖ не буде вже аж наст╕льки критичним для економ╕ки. ╤, головне – таким чином уряд зн╕ме напругу серед п╕дпри╓мц╕в, поверне дов╕ру до влади ╕ зможе реально вивести економ╕ку з т╕н╕. Головне, що ми руха╓мось у правильному напрямку. Потр╕бно лише додати темпу. За попередн╕ми розрахунками М╕некономрозвитку у с╕чн╕-вересн╕ 2016 року р╕вень т╕ньово╖ економ╕ки склав 35% в╕д оф╕ц╕йного ВВП, що на 5 в.п. менше пор╕вняно з показником в╕дпов╕дного пер╕оду 2015 року. Зауважте, ц╕ дан╕ були заф╕ксован╕ ще без врахування впливу НАБУ (запрацювало в кв╕тн╕ 2015-го), системи державних закуп╕вель «Прозорро» (запрацювала в березн╕ 2016-го), ре╓стру електронних декларац╕й (перша хвиля декларац╕й оприлюднена в листопад╕ 2016-го) та масових арешт╕в податк╕вц╕в (травень 2017). Будемо спод╕ватися, що епохи a-la «азар╕вщина», «клименк╕вщина», «нас╕ровщина» - вже в минулому.
Марина Нечипоренко «Укр╕нформ»
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 09.06.2017 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18660
|